Ухвала суду № 37662712, 12.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/9033/13-ц Головуючий у І інстанції Голуб А.В.Провадження № 22-ц/780/177/14 Доповідач у 2 інстанції КулішенкоКатегорія 56 12.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Кулішенка Ю.М.,

суддів: Лащенка В.Д., Сушко Л.П.,

при секретарі: Ромашині І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2013 року за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування витрат в порядку регресу, посилаючись на те, що 18.04.2010 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем ЗАЗ-110307 д.н.з. НОМЕР_3 на 35+070 км автодороги «Київ-Одеса» скоїв дорожньо-транспортну пригоду і на дату скоєння цієї пригоди не мав чинного договору обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина підтверджується постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 21.05.2010 року. В результаті ДТП пошкоджений автомобіль "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 Згідно до звіту про оцінку пошкодженого автомобіля складеного аварійним комісаром розмір завданих збитків становить 35 602,98 грн. Зазначена шкода не була відшкодована і ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). Позивач відшкодував ОСОБА_2 шкоду, яка була заподіяна останньому з вини ОСОБА_1 в сумі 25 500 грн. та 963,00 грн. за проведення експертного дослідження, і тому, як особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, просив стягнути з відповідача на свою користь 26 463,00 грн., судові витрати по справі в сумі 264 грн. 63 коп.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 26 463 грн., 264,63 грн. судового збору.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 18.04.2010 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки ЗАЗ-110307 д.н.з. НОМЕР_3 на 35+70 км автодороги Київ-Одеса, не врахував дорожню обстановку під час виконання розвороту поза перехрестям не з крайнього лівого положення на проїзній частині не надав дорогу попутному автомобілю марки "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_2, який рухався в лівому ряду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 "б", 10.4 ПДР.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду від 21.05.2010 року по справі № 3- 2745/2010 р., поясненнями учасників процесу, та адміністративним матеріалом №3-2745 за 2010 рік.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 і згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 05.05.2010 року складеного аварійним комісаром, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу "Volkswagen Transporter" державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП станом на 05.05.2010 року складає 35 602,98 грн.

ОСОБА_1 не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів чинного на дату вчинення вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

Відповідачем, який був винуватцем ДТП, завдана шкода не була відшкодована ОСОБА_2 і останній з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою до якої було додано копію полісу № ВВ/7979852 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з терміном дії з 28.10.09 року по 27.10.10 року, що свідчить про те, що автомобіль ОСОБА_2 був забезпеченим на момент ДТП.

Згідно до п.п."а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

В ст. 22 вищевказаного Закону вказано, що МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 вищевказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п."а" п.41.1 ст. 41 вищевказаного Закону, в редакції, яка діяла на момент скоєння ДТП, відповідно до встановленого п.9.2 ст. 9 вищевказаного Закону ліміту відповідальності, позивач МТСБУ 13 липня 2010 року здійснив виплату відшкодування потерпілій особі ОСОБА_2 в розмірі 25 500 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №2858 від 13.07.2010 року, а також позивач здійснив виплату ПП ОСОБА_3 за послуги аварійних комісарів в розмірі 963 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №2644 від 22.06.2010 року,

Згідно до п. 26 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. А в п. 27 цієї ж постанови вказано, що при регресі перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 13.07.2010 року здійснив виплату відшкодування потерпілій особі ОСОБА_2 в розмірі 25 500 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №2858 від 13.07.2010 року, а також позивач здійснив виплату ПП ОСОБА_3 за послуги аварійних комісарів в розмірі 963 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №2644 від 22.06.2010 року, до суду з вищевказаним позовом про захист свого цивільного права або інтересу позивач звернувся 14.06.2013 року.

Розглядаючи справу суд першої інстанції встановив дійсний склад правовідносин та вірно застосував норми права.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 26 463 грн.

Посилання апелянта, що судом невірно застосовано норми матеріального права, а саме те, що позивачем пропущено строк позовної давності та що до МТСБУ право вимоги перейшло в порядку суброгації, а не регресу є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

З наведених вище обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М.Кулішенко

судді: В.Д.Лащенко

Л.П.Сушко