Постанова № 37660206, 14.03.2014, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/2030/14-п

Провадження по справі 3/122/605/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Корогодіної О.Е.,

при секретарі - Григорець В.Д.,

за участю представника митниці - Красновій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі справу про порушення митних правил, що поступила з Кримської митниці відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, уродженця м. Свободний Амурської області, паспорт НОМЕР_1 виданий 06.03.2003 ОВД м. Геленджик Краснодарського краю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 тимчасово не працюючого,

за ст. 472 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2013 року в пункті пропуску «Крим» м/п «Керч», на смузі руху автотранспорту під час здійснення митного контролю багажу громадянина ОСОБА_2, що слідував з України до Російської Федерації, інспектором митниці в багажному відділенні автомобілю марки «Тойота», без ознак приховування, було виявлено 2 (дві) купюри номіналом « 10 рублей» зразка 1909 року та « 10 карбованців», зразка 1942 року, а також п'ять кровельних черепиць кінця ХІХ - першої половини ХХ століть. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України.

До суду правопорушник не з'явився, повідомлен про час і місце розгляду справи належним чином та своєчасно, про причину неявки суду не повідомив. При складенні протоколу про порушення митних правил надав пояснення, зі змісту яких убачається, що виявлені в нього предмети він незадекларував усно і письмово в митній декларації, через те, що не знав, що подібні предмети можуть бути культурними цінностями та підлягають декларуванню.

Суд, відповідно до ст. 526 МК України, вважає можливим розглянути справу про порушення митних правил у відсутність особи, яка притягується до відповідальності.

Заслухавши пояснення представника митниці, яка підтримала подання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність у діях правопорушника складу порушення митних правил за ст. 472 МК України.

Статтею 472 МК України встановлено відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Судом встановлено, що 17.10.2013 в пункті пропуску «Крим» м/п «Керч», на смузі руху автотранспорту під час здійснення митного контролю багажу громадянина ОСОБА_2, що слідував з України до Російської Федерації, інспектором митниці в багажному відділенні автомобілю марки «Тойота», без ознак приховування, було виявлено 2 (дві) купюри номіналом « 10 рублей» зразка 1909 року та « 10 карбованців», зразка 1942 року, а також п'ять кровельних черепиць кінця ХІХ - першої половини ХХ століть.

Згідно експертного висновку Кримської республіканської установи «Центральний музей Тавріди» від 03.03.2014 № 142, вилучені у громадянина ОСОБА_2 2 (дві) купюри « 10 рублей» зразка 1909 року та « 10 карбованців», зразка 1942 року, а також п'ять кровельних черепиць кінця ХІХ - першої половини ХХ століть мають культурну цінність, як об'єкти матеріальної культури, що мають історичне значення, включення в Державний реєстр національного культурного надбання недоцільно. Загальна орієнтовна вартість - 815,00 гривень.

Відповідно до ст. 8 Угоди про вивезення та ввезення культурних цінностей від 28.09.01 (багатостороння угода СНД, ратифікована Законом України від 11.01.06 № 3304-IV), культурні цінності, що вивозяться з території держави Сторони фізичними та юридичними особами, незалежно від форми власності на них і способу їхнього проходження підлягають декларуванню під час митного оформлення, що здійснюється уповноваженим державним органом.

У відповідності із ст. 21 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.99 № 1068-ХІV, всі вищевказані предмети при вивезенні з території України потребують спеціального дозволу (свідоцтва) на право вивезення культурних цінностей.

Вказаного дозволу (свідоцтва на право вивезення) громадянин Росії ОСОБА_2 не мав.

Згідно зі ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Про наявність в нього виявлених 2 (двох) монет « 10 рублей» зразка 1909 року та « 10 карбованців», зразка 1942 року, а також п'ять кровельних черепиць кінця ХІХ - першої половини ХХ століть, громадянин ОСОБА_2 повинен був заявити письмово в п.п. 3.3, 4 заповненої ним власноруч 17.10.2013 митної декларації, відповідно до положень Постанови КМУ № 431 від 21.05.2012.

За даним фактом громадянин ОСОБА_2. пояснив, що виявлені в нього предмети він незадекларував усно і письмово в митній декларації, через те, що не знав, що подібні предмети можуть бути культурними цінностями та підлягають декларуванню.

Громадянин ОСОБА_2 просить розглянути справу без його присутності.

Таким чином, в діях громадянина Росії ОСОБА_2 вбачаються ознаки порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 472 Митного кодексу України.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України повністю підтверджується зібраними у справі доказами у їх сукупності.

За таких обставин, ОСОБА_2 необхідно піддати адміністративному стягненню за порушення митних правил за ст. 472 МК України, у межах санкції цієї статті, у вигляді штрафу в дохід держави, який становить вартість безпосереднього предмету порушення з конфіскацією безпосереднього предмету порушення правил.

На підставі ст. 472 МК України, керуючись ст.ст. 464, 465, 522, 526-529, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, визнати винним у порушенні митних правил за ст. 472 МК України та піддати адміністративному стягненню за даною статтею у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 815,00 грн. звернувши стягнення на грошові кошти в розмірі 55,00 грн., внесені ОСОБА_2 в рахунок забезпечення штрафу по квитанції № ПН19257 від 17.10.2013 року з конфіскацією безпосереднього предмету правопорушення: 2 (дві) купюри номіналом « 10 рублей» зразка 1909 року та « 10 карбованців», зразка 1942 року, а також п'ять кровельних черепиць кінця ХІХ - першої половини ХХ століть., які зберігаються на складі Кримської митниці Міндоходів. (а.с. 8)

Реквізити для сплати штрафу: код бюджетної класифікації доходів Держбюджету 21081100; ЕГРПОУ ДК м. Сімферополь 34740405, МФО 824026, рр 31112106700002 ГУ ДК в АР Крим «Штрафи за адміністративними та кримінальними справами та по реалізації конфіскованого майна».

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп.

Реквізити для сплати судового збору, подання заяв до Залізничного районного суду м. Сімферополя, а також за видачу документів № рахунку - 31215206700003, Отримувач: УДКСУ в м. Сімферополі (Залізничний район м. Сімферополя АРК), Код платежу - 22030001, ЄДРПОУ- 38040558, Банк одержувача - ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, МФО - 824026.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати Кримської митниці Міндоходів за зберігання майна на складі з 18 жовтня 2013 року (за добу 2,07 грн.) становить 306,36 грн.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу, протест прокурора разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Суддя Залізничного районного

суду м. Сімферополя АР Крим О.Е. Корогодіна