Вирок № 37664638, 18.03.2014, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1625/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 року Рівненський міський суд

під головуванням судді - Ковальов І.М.

при секретарі - Мізера А.В.

з участю прокурора - Купрун Є.П.

з участю захисника - адвоката ОСОБА_1

з участю обвинуваченого - ОСОБА_2

з участю потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013190010004369 від 30 липня 2013 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця смт.Клевань Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, розлученого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, Дубенським міськрайонним судом Рівненської області від 12 грудня 2013 року за ч.1 ст.203-2 КК України у виді штрафу в розмірі 20 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 000 грн.) в прибуток держави та Костопільським районним судом Рівненської області від 30 грудня 2013 року за ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк один рік з іспитовим строком на один рік,-

У вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186; ч.2 ст.304 КК України, -

в с т а н о в и в :

30 липня 2013 року приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_2, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, повторно, перебуваючи по вул.Набережній в м.Рівне, разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4, відкрито заволодів, вирвавши з рук потерпілого ОСОБА_3 ноутбук «Lenovo IdeaPad G580A», вартість якого, відповідно до висновку експерта №559 від 19 вересня 2013 року, могла становити 3931 грн. 08 коп., та 40 гривень, чим завдали ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 3971,08 грн.

Крім того, ОСОБА_2, 30 липня 2013 року приблизно о 14 год. 00 хв. перебуваючи по вул.Набережній в м.Рівне реалізуючи свої вище зазначені наміри достовірно знаючи про малолітній вік свого сина ОСОБА_4 втягнув його у злочинну діяльність,наказавши малолітньому ОСОБА_4 вирвати з рук ОСОБА_3 пакет, в якому знаходився адаптер до ноутбука марки «Lenovo IdeaPad G580A», на що ОСОБА_4 погодився та відкрито заволодів, вирвавши з рук потерпілого ОСОБА_3 пакет, в якому знаходився адаптер до ноутбука марки «Lenovo IdeaPad G580A».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинах не визнав та дав показання про те,що ноутбуком та грошима потерпілого відкрито не заволодівав, сину ОСОБА_4 сказав забрати пакет у ОСОБА_3 у зв'язку із тим, що там були хот - догі, які він купив за власні кошти, а телефон з якого потерпілий хотів подзвонити до міліції не вибивав з рук, так як він випав з кишені потерпілого і скотився по бетонній плиті у воду. Крім того показав, що 30 липня 2013 року зайшов разом із сином ОСОБА_4 в кафе «Привокзальне», де побачив свого знайомого ОСОБА_3, який під час спільного розпиття алкогольних напоїв розповів йому про те, що в нього ноутбук, який він бажає продати. Після чого він повідомив ОСОБА_3 про те, що в нього є знайомий в м.Рівному, який купить ноутбук за 500 доларів США, на що останній погодився. В той же день він, потерпілий ОСОБА_3 та його син ОСОБА_4 взяли таксі та поїхали до його знайомого щоб позичити кошти в сумі 200 гривень на поїздку до м.Рівного. Приїхавши в м. Рівне вони попрямували до критого павільйону на продуктового ринку, де взяли пляшку горілки та три хотдоги, два з яких поклали в чорний пакет. В цей момент він сказав ОСОБА_3, що піде до покупця та продасть ноутбук, а гроші за продаж ноутбука поверне відразу ОСОБА_3, проте останній на вказану пропозицію не погодився. Відлучившись на деякий час він повернувся із 100 доларовою купюрою, яку продемонстрував потерпілому як аванс який йому дав покупець за ноутбук. Після чого, вони пішли на вул. Набережну, де розпили пляшку горілки, після чого ОСОБА_3 добровільно віддав йому ноутбук та пакет передав його сину ОСОБА_4 Також, обвинувачений стверджує що потерпілий безпосередньо був присутній під час продажу ноутбука, і цей факт може підтвердити свідок ОСОБА_5, про допит якого він заявляв клопотання однак слідчий йому відмовила в його розгляді.

До показань обвинуваченого ОСОБА_2 даних ним під час судового розгляду суд відноситься критично, оскільки показання обвинуваченого є непослідовними та суперечливими.

Будучи допитаним в якості підозрюваного під час досудового слідства ОСОБА_2 дав показання про те, що перебуваючи на вул. Набережній в м. Рівне умисно заволодів, шляхом ривка з рук ОСОБА_3 ноутбуком марки «Lenovo IdeaPad G580A», а мобільний телефон дійсно впав у воду, так як він вибив його з рук потерпілого.Крім того, сказав сину ОСОБА_4 забрати у потерпілого пакет в якому знаходився адаптер до ноутбука, на що останній погодився. В цей же день, ноутбук він із сином продали на продуктовому ринку за 4600 грн., а за виручені кошти поїхали в м. Одеса. ( а.с.54-55).

