Ухвала суду № 37667020, 25.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2021/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фідіс» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року Приватне підприємство (далі ПП) «Фідіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС), правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління (далі ДПІ у м. Херсоні ГУ) Міндоходів у Херсонській області, про визнання протиправними дій щодо відображення у особовій картці позивача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 5 596,25 грн.; зобов'язання вивести з особової картки відомості про наявність цього боргу; скасування податкову вимогу відповідача від 08 травня 2013 року №275-19 про зобов'язання позивача сплатити податковий борг з податку на додану вартість у сумі 4 476,03 грн.; скасування рішення відповідача №196 від 08 травня 2013 року про опис майна позивача у податкову заставу; скасування податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2013 року №0004971503, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на 1 119,25 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що відповідачем неправомірно визначена сума податкового боргу з ПДВ у сумі 5 596,25 грн.: з цієї суми 4 476,03 грн. мало бути перекритим від'ємним значенням з ПДВ, яке утворилось при декларуванні зобов'язань з ПДВ за грудень 2012 року, решта боргу - це протиправно обчислені штрафні санкції за податковим повідомленням рішенням від 03 квітня 2013 року №0004971503.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що дії по відновленню податкового боргу позивача з ПДВ, обчислення штрафної санкції за несплату ПДВ та заходи по стягненню податкового боргу є обґрунтованими та правомірними.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року задоволено повністю позовні вимоги.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 03 квітня 2013 року №0004971503.

Скасовано податкову вимогу ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС №275-19 від 08 травня 2013 року.

Скасовано рішення ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС м. Херсона №196 від 08 травня 2013 року про опис майна у податкову заставу.

Визнано протиправними дії ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС щодо відображення в обліковій картці ПП «Фідіс» податкового боргу з ПДВ в розмірі 5 596,25 грн. у тому числі штрафні санкції в розмірі 1 119,25 грн.

Зобов'язано ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС виключити з облікової картки ПП «Фідіс» відомості про наявність податкового боргу з ПДВ в розмірі 5 596,25 грн. у тому числі штрафні санкції у розмірі 1 119,25 грн.

Стягнуто із державного бюджету на користь ПП «Фідіс» понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 570,97 грн. згідно платіжного доручення від 23 травня 2013 року №1148.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ПП «Фідіс» надав відповідачеві декларації з ПДВ за листопад та грудень 2012 року. За результатами декларування зобов'язань з ПДВ позивач обчислив за листопад 2012 року ПДВ до сплати 396,0 грн., за грудень 2012 року від'ємне значення з ПДВ у сумі 8613,0 грн., яке у зв'язку з відсутністю податкового боргу підлягало включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Потім позивач відповідно до ст. 55 ПК України вніс зміни до декларацій з ПДВ за листопад та грудень 2012 року у лютому 2013 року, шляхом надання уточнюючих розрахунків до зазначених декларацій. Уточнюючі розрахунки сум ПДВ за листопад та грудень 2012 року були доставлені відповідачеві у електронному вигляді 06 лютого 2013 року в 16:09:42 та 06 лютого 2013 року в 16:10:41. За уточнюючим розрахунком з ПДВ за листопад 2012 року позивач задекларував додаткову суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету у сумі 4 347 грн. та штрафні санкції на таку не сплату у сумі 130 грн. За уточнюючим розрахунком з ПДВ за грудень 2012 року позивач частину від'ємного значення поточного податкового періоду у сумі 4 477 направив на зменшення податкового боргу з ПДВ.

Відповідачем проведено камеральну перевірку звітності позивача з ПДВ за грудень 2012 року та уточнюючих розрахунків до цієї звітності, наданих позивачем у лютому 2012 року. За актом від 12 березня 2013 року №1566/15-3/36580708 «Про результати камеральної перевірки даних позивача, задекларованих у податковій звітності з ПДВ» відповідач стверджує, що у позивача станом на 01 лютого 2013 року був відсутній податковий борг з ПДВ і тому за уточнюючим розрахунком він не мав права частину від'ємного значення направляти у зменшення не існуючого податкового боргу. За висновками відповідача наслідком неправомірного направлення від'ємного значення у зменшення податкового боргу є несплата податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 4 470 грн., за несплату цих зобов'язань позивачеві за податковим повідомленням - рішенням від 03 квітня 2013 року №0004971503 нарахована штрафна санкція у сумі 1 119,25 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що визначення податкового боргу позивача з ПДВ у сумі 5 596,25 грн. та заходів щодо примусової сплати цього боргу, вжиті відповідачем у березні-травні 2013 року є протиправними.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області вказується, що в зв'язку з наявністю податкового боргу, позивачу правомірно сформовано податкову вимогу від 08 травня 2013 року №275-19 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 08 травня 2013 року №196, тому рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Фідіс», надаючи уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за листопад та грудень 2012 року, у хронологічному порядку відновив суму належних до сплати податкових зобов'язань за листопад 2012 року та погашення цієї суми від'ємним значенням з ПДВ наступного податкового періоду - грудня 2012 року.

Слід зазначити, що використання від'ємного значення з ПДВ за грудень 2012 року неможливо розглядати окремо без уточнюючого розрахунку за листопад 2012 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 затверджено Порядок складання декларації з ПДВ, який дозволяє використати від'ємне значення з ПДВ виключно шляхом складання декларації з ПДВ при заповнені рядків 20, 20.1 та 22 декларації, невикористане від'ємне значення у особових картах платника податків не обліковується, а накопичується у наступних деклараціях з ПДВ цього платника податків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності відображення в уточнюючому розрахунку з ПДВ ПП «Фідіс» за грудень 2012 року наміру погасити податкові зобов'язання за листопад 2012 року від'ємним значенням з ПДВ, яке утворилось при здачі декларації за грудень 2012 року.

Крім того, з даних картки особового рахунку позивача з ПДВ судом вбачається, що ДПІ у м. Херсоні при відображені уточнюючих розрахунків за листопад-грудень 2012 року збільшив належні до сплати зобов'язання з ПДВ позивача на 4 477 грн. та перекрив їх від'ємним значенням 4 477 грн.

Враховуючи вказане, колегія судді вважає, що висновки акту перевірки від 12 березня 2013 року №1566/15-3/36580708 суперечать податковому законодавству України і тому не можуть впливати на визначення та перегляд зобов'язань позивача з ПДВ за період з листопада 2012 року по травень 2013 року, оскільки відновлення податкового боргу та обчислення штрафних санкцій пов'язане з неправомірними висновками цього акту камеральної перевірки.

Таким чином, визначення податкового боргу позивача з ПДВ у сумі 5596,25 грн. та заходів щодо примусової сплати цього боргу, вжиті відповідачем у березні-травні 2013 року є протиправними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв