Ухвала суду № 37660501, 04.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Справа № 30072/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-2000» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-2000» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-2000» звернулося з позовом до Кам'янець- Подільської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001062342/0 від 09.09.2009 року (№0001062342/1 від 17.11.2009року), яким визначене податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 143674,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 97536,0 грн., за штрафними санкціями - 46138,0 грн.) та №0001072342/0 від 09.09.2009 року (№0001072342/1 від 17.11.2009 року) яким визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 117042,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 78028,0 грн., за штрафними санкціями - 39014,0 грн.).

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року складено Акт перевірки №1854/234/23827558 від 27.08.2009р., викладене в якому не відповідає дійсності, фактичні дані податкового та бухгалтерського обліку спотворені працівниками податкової інспекції. Передусім, позивач вказує, що працівниками Кам'янець - Подільської ОДПІ не враховано наявність первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти здійснення ТОВ «Бізнес-2000» усіх господарських операцій. Перевіряючими, з посиланням на положення нормативних актів і без відповідного їх аналізу, безпідставно зроблено висновок щодо завищення валових витрат та податкового кредиту в результаті віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум по операціях, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності. Позивач не погоджується з висновками перевіряючи про те, що господарські операції з ТОВ «Будтехмонтаж» не мали реального характеру та зазначає, що приймання робіт від субпідрядника проводилось не лише на підставі бухгалтерських документів, але й по фактичним обсягам виконаних робіт. Фактично обсяги робіт підтверджуються станом будівництва на об'єкті, а їх вартість - первинними бухгалтерськими документами, а тому відсутність найманих працівників у ТОВ «Будтехмонтаж», на думку позивача, не може свідчити про нездатність виконати будівельно-монтажні роботи, оскільки підприємство не позбавлено права залучити до виконання робіт субпідрядників.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2010 року, адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-2000» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що Кам'янець - Подільською ОДПІ у період з 30.07.2009 року по 19.08.2009 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Бізнес - 2000» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року.

27 серпня 2009 року за результатами перевірки Кам'янець-Подільською ОДПІ складено акт про результати планової виїзної перевірки №1854/234/23827558, встановлено що апелянтом порушено п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 99253,0 грн. та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 78028,0 грн.

На підставі зазначеного акта, апелянтом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001062342/0 від 09.09.2009 року (№0001062342/1 від 17.11.2009 року), яким визначене податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 143674,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 97536,0 грн., за штрафними санкціями - 46138,0 грн.) та №0001072342/0 від 09.09.2009 року (№0001072342/1 від 17.11.2009 року) яким визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 117042,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 78028,0 грн., за штрафними санкціями - 39014,0 грн.).

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Бізнес - 2000» та ВАТ «Подільський цемент» було укладено договір №2/01 від 25.01.2008 року на виконання робіт та надання послуг. Для виконання робіт та надання послуг за вказаним договором позивачем укладено договір субпідряду №3/01 від 25.01.2008 року з ТОВ «Будтехмонтаж».

Цим договором субпідряду №3/01 від 25.01.2008 року передбачено, що підрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт протягом 2008 року. Субпідрядник зобов'язується провести роботи у відповідності з діючими технічними нормами та затвердженою проектно-кошторисною документацією (п.3.1 Договору). Підрядник зобов'язаний до початку робіт передати Субпідряднику проектно-кошторисну документацію, обладнання, матеріали та вироби, необхідні для виконання робіт та забезпечити своєчасне фінансування будівництва (п.3.4 Договору). Підрядник надає Субпідряднику вільний доступ на територію та в приміщення, забезпечує необхідні умови для виконання робіт (п.3.5 Договору).

Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником, як генеральний підрядник, а перед субпідрядником, - як замовник.

Згідно п. 3.3 договору субпідряду №3/01, ТОВ «Будтехмонтаж» може залучати третіх осіб до виконання робіт на об'єкті, за умови додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору.

У поданій ТОВ «Будтехмонтаж» податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року відображено суму витрат на оплату праці у розмірі 26600,0 грн.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що за період проведення робіт ТОВ «Будтехмонтаж» середньоспискова чисельність працівників, згідно поданих розрахунків по комунальному податку склала за 3 квартали 2008 року - 0 чоловік. Факту залучення субпідрядних організацій для виконання робіт за договором не було і додаткових угод не укладалось.

За період з січня 2008 року по вересень 2008 року, як встановлено перевіркою, проектно - кошторисна документація на виконання будівельно-монтажних робіт на території ВАТ «Подільський цемент» відсутня, що являє собою порушення ст.ст.875, 877 ЦК України та п.1.1, п.3.1, п.3.4 договору №3/01 від 25.01.2008 року.

Згідно ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності фактів здійснення господарських операцій є первинні документи.

З аналізу актів приймання виконаних підрядних робіт видно, що вони не відповідають вимогам типової форми - в наданих документах відсутні візи спеціалістів, які підтверджують правильність застосування будівельних норм та фактичні обсяги виконаних робіт. Також слід зазначити, що для перевірки не було надано журналу виконання робіт та копії наказу про призначення керівника робіт на будівництві об'єкту від ТОВ «Будтехмонтаж».

Пунктом 1 статті 7 Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно - монтажних робіт (затв. Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 16.02.2004 року №30) передбачено, що бухгалтерський облік витрат будівельної організації здійснюється з метою - забезпечення формування повної, правдивої та неупередженої інформації щодо відображення фактичних витрат, понесених під час виконання будівельно - монтажних робіт, а також вироблення продукції допоміжними та другорядними виробництвами будівельної організації, обчислення фактичної собівартості як для окремих об'єктів обліку витрат, так і витрат будівельної організації вцілому, а також для здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Для визначення кошторисної вартості будівництва проектованих будівель чинним законодавством передбачено складання кошторисної документації, однак із змісту Акту перевірки видно, що кошторисної документації на будівельні роботи, які б мало виконувати ТОВ «Будтехмонтаж» за договором підряду №3/01, для перевірки не надано.

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З вищезазначеного можна зробити висновок, що операції по взаємовідносинах ТОВ «Бізнес - 2000» із ТОВ «Будтехмонтаж» не мали реального характеру надання будівельних послуг та будівельно - монтажних робіт; перевіряємим підприємством порушено ст.ст.203, 215, 228, 837, 838 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес - 2000» - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2010 року у справі № 2а-369/10/2270/10 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький