Рішення № 37669717, 12.03.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2014 р. Справа № 914/630/14

За позовом: Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави - Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

про: стягнення 81116,40 грн.

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

прокуратури: Лука Г.В. - посвідчення №020328

від позивача: Трофимчук О.В. представник (довіреність № 51 від 17.12.2012 року);

від відповідача: Куцак В.Л. - представник (довіреність № 3 від 08.01.2014 року).

В судовому засіданні 12.03.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: прокурор Сихівського району м. Львова звернувся до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави - Львівської міської ради в особі: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (м. Львів) про стягнення 81116,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором підряду № 3-13К від 14.11.2013 року не виконав, зокрема, не провів оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою суду від 25.02.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 12.03.2014 року.

В судове засідання 12.03.2014 року прокурор та позивач явку повноважного представника забезпечили, позовні вимоги підтримали, з підстав, викладених у позовній заяві. Позивачем подано докази (вх. № 10452/14 від 11.03.2014 року) надіслання відповідачу акту звірки розрахунків.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, проти позову не заперечив, доказів оплати боргу не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

14.11.2013 року між позивачем (підрядником згідно договору) та відповідачем (замовником згідно договору) було укладено договір підряду № 3-13К.

Згідно з п.1.1 договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати підрядні роботи по ремонту трубопроводу центрального опалення на об'єкті КЕВ м. Львова на ділянці від ТКІ до ж.б вул. Стрийська, 71 (І черга) з використанням своїх матеріалів.

Загальна вартість робіт по даному договору становить 81116,40 грн., відповідно до п. 1.2 договору.

Як зазначено у п. 1.3 та п. 4.1 договору, вартість робіт визначається згідно актів виконаних робіт по формі КБ-2в, що і є підставою оплати.

Позивачем договірні зобов'язання виконано, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року форми КБ-2в, підписаним обома сторонами. Вартість виконаних робіт згідно вищезазначеного акту становить 81116,40 грн.

Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів після підписання акту виконаних робіт.

Згідно матеріалів справи, станом на момент звернення позивача до суду та розгляду справи по суті, оплата виконаних робіт відповідачем здійснена не була.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Як обумовлено приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Як встановлено судом, 14.11.2013 року сторони уклали договір підряду № 3-13К, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судом встановлено, що сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в листопад 2013, який свідчить про виконання обов'язків підрядником та прийняття робіт замовником і є підставою для оплати вартості робіт замовником відповідно до п.п.1.3, 4.1, 4.2 договору.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Із врахуванням викладеного, суд встановив, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем на суму, що складає 81116,40 грн. Виконані роботи прийняті відповідачем без застережень. Також судом встановлено, що відповідачем не надано і відповідно матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про проведення ним розрахунків за виконані позивачем роботи.

Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання. Частинами 1, 2 статі 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.2 договору замовник зобов'язався здійснити оплату виконаних робіт на протязі 10 днів після підписання акту виконаних робіт.

Із врахуванням викладеного, суд вважає позов підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, код ЄДРПОУ 07638027) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1 код ЄДРПОУ 05506460) 81116,40 грн. боргу.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, код ЄДРПОУ 07638027) в доход державного бюджету 1827,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 14.03.2014 р.

Суддя Король М.Р.