Постанова № 37665072, 11.03.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/123/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Жураковська Ю.М.,

сторони в судове засідання не з'явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області

до Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації дністровських водосховищ

про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить застосувати захід реагування у сфері державного нагляду до Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації дністровських водосховищ, а саме заборонити експлуатацію трансформаторної підстанції №610 - 10/0.4 63 кВА с. Ісаківці, Кам"янець-Подільського району, Хмельницької області, виконання робіт в електроустановках підприємства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв’язку з виникненням загрози життю та/або здоров’ю працівників з метою недопущення спричинення даної шкоди, а також у зв’язку з відсутністю дозволу на виконання робіт та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки є підстави для заборони експлуатації трансформаторної підстанції №610 - 10/0.4 63 кВА с. Ісаківці, Кам"янець-Подільського району, Хмельницької області, виконання робіт в електроустановках підприємства.

Ухвалою суду від 28.01.2014 р., у відповідності до приписів ст. 183-2 КАС України, відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, ухвалою суду від 14.02.2014 р. розгляд даної справи призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивачем до початку судового засідання подано клопотання, в якому просив провести розгляд справи без його участі. Водночас вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що направлення про проведення перевірки від 19.12.2013 р. №8647 не вручено посадовій особі відповідача у спосіб передбачений законом. Крім того, не було вручено акт перевірки, а перевірка проведена інспектором одноособово, що може свідчити про упереджене ставлення позивача.

До початку судового засідання відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку з отриманням відповіді з Державного агентства водних ресурсів України щодо погодження безоплатної передачі трансформаторної підстанції на баланс комунального підприємства Ластовецької сільської ради.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи приписи ст. 128 КАС України, суд вважає, що неприбуття відповідача, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами, оскільки доводи наведені в клопотанні не є поважними.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Новодністровське регіональне управління водних ресурсів та експлуатації дністровських водосховищ (60236, Чернівецька область, м. Новодністровськ, ідентифікаційний код 33330210) зареєстроване як юридична особа 05.05.2005 р. (а.с. 27-29).

Як вбачається із матеріалів справи, основними видами діяльності відповідача за КВЕД є: будівництво водних ресурсів, розвідувальне буріння, організування інших видів відпочинку та розваг, пасажирський річковий транспорт, складське господарство, допоміжне обслуговування водного транспорту, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, забір, очищення та постачання води (а.с. 27).

Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Хмельницькій області проведено планову оперативну перевірку даного господарства з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт перевірки від 09.01.2014 р. №1 (а.с. 9-12).

За результатами перевірки позивачем виявлено ряд порушень відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих, а також відсутність дозволу на виконання робіт та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки.

З метою усунення порушень законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, 11.01.2014 р. позивач видав припис № 1, яким приписано позивачу на протязі 10 діб усунути виявлені порушення під час перевірки. Інформацію про виконання приписів зобов'язано подати у тижневий строк після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту припису (а.с. 13-14).

За наведених обставин та посилаючись на приписи Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Також судом встановлено, що на виконання припису № 1 від 11.01.2014 р. відповідач надіслав лист Територіальному управлінню Держгірпромнагляду у Хмельницькій області від 20.01.2014 р., в якому зазначив, що з метою виконання припису і усунення порушень вимог законодавчих актів з охорони праці та промислової безпеки видано наказ №14-ВТ від 20.01.2014 р., розроблено план заходів щодо усунення виявлених недоліків і порушень позивачем, а також призначено відповідальних осіб за виконання та дотримання зазначених термінів.

Крім того, в даному листі відповідач просив позивача відстрочити термін виконання припису до 11.02.2014 р., у зв’язку з відсутністю фінансування (а.с. 44, 45, 46).

Вказана обставина не заперечувалася позивачем, що підтверджується в наданих на адресу суду поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Абзацом 1 ст. 1 цього Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) встановлено ст. 4 Закону № 877-V. Так, ч. 4 цієї статті Закону визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Указу Президента України «Про Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України» від 6.04.2011 р. №408/2011 р. Держгірпромнагляд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Одним з основних завдань Держгірпромнагляд України є організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Відповідно до п.п. 11 п. 5 вищевказаного Положення Держгірпромнагляд України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних з користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі розпорядчого документа про заборону зазначеного у випадках, передбачених законодавством, а також анулювати видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 39 цього Закону встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Відповідно до п. 1.4 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 року № 826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2011 р. за N 1531/20269 (далі – Положення №826) загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків; заборона виробництва - зупинення виробництва суб'єкта господарювання (у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об'єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів) шляхом видачі розпорядчого документа Держгірпромнагляду України (розпорядження).

Пунктами 2.26 та 2.27 Положення №826 передбачено, що у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку в посадової особи Держгірпромнагляду України виникає право заборони виконання робіт, виробництва. Заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва здійснюються на підставі відповідного акта перевірки.

Заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва в цілому суб'єкта господарювання за результатами перевірки, яка проводилася спеціально створеною комісією, а також заборона під час такої перевірки виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва на виробничому об'єкті суб'єкта господарювання, яка тягне за собою зупинення (призупинення) робіт у цілому підприємства, здійснюються шляхом надання суб'єкту господарювання розпорядження за підписом заступника Голови Держгірпромнагляду України або начальника (заступника начальника) територіального органу Держгірпромнагляду України.

Враховуючи наведене, на думку суду, позивач наділений повноваженням самостійно вживати заходи про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств, відтак вжиття таких заходів не є компетенцією суду.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом. Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, вищевказаними нормами Закону чітко встановлено перелік заходів реагування, які застосовуються за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), та якими можуть бути: повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції; повне або часткове зупинення реалізації продукції; повне або часткове зупинення виконання робіт; повне або часткове зупинення надання послуг.

Даний перелік заходів реагування не підлягає розширеному тлумаченню.

Натомість, позивач просить суд заборонити експлуатацію трансформаторної підстанції №610-10/0.4 63 кВА с. Ісаківці, Кам'янець-Подільського району, Хмельницька область, виконання робіт в електроустановках підприємства.

В даному випадку вимоги позивача не стосуються зупинення виробництва/реалізації конкретної продукції або виконання конкретних робіт/послуг у межах господарської діяльності відповідача з виробництва/реалізації продукції чи виконання робіт/послуг.

Крім того, у позовній заяві не зазначено це часткове чи повне зупинення виконання робіт, не наведений вид робіт, виконання яких повинно бути зупинено.

Також, суд звертає увагу на те, що заборона експлуатації трансформаторної підстанції №610-10/0.4 63 кВА може призвести до негативних наслідків - припинення електропостачання населення с. Ісаківці, Ластовецької сільської ради.

Згідно поданих відповідачем доказів, наразі розглядається питання передачі вказаної підстанції на баланс комунального підприємства Ластовецької сільської ради (а.с. 50, 51, 52).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що визначені позивачем заходи реагування не передбачені переліком реагування, що вживаються за постановою суду, який не підлягає розширеному тлумаченню, та не відповідають наведеним нормам закону.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час вирішення справи позивач не довів правомірність своїх вимог, а тому позов не підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 70-72, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано судом 17 березня 2014 р.

Суддя Левицький В.К.