Ухвала суду № 37656397, 11.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 р.Справа № 820/11342/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. по справі № 820/11342/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд: скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.10.2009 року №0001321702/3, винесе Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова, яким нараховано позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 43530,00 грн., в тому числі 29020,00 грн. за основним платежем, 14510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року замінено в порядку процесуального правонаступництва неналежного відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на належного - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. ст. 838, 844 Цивільного кодексу України, ст.ст. 110, 138, 140, ч. 3 ст. 143, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання 11.03.2014 року сторони не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

07.03.2014 року до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від позивача та його представника про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що позивач - ФОП ОСОБА_1 не може прибути в судове засідання, призначене на 11.03.2014 року з АР Крим, у зв'язку із сімейними обставинами, а представник позивача - ОСОБА_2 знаходиться в обласній дитячій інфекційній клінічній лікарні разом з малолітньою дитиною, про що буде надана до суду відповідна виписка. Також, у зв'язку з цим, позивач та його представник не мають можливості надати до суду всі документи, які були витребувані в минулому засіданні, та за якими останні звернулись до відповідних підприємств та установ і ще не отримали відповідей.

Відповідач причини неявки до суду не повідомив.

Колегія суддів, вирішивши клопотання позивача та його представника, вважає, що воно задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Частинами 1 та 2 статті 195-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

З огляду на обставини справи, зазначені норми законодавства та беручи до уваги те, що участь у судовому засіданні осіб апеляційний суд не визнав обов'язковою, додаткових доказів по справі у позивача суд не витребував, додаткові пояснення на вимогу колегії суддів позивачем було надано, та зважаючи на обмеженні строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача та його представника.

При цьому, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії довіреності від 07.08.2013 року, позивач має двох представників - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які уповноважені представляти інтереси ОСОБА_1, зокрема, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Враховуючи те, що справа неодноразово призначалася до розгляду, сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, а також необхідність додержання строків, передбачених ч.1 ст. 195-1 КАС України та достатність в матеріалах справи доказів для її вирішення по суті, колегія суддів дійшла висновку про можливість її розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у період з 16.04.2009 року по 30.04.2009 року фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.05.2009 року №2632/1702/НОМЕР_1, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем: ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ПБК "Вертикаль" з постачальниками та покупцями, п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 42086,67 грн., та занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ за період з II кварталу 2007 року по IV квартал 2008 року на 42086,67 грн. (а.с. 11-30).

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 06.10.2009 року №0001321702/3, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 43530,00 грн., в тому числі 29020,00 грн. за основним платежем, 14510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погодившись з прийнятим, на підставі вище вказаного акту перевірки, податковим повідомленням-рішенням від 6 жовтня 2009 року № 0001321702/3, у зв'язку з чим ОСОБА_1 скористався правом на адміністративне оскарження, звернувся до відповідача зі скаргою (заявою) від 05.06.2009 року про перегляд податкового повідомлення - рішення від 27.05.200 року № 0001201702/0 на суму 63 130, 00 грн. (а.с. 32 т. 1).

Державна податкова адміністрація України залишила без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 27.05.09 року № 0001201702/0 (від 26.06.09 № 0001321702/1) та рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 23.06.09 № 9028/10/25-007 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення, рішення ДПА у Харківській області від 14.07.2009 року №1487/К/25-203, прийняте за розглядом повторної скарги ФОП ОСОБА_1 - без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись з податковим-повідомленням рішенням відповідача від 6 жовтня 2009 року № 0001321702/3, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 06.10.2009 року №0001321702/3 слугували висновки податкового органу, відображені в акті перевірки від 15.05.2009 року №2632/1702/НОМЕР_1, про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "ПБК Вертикаль" за договором від 30.01.2007 року.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність угод між позивачем та ТОВ "ПБК Вертикаль" не доведена належними первинними бухгалтерськими документами, а тому податковий орган правомірно донарахував податкові зобов'язання позивачу по взаємовідносинам з цим контрагентом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 165, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку №165 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Проведення будь-якої господарської операції фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський обліку. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закони України "Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична і інші види звітності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин першої, третьої статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складені на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:

- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;

- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Зважаючи на зміст наведеної норми процесуального права та враховуючи, що вимоги заявленого позову полягають у скасуванні податкового повідомлення-рішення, предметом доказування у даній справі мають бути саме обставини, які свідчать про обґрунтованість чи безпідставність винесення спірного податкового повідомлення-рішення та наявність чи відсутність порушень позивачем законодавчих приписів, тобто, реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що підтверджують понесення платником витрат та надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Зодчий" уклали договір від 28.07.2006 року №06/2807-01 на виконання комплексу електромонтажних робіт по монтажу електропостачання офісних приміщень по пров. Слюсарному, 10 (а.с.173 т.1).

До локального кошторису за формою № 4, відомості ресурсів форми № 4б, акту приймання виконаних робіт за вищезазначеним договором ФОП ОСОБА_1 були включені роботи по розробці гранта вручну в траншеях глибиною до 2 м., без кріплень з відкосами, засипка вручну траншей, пазух, котлованів та ям, розробка асфальтобетонного покриття та основи, а відповідно ТОВ "Зодчий" ці роботи прийняв, про що свідчить відповідний підпис (а.с.175-182 т.1)

Крім того, 29.01.2007 року ФОП ОСОБА_1 уклав договір з ТОВ "Ватерпас Принт", відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався своїми силами виконати комплекс електромонтажних робіт по зовнішньому електропостачання приміщень поліграфії ТОВ "Ватерпас Принт" за адресою пров. Метизний, 5 (а.с.183 т.1)

