Постанова № 37669465, 13.03.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року № 813/8732/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Дем'яновського Г.С.,

за участю секретаря - Гавірко О.О.

представника позивача: ОСОБА_1,ОСОБА_2

представника відповідача:Писарева О.Ю.

розглянув в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування наказу № 584-о від 23.10.2013 року «Про звільнення ОСОБА_1», поновлення на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України з 23 жовтня 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом начальника Львівської митниці Міндоходів від 23.10.2013 року № 584-о «Про звільнення ОСОБА_1» позивача було звільнено 23 жовтня 2013 року із займаної посади головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України, за угодою сторін, відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України. Як підставу видачі наказу зазначено заяву ОСОБА_1 Позивач вважає зазначений наказ незаконним, посилається на те, що заява про звільнення була складена позивачем при відсутності власного внутрішнього волевиявлення за вказівкою посадової особи відповідача під впливом психологічного тиску, у тексті заяви не зазначено з якої дати слід припинити трудовий договір за угодою сторін, дата її складання проставлено в інший день, іншою ручкою, а сама заява на вимогу керівництва написана в момент прийняття його на роботу . Відтак, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці Міндоходів № 584-о від 23.10.2013 року «Про звільнення ОСОБА_1» та поновити його на займаній до звільнення посаді.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву від 18.12.2013 року № 248/10-1070. У своїх запереченнях посилається на те, що позивачем була подана особиста письмова заява з проханням звільнити його з займаної посади головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України. Відповідач в особі начальника митниці погодився з висловленою пропозицією, відтак, сторони досягли угоди про припинення трудового договору і, відповідно, керуючись п. 1 ст. 36 КЗпП України Львівською митницею Міндоходів був прийнятий наказ № 584-о від 23.10.2013р.Наказ Львівської митниці Міндоходів від 23.10.2013 року № 584-о про звільнення ОСОБА_1 на підставі його заяви ,яка була подана добровільно , без будь-якого примусу.

Щодо відсутності в тексті заяви дати, з якої слід припинити трудовий договір, то відповідач керується п. 179 Типової інструкції з діловодства в митній службі України, затвердженої наказом Державної митної служби України від 03.12.2012 року № 690, відповідно до якого форма викладу заяви є довільною. Зазначає, що дата заяви є обов'язковим реквізитом, однак Інструкція не містить вказівок про те, що в тексті заяви повинні міститися відомості про дату, яка стосується прохання заявника. Вважає, що в заяві про звільнення не обов'язково має бути вказана дата, з якої працівник просить його звільнити. Відтак вважає наказ Львівської митниці Міндоходів від 23.10.2013 року № 584-о «Про звільнення ОСОБА_1» таким, що винесено з дотриманням норм чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Наказом Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України від 23 жовтня 2013 року № 584-о «Про звільнення ОСОБА_1» позивача звільнено 23 жовтня 2013 року із займаної посади головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів, за угодою сторін, відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України.

Як підставу звільнення зазначено заяву позивача.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з матеріалами страви позивачем 23.10.2013 року подано письмову заяву про звільнення із займаної посади за угодою сторін відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Як вбачається з даної заяви в ній відсутня дата з якої позивач за угодою сторін, підлягав би звільненню з займаної посади.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом. Згідно з п.1 частини 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Наведені норми КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору.

З врахуванням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.8 постанови від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», визначено, що судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП).

Відтак, основними умовами угоди про припинення трудового договору за п. 1 частини 1 ст. 36 КЗпП України, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення угоди сторін, та строк, з якого договір припиняється. Визначення ж дати звільнення «за згодою сторін» є обов'язковою умовою такого звільнення, оскільки сприяє свідомому волевиявленню працівника щодо звільнення з підстав, передбачених п. 1 ст. 36 КЗпП України, відсутність належного волевиявлення не дає підстав вважати наявність наміру працівника звільнитись саме за згодою сторін, а сама по собі проста згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення, також не означає наявність угоди про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін.

Позивач посилається на те, що заява про звільнення з посади головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів була складена ним при відсутності власного внутрішнього волевиявлення за вказівкою посадової особи відповідача під впливом психологічного тиску, у тексті заяви не зазначено з якої дати слід припинити трудовий договір за угодою сторін.

