Рішення № 37658590, 05.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/226/14 05.03.14Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Асвіо Банк"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Завод опоряджувальних матеріалів"

про стягнення 119 596,23 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Нікітюк Д.І. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Асвіо банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Завод опоряджувальних матеріалів" про стягнення з останнього простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 109 967,14 грн., заборгованості за нарахованими процентами в сумі 7 210,96 грн. та пені в сумі 2 418,13 грн. за договору про надання відзивної відновлювальної кредитної лінії № 35-201/11К від 07.12.2011.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 07.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Асвіо банк", далі Кредитодавець, та Відкритим акціонерним товариством "Завод опоряджувальних матеріалів", далі Позичальник, було укладено договір про надання відзивної відновлювальної кредитної лінії № 35-201/11К, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Кредитодавець відкриває Позичальнику відзивну відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої Кредитодавець надає Позичальнику кредити окремими траншами на наступних умовах: ліміт кредитної лінії 5 000 000 грн., термін дії кредитної лінії з 07.06.2011 по 01.12.2016 та з процентною ставкою 14% річних, кредит надається для придбання цінних паперів.

Згідно п. 3.1 Договору, видача кредитів проводиться протягом п'яти банківських днів після подання Позичальником письмової заяви за умов належного виконання останнім умов договору шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку відкритого в ПАТ "Асвіо банк", за реквізитами, вказаними в письмовій заяві Позичальника, на підставі якої укладається окремий додатковий договір до Договору.

Пунктом 6.1.2 Договору передбачено, що Кредитодавець зобов'язаний надати Позичальнику кредит на підставі Додаткового договору протягом п'яти робочих днів після отримання письмового запиту про надання кредиту.

Додатковим договором від 07.12.2011 до Договору визначено, що банк надає Позичальнику кредит № 1 на певних умовах, а саме сума кредиту 2 350 000 грн., з процентною ставкою за користування кредитом 14%.

Відповідно до п. 5.3 Договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також день повернення заборгованості за кредитом в повній сум, на рахунок відкритого в ПАТ "Асвіо банк". Сплата комісій здійснюється протягом двох робочих днів з дня укладання договору, договору застави, договору поруки, внесення змін до цих договорів, відповідно до тарифів, які є невід'ємною частиною цього договору та містяться додатку №1 (п. 5.6 Договору).

Згідно п.п. 4.1, 4.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щоденно. Нарахування на сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом за весь термін дії Договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. У випадку прострочення погашення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за весь період прострочення до моменту погашення кредиту.

Пунктом 6.2.6 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти передбачені п.1.1.2 Договору в порядку визначеному в Договорі та комісії передбачені п. 5.6 Договору.

Відповідач надав позивачу заяву від 07.12.2011 про надання кредитних коштів в рамках укладеного Договору в сумі 2 350 000 грн. Позивач виконав свої зобов'язання та надав кредит в розмірі 2 350 000 грн., що підтверджується випискою з позичкового рахунку відповідача.

У зв'язку із несплатою відповідачем процентів за Договором, станом на 09.01.2014 за ним утворилась прострочена заборгованість за нарахованими процентами за період з 06.08.2013 по 09.01.2014 в розмірі 109 967,14 грн. та заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.01.2014 по 09.01.2014 в розмірі 7 210,96 грн., які позивач намагається стягнути.

Відповідно до п. 8.2 Договору в разі прострочення Позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі 0,1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим Договором. Тому позивач намагається стягнути з відповідача пеню за період з 06.08.2013 по 09.01.2014 в сумі 2 418,13 грн.

Дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, виходячи із наступного, зокрема:

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даного виду договору, зокрема: щодо його предмету, ціни та строку його дії, порядку погашення розрахункових документів, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст.ст. 627, 638, 1048, 1054 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 2 ст. 1056 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, надав кредит в розмірі 2 350 000 грн. у строки визначені договором. Відповідач починаючи з серпня 2013 року зобов'язання по погашенню процентів за користування кредитом виконував неналежним чином та не надав суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання. Оскільки відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати процентів за користування кредитом, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача простроченої заборгованості за нарахованими процентами за період з 06.08.2013 по 09.01.2014 в розмірі 109 967,14 грн. та заборгованості за нарахованими процентами за період з 01.01.2014 по 09.01.2014 в розмірі 7 210,96 грн. слід задовольнити.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення строків сплати процентів та комісій згідно умов Договору, повинна нараховуватися відповідно до п. 8.2 Договору пеня, тому позовні вимоги щодо стягнення пені за прострочення сплати процентів у розмірі 2 418,13 грн. за період з 06.08.2013 по 09.01.2014 також вважаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 2 391,92 грн. покладаються на відповідача у справі - Публічне акціонерне товариство "Завод опоряджувальних матеріалів".

У судовому засіданні, яке відбулося 05.03.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 549, 525, 526, 611, 1048, 1049, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Асвіо банк" до Публічного акціонерного товариства "Завод опоряджувальних матеріалів" задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод опоряджувальних матеріалів", 01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 7, код ЄДРПОУ 24595245, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Асвіо банк", 14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, буд. 2, код ЄДРПОУ 09809192, прострочену заборгованість за нарахованими процентами в сумі 109 967,14 грн., заборгованість за нарахованими процентами в сумі 7 210,96 грн., пеню в сумі 2 418,13 грн. та судовий збір у розмірі 2 391,92 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 11.03.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко