Рішення № 37662221, 11.03.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2014 р.Справа № 916/101/14

За позовом: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії "АТ"Укрексімбанк" у м. Одесі

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРС"

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2

Про стягнення

Та за зустрічним позовом : Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРС"

До відповідача: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії "АТ"Укрексімбанк" у м. Одесі

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2

Про визнання поруки припиненою

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії "АТ"Укрексімбанк" у м. Одесі: Буковська Л.В. - згідно довіреності № 010-01/9273 від 28.11.2012р.

Від ТОВ "ЗАРС": Черкес В.О. - згідно довіреності від 05.02.2014р.,

Вовк О.Є. - згідно довіреності від 05.11.2014р.

Від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії "АТ"Укрексімбанк" у м. Одесі, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЗАРС" про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 6306С28 від 27.12.2006р. у сумі 926 057,87 дол. США, що за курсом НБУ станом на 10 січня 2014р. становить 7 401 980 грн. 56 коп., 3% річних за невиконання грошового зобов'язання у сумі 18105,12 дол. США, що за курсом НБУ станом на 10 січня 2014р. становить 144 714 грн. 22 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

В ході розгляду справи, до початку розгляду справи по суті, ТОВ "ЗАРС" подало до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії "АТ"Укрексімбанк" у м. Одесі про визнання припиненою поруки, що виникла на підставі договору поруки від 27.12.2006р., укладеного між кредитором - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та поручителем - ТОВ "ЗАРС" на забезпечення виконання умов Кредитного договору № 6306С28 від 27.12.2006р., укладеного між кредитором ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та позичальником - ОСОБА_2. Представник ТОВ "ЗАРС" зустрічну позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач за зустрічним позовом - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії "АТ"Укрексімбанк" у м. Одесі проти зустрічного позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про місце та дату судових засідань був повідомлений за наявною у матеріалах справи адресою, але ухвали суду повернуто поштою у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

27 грудня 2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (нова назва - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ) (далі - Банк) та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) був укладений Кредитний договір № 6306С28 (далі - Кредитний договір), згідно якого Банк надає Позичальнику Кредит у сумі 1 190 000 дол. США з кінцевою датою погашення "24" грудня 2027 року для оплати за дачні будівлі та гараж за адресою: м. Одеса, вул.. Дачна, буд. 30/6, а також за земельні ділянки, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул.. Дачна 30, та Дачна 30, 30/5, 30/12, 30/14, вартістю , що є гривневим еквівалентом 1 700 000 дол. США згідно з договорами купівлі-продажу.

15 квітня 2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк) та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 6306С28 від 27.12.2006р.,згідно якої сторони виклали п. 2.2.1. Кредитного договору у наступній редакції: "п. 2.2.1. Позичальник щомісячно сплачуватиме Банку проценти за користування Кредитом у Валюті Кредиту у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: LIBOR (12m) + 6,79%, але не менше 12,50% річних. У разі невиконання Позичальником обов'язку, встановленого ч. 6 п. 3.3.2. Договору, щодо надання звітності про фінансово-майновий стан у зазначений договором строк, Банком буде підвищено відсоткову ставку за кредитом на 1% річних.".

Відповідно до п. 2.3.1. Кредитного договору кредит надається у готівковій формі. Платежі за Кредитом здійснюються у доларах США з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому рахунку Позичальника НОМЕР_3, що відкритий у філії ВАТ "Укрексімбанк" у м. Одеса, МФО 328618, після укладання Гарантійних документів, як це зазначено у п. 2.8. цього Договору, та після оплати Позичальником авансового платежу відповідно до п. 2.1.1. цього Договору.

Згідно п. 2.3.2. Кредитного договору кредит надається шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок НОМЕР_2 (Позичальника), відкритий у філії ВАТ "Укрексімбанк" у м. Одеса, МФО 328618, з подальшим зняттям готівкових коштів через касу банку.

Відповідно до п. 2.4.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язався погасити кредит на рахунок, вказаний у п. 2.3.1. цього Договору в строк, зазначений у п. 2.1. цього Договору. Погашення кредиту відбувається у валюті кредиту щомісяця рівними частинами починаючи з наступного місяця після одержання кредиту у сумах, визначених Графіком погашення кредиту. Строки, передбачені Графіком погашення кредиту за Договором, є обов'язковими.