Дані показання повністю узгоджувались з показаннями потерпілого, свідків та матеріалами кримінального провадження, тому суд розцінює показання обвинуваченого дані ним в судовому засіданні, як позицію обвинуваченого щодо реалізації ним права на захист, з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені ним інкримінованих злочинів, повністю підтверджується показаннями допитаних під час судового розгляду потерпілого, свідків, дослідженими письмовими доказами кримінального провадження.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 повністю підтримав показання, які він давав під час досудового слідства та дав в судовому засіданні показання про те, що приїхавши 30 липня 2013 року в м. Рівне зайшли разом з ОСОБА_2 та його сином ОСОБА_4 в критий павільйон на продуктовому ринку, де ОСОБА_2 взяв пляшку горілки та хот-догі, які одразу з'їли , за це все заплатив обвинувачений. При розпиті горілки ОСОБА_2 повідомив йому про те, що піде до свого знайомого покупця, продасть ноутбук та поверне йому за нього гроші, на що він не погодився. Після цього, ОСОБА_2 відлучився та повернувся із купюрою номіналом 100 доларів США, та повідомив його що це завдаток за ноутбук, однак, вказана купюра мала підозрілий вигляд і він зрозумів, що ОСОБА_2 хоче його обманути у зв'язку із чим вирішив ноутбук не продавати і повернутися додому в м. Костопіль. Проходячи по вул. Набержній в м. Рівне ОСОБА_2 почав йому дорікати, що потратив на нього гроші в сумі 20 гривень. Намагаючись владнати конфлікт він дістав з кишені гроші в сумі 40 гривень, щоб віддати обвинуваченому, проте, останній їх вирвав з рук і надалі почав вмовляти його про продаж ноутбука. Почувши категоричну відмову ОСОБА_2 намагався виривати з рук коробку з ноутбуком, тому він дістав з кишені мобільний телефон, щоб зателефонувати до міліції про що сказав ОСОБА_2 Почувши це, обвинувачений вирвав з рук у нього мобільний телефон та викинув у річку, яка знаходилися на відстані близько 2 метрів від них, а потім все-таки вирвав з його рук, поза його волею коробку з ноутбуком, а його син ОСОБА_4 одночасно вирвав пакет в якому знаходився адаптер до ноутбука. Підстав, через які він може оговорювати обвинуваченого у нього немає. На час розгляду справи в суді обвинуваченим йому збитки не відшкодовані.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дала суду показання про те, що вона працює слідчою в Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, в її провадженні перебувало кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 та спростувала той факт, що під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_2 заявляв клопотання про допит свідків які б могли підтвердити той факт, що потерпілий разом з обвинуваченим продав ноутбук марки «Lenovo IdeaPad G580A», зазначивши, що протокол допиту як підозрюваного був надрукований зі слів ОСОБА_2, який перед тим як підписати прочитав його, будь-яких доповнень, зауважень чи клопотань у нього до змісту протоколу не було.

Допитаний в судовому засіданні відповідно до вимог ст.354 КПК України, малолітній свідок ОСОБА_4 дав суду показання про те, що потерпілий віддав його батьку ОСОБА_2 ноутбук добровільно, а пакет він забрав так як там були хот-догі, які купив його батько ОСОБА_2

До показань малолітнього свідка ОСОБА_4 даних ним суду під час судового розгляду суд відноситься критично, оскільки дані ним показання є непослідовними, судом враховується психологічні особливості розвитку дитини та те, що він є сином обвинуваченого, тому суд вважає, що малолітній свідок намагається сприяти обвинуваченому в уникненні кримінальної відповідальності за скоєні злочини.

Допитаний в якості свідка малолітній ОСОБА_4 під час досудового розслідування в присутності законного представника ОСОБА_7 і педагога ОСОБА_8 дав показання, які повністю узгоджуються із показами потерпілого ОСОБА_3 (а.с.49-50).

Законний представник малолітнього свідка ОСОБА_7 дала суду показання про те, що її син під час досудового розгляду в її присутності давав показання добровільно, психічного тиску на нього ніхто не чинив.

Тому, враховуючи вище наведене, суд вважає, що показання під час досудового розслідування малолітнього свідка ОСОБА_4 були правдивими.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дав суду показання про те, що в серпні 2013 року біля літнього кафе «Привокзальний» неподалік біля автовокзалу м.Костопіль він перебував разом зі своїм товаришем ОСОБА_10 До них підійшов ОСОБА_2, який запропонував купити в нього флешку, яка коштує 180 грн. Він повідомив йому, що це йому за дорого і вони зійшлися на сумі в 40 грн., на якій вони посиділи в кафе та розійшлися. Цього ж дня у вечірній час він перебував за місцем проживання та вирішив перевірити флешку, яку йому продав ОСОБА_2 Коли він її перевірив то зрозумів, що це не флешка, а ОСОБА_2 його надурив. На наступний день він розповів про дану подію колегам по роботі та показав куплену ніби-то флешку. Один з його колег ОСОБА_3 впізнав цю річ та повідомив, що вона знаходилась в його краденому ноутбуці, а саме це «блютуз-модуль», який використовується для безпровідного з'єднання з мишкою та розповів, що в кінці липня 2013 року ОСОБА_2 під приводом продажу ноутбука в м.Рівне разом зі своїм неповнолітнім сином викрали його ноутбук, а щоб він не зміг повідомити до міліції ОСОБА_2 викинув його мобільний телефон у річку.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, встановлених цим вироком, підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.

