Ухвала суду № 37672811, 18.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/774/259/14 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія ст. 187 ч. 3 Суддя Чуприна А.П.

КК України Доповідач Кузьменко В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Кузьменко В.М.

суддів: Литвиненка О.О., Кислого М.М.

при секретарі: Шевченко Т.В.

за участю прокурора Харів Н.А.

адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Кисличувате Томаківського району Дніпропетровської області, громадянин України, раніше судимий:

23.03.2007р. Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ст. ст. 185 ч. 2, 3, 187 ч. 3, 69, 70 КК України на 5 років позбавлення волі;

26.07.2012р. Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч. 2, 3, 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

засуджений за ст. 187 ч. 3 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 ч.1 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком від 26.07.2012 року остаточно призначено ОСОБА_3 - 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Кременчук Полтавської області, громадянин України, раніше не судимий,

засуджений за ст. 187 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 4400 (чотири тисячі чотириста) грн.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 засуджені за те, що 28 січня 2013 року близько 00.45 год., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння проникли в домоволодіння АДРЕСА_1 та з метою подолання волі і можливого опору потерпілої, ОСОБА_3 наніс потерпілій ОСОБА_4 декілька ударів кулаком в область обличчя та вклав їй в руку заздалегідь приготовлений ніж, який в подальшому витяг, розтиснувши пальці руки потерпілої і погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для її життя і здоров?я. Своїми діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдали потерпілій ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження та матеріальну шкоду в сумі 6900 грн., заволодівши її грішми, які знаходились в шафі, розташованій у вказаному домоволодінні.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить пом'якшити йому покарання, оскільки він має постійне місце проживання, постійне місце роботи, неповнолітнього брата та матір-інваліда, яка практично не може сама пересуватися.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію і просив пом'якшити йому покарання, а також в судовому засіданні апеляційного суду попросив перекваліфікувати його дії на ст.. 186 ч. 3 КК України, посилаючись на те, що був під впливом ОСОБА_3, перевіривши матеріали провадження в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчинені злочину, за який їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, які викладені у вироку суду, проти яких не заперечували ні самі обвинувачені, ні їх адвокати.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вірно кваліфікував за ст. 187 ч. 3 КК.

Доводи ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду про неправильну кваліфікацію його дій безпідставні і спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_4 з яких видно, що діяли ОСОБА_2 і ОСОБА_3 спільно, ОСОБА_2 не вчинив ніяких дій щоб перешкодити діям ОСОБА_3, а викрадені гроші у потерпілої вони розділили між собою.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним, дані про особу, всі обставини у справі, а саме те, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, щодо особи похилого віку, а також і те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності і обґрунтовано прийшов до висновку про те, що він повинен відбувати покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши строк покарання. Будь-які дані про те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, постійну роботу і матеріально утримує неповнолітнього брата та матір-інваліда в матеріалах справи відсутні і в апеляційному суді також не надані, на їх відсутності наголосив і сам обвинувачений.

Отже, підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2013 року, щодо нього - без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, але може бути оскаржена в Вищий спеціалізований суд України в касаційному порядку протягом трьох місяців.

Судді: