Ухвала суду № 37659567, 13.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/22868/13 13.03.14

За заявою: Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про: розстрочку виконання рішення суду у справі №910/22868/13 від 23.12.13р.

Сторони у справі:

позивач (стягував): Приватне акціонерне товариство "Укрросметал"

відповідач (боржник): Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування"

Cуддя: Капцова Т.П.

Представники сторін:

від заявника (боржник): Масіч Ю.В. - пред. по довір.

від позивача (стягувач): Купрієнко Б.В. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Укрросметал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 44 211,08 грн., з яких 42 780,00 грн. - сума основного боргу та 1431,08 грн. - 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 у справі № 910/22868/13 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Приватного акціонерного товариства "Укрросметал" 42 780, 00 грн. - суми основного боргу, 1406,47 грн. - 3 % річних та 1719,54 грн. - суми судового збору, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У зв'язку з надходженням апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 у справі № 910/22868/13, матеріали справи № 910/22868/13 14.01.14р. надіслано до суду апеляційної інстанції.

14.02.2014р. до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/22868/13 від 23.12.13р. (вх.№06-25/123/14 від 14.02.14р.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.14р. було відкладено вирішення питання про прийняття заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх.№06-25/123/14 від 14.02.14р.) про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/22868/13 від 23.12.13р. до повернення справи №910/22868/13 до Господарського суду міста Києва.

26.02.14р. матеріали справи №910/22868/13 повернуто до Господарського суду міста Києва з суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.14р. призначено розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/22868/13 від 23.12.13р. на 13.03.14р.

У судове засідання 13.03.14р. з'явились представник відповідача (боржник) та представник позивача (стягувач). Представник відповідача (боржник) у судовому засіданні надав пояснення стосовно поданої заяви про розстрочку виконання рішення суду та просив суд заяву задовольнити.

Представник позивача (стягувач) у судовому засіданні заперечував проти заяви про розстрочку виконання рішення суду, зазначивши, що боржником не надано доказів на підтвердження відсутності у нього коштів на банківських рахунках, а посилання на наявність заборгованості контрагентів перед боржником не підтверджує відсутність у нього грошових коштів. Також, позивач вказав, що сума заборгованості відповідача в розмірі 44 211,08 грн. не є значною в порівнянні з сумою коштів, отриманих від контрагента ПАТ «ДАТ «Черноморнафтогаз» за рішеннями Господарського суду Автономної Республіки Крим у справах №№910/733/13-г, 901/855/13-г, 901/856/13-г, 901/857/13-г.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх.№06-25/123/14 від 14.02.14р.) про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/22868/13 від 23.12.13р., заслухавши пояснення представника відповідача (боржника) та представника позивача (стягувача), суд встановив.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду заявник посилається на неможливість виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/22868/13 від 23.12.13р. Заявник вказує, що ПАТ "Укргазвидобування" на виконання норм ч.1 та ч.2 ст.10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" на підставі Договору про закупівлю природного газу від 10.10.12р. №УГВ6419/21-12 продає весь обсяг видобутого товарного природного газу виключно Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" та не вправі реалізовувати природний газ будь-яким іншим суб'єктам господарювання чи фізичним особам, у зв'язку з чим, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Договором про закупівлю природного газу від 10.10.12р. №УГВ6419/21-12 заборгованість Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" перед ПАТ "Укргазвидобування" склала 2,7 млрд.грн. Також, заявник зазначає, що рішеннями Господарського суду Автономної Республіки Крим у справах №№910/733/13-г, 901/855/13-г, 901/856/13-г, 901/857/13-г на користь ПАТ "Укргазвидобування" стягнуто заборгованість ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" у розмірі 25 247 040,91 грн., Ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013р., 02.12.13р. та від 03.12.13р. ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" надано розстрочку виконання рішень суду у справах №№910/733/13-г, 901/855/13-г, 901/856/13-г, 901/857/13-г строком на 36 місяців з 01.01.14р. по 31.12.16р., в тому числі 700 383,70 грн. - в січні 2014р.

Враховуючи вищевикладені обставини, заявник вказує, що ПАТ "Укргазвидобування" не має грошових коштів для оплати заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/22868/13 від 23.12.13р., у зв'язку з чим, просить суд винести ухвалу, якою розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/22868/13 від 23.12.13р. строком на 36 місяців, а саме на 35 платежів по 1 275,16 грн. та один платіж на суму 1 275,41 грн. протягом лютого 2014 року - лютого 2017 року.

Отже, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду, посилаючись на неможливість його виконання через відсутність грошових коштів, яка викликана порушенням договірних зобов'язань його партнерами за господарськими договорами.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи вищевикладене, при зверненні до суду з заявою про розстрочку виконання судового рішення заявником повинні бути доведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк.

