Рішення № 37656473, 11.03.2014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17772/13-ц

2/357/572/14

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Голуб А. В. ,

при секретарі - Руденко Н. Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква в залі суду № 4 цивільну справу за позовом Іпотечного центру в м.Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1 про спонукання вчинення дій за кредитною угодою,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву - державна спеціалізована фінансова установа, утворена з метою реалізації державної житлової політики та підпорядкована Кабінету Мінстрів України, яка використовує кошти державного, місцевих бюджетів та інших джерел, виділені для надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім»ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла. Фонд в особі своїх регіональних відділень є виконавцем програм, затверджених Постановами КМ України щодо забезпечення житлом осіб, що потребують поліпшення житлових умов, у тому числі Положення «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім»ям та одиноким молодим громадянам на будівни цтво (реконструкцію) і придбання житла» №584 від 29.05.2001 року. Позивач вказував на те, що на виконання рішення спостережної ради Державного фонду сприяння молодіжно му житловому будівництву та рішення правління Державного фонду сприяння молодіж ному житловому будівництву регіональне відділення в м. Києві Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та регіональне відділення в Київській області Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву реорганізовані шляхом злиття в Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізо ваної фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівни цтву». Іпотечний центр є правонаступником Регіонального відділення Київської області Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Регіональне управ ління, іпотечний центр Фонду - підрозділ фонду, що є юридичною особою та діє відповідно до положення про нього і надає у порядку, встановленому цим Положенням, пільгові довготермінові кредити молодим сім»ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, обслуговує ці кредити, забезпечує їх цільове використання та своєчасне погашення. Позивач посилався на те, що 20.12.2007 року між Іпотечним центром в м.Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та сім»єю в особі ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №51 відповідно до якого Фонд від імені Держави надав прямий (цільовий) адресний кредит на будівництво житла за будівельною адресою: АДРЕСА_1 в порядку, передбаченому Положенням «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім»ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» №584 від 29.05.2001 року. Позивач вказував на те, що 14.11.2008 року ОСОБА_1 було отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до умов кредитного договору п.3.1. відповідачка зобов»язана у терміни, визначені п.п. 4.2.1.3. кредитного договору, укласти з Фондом договір про іпотеку збудованого (реконструйованого) за рахунок кредиту житла, а саме: у __ денний строк з моменту отримання витягу з реєстру прав власників нерухомого майна (довідки-характеристики з бюро технічної інвентаризації) та акту експертної оцінки майна, що оформляється за бажанням сторін, за власний рахунок укласти договір про іпотеку та договір страхування майна, що є предметом іпотеки згідно п. 3.3. кредитного договору на користь Фонду. Згідно п.3.3. кредитного договору відповідачка зобов»язана на підставі ст. 8 Закону України «Про іпотеку» протягом 10 календарних днів з моменту укладення договору про іпотеку збудованого (реконструйованого) житла застрахувати це майно на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, на користь Фонду та щорічно надавати Фонду підтвердження чинного договору страхування заставленого майна. Позивач вказував на те, що в кредитному договорі № 51 від 20.12.2007 року не визначені чіткі строки, оскільки в будь-якому випадку після отримання витягу з реєстру прав власників нерухомого майна та акту експертної оцінки майна, необхідний певний розумний строк для укладення договору про іпотеку та договору страхування майна, а тому не можна чітко вказати строки, в які нотаріус та страхова компанія зможуть підписати з позичальником договори іпотеки та страхування майна. Таким чином, посилання в кредитному договорі №51 від 20.12.2007 року на чітко визначений строк могло потягнути за собою порушення умов кредитного договору з боку відповідача без його вини. Позивач зазначав, що він вважає, що з боку відповідача про пущені всі розумні строки необхідні для вчинення дій по заключенню договору про іпотеку та страхування житла, так як з моменту оформлення свідоцтва про право власності (14.11.2008 р.) пройшло п»ять років і це є порушенням кредитного договору і може потягнути за собою дострокове розірвання кредитного договору Іпотечним центром Фонду. Позивач вказував на те, що відповідно до п.п. 4.4.4. кредитного договору відповідач має право: разом з членами сім»ї володіти та користуватися збудованим (реконструйованим) житлом з моменту оформлення свідоцтва про право власності та укладення з Фондом договору про іпотеку, в якому визначаються умови користування житловим приміщенням протягом терміну погашення кредиту позичальником, відповідач зобов»язаний на умовах п.п. 4.2.9. кредитного договору, щорічно надавати Фонду підтвердження укладення договору страхування майна, що є предметом іпотеки. Також в п. 5.2.4. кредитного договору передбачена відповідальність відповідача: у разі неподання Фонду інформації відповідно пп.4.2.3., 4.2.4., 4.2.5., 4.2.9. цього договору у період погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним Фонд має право розірвати цей договір із наслідками згідно з законодавством, а також стягнути завдані такими неправомірними діями відповідача збитки. Відповідно до п. 6.1. кредитного договору, свідоцтво про право власності на збудоване (реконструйоване) житло та інші документи видаються відповідачу після укладення ним договору про іпотеку збудованого (реконструйованого) житла. Сторони погоджуються, що фінансування витрат, пов»язаних з оформленням права власності на збудоване житло, нотаріальним посвідченням договору про іпотеку житла та проведенням експертної оцінки здійснюється за рахунок відповідача. Згідно з п. 6.8. кредитного договору, відповідач має право вселитися в збудоване (реконструйоване) житло після отримання свідоцтва про право власності на житло та укладення з Фондом договору про іпотеку. Вище перераховані документи та дії, перелік яких не є вичерпним, але є обовязковими для належного виконання договірних зобов»язань у тому числі укладення Договору іпотеки - згідно п. 3.1. кредитної угоди, сторони домовились, що для забезпечення гарантії повернення державних коштів, відповідно до чинного законодавства з відповідачем укладається договір про іпотеку житла, збудованого за рахунок коштів кредиту. Позивач вказував на те, що ОСОБА_1 не здійснені дії по належному оформленню Договору про іпотеку та страхування майна за адресою: АДРЕСА_1. Враховуючи наведене, позивач вимагав негайно виконати порушені зобов»язання щодо укладення договору про іпотеку, надсилав претензії щодо не належного виконання умов кредитного договору. Позивач посилався на те, що не заключення договору про іпотеку житла за адресою: АДРЕСА_1 позбавляє можливості гарантовано го своєчасного повернення 188 680,00 грн. до державного бюджету. Позивач просив в судовому порядку зобов»язати відповідачку на користь Іпотечного центру в м.Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» вчинити дії по укладанню договору про іпотеку та страхуванню майна за адресою: АДРЕСА_1 на користь Фонду, та стягнути з відповідачки на користь позивача у відшкодування витрат по оплаті судового збору в сумі 230 грн.