Позивач зазначає, що він надав Позичальнику кредитні кошти у сумі 1 190 000 дол. США, що підтверджується розпорядженням № 8 відділу обліку, звітності та супроводження ОДБ від 27.12.2006р., меморіальним ордером № 8 від 27.12.2006р. та випискою Банку по рахунку НОМЕР_2 за 27.12.2006р.

Однак, Позичальник, у порушення норм чинного законодавства та умов Кредитного договору, свої зобов'язання за цим договором належним чином не виконав і порушив строки повернення кредиту, у зв'язку з чим, що станом на 09.01.2014р. за ним утворилася строкова заборгованість за кредитом у сумі 815 068, 46 дол. США, що за курсом НБУ станом на 10 січня 2014р. становить 6 514 842 грн. 20 коп., та прострочена заборгованість за кредитом у сумі 38 812,80 дол. США, що за курсом НБУ станом на 10 січня 2014р. становить 310 230 грн. 71 коп.

Згідно п. 2.4.2. Кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту, вказаних у Графіку погашення кредиту, процентів та платежів за цим Договором, Позичальник сплачує Банку за кожний день прострочки, включаючи день проплати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується на суму прострочених платежів починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати повного погашення простроченої заборгованості за кредитом, процентами та платежами за цим Договором у повному обсязі та підлягає сплаті на рахунок НОМЕР_5 у філії ВАТ "Укрексімбанк" в м. Одесі, МФО 328618. На підставі зазначеного пункту договору позивач нарахував Позичальнику пеню за несвоєчасне погашення основного боргу у сумі 1 866,26 дол. США, що за курсом НБУ станом на 10 січня 2014р. становить 14 917 грн. 02 коп. та пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 2 521,94 дол. США, що за курсом НБУ станом на 10 січня 2014р. становить 20 157 грн. 87 коп.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору кожна із таких подій повинна тлумачитись як Подія невиконання зобов'язань: Позичальник не сплатив Банку у строк платежі по погашенню кредиту, будь-яку іншу суму, належну до сплати згідно з п. 2.2. цього Договору; Позичальник не виконав будь-яке із зобов'язань за цим Договором, що не належить до пункту 4.1.1. цієї статті.

Згідно п. 4.2. Кредитного договору , якщо виникла і триває Подія невиконання зобов'язань, зазначена у п.4.1., у Банку виникло право вимоги дострокового виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, Банк повідомляє Позичальника, що непогашена частина

кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі за цим Договором підлягають достроковому поверненню. Позичальник зобов'язаний сплатити зазначену у повідомленні суму протягом 10 банківських дні з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, Банк набуває право стягнути заборгованість з Позичальника за кредитом, процентами та іншими платежами за цим Договором шляхом здійснення договірного списання коштів за цим Договором на користь Банку з рахунку (-ів) Позичальника, вказаного (-их) у п. 2.4.3. цього Договору шляхом оформлення меморіального ордеру на відповідну суму або шляхом звернення стягнення вищезазначеної суми з предмета застави.

Згідно п. 2.5.1. Кредитного договору Позичальник сплачуватиме Банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 2.2.1. цього Договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року і підлягають сплаті з 1 по 15 числа кожного місяця на рахунок НОМЕР_4, відкритий у філії ВАТ "Укрексімбанк", м. Одеса, МФО 328618. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. У разі, коли 15 число припадає на вихідний день, проценти підлягають сплаті у перший наступний робочий банківський день. Позичальник зобов'язаний в останній день погашення кредиту погасити проценти за користування кредитом та інші платежі за цим Договором. На підставі зазначеного пункту договору позивач нарахував Позичальнику строкову заборгованість за процентами у сумі 9 191,08 дол. США, що за курсом НБУ станом на 10 січня 2014р. становить 73 464 грн. 30 коп. та прострочену заборгованість за процентами у сумі 58 597,33 дол. США, що за курсом НБУ станом на 10 січня 2014р. становить 468 368 грн. 46 коп.