Як вказувалося вище, в обґрунтування своїх вимог заявник (відповідач) посилається на відсутність у нього грошових коштів та наявність заборгованості ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" перед ПАТ "Укргазвидобування", виплата якої ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013р. у справі №901/857/13-г, від 02.12.13р. у справі №910/733/13-г, від 03.12.13р. у справі №901/855/13-г та від 03.12.13р. у справі №901/856/13-г була розстрочена. На підтвердження наявності такої заборгованості та скрутного фінансового становища заявником до заяви долучено лише ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013р. у справі №901/857/13-г, від 02.12.13р. у справі №910/733/13-г, від 03.12.13р. у справі №901/855/13-г та від 03.12.13р. у справі №901/856/13-г.

Однак, ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013р. у справі №901/857/13-г, від 02.12.13р. у справі №910/733/13-г, від 03.12.13р. у справі №901/855/13-г та від 03.12.13р. у справі №901/856/13-г, якими судом розстрочено сплату заборгованості ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" перед ПАТ "Укргазвидобування" не є належними доказами того, що ПАТ "Укргазвидобування" знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки ухвали не містять інформації про результати фінансово-господарської діяльності заявника протягом останніх років. Вказані ухвали суду повною мірою не характеризують фінансовий стан заявника, не підтверджують відсутність коштів на банківських рахунках та відсутність майна боржника, на яке можливо було б звернути стягнення, а відтак, не доводять виключність обставин з якими закон пов'язує право суду на розстрочку виконання рішення суду.

Також, звертаючись з клопотанням про розстрочення виконання рішення суду по даній справі до лютого 2017 року, відповідач жодним чином не пояснює, чому, з огляду на те, що в січні 2014 року, відповідно до вищезгаданих ухвал господарського суду Автономної республіки Крим від 21.11.2013р. у справі №901/857/13-г, від 02.12.13р. у справі №910/733/13-г, від 03.12.13р. у справі №901/855/13-г та від 03.12.13р. у справі №901/856/13-г йому має бути сплачено грошові кошти в сумі 700 383,70 грн., а в лютому 2014р. йому має бути сплачено 700 384,45 грн. та на те, що загальна сума грошових коштів, які відповідач має сплатити позивачу по даній справі, становить 45 906,01 грн., він не може виконати рішення суду по даній справі саме в лютому 2014 року.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Порушення договірних зобов'язань партнерами та відсутність прибутку становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, уклавшого з ним цей договір.

Отже, обставини, на які послався відповідач, в тому числі, важкий фінансовий стан підприємства, не можуть вважатися винятковими в розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України.

Крім того, долучений до заяви про розстрочку виконання рішення суду Акт звірки розрахунків за період з 01.11.2013р. по 30.11.2013р. по рахунку 36-1-2-1-01-1 газ природний поточний по Договору УГВ6419/21-12, також, не може бути прийнятий судом в якості доказу, що підтверджує скрутне фінансове становище заявника з огляду на наступне.

Форма акту звіряння розрахунків встановлена наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України від 10 листопада 1998 року № 148/234/383, зареєстрованим Міністерством юстиції України 10 листопада 1998 р. за №714/3154 (далі -Наказ).

Згідно з формою акту звіряння розрахунків, визначеною Наказом, акт звіряння розрахунків повинен містити назву підприємств, організацій, установ; назву послуг, робіт, матеріальних цінностей, тощо, звіряння рахунків і документів за якими проводиться; посилання на розрахункові документи, їх реквізити (дата, №); суми за даними кредитора; суми за даними дебітора; розходження сум, підпис представника підприємства-кредитора та підпис представника підприємства-дебітора.

Судом встановлено, що в наданому акті звірки розрахунків не міститься посилання на назву послуг, робіт, звіряння рахунків і документів за якими проводиться.

Акт звірки розрахунків за період з 01.11.2013р. по 30.11.2013р. від імені ПАТ "Укргазвидобування" скріплено підписом особи прізвище та ініціали якої не вказано, а на підтвердження повноважень осіб, якими підписано акт звірки, суду не надано жодних документів, які в розумінні п.3 ст.237 ЦК України є підставою для представництва.

Крім того, долучений заявником Акт звірки не містить посилання на первинні документи, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, в розумінні ст.9 вказаного закону, акт не є первинним обліковим документом бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим, на підставі вказаного акту не виникають зобов'язання сторін.

Як вказав Вищий Господарський суд України, в своїй постанові № 17/717 від 16.12.2010р., чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку, а у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Отже, Акт звірки розрахунків за період з 01.11.2013р. по 31.11.2013р. не є документом, який повною мірою характеризує фінансово-господарську діяльність заявника та його матеріальний стан, тим більше, що Акт звірки розрахунків за період з 01.11.2013р. по 31.11.2013р. складено лише за одним договором, а саме: Договором підряду №ЧР 296/1-12 від 21.03.2012р.

В силу статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заявником не доведено ані винятковість у розумінні приписів статті 121 ГПК України обставин, на які він посилається як на підставу для розстрочення виконання рішення суду, ані об'єктивний вплив цих обставин на виконання ним рішення суду у заявлений термін, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що заява Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/22868/13 від 23.12.13р. (вх.№06-25/123/14 від 14.02.14р.) задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" у задоволенні заяви (вх.№06-25/123/14 від 14.02.14р.) про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/22868/13 від 23.12.13р.

Cуддя Капцова Т.П.