В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_4-головного інспектора Львівської митниці Міндоходів ,яка пояснила ,що основною умовою прийняття на роботу на Львівську митницю було написання заяви без дати на звільнення за п.1 ст.36 КЗпП України , яку вона написала на початку червня 2013 року і така заява зберігалась у керівництва митниці. 23.07.2013 року по цій заяві її було звільнено з роботи ,однак судом вона поновлена на посаді. Вона особисто бачила як позивач ОСОБА_1 за одним з нею столом писав на вимогу керівництва заяву про звільнення без дати. Заяви писали всі працівники зміни - двадцять осіб і всі заяви подавали керівництву на збереження.

Свідок ОСОБА_5-заступник начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Рава-Руська» пояснив ,що 23.10.2013 року він перебував на лікарняному ,однак його терміново викликали до керівництва Львівської митниці Міндоходів. Він приїхав приблизно о 17 годині 30 хвилин .В приймальну разом з ним зайшов ОСОБА_1

Його першого викликали до кабінету начальника , який сказав йому написати дату на заяві на звільнення ,яку його примусили написати під час прийому на роботу .Не висловлюючи бажання звільнятись , під тиском , він написав дату на раніше написаній заяві. Суд поновив його на роботі. Після нього до кабінету начальника зайшов ОСОБА_1,а коли вийшов ,то сказав ,що начальник примусив поставити дату і підпис на раніше написаній заяві на звільнення. ОСОБА_1так само був схвильований , оскільки також не чекав примусу на звільнення і поїхав до хворої матері. Це було вже після 18 години.

Судом оглянуто листок непрацездатності , виданий ОСОБА_1 24.10.2013 року .Позивач пояснив ,що в зв»язку з нервовим стресом ,викликаним примусом до звільнення ,він захворів ,однак в зв»язку із пізньою годиною лікарі він міг викликати лише наступного ранку. Після виходу із митниці він вимушений був ще поїхати в лікарню до матері,яка перебувала в критичному стані.

Враховуючи зазначене, суд встановив відсутність волевиявлення позивача щодо його звільнення з підстав, передбачених п. 1 частини 1 ст. 36 КЗпП України.

Також наведеним спростовуються твердження відповідача про те, що позивачем була подана особиста письмова заява з проханням звільнити його з займаної посади, а відповідач погодився з висловленою пропозицією, відтак, сторони досягли угоди про припинення трудового договору і, відповідно, керуючись п. 1 ст. 36 КЗпП України Львівською митницею Міндоходів був прийнятий наказ № 584-о.

З табелю обліку робочого часу за жовтень 2013 року вбачається ,що ОСОБА_1 23.10.2013 працював .

На заяві на звільнення ОСОБА_1 відсутній реєстраційний вхідний номер, не вказана дата з якої мало відбутися звільнення . Суд вважає ,що дата , поставлена разом з підписом не може бути тотожною з датою , яка би була погоджена сторонами ,як дата звільнення.

Те що ОСОБА_1 не висловлював особисте бажання про звільнення і не був готовий до звільнення підтверджується витягом з книги обліку руху трудових книжок митниці з якої вбачається ,що трудову книжку ОСОБА_1 отримав лише 06.11.2013 року.

Таким чином, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди по умовах угоди про розірвання трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України, зокрема, сторонами трудового договору взагалі не визначено та не погоджено строк припинення трудового договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу не з'ясував та не погодив з позивачем всі умови звільнення з урахуванням права позивача на участь у прийнятті рішення щодо звільнення за угодою сторін, а отже не забезпечив всіх прав працівника при звільненні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що звільнення відповідачем ОСОБА_1 проведено не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України, а оскаржуваний наказ прийнято необґрунтовано, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір.

Таким чином, позовні вимоги про скасування наказу Львівської митниці Міндоходів № 584-о від 23.10.2013 року «Про звільнення ОСОБА_13» є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а позивач підлягає поновленню на займаній до звільнення головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів з 24.10.2013 року,оскільки зміну 23.10.2013 року він відпрацював.

Згідно зі ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження заробітної плати у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської Митниці Міністерства доходів і зборів України №584-о від 23 жовтня 2013 року «Про звільнення ОСОБА_1».

3. Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України з 24 жовтня 2013 року. В частині поновлення на роботі постанова суду виконується негайно.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 17 березня 2014 року.

Суддя Дем'яновський Г.С.