Відповідно до п. 2.6.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом, комісій, зборів та інших належних до сплати платежів за Договором протягом 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги Банку про таке дострокове погашення у випадку, якщо: - Позичальник не виконав будь-яке зобов'язання за цим Договором.

Позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

27 грудня 2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Кредитор) та ТОВ "ЗАРС" (далі - Поручитель) був укладений договір поруки (далі - Договір поруки), згідно якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання передбаченого Кредитним договором, а також відшкодувати витрати, що виникатимуть внаслідок невиконання або неналежного виконання Основного зобов'язання і в тому числі витрати, понесені Кредитором під час звернення стягнення на Предмет застави, що є забезпеченням зобов'язань Позичальника за Кредитним договором.

Відповідно до п. 4.4.1 Договору поруки Поручитель зобов'язався у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання погасити, без будь-яких заперечень, заборгованість Позичальника перед Кредитором у повному обсязі.

Згідно п. 4.4.2. Договору поруки Поручитель зобов'язався нести солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання Позичальником Основного зобов'язання, включаючи, крім основного боргу, відсотки, пеню, інші витрати та збитки, понесені Кредитором внаслідок неналежного виконання Позичальником Основного зобов'язання.

Позивач зазначає, що відповідно до ст.. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Згідно ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Позивач зазначає, що він надсилав на адресу Позичальника та Поручителя претензії № 063/03-02/6435 від 24.09.2013р. та № 063/03-02/6436 від 24.09.2013р. щодо виконання зобов'язання за кредитним договором № 6306С28 від 27.12.2006р. Однак зазначені претензії були повернуті у зв'язку з відмовою в їх отриманні, про що є відповідні відповіді Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та Спецзв'язку.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 6306С28 від 27.12.2006р. у сумі 926 057,87 дол. США ( що за курсом НБУ станом на 10 січня 2014р. становить 7 401 980 грн. 56 коп.), яка складається з строкової заборгованості за кредитом у сумі 815 068,46 дол.США, простроченої заборгованості за кредитом у сумі 38 812,80 дол.США, строкової заборгованості за процентами у сумі 9 191,08 дол.США, простроченої заборгованості за процентами у сумі 58 597,33 дол.США, пені за несвоєчасне погашення основного боргу у сумі 1 866,26 дол.США, пені за несвоєчасне погашення процентів у сумі 2 521,94 дол.США та 3% річних за невиконання грошового зобов'язання у сумі 18105,12 дол. США, що за курсом НБУ станом на 10 січня 2014р. становить 144 714 грн. 22 коп.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що порука припинилась у зв'язку зі збільшенням обсягу відповідальності Поручителя, що відбулося без його згоди, у зв'язку із укладанням додаткової угоди №1 від 15.04.2009р. до Кредитного договору від 27 грудня 2006р., укладеного між Банком та ОСОБА_2

Відповідач за первісним позовом вважає, що внаслідок надання Позичальнику відстрочки виконання основного зобов'язання на півроку, починаючи з 01.10.2009 р. розмір щомісячного платежу збільшився з суми 4 722,22 дол. США до 4 851,60 дол. США на весь строк дії Кредитного договору, тобто, до 01.12.2027 р., що зафіксовано в новому графіку погашення кредиту за договором, що є невід'ємною частиною додаткової угоди №1 від 15.04.2009 р. Таким чином? у зв'язку з укладенням додаткової угоди №1 до Кредитного договору розмір основної заборгованості, що підлягає сплаті позичальником, збільшився до 4 851,60 дол. США та становить 4 851,60 дол. США х 176 міс. = 853 881,60 дол. США.. Відповідач вважає, надання додатковою угодою №1 від 15.04.2009 р. Позичальнику повної відстрочки з погашення кредиту строком на 6 місяців, протягом якої ОСОБА_2 не здійснював чергові платежі за договором, призвело до збільшення залишку кредитної заборгованості на суму 22 770,88 дол. США, що у подальшому призвело до збільшення розміру пені, яка нараховується виходячи з щомісячного платежу.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

На думку відповідача, внаслідок укладення між Банком та Позичальником Додаткової угоди № 1 від 15.04.2009р. збільшились сума щомісячного платежу, сума грошових коштів, яку просить стягнути Банк та розмір пені.

