Рішення № 37669694, 05.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/198/14 05.03.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОФОРВАРД УКРАЇНА"

до комунального підприємства "КИЇВДОРСЕРВІС"

про стягнення 344.285,40 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Бакулін О.Ю. - за довіреністю від 13.01.2014 № б/н;

відповідача: Майстренко В.І. - за довіреністю від 13.01.2014 № 7/22.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОФОРВАРД УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до комунального підприємства "КИЇВДОРСЕРВІС" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 344.285,40 грн.

Суть спору: позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між ними договором від 24.04.2012 № 81/2012 у зв'язку із чим позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий, але не оплачений у повному обсязі товар в сумі 344.285,40 грн.

Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господасрького процесуального кодексу України, надав суду відзив, у якому зазначив, що розпорядником бюджетних коштів на 2012-2014 роки передбачені грошові кошти на погашення перед позивачем заборгованості, яка виникла на підставі договору від 24.04.2012 № 81/2012, проте, ці кошти від розпорядника відповідачеві не надходили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2014 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОФОРВАРД УКРАЇНА" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/198/14.

Представником відповідача у судовому засіданні 05.03.2014 заявлено суду клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання судом відхилено як безпідставне.

В судовому засіданні 05.03.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Отже, заслухавши доводи повноважних представників сторін даної справи по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між комунальним підприємством "КИЇВДОРСЕРВІС", як замовником, (далі - відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОФОРВАРД УКРАЇНА", як постачальником, (далі - позивач) укладено договір на закупівлю товарів від 24 квітня 2012 року № 81/2012 (далі - Договір).

Згідно предмету Договору позивач зобов'язується у 2012 році поставити відповідачеві товар, зазначений у специфікації (Додаток № 1 до Договору), а відповідач прийняти й оплатити такий товар - "Устаткування освітлювальне (знаки дорожні) (31.50.2)" (далі - товар) (п. 1.1 Договору).

Розрахунки проводяться шляхом: оплати відповідачем після пред'явлення позивачем рахунку на оплату товару або після підписання сторонами акту приймання-передачі протягом 7 (семи) банківських днів з моменту поставки товару (п. 4.2 Договору).

У відповідності до п. 4.3 Договору фінансування закупівлі здійснюється згідно бюджетного призначення та при наявності коштів комунального підприємства, передбачених на цю закупівлю. Договірні та платіжні зобов'язання за Договором виникають в залежності від реального фінансування та при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).

Як визначено у п. 4.5 Договору, у випадку затримки оплати товару відповідачем, як підприємства, що фінансується місцевим бюджетом (відсутність коштів на розрахунковому рахунку), відповідач зобов'язується провести оплату за товар протягом 3 (трьох) банківських днів з дня надходження коштів на рахунок.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем виставлені відповідачеві такі рахунки на оплату товару на загальну суму 384.570,00 грн: від 05.06.2012 № С-0353 на суму 40.284,60 грн; від 10.09.2012 № С-0543 на суму 60.105,00 грн; від 13.09.2012 № С-0550 на суму 83.780,40 грн; від 30.10.2012 № С-0663 на суму 138.345,00 грн; від 20.11.2012 № С-0693 на суму 62.055,00 грн (засвідчені копії вказаних рахунків наявні у справі). А також позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором, поставив відповідачеві товар на суму 384.570,00 грн, про що свідчать такі видаткові накладні, які підписані з боку відповідача його уповноваженими особами: від 05.06.2012 № РН-0353 на суму 40.284,60 грн; від 11.09.2012 № РН-0543 на суму 60.105,00 грн; від 13.09.2012 № РН-0550 на суму 83.780,40 грн; від 01.11.2012 № РН-0663 на суму 138.345,00 грн; від 21.11.2012 № РН-0693 на суму 62.055,00 грн (засвідчені копії наведених накладних наявні у справі). Довіреності, якими відповідач уповноважив своїх представників на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей, наявні у справі у вигляді засвідчених копії.

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті допущення відповідачем порушення грошового зобов'язання за Договором, останній отриманий товар на користь позивача оплатив в частково в сумі 40.284,60 грн, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 344.285,40 грн та звернення останнього до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Відносно заперечень відповідача, викладених у відзиві, то вони судом відхиляються з таких підстав.

Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність комунального підприємства Київської міської ради "КИЇВДОРСЕРВІС" і не є підставою для звільнення останнього від виконання грошових зобов'язань за Договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446.

Отже, виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Від сторін спору до суду не надходили докази погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 344.285,40 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, підсумовуючи сукупність наведених вище фактів, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 344.285,40 грн за отриманий останнім, але не оплачений на користь позивача товар, підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства "КИЇВДОРСЕРВІС" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 19-А; ідентифікаційний код 32955518, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОФОРВАРД УКРАЇНА" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160-Б, офіс 708; ідентифікаційний код 36993777, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 344.285,40 (триста сорок чотири двісті вісімдесят п'ять) грн 40 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 6.885,71 (шість тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн 71 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 березня 2014 року.

Суддя С.В. Балац