Рішення № 37662151, 14.03.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.03.14р. Справа № 904/1084/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", (м. Київ) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", (м. Дніпропетровськ)

до Військової частини А1302, (с. Черкаське, Новомосковський район, Дніпропетровська область)

про стягнення 5 640,11 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Левченкова О.А. - юрисконсульт (дов. № 252 від 11.12.13р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Військової частини А1302 (далі - відповідач) про стягнення 5 640,11 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 5 544,78 грн. - основний борг, 68,46 грн. - пеня, 11,07 грн. - інфляційні втрати, 15,80 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна товариства № 2419-42/12 від 30.04.2013р., в частині повного та своєчасного розрахунку по орендній платі за користування частиною нерухомого майна.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином з огляду також на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком", як орендодавець, в особі директора Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" та Військовою частиною А1302, як орендар, було укладено договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення).

Цей договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє по 31.12.2013р. включно. Сторони домовилися, що згідно ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 01.01.2013р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним (п. 12.1. договору оренди).

Згідно п. 1.1. договору оренди, орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування примі щення (далі - майно) розташовані на 3 поверсі 3-поверхової будівлі РВЗ за адресою: Дніп ропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 34, загальною площею - 3,2 м2 - техно логічних приміщень для розміщення обладнання електрозв'язку.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди, передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підпи санням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше дати за кінчення строку дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за і актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1 цього договору, разом з отриманим від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліп шеннями, які неможливо відокремити від об'єкта оренди (п. 2.3. договору оренди).

Виконуючи умови вищезазначеного договору, орендар прийняв вказане у п. 1.1. договору оренди технологічні та комерційні приміщення (майно) в строкове платне користування, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.01.2013р., копія якого додається до позовної заяви (а.с. 11).

Пунктом 3.1. договору оренди встановлено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за до говірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 577,58 грн. з ПДВ (20%) за 1 м2 технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 3,2 м2 всієї орендованої площі стано вить - 1 848,26 грн. з ПДВ (20%) та не підля гає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Згідно п. 3.5. договору оренди, орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на пото чний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахун ковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, на ступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та по датковою накладною.

Відповідно до п. 5.1.1. договору оренди, орендодавець має право вимагати своєчасної оплати оренди майна, а п. 6.1.3. договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

З позовної заяви вбачається, що позивач своєчасно та у повному обсязі договірних відносин виконував свої зобов'язання перед відповідачем.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач сплату послуг проводив своєчасно та у повному обсязі, однак, в період з жовтня 2013 року по грудень 2013 року Військова частина А1302, не виконувала свої зобов'язання і не сплачувала виставлені рахунки згідно договору, тим самим порушило договірні відносини, а саме - своєчасно не вносила орендну плату за користування орендованим майном, в результаті чого на 01 січня 2014 року відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 5 544 грн. 78 коп., що також підтверджується актом звіряння від 24.12.2013 року, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, копія якого додається до позовної заяви.

На підставі викладеного позивач просить суд згідно договору оренди стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 5 544,78 грн.

Доказів виконання по орендній оплаті за договором оренди нерухомого майна товариства № 2419-42/12 від 30.04.13р. у загальному розмірі 5 544,78 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

У відповідності із ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у загальному розмірі 5 544,78 грн.

Відповідно до п. 8.2. договору оренди, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

На підставі п. 8.2. договору оренди позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 68,46 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 14).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені, відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 68,46 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення інфляційні втрати у сумі 11,07 грн. та 3% річних у сумі 15,80 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 14).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, заявлені вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 11,07 грн. та 3% річних у сумі 15,80 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 285, 283 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Військової частини А1302 (51272, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Черкаське; п/р 35215001002566 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 07946341) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, вул. Т. Шевченко, буд. 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, буд. 26; п/р 26003205000100 в ДОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Дніпропетровськ, МФО 305653, код ЄДРПОУ 25543196) - 5 544 (п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 78 коп. основного боргу, 68 (шістдесят вісім) грн. 46 коп. пені, 11 (одинадцять) грн. 07 коп. інфляційних втрат, 15 (п'ятнадцять) грн. 80 коп. 3% річних, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін

Повне рішення складено 17.03.14р.