Рішення № 37673940, 20.02.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/5090/13-ц

2/643/149/14

20.02.2014 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Сиротникова Р.Є.,

за участю секретаря Лебединської Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення фактичних витрат, пов'язаних з навчанням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання угоди про підготовку фахівців в Національному університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового та молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування недійсною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Харківський Національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення фактичних витрат, пов'язаних з навчанням, у розмірі 14558,46 гривень, посилаючись на те, що наказом Національного університету внутрішніх справ від 30.07.2002 року

№ 178 о/с ОСОБА_2 було зараховано до складу курсантів Національного університету внутрішніх справ.

06.09.2003 року між Національним університетом внутрішніх справ та ОСОБА_2 була укладена угода про підготовку фахівців в Національному університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового та молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування, відповідно до якої відповідач зобов'язувався у разі звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті.

Після закінчення ХНУВС відповідача було відкомандировано для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Харківській області, проте наказом ГУМВС України в Харківській області від 13.08.2008 року № 261 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ. Таким чином, оскільки відповідач не виконав умови угоди позивач просив суд стягнути з нього фактичні витрати, пов'язані з навчанням, у розмірі 14558,46 гривень.

Представник позивача Дверницький В.Г. в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, проти позову заперечував посилаючись на пропуск позивачем строків звернення до суду і пред'явив зустрічний позов про визнання угоди про підготовку фахівців в Національному університеті внутрішніх справ недійсною, посилаючись на те, що у порушення вимог п. 1.2 Порядку підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування, затвердженого наказом МВС України від 30.08.1999 року

№ 660, угода НУВС укладена з неповнолітнім на той час відповідачем. Крім того, НУВС порушено пункт 1 самої Угоди щодо зобов'язання забезпечити навчання відповідача за спеціальністю «міжнародна правоохоронна діяльність».

Суд, вислухавши сторони та дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, виходить з наступного.

06.09.2003 року між Національним університетом внутрішніх справ та ОСОБА_2 укладена угода про підготовку фахівців в Національному університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового та молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування.

Відповідно до пунктів 2.5, 3, 6 вказаної угоди відповідач зобов'язувався у разі звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення трирічного терміну перебування на службі за порушення дисципліни відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті.

Після закінчення ХНУВС, згідно з наказом ХНУВС від 05.07.2007 року

№ 311 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_2 відраховано зі складу курсантів університету та відкомандировано для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Харківській області, проте наказом ГУМВС України в Харківській області від 13.08.2008 року № 261 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. «Є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що з даним позовом позивач звернувся до суду 08.04.2013 року, що підтверджується конвертом поштового відправлення.

Порушення прав позивача настало з дня звільнення відповідача з ОВС тобто 13.08.2008 року.

Разом з тим одержання позивачем інформації про звільнення відповідача зі служби 13 серпня 2008 року з листа ГУМВС України в Харківські області

від 07.08.2012 року № 7/2976, направленого навчальному закладу на виконання наказу МВС України від 12 липня 2012 року № 618 «Про стан реалізації в органах внутрішніх справ державної кадрової політики, підвищення професіоналізму працівників міліції, забезпечення належного стану дисципліни та законності» на є підставою для визнання, що лише з цього часу позивач міг довідатись про звільнення молодого спеціаліста з органів внутрішніх справ ГУМВС України в Харківській області.

При цьому суд враховує ту обставину, що з метою захисту свого порушеного права позивач міг протягом трьох років направити запит для встановлення осіб, що були звільнені з органів внутрішніх справ та не виконали умов укладеної з ним угоди, проте не зробив цього без наявності на це поважних причин, що не є підставою для виникнення права звернення до суду з позовом про відшкодування витрат на навчання відповідача майже через п'ять років після його звільнення з органів внутрішніх справ.

Таким чином, зважаючи на те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на навчання та зустрічні вимоги відповідача про визнання угоди недійсною заявлені після спливу трирічного строку позовної давності, та відповідач не ставить питання про його поновлення, а також враховуючи те, що сторони по справі наполягають на застосуванні строку позовної давності та просять суд відмовити в задоволенні позову на підставі спливу вказаного строку, суд вважає за необхідне в задоволенні позову Харківського національного університету внутрішніх справ та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 257, 267 ЦК України,

ст.ст. 10, 11, 13, 60, 61, 63, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення фактичних витрат, пов'язаних з навчанням, - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання угоди про підготовку фахівців в Національному університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового та молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування недійсною - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу, не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяМосковського

районного суду м. Харкова Р.Є. Сиротников