Рішення № 37662202, 12.03.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2014 р.Справа № 916/163/14

За позовом: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк";

До фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 8645,05 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

В судовому засіданні 12.03.2014 р. приймали участь представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 8645,05грн., з яких 2739,96грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 5905,09грн. пені.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

15.06.2007р. між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПРИВАТБАНК" в особі філії "Южне головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір банківського рахунку №OD34Z8, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки за спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

22.06.2007р. між Банком та Клієнтом в рамках договору банківського рахунку №OD34Z8 від 15.06.2007р. укладено терміном до 23.06.2008р. договір про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок, оформлений у вигляді регламенту надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок і є додатком №7 до договору банківського рахунку.

У зв'язку з належним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за вказаними договорами, сторони 22.06.2007р. пролонгували кредитні правовідносини шляхом укладення договору про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок, оформлений у вигляді регламенту надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок і є додатком №7 до договору банківського рахунку.

У зв'язку з належним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за вказаними договорами, сторони 24.06.2008р. пролонгували кредитні правовідносини шляхом укладення договору про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок, оформлений у вигляді регламенту надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок і є додатком №7 до договору банківського рахунку.

За умовами п.1.1 цього Додатку Банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати овердрафтне обслуговування Клієнта на підставі Анкети-Заявки на встановлення овердрафтного кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на картковому рахунку Клієнта НОМЕР_2 відкритому у Банку (картрахунок), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п.1.3. цього Додатку, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п.1.2 даного Додатку до договору, зокрема, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, дебіторської заборгованості, сплаті відсотків та винагороди в обговорені цим Додатком до даного договору терміни.

За п.1.3 ліміт, згідно з цим Додатком до договору, являє собою суму коштів, у межах якої Банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється Банком у залежності від кількості корпоративних карт, оформлених на довірених осіб Клієнта і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування, що Банк встановлює згідно Анкети-заявки та складав 10000грн. та проведення платежів здійснювалось у термін до 23.06.2008р.

У відповідності до п.1.4 Додатку №7 овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно п.1.3 цього додатку, з періодом безперервного користування кредитом не більш 30 днів.

Згідно п.1.5 цього Додатку клієнт зобов'язався сплачувати відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п.3.1-3.3 цього додатку.

Пунктом 1.6 вказаного додатку визначено, що Клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше закінчення періоду безперервного користування кредитом, установленого п.1.4 цього Додатку.

Відповідно до п.3.1 зазначеного Додатку за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку Клієнта при закритті Банківського дня Клієнт сплачує відсотки виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього Додатку.

Згідно п.3.2 цього Додатку у відповідності до ст.212 Цивільного кодексу України, при порушенні Клієнтом якого-небудь з зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених цим Додатком, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу „16-30" днів від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно п.п.3.1, 3.2 цього Додатку, здійснюється в порядку, визначеному в п.1.11, 2.3 цього додатку. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом вважаються простроченими. Сплата відсотків може бути здійснена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п.3.3 вказаного додатку).

Відповідно до п.п.4.1.1 п. 4.1 Додатку №7 відповідач зобов'язаний сплачувати кредитору відсотки за користування кредитом за диференційною процентною ставкою в залежності від терміну користування кредитними коштами: протягом 1-3 днів - 20%, протягом 4-7 днів - 21%, протягом 8-15 днів - 25%, протягом 16-30 днів - 27%.

За п.п.4.2.4 п.4.2 Додатку №7 у випадку непогашення кредиту після закінчення 15-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 16 дня в силу вступає процентна ставка інтервалу „16-30" днів.

Згідно п.5.1 вказаного додатку при порушенні Клієнтом якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пп.1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1-3.3 цього додатку; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п.1.3, 1.4, 1.6-1.9, 1.12.4 цього Додатку, винагороди, передбаченої п.п.1.10, 3.4-3.6 цього додатку Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Відповідно до п.5.3. цього договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.5.1., 5.2. здійснюється протягом трьох років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане клієнтом. Терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки -пені, штрафів за цим додатком установлені сторонами тривалістю 5 років.

Посилаючись на несвоєчасне та не в повному обсязі виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором №OD34Z8 від 15.06.2007р., з врахуванням Додатку №7 від 28.06.2008р., Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернувся до господарського суду Одеської області з даним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2739,96грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 5905,09грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

За приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст.629 цього ж Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач прийняті на себе зобов'язання за договором №OD34Z8 від 15.06.2007р., з врахуванням Додатку №7 від 28.06.2008р., виконував у повному обсязі, систематично надавав відповідачу кредит в межах 10000грн., про що свідчить виписка з карткового рахунку відповідачаНОМЕР_2 а відповідачем в порушення умов договору не здійснено повернення наданих йому по відкритій кредитній лінії грошових коштів.

Відповідно до п.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відношень встановленим по кредитному договору застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України та умовами укладеного кредитного договору, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України, боржник, який не повернув своєчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

Відповідно до частин 1, 3 ст.549 зазначеного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Частинами 1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вже зазначалося вище відповідно до п.5.3. цього договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.5.1., 5.2. здійснюється протягом трьох років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане клієнтом. Терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки -пені, штрафів за цим додатком установлені сторонами тривалістю 5 років.

Оскільки відповідач зобов'язань по відшкодуванню отриманого кредиту належним чином не виконав та згідно п.п.4.2.4 п.4.2 Додатку №7 вона вважається простроченою і на неї нараховуються відсотки та пеня відповідно до п.4.2, п.5.1 вказаного додатку.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на зазначені норми матеріального права, вказані договірні умови, несвоєчасне повернення відповідачем суми кредиту та відсотків за користування вказаними грошовими коштами, перевіривши правильність розрахунків заявлених до стягнення сум, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 2739,96грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 5905,09грн. пені за період з 24.06.2011р. по 09.09.2013р. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 1720,50 грн. судового збору.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 13.01.2014р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та витязі з ЄДРЮОФОП станом на 06.02.2014р., суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570) 2739,96грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 5905,09грн. пені, витрати по сплаті судового збору на суму 1827грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2014р.

Суддя Літвінов С.В.