Крім того, відповідач вважає, що порука припинилась через непред'явлення позову до поручителя на протязі 6-місячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Відповідач зазначає, що зі змісту Договору поруки вбачається, що сторонами не був встановлений строк дії поруки, тому до правовідносин між Банком та Поручителем застосовуються положення ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України про те, що Банк повинен був звернутися з відповідною вимогою до Поручителя не пізніше 6 місяців з дати, що була встановлена для виконання основного зобов'язання.

На підставі викладеного ТОВ „ЗАРС" просить суд визнати припиненою поруку, що виникла на підставі договору поруки від 27.12.2006р., укладеного між кредитором - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та поручителем - ТОВ "ЗАРС" на забезпечення виконання умов Кредитного договору № 6306С28 від 27.12.2006р., укладеного між кредитором - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та позичальником - ОСОБА_2.

Відповідач за зустрічним позовом - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що у даному випадку не відбулося збільшення обсягу відповідальності Поручителя . Навпаки, укладення Додаткової угоди №1 дозволило як Позичальнику так і Поручителю уникнути відповідальності у вигляді збільшення відсоткової ставки у майбутньому , адже, Банком було надано відстрочку виконання основного зобов'язання на 6 місяців стосовно щомісячних платежів згідно графіку, при цьому, кінцевий строк виконання основного зобов'язання не змінився ( 01.12.2027р.) , розмір основного зобов'язання та процентна ставка за користування кредитом не змінилися, у зв'язку з чим, на думку відповідача за зустрічним позовом , не можна вважати що порука припинилася на підставі ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України .

З приводу посилання ТОВ „ЗАРС" на припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України , а саме: у зв'язку із непред'явлення позову до поручителя на протязі 6-місячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання , відповідач за зустрічним позовом зазначає, що 24.09.2013р. Поручителю було направлено претензію щодо виконання основного зобов'язання достроково у повному обсязі , яку Поручитель відмовився отримувати, про що свідчить відповідний запис пошти.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 цієї статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу вимог ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (нова назва - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ) (далі - Банк) та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) був укладений Кредитний договір № 6306С28 (далі - Кредитний договір), згідно якого Банк надає Позичальнику Кредит у сумі 1 190 000 дол. США з кінцевою датою погашення "24" грудня 2027 року для оплати за дачні будівлі та гараж за адресою: м. Одеса, вул.. Дачна, буд. 30/6, а також за земельні ділянки, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул.. Дачна 30, та Дачна 30, 30/5, 30/12, 30/14, вартістю , що є гривневим еквівалентом 1 700 000 дол. США згідно з договорами купівлі-продажу.

27 грудня 2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Кредитор) та ТОВ "ЗАРС" (далі - Поручитель) був укладений договір поруки (далі - Договір поруки), згідно якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання передбаченого Кредитним договором, а також відшкодувати витрати, що виникатимуть внаслідок невиконання або неналежного виконання Основного зобов'язання і в тому числі витрати, понесені Кредитором під час звернення стягнення на Предмет застави, що є забезпеченням зобов'язань Позичальника за Кредитним договором.

15 квітня 2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк) та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 6306С28 від 27.12.2006р.,згідно якої сторони виклали п. 2.2.1. Кредитного договору у наступній редакції: "п. 2.2.1. Позичальник щомісячно сплачуватиме Банку проценти за користування Кредитом у Валюті Кредиту у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: LIBOR (12m) + 6,79%, але не менше 12,50% річних. У разі невиконання Позичальником обов'язку, встановленого ч. 6 п. 3.3.2. Договору, щодо надання звітності про фінансово-майновий стан у зазначений договором строк, Банком буде підвищено відсоткову ставку за кредитом на 1% річних.".

В додатку №1 до Кредитного договору сторони погодили «Графік погашення кредиту за договором», відповідно до якого кінцевий строк повернення кредиту встановлено 24.12.2027 р. Пунктом 2.4.1. Кредитного договору передбачено, що погашення кредиту відбувається у валюті кредиту щомісяця рівними частинами починаючи з наступного місяця після одержання кредиту у сумах, визначених графіком погашення кредиту. Строки, передбачені графіком погашення кредиту за договором є обов'язковими.