Висновком експерта від 19 вересня 2013 року №559 з якого вбачається, що початкова вартість ноутбука марки «Lenovo G580A» за умови його повної базової комплектації, станом на 30 липня 2013 року могла становити 3931,08 грн. (а.с.28-39).

Суд оцінює даний висновок експерта, як належний та допустимий доказ у кримінальному провадженні, оскільки висновок є повним і чітко сформульованим і оцінюється судом в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_3 від 12 вересня 2013 року з якого вбачається, що потерпілий вказав де, коли та при яких обставинах відносно нього ОСОБА_2 було вчинено злочин. (а.с.31-33).

Протоколом огляду предмета від 13.09.2013 року з якого вбачається, що оглянуто безпровідний блютулз-модель, який виготовлений з металу, прямокутної форми. На верхній частині наявний розпізнавальний надпис «Logitech», з боку надпис LZ 2518 DJ m/n:с-U0008, яким відкрито заволодів неповнолітній ОСОБА_4 30 липня 2013 року у потерпілого ОСОБА_3, а в послідуючому обвинувачений ОСОБА_2 продав свідку ОСОБА_9 (а.с.34-35).

Постановою про приєднання до кримінального провадження як речового доказу від 13 вересня 2013 року, з якого вбачається, що оглянутий безпровідний блютулз-модель, який виготовлений з металу, прямокутної форми, на верхній частині наявний розпізнавальний надпис «Logitech», з боку надпис LZ 2518 DJ m/n:с-U0008, яким відкрито заволодів неповнолітній ОСОБА_4 30 липня 2013 року у потерпілого ОСОБА_3, а в послідуючому обвинувачений ОСОБА_2 продав свідку ОСОБА_9 приєднаний до справи. (а.с.36).

Підстав не довіряти зазначеним вище доказам у суду не має, оскільки вони будь-яких сумнівів у їх належності (стосовності), допустимості, достовірності і достатності не викликають, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Оцінюючи вищевикладене, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України дії якого виразилися у відкритому викраденні чужого майна, вчиненого повторно (грабіж).

Крім того, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.304 КК України, дії якого виразилися у втягненні батьком малолітнього сина в злочинну діяльність.

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, обставини та наслідки їх вчинення, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, дані, що його характеризують.

Скоєні злочини обвинуваченим ОСОБА_2 відносяться до злочинів середньої тяжкості та до тяжких злочинів.

Пом'якшуючих вину обставин обвинуваченому судом не встановлено.

До обтяжуючих вину обставин обвинуваченому суд відносить рецидив злочинів.

Як особа обвинувачений ОСОБА_2 перебуває на «Д» обліку у лікаря нарколога з приводу ППР внаслідок вживання канабіоїдів, синдром залежності (а.с.65); на "Д" обліку у лікаря психіатра обвинувачений не перебуває (а.с.67), раніше неодноразово судимий (а.с.60-62).

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, особу обвинуваченого ОСОБА_2, його відношення до вчинених злочинів, а також те, що обвинувачений неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, завдана шкода потерпілому в добровільному порядку не відшкодована, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховування не можливе без ізоляції від суспільства, а міра покарання повинна бути призначена в межах санкцій статей за вчинені ним злочини.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186; ч.2 ст.304 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.186 КК України - 5 (п'ять років) шість місяців позбавлення волі;

за ч.2 ст.304 КК України - 5 (п'ять років) позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_2 покарання 5 (п'ять років) шість місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України з застосуванням ч.1 ст.72 КК України шляхом повного складання покарань за даним вироком та вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 30 грудня 2013 року остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч.3 ст.72 КК України даний вирок та вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 грудня 2013 року виконувати самостійно.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 у виді домашнього арешту змінити на взяття під варту взявши під варту з залу суду негайно.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 18 березня 2014 року.

Речові докази по справі безпровідний блютулз-модель, який виготовлений з металу, прямокутної форми, на верхній частині наявний розпізнавальний надпис «Logitech», з боку надпис LZ 2518 DJ m/n:с-U0008 який переданий на відповідальне зберігання потерпілому - повернути останньому.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Рівненського

міського суду І.М. Ковальов