Представники позивача в суді позов підтримали та уточнили позовні вимоги позивача щодо назви вулиці та вказали АДРЕСА_1 замість АДРЕСА_1 та просили суд зобов»язати відповідачку на користь Іпотечного центру в м.Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» вчинити дії по укладанню договору про іпотеку та страхуванню майна за адресою: АДРЕСА_1 на користь Фонду, та стягнути з відповідачки на користь позивача у відшкодування витрат по оплаті судового збору в сумі 230 грн.

Представник відповідачки ОСОБА_2 позов заперечувала та просила відмовити позивачу в задоволенні позову, а також представник відповідача просила застосувати строк позовної давності до вищевказаних позовних вимог позивача, бо позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали справи, суд прихо дить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Так, по справі встановлено, що Іпотечний центр в м.Києві та Київській області Дер жавної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» зареєстрований як юридична особа з 15.03.2006 року, що слідує з копії довідки з ЄДРПОУ, та з копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В судовому засіданні встановлено, що 20.12.2007 року між Іпотечним центром в м.Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (Фонд) в особі директора Бабія І.І., який діє на підставі Положення Фонду, та сім»єю в особі ОСОБА_1 укладений кредитний договір №51. Наведене підтверджується поясненнями учасників процесу та копією вказаного кредитного договору.

Згідно до п. 1.1. кредитного договору, згідно з умовами Положення «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім»ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім»ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» від 29.05.2001 року №584, Фонд від імені Держави надає Позичальнику прямий адресний (цільовий) кредит у сумі 188 680,00 гривень, строком повернення 79 кварталів з дати укладення кредитного договору.

В п. 1.2. кредитного договору вказано, що кредит за цим договором надається на будівництво житла загальною площею 59,91 квадратних метрів, згідно з проектом за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п.1.3 кредитного договору, протягом строку, встановленого в п.1.1. договору, Позичальник зобов»язується внести суму коштів, що визначається у розрахунку погашення кредиту (додаток 2), до повного виконання зобов»язань за кредитним договором на рахунок Фонду р/р 2650239, МФО 322562, ЄДРПОУ 34180363 в банку-агенті, КФ АБ «Полтава-банк», з яким Фонд уклав угоду про обслуговування кредиту.