Таким чином, умовами Кредитного договору та графіку погашення кредиту за договором передбачена сплата аннуітетних платежів, а погашення кредиту здійснюється рівномірними щомісячними платежами в сумі 4722,22 дол. США кожний. Оскільки сторони Кредитного договору узгодили аннуітетний графік погашення кредиту, то кожний щомісячний платіж включав в себе погашення тіла кредиту та відсотків за користування коштами і зменшував розмір залишку кредитної заборгованості Позичальника - ОСОБА_2, вказаної в графі 5 графіку погашення кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що порушення зобов'язання Позичальником - ОСОБА_2 в частині сплати щомісячного платежу за Кредитним договором відбулось 16.05.2013 р. (після несплати платежу за квітень 2013 р. в строк не пізніше 15.05.2013 р.). Останнім днем погашення кредиту визначено 24.12.2027 р. Відповідно до п.п. 1 п. 2.6.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом, комісій, зборів та інших належних до сплати платежів за договором протягом 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення у випадку, якщо Позичальник не виконав будь-яке зобов'язання за цим договором. Згідно умов п. 4.1.1. Кредитного договору подією невиконання зобов'язань є не сплата Позичальником Банку у строк платежів по погашенню кредиту, будь-якої іншої суми, належної до сплати згідно з п. 2.2. цього Договору. Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору настання події невиконання зобов'язань призводить до обов'язку Позичальника достроково виконати всі зобов'язання за кредитним договором протягом 10 днів з дати отримання повідомлення.

Розрахунок суми, що підлягає стягненню як дострокове погашення кредиту, має здійснюватись з урахуванням того, що на момент виникнення прострочення, несплаченими Позичальником - ОСОБА_2 залишалися аннуітетні платежі за 176 місяців (період з дати порушення позичальником графіку погашення кредиту травень 2013 р. і до закінчення терміну дії кредитного договору 24.12.2027 р.),

Розмір несплаченої кредитної заборгованості Позичальника без штрафних санкцій згідно Графіку погашення кредиту (до внесення змін додатковою угодою №1 від 15.04.2009 р.) починаючи з дати порушення зобов'язання становила 4 722,22 дол. США х 176 міс. = 831 110,72 дол. США.

Додатковою угодою №1 від 15.04.2009 р. Банк та Позичальник узгодили, що за квітень, травень, червень, липень, серпень і вересень 2009 р. сплата щомісячних аннуітетних платежів ОСОБА_2 не здійснюється. Таким чином, внаслідок надання Позичальнику відстрочки виконання основного зобов'язання на півроку, починаючи з 01.10.2009 р. розмір щомісячного платежу збільшився з суми 4 722,22 дол. США до 4 851,60 дол. США на весь строк дії Кредитного договору, тобто, до 01.12.2027 р., що зафіксовано в новому графіку погашення кредиту за договором, що є невід'ємною частиною додаткової угоди №1 від 15.04.2009 р.

Отже, у зв'язку з укладенням додаткової угоди №1 до Кредитного договору розмір основної заборгованості, що підлягає сплаті позичальником, збільшився до 4 851,60 дол. США та становить 4 851,60 дол. США х 176 міс. = 853 881,60 дол. США. Вказаний розрахунок підтверджується розрахунками, наведеними позивачем: 815 068,46 дол. США (строкова заборгованість за кредитом) + 38 812,80 дол. США (простроченої заборгованості за кредитом) = 853 881,60 дол. США.

Внаслідок надання додатковою угодою №1 від 15.04.2009 р. Позичальнику повної відстрочки з погашення кредиту строком на 6 місяців, протягом якої ОСОБА_2 не здійснював чергові аннуітетні платежі за договором, призвело до збільшення залишку кредитної заборгованості на суму 22 770,88 дол. США (853 881,60 дол. США - 831 110,72 дол. США).

