Постанова № 37665209, 11.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 р. Справа № 816/6021/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бегунца А.О. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Кременчуцьке управління механізації будівництва" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі № 816/6021/13-а

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Закритого акціонерного товариства "Кременчуцьке управління механізації будівництва"

про стягнення податкового боргу з рахунків у банках,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Кременчуцьке управління механізації будівництва", в якому просила суд стягнути з розрахункових рахунків Закритого акціонерного товариства «Кременчуцьке управління механізації будівництва» заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 23425,42грн. на р/р 33219811700008, одержувач: УК у м. Кременчуці /м. Кременчук/ 14010100, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанов та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: приписів ст.ст. 17, 43 Податкового кодексу України, ст. 110, 159 Кодексу адміністративного судочинства України , з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

Станом на 18.12.2013 р. позивач має переплату по податку на прибуток в розмірі 82 701,03 грн., та станом на 12.11.13р. має заборгованість за платежем орендна плата за землю в розмірі 49 209,35 грн., що вбачається з картки особового рахунку.

12.12.2013 р., 24.01.2013 р., 05.03.2013 р. позивач звертався до відповідача с заявами про перерахування надмірно сплачених коштів по податку на прибуток в сумі 32 700,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу по податку на землю з юридичних осіб (орендної плати за землю) за листопад та грудень 2012 року.

Відповідачем , за заявами позивача, надані відповіді про відмову в проведенні заліку податкових зобов'язань, посилаючись на доведеність до Кременчуцької ОДПІ напружених показників по забезпеченню надходжень до державного бюджету , в тому числі і по податку на прибуток приватних підприємств, та вжиття заходів по залученню резервів для вирішення питання перерахування переплати по одному податку на інший.

В зв'язку з наявністю податкового боргу по орендній платі за землю відповідачем складено податкову вимогу від 04.01.2013 р. № 1/4 на суму 2 444,38 грн. , яка направлена позивачу та розпочато процедуру стягнення податкового боргу.

12.06.2013 р. відповідачем винесено рішення №15567/10/19 про опис майна позивача у податкову заставу (а.с. 11).

У зв'язку з наведеним ЗАТ «Кременчуцьке Управління Механізації Будівництва» було подано позовну заяву до Полтавського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправною бездіяльність Кременчуцької ОДПІ, та зобов'язати провести залік надмірно сплачених грошових коштів за податком на прибуток, в рахунок погашення зобов'язання по сплаті податку на землю з юридичних осіб в розмірі 32700 (тридцять дві тисячі сімсот) грн. 00коп. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок №33219811700008 ТУ ДКСУ в Полтавській обл. МФО 831019, код одержувача 34698778.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 р. позов ЗАТ "Кременчуцьке управління механізації будівництва" задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області щодо не проведення заліку надмірно сплачених ЗАТ "Кременчуцьке управління механізації будівництва" коштів.

Зобов'язано Кременчуцьку ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області провести залік надмірно сплачених грошових коштів за податком на прибуток, в рахунок погашення зобов'язання по сплаті податку на землю з юридичних осіб в розмірі 32 700,00 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № 33219811700008 ГУ ДКСУ в Полтавській області МФО 831019, код одержувача 34698778.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 12.06.2013 № 15567/10/19 про опис майна ЗАТ "Кременчуцьке управління механізації будівництва" у податкову заставу.

Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області подала апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишено без задоволення. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2013р. по справі № 816/6473/13-а залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що доведеності факту, що відповідач має непогашену податкову заборгованість по сплаті орендної плати з юридичних осіб в сумі 23 425,42 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1. ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошового зобов'язання встановлений ст. 43 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилкове та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним Наказом Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України №974/1597/499 від 21.12.2010 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1386/18681.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України та п. 5 Порядку 974 обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Аналогічний строк протягом якого подається заява про повернення надміру сплаченого податку визначений в п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

На підставі п. 43.4 43 Податкового кодексу України та п. 6 Порядку № 974 платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України та п. 7, 8 Порядку №974 контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Пунктом 9 та 10 Порядку № 974 встановлено, що висновки про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань реєструються органами Державного казначейства України в журналі обліку висновків, який ведеться на паперових носіях або в електронному вигляді (додаток 4). На підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року №226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 року за № 1000/7288 (в редакції наказу Державного казначейства України від 29.05.2008 року № 181).

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Судом встановлено, що позивач має переплату по податку на прибуток у розмірі 82 701,03 грн., та ним вчинено дії щодо розпорядження власними коштами, шляхом направлення на адресу податкового органу заяви про проведення заліку податкових зобов'язань та перерахування 32 700 грн. на погашення податкового боргу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 р. по справі №816/6021/13-а, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області щодо не проведення заліку надмірно сплачених ЗАТ "Кременчуцьке управління механізації будівництва" коштів.

Виходячи з приписів ч.1 ст. 72 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що власне протиправна бездіяльність ОДПІ стала підставою, що позивач був позбавлений можливості своєчасно провести обов'язкові виплати до державного бюджету.

При прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було враховано, що відповідачем було дотримано порядок передбачений Податковим кодексом України та вчинено всі необхідні дії для запобігання виникнення заборгованості перед державою.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Кременчуцьке управління механізації будівництва" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі № 816/6021/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міністерства доходів в Полтавській області у задоволені позову в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бенедик А.П.