До локального кошторису за формою № 4, відомості ресурсів форми № 4б, акту приймання виконаних робіт за вищезазначеним договором ФОП ОСОБА_1 були включені роботи по розробці гранта вручну в траншеях глибиною до 2 м., без кріплень з укосами, засипка вручну траншей, пазух, котлованів та ям, а відповідно ТОВ "Ватерпас Принт" ці роботи були прийняті, про що свідчить відповідний підпис (а.с.185-197 т.1)

27.04.2007 року ФОП ОСОБА_1 уклав договір з ГКП КХ "Харківкомуночиствод" № 07/2704-01, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався своїми силами виконати комплекс електромонтажних робіт по монтажу заземлюючих приладів громовідводів, заземлення ел. обладнання, освітлюючої та силової електропроводки ДОЛ "Ромашка" в смт. Васищево вул. Радянська, 59 (а.с.198-199 т.1)

30.04.2007 року ФОП ОСОБА_1 уклав договір з ТОВ "Техногрес" №43, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався виконати роботи по зовнішньому електропостачанню нежитлових приміщень 1-го поверху №1-б, 9, 9-а, 9-б в будівлі літ. "А-5" по вул. Дерев'янко, 1 в м. Харкові (а.с.200-201 т.1)

До локального кошторису за формою № 4, відомості ресурсів форми № 4б, акту приймання виконаних робіт за вищезазначеним договором ФОП ОСОБА_1 були включені роботи по розробці гранта вручну в траншеях глибиною до 2 м., без кріплень з відкосами, засипка вручну траншей, пазух, котлованів та ям, кладка окремих ділянок цегляних стін та закладення пройомів у цегляних стінах, бетонування конструкцій зовнішніх стін, а відповідно ТОВ "Техногрес" ці роботи прийняв, про що свідчить відповідний підпис (а.с.203-238 т.1)

25.07.2007 року ФОП ОСОБА_1 уклав договір з ТОВ "Лосево" №072507-01, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався виконати роботи комплекс електромонтажних робіт по прокладці повітряно-кабельної лінії торгівельної площадки ТОВ "Лосево" (а.с.239 т.1)

До локального кошторису за формою № 4, відомості ресурсів форми № 4б, акту приймання виконаних робіт за вищезазначеним договором ФОП ОСОБА_1 були включені роботи по розробці гранта вручну в траншеях глибиною до 2 м., засипка вручну траншей, пазух, котлованів та ям, а відповідно ТОВ "Лосево" ці роботи були прийняті, про що свідчить відповідний підпис (а.с.241-250 т.1)

23.11.2007 року ФОП ОСОБА_1 уклав договір з ТОВ компанія "Техногрес" №072507-01, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався виконати роботи по монтажу ввідно-розподільчих шаф та кабельних ліній 0,4 кВ в ЦОРТ "Практик" за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 21 (а.с.1 т.2)

До локального кошторису за формою № 4, відомості ресурсів форми № 4б, акту приймання виконаних робіт за вищезазначеним договором ФОП ОСОБА_1 були включені роботи по розробці гранта вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з відкосами, засипка вручну траншей, пазух, котлованів та ям, пробивка в бетонних стінах та підлогах борозд, розробка залізобетонних фундаментів, а відповідно ТОВ компанією "Техногрес" ці роботи були прийняті, про що свідчить відповідний підпис (а.с.3-14 т.2)

26.03.2008 року ФОП ОСОБА_1 уклав договір з ФО ОСОБА_4 №08/2603-05, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався виконати комплекс електромонтажних робіт по зовнішньому електропостачанню для магазина непродовольчих товарів по вул. Новгородській, 22 (а.с.15 т.2)

До локального кошторису за формою №4, відомості ресурсів форми №4б, акту приймання виконаних робіт за вищезазначеним договором ФОП ОСОБА_1 були включені роботи по розробці гранта вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з відкосами, засипка вручну траншей, пазух, котлованів та ям, а відповідно ФО ОСОБА_4 ці роботи були прийняті, про що свідчить відповідний підпис (а.с.17- 21 т.2)

13.08.2008 року ФОП ОСОБА_1 уклав договір з ТОВ "Тітан" № 08/1308-01, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався виконати комплекс електромонтажних робіт по перемонтажу КЛ-0,4 кВ від ТП 1011 до ПР№4012 по вул. Харківських дивізій, 19 (а.с.23 т.2)

До локального кошторису за формою №4, відомості ресурсів форми №4б, акту приймання виконаних робіт за вищезазначеним договором ФОП ОСОБА_1 були включені роботи по розробці гранта вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з відкосами, засипка вручну траншей, пазух, котлованів та ям, а відповідно ТОВ "Тітан" ці роботи були прийняті, про що свідчить відповідний підпис (а.с.25- 31 т.2)

16.09.2008 року ФОП ОСОБА_1 уклав договір з ТОВ "Тітан" №08/1308-01, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався виконати комплекс електромонтажних робіт по зовнішньому електропостачанню нежитлового приміщення з установкою ПР-85 за адресою: вул. Шарикова, 29 (а.с.32 т.2)

До локального кошторису за формою № 4, відомості ресурсів форми № 4б, акту приймання виконаних робіт за вищезазначеним договором ФОП ОСОБА_1 були включені роботи по розробці гранта вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з відкосами, засипка вручну траншей, пазух, котлованів та ям, розробка асфальтного покриття та основи, а відповідно ТОВ "Тітан" ці роботи були прийняті, про що свідчить відповідний підпис (а.с.35- 31 т.2)

Також судом встановлено, що 30.01.2007 року ФОП ОСОБА_1 ( у якості замовника