Постанова № 37665126, 18.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р. Справа № 820/4027/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2013р. по справі № 820/4027/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті-Фактор"

до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2013 р. задоволено позов ТОВ "Ті-Фактор" до Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС.

Скасовано наказ №128 від 20.03.2013 р. на проведення перевірки ТОВ "Ті-Фактор", визнано протиправними дії Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС по проведенню позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ті-Фактор" щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з контрагентами: ТОВ "Водоспад", ТОВ "Фактор 2", ПФ "Вера", ТОВ "АГТ Плюс", ТОВ "ТД Тритон" за період з 01.01.2012 р. по 28.02.2013 р., про що складено акт №104/221/38231601 від 20.03.2013 р.

Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступник відповідача) подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2013 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом норм ПК України, неврахування обставин справи, наявності підстав для проведення перевірки та дотримання закону при її проведенні, що привело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на податковому обліку у відповідача (а.с. 35-36).

05.03.3013р. податковим органом на адресу позивача направлено рекомендованим листом письмовий запит про надання письмових пояснень та документального підтвердження, відповідь на який не надана.

20.03.2013 р. відповідачем, на підставі п.78.1.1 п.78.1 ст.78, 79 ПК України прийнято наказ № 128 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Ті - Фактор" щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з контрагентами: ТОВ "Водоспад", ТОВ "Фактор 2", ПФ "Вера", ТОВ "АГТ Плюс", ТОВ "ТД Тритон" з 01.01.12 р. по 28.02.13 р., за наслідками якої складено акт №104/221/38231601 від 20.03.2013 р. (а.с.28, 166-184).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні спірного наказу, а також проведенні перевірки відповідач діяв в порушення вимог закону, безпідставно та неправомірно.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 78.1.1 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Вимоги щодо оформлення запиту визначені п. 73.3 ст. 73 ПК України, відповідно до якого контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Згідно ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що 05.03.2013 р. відповідачем рекомендованим листом направлено на адресу позивача інформаційний запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо сум, які визначені позивачем у складі податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за період листопад 2012 р.-січень 2013 р. (а.с.25)

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо не дотримання відповідачем вимог ПК України в частині надіслання позивачу письмового запиту про надання інформації.

Згідно п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, зокрема, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Колегія суддів зазначає, що у спосіб встановлений законом, а саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення інформаційний запит було направлено на адресу позивача податковим органом, що підтверджується копією повідомлення.

Зазначене повідомлення повернулося до податкового органу з відміткою "за закінченням строків зберігання" та згідно листа центру поштового зв'язку лист від ДПІ не вручений адресату в зв'язку з відмовою його отримати (а.с. 26 зворот,27).

Отже, в силу п. 42.2. ст. 42 ПК України інформаційний запит відповідачем надіслано в належний спосіб і вважається врученим позивачу.

Посилання суду, що в запиті не зазначено чітко визначеного переліку контрагентів, колегія суддів вважає такими, що не свідчать про наявність порушень з боку податкового органу, оскільки в запиті зазначено про витребування інформації, щодо контрагентів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання за відповідний період.

20.03.2013 р., у зв'язку з неотриманням відповіді на обов'язковий запит, наказом відповідача № 128 призначено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Ті - Фактор" щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з контрагентами: ТОВ "Водоспад", ТОВ "Фактор 2", ПФ "Вера", ТОВ "АГТ Плюс", ТОВ "ТД Тритон" з 01.01.12 р. по 28.02.13 р. (а.с. 28).

Колегія суддів зазначає, що позивачу було вручено інформаційний запит у спосіб встановлений законом, відповіді та документів згідно обов'язкового запиту, позивачем до податкового органу не надано, а тому у відповідача виникли підстави для призначення перевірки, передбачені п. 78.1.1 ПК України.

З матеріалів справи також вбачається, що копію наказу про призначення перевірки та повідомлення про її проведення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся до податкового органу з відміткою "за закінченням строків зберігання" (а.с. 30 зворот).

За таких умов, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції, щодо неправомірності винесення відповідачем наказу та зазначає, що наказ про проведення перевірки прийнятий відповідачем в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.

Також колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання незаконними дій податкового органу по проведенню перевірки, за наслідками якої складено акт перевірки.

Колегія суддів зазначає, що дії податкової інспекції з проведення невиїзної перевірки не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді. Адже такі дії є, по суті, процедурним заходом у рамках здійснення податковим органом збору доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни; ці дії самі по собі не породжують будь-яких правових наслідків для платника, позаяк не змінюють стану його суб'єктивних прав та обов'язків, а відтак не є юридично значущими діями, які можуть виступати предметом оскарження в адміністративному суді.

Обов'язковою ознакою рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Прийняття суб'єктом владних повноважень, як правило, є результатом вчинення ряду дій, зокрема проведення перевірки.

З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені у процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення.

Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Колегія суддів зазначає, що оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Наведене обумовлює необхідність скасування постанови суду про визнання неправомірними дій ДПІ щодо проведення спірної перевірки та скасування наказу від 20.03.2013 № 128 про проведення вказаної перевірки із прийняттям нового рішення у відповідній частині про відмову у позові.

Частиною ч. 1 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2013 р. підлягає скасуванню, з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову ТОВ "Ті-Фактор".

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2013р. по справі № 820/4027/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Ті- Фактор" відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В.