Таким чином, без згоди поручителя сторони Кредитного договору змінили основне зобов'язання, а саме - надали боржнику повну відстрочку виконання зобов'язання, що призвело до збільшення щомісячного платежу боржника за Кредитним договором та збільшення залишку заборгованості за тілом кредиту порівняно з первинним графіком погашення кредиту, що був узгоджений 27.12.2006 р.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Статтею 559 Цивільного кодексу України встановлені підстави для припинення поруки. Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. За змістом ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України під «обсягом відповідальності» розуміється не лише збільшення тіла боргу, але й збільшення відсоткової ставки, розміру пені, інших штрафних санкцій тощо.

Додатковою угодою №1 від 15.04.2009 р. Банк та Позичальник погодили, що у разі невиконання Позичальником обов'язку, встановленого, ч. 6 п. 3.3.2. Кредитного договору щодо надання звітності про фінансово-майновий стан у зазначений договором строк, банком буде підвищено відсоткову ставку за кредитом на 1% річних.

Сторони виклали пункт 3.3.2. кредитного договору у новій редакції, та погодили додаткові умови про те, що щороку на 1 жовтня позичальник зобов'язаний, зокрема, «на період дії відстрочки погашення основного боргу з 01.04.2009 р. по 01.10.2009 р. - щоквартально, а саме станом на 01.07.2009 р. в строк до 15.07.2009 р. та станом на 01.10.2009 р. в строк до 15.10.2009 р., надати звітність про фінансово-майновий стан. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги у цей строк, банком буде підвищено відсоткову ставку за кредитом на 1%» (пункт 4 додаткової угоди №1 від 15.04.2009 р.).

Норму ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України слід розуміти таким чином, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, здійснені без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього, зокрема: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо (постанова Верховного Суду України від 25.09.2013 р. по справі №6-97цс13, постанова Верховного Суду України від 18.06.2012 р. по справі №6-73цс12, постанова Верховного Суду України від 21.05.2012 р. по справі №6-69цс11).

Аналіз ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; встановлення (збільшення розміру) неустойки тощо (постанова Верховного Суду України від 21.05.2012 р. по справі №6-18цс11, постанова Верховного Суду України від 10.10.2012 р. по справі №6-112цс12).

Суд не погоджується з посиланнями ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про те, що порука не припинилась, оскільки Банк не скористався своїм правом на збільшення відсоткової ставки. З аналізу вищенаведених постанов Верховного Суду України під збільшенням обсягу відповідальності розуміється не лише внесення змін до основного зобов'язання (договору) щодо збільшення відсоткової ставки, а й внесення інших умов та підстав, за яких у банку виникають додаткові можливості для збільшення відсоткової ставки. Сам факт встановлення для банку додаткових умов та підстав для збільшення відсоткової ставки за відсутності згоди поручителя, є підставою для припинення поруки за ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Укладення додаткової угоди №1 призвело також до збільшення розміру нарахованої пені за порушення виконання кредитного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п.2.4.2 Кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту, вказаних у Графіку погашення кредиту, процентів та платежів за цим договором, Позичальник сплачує Банку за кожний день прострочки, включаючи день проплати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, що діяла у період, за який стягується пеня.

Розрахунок пені обчислюється на основі розміру щомісячного платежу. Як вбачається з розрахунку пені, складеного позивачем за первісним позовом , розмір пені обчислюється виходячи з розміру щомісячного платежу 4 851,60 дол. США, який був збільшений до цієї суми додатковою угодою №1 від 15.04.2009 р.

Слід зауважити, що за відсутності додаткової угоди №1 розмір пені обчислювався б виходячи з щомісячного платежу розміром 4 722,22 дол. США. Таким чином, укладення додаткової угоди №1 призвело також і до збільшення обсягу відповідальності поручителя - ТОВ "ЗАРС" у частині збільшення суми пені, що була нарахована Позичальнику за прострочення погашення кредиту.

Як випливає із ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, у разі збільшення обсягу відповідальності, поручитель не залишається зобов'язаним навіть на початкових умовах.

Збільшення обсягу відповідальності відбулось без згоди поручителя. В судовому засіданні судом було оглянуто оригінали Кредитного договору та трьох додаткових угод до нього, які скріплені підписом та печаткою ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та підписом Позичальника- Езугбая Д.Д. На всіх додаткових угодах в верхньому правому куті проставлений штам "Конфіденційно".