Згідно до п. 2.3. кредитного договору, визначена згідно з умовами додатку №1 до цього договору сума коштів кредиту за розпорядженням Фонду перераховується протягом трьох банківських днів органами Державного казначейства з рахунку Фонду на рахунок Позичальника до банку-агента КФ АБ «Полтава-банк», на рахунок 262003086 або передається позичальнику шляхом оформлення відповідних документів про передачу матеріальних ресурсів від Фонду. А в п. 2.4 кредитного договору вказано, що використан ня кредиту здійснюється виключно у безготівковій формі, за письмовим розпорядженням Фонду шляхом перерахування банком-агентом з рахунку Позичальника на рахунок Забу довника суми коштів, відповідно до договору про інвестування в будівництво (рекон струкцію) житла, що укладається між Позичальником та Забудовником або між Фондом, що виконує функції Замовника та Підрядником, або шляхом оформлення відповідних документів про передачу матеріальних ресурсів, на виконання зазначеного вище договору.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, Позичальник зобов»язаний у терміни, визначені пп. 4.2.1.3. цього договору, укласти з Фондом договір про іпотеку збудованого (реконструйованого) за рахунок кредиту житла. А згідно до п. 3.3. кредитного договору, Позичальник зобов»язаний на підставі ст. 8 Закону України «Про іпотеку» протягом 10 календарних днів з моменту укладення договору про іпотеку збудованого (реконстру йованого) житла застрахувати це майно на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, на користь Фонду та щорічно надавати Фонду підтвердження чинного договору страхування заставленого майна.

Згідно до п. 4.2.1.1. кредитного договору, Позичальник зобов»язується у ___ денний строк з моменту подачі представником Фонду документів на оформлення свідоцтва про право власності на квартиру, оплатити витрати пов»язані з виготовленням свідоцтва про право власності.

Відповідно до п. 4.2.1.2. кредитного договору, Позичальник зобов»язується у ___ денний строк з моменту отримання представником Фонду свідоцтва про право власності на квартиру подати необхідні документи, оплатити виготовлення та отримати довідку-характеристику БТІ на квартиру та акт експертної оцінки квартири, що оформляється за бажанням сторін.

Згідно до п. 4.2.1.3. кредитного договору, Позичальник зобов»язується протягом ___ днів з моменту отримання витягу з реєстру прав власників нерухомого майна (довідки-характеристики з бюро технічної інвентаризації) та акту експертної оцінки майна, що оформляється за бажанням сторін, за власний рахунок укласти договір про іпотеку та договір страхування майна, що є предметом іпотеки згідно з п.п. 3.3. цього договору на користь Фонду.

Відповідно до договору №15 про інвестування в будівництво житла від 19.12.2007 року укладеного між ТОВ «Будівельна компанія «ОБЛЖИТЛОКОМПЛЕКС» та ОСОБА_1 об»єктом інвестування є квартира АДРЕСА_2, загальною площею 59,97 кв.м. 24.03.2008 року між ТОВ «Будівельна компанія «ОБЛЖИТЛО КОМПЛЕКС» та ОСОБА_1 укладено договір про розірвання договору про інвестування в будівництво житла від 19.12.2007 року №15. З акта №118 прийому-передачі квартири в АДРЕСА_3 вбачається, що відповідно до договору №571-БЦ-118 від 04.03.2008 року КП «Білоцерківський домобудівельний комбінат» передав, а ОСОБА_1 прийняла квартиру АДРЕСА_1. Наведене підтверджується копіями вищевказаних договорів та акту, поясненнями учасників процесу.

В судовому засіданні представники сторін підтвердили, що кредит за кредитним договором №51 від 20.12.2007 року позивачем було надано відповідачу на будівництво квартири АДРЕСА_1, про що сторони домовилися усно і письмових змін чи доповнень до вказаного кредитного договору сторонами не вчинялось.

В судовому засіданні встановлено, що 14.11.2008 року Білоцерківським управлінням житлово-комунального господарства на ім.»я ОСОБА_1 було видано свідо цтво про право власності на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується поясненнями учасників процесу та копією вказаного свідоцтва.

Згідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого Комунальним підприємством Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_1 14.11.2008 року було зареєстро ване право власності на квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується поясненнями учасників процесу та копією вказаного витягу.