Внаслідок укладення додаткових угод до Кредитного договору додаткова угода до Договору поруки від 27.12.2006 р., укладеного між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ «ЗРАС» , не укладалася, що не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до ст. 3 Договору поруки Поручитель зобов'язується перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником основного зобов'язання передбаченого кредитним договором, а також відшкодувати витрати, що виникатимуть внаслідок невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання і в тому числі витрати, понесені кредитором під час звернення стягнення на предмет застави, що є забезпеченням зобов'язань позичальника за кредитним договором.

Аналогічні положення містить п. 4.4.2 договору поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язаний нести солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання позичальником основного зобов'язання, включаючи, крім основного боргу, відсотки, пеню, інші витрати та збитки, понесені кредитором внаслідок неналежного виконання позичальником основного зобов'язання.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30.03.2012 р. №5 передбачено, що якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

З умов Кредитного договору та Договору поруки, укладених 27.12.2006 р., вбачається, що Поручитель -ТОВ «ЗАРС» не погоджувався на забезпечення основного зобов'язання незалежно від будь-яких змін його умов у майбутньому та з усіма додатковими угодами, що будуть укладені у майбутньому , та не надавав згоди на зміну забезпеченого зобов'язання у майбутньому.

У "Висновках Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за II півріччя 2012 р." встановлено, що право поручителя підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору поруки відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, оскільки це суперечило б положенням ч. 1 ст. 559 цього Кодексу (постанова Верховного Суду України від 21.11.2012 р. у справі №6-134цс12). Виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 3, 12 - 15, 20 Цивільного кодексу України) у цьому разі права підлягають захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (постанова Верховного Суду України від 05.12.2012 р. у справі №6-147цс12).

Права, за захистом яких звернулась особа, повинні існувати на дату винесення судового рішення. Виходячи з аналізу норм ст. ст. 11, 12, 15, 16 Цивільного кодексу України, слід зробити висновок, що право, яке захищає суд, повинно існувати на день прийняття судового рішення (ухвала Верховного Суду України від 26.05.2010 року по справі № 6-9501св09).

Оскільки права та обов'язки, що виникли на підставі Договору поруки від 27.12.2006 р. припинились 15.04.2009 р. внаслідок укладення додаткової угоди №1, якою без згоди Поручителя збільшений обсяг його відповідальності, то підстави для задоволення позову ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення суми кредитної заборгованості та нарахованих штрафних санкцій з поручителя відсутні.

З викладеного вбачається, що порука, яка виникла на підставі договору укладеного між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "ЗАРС" 27.12.2006 р. припинилася на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України з 15.04.2009 р. Отже, на момент направлення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на адресу ТОВ «ЗАРС» претензії від 30.09.2013р. правовідносини поруки вже припинилися. Поновлення зобов'язання, що припинилося є неможливим. З огляду на це суд вважає можливим не розглядати аргументи сторін щодо припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України .

Разом з цим суд вважає за необхідне відзначити, що незважаючи на припинення поруки ТОВ «ЗАРС» на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, позивач не позбавлений можливості задовольнити свої вимоги як шляхом пред'явлення позову безпосередньо до боржника, так і за рахунок інших видів забезпечення, зокрема - договорів іпотеки, як це передбачено умовами п. 2.8.1. кредитного договору.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі статтею 33 названого Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача за зустрічним позовом згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії АТ "Укрексмібанк" у м. Одесі - відмовити повністю.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРС" - задовольнити повністю.

3. Визнати припиненою з 15.04.2009 р. поруку, що виникла на підставі Договору поруки від 27.12.2006р., укладеного між кредитором - Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ: 00032112) та поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРС" (код ЄДРПОУ: 24533343) на забезпечення виконання умов Кредитного договору №6306С28 від 27.12.2006 р. , укладеного між кредитором - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ: 00032112) та позичальником - ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Ленінським РВ УМВС України в Одеській області 09.091996 р., ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1).

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексмібанк" у м. Одесі (м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРС" (м. Одеса, вул. Довженко, 2. код ЄДРПОУ: 24533343, р/р 26008962502728 в ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 334851) витрати по сплаті судового збору у сумі 1218 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 березня 2014р.

Суддя Рога Н. В.