В судовому засіданні встановлено, що договір іпотеки майна та договір страхування житла за адресою: АДРЕСА_1 не укладені.

В судовому засіданні представники сторін підтвердили, що станом на даний час у ОСОБА_1 не має заборгованості за кредитним договором № 51 від 20.12.2007 року.

При вирішенні вказаного спору суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передба чений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ч.3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути віль ним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В ч. 3 цієї ж статті вказано, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з ураху ванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином свобода договору, закріплена у ст.ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так позивач просить зобов»язати відповідачку на користь Іпотечного центру в м.Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» вчинити дії по укладанню договору про іпотеку та страхуванню майна за адресою: АДРЕСА_1 на користь Фонду.

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що у кредитному договорі №51 від 20.12.2007 року не встановлені конкретні строки, в які відповідачка зобов»язана була вчинити дії по укладанню договору іпотеки та договору страхування житла, не зазначено напротязі скількох днів відповідачка зобов»язана була вчинити вищевказані дії.

Представники позивача посилалися на те, що позивачем відповідачу поштою направ лялися: претензія щодо належного виконання кредитної угоди за №1 від 12.12.2011 року та вимога щодо належного виконання кредитного договору №74 від 02.08.2012 року. Представник відповідачки в судовому засіданні вказала на те, що відповідачка не отримувала вказані претензію та вимогу. Представники позивача не надали суду належних та безспірних доказів на підтвердження того, що відповідачка отримувала від позивача вищевказані претензію та вимогу а також докази про те, що відповідачка не виконала їх у строк передбачений ст. 530 ЦК України, тоді як згідно ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Також суд не приймає до уваги посилання позивача на ті обставини, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов»язання у розумні строки, оскільки вважає дані обґрунтування безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснююючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

Але в судовому засіданні встановлено, що станом на даний час у ОСОБА_1 не має заборгованості за кредитним договором № 51 від 20.12.2007 року і вказане підтвердили представники сторін у суді.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В ч.2 ст. 16 ЦК України вказано які способи захисту цивільних прав та інтересів можуть бути. А також в цій же частині ст. 16 ЦК України зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого спосо бу захисту, як зобов"язання особи вчинити дії по укладанню договору.

Згідно із ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні вказаного позову, оскільки в разі задоволення судом вказаного позову було б порушено право відповідачки на свободу договору, яка закріплена у ст.ст.6,627 ЦК України, а також було б порушено право відповідачки на волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі згідно до вимог ч.3 ст. 203 ЦК України. Також суд вважає, що позивачем обраний спосіб захисту прав не передбачений ст. 16 ЦК України. Крім вказаного, судом встановлено, що на даний час у ОСОБА_1 не має заборгованості за кредитним договором № 51 від 20.12.2007 року.

Згідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В ч. 1 ст. 264 ЦК України вказано, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу чи іншого обов"язку. В ч. 3 цієї ж статті вказано, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Представник відповідачки до винесення судом рішення по справі заявила про застосування судом позовної давності до вищевказаних позовних вимог позивача.

Згідно до матеріалів цивільної справи № 357/17772/13-ц 2/357/572/14 позивач 25.11.2013 року поштою направив суду свій вищевказаний позов до ОСОБА_1 про спонукання вчинення дій за кредитною угодою, що підтверджується відстеженням пересилання поштових відправлень Укрпошти. Згідно до штампу суду на позовній заяві, вищевказана позовна заява була зареєстрована канцелярією Білоцерківського міськрайон ного суду 04.12.2013 року. Таким чином, позивач звернувся до суду з цим позовом 25.11.2013 року.

Як вбачається із пояснень представників позивача та копії претензії щодо належного виконання кредитної угоди №1 від 12.12.2011 року, позивач виготовив письмову претензію на ім"я ОСОБА_1 щодо виконання відповідачкою п. 4.2.1.3. вказаного кредитного договору 12.12.2011 року. А тому з урахуванням вищевикладеного та положень ст. 530 ЦК України, суд важає, що позивач не пропустив трирічний строк позовної давності і суд не приймає до уваги посилання представника відповідача про застосування судом позовної давності до вищевказаних позовних вимог позивача.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 6,202,203,208,256,257,261,264,267,530,626-629, 638 ЦК України, керуючись ст.ст. 3,4,10,11,16,60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити Іпотечному центру в м.Києві та Київській області Державної спеціалізо ваної фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівни цтву» в задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його про голошення.

Суддя А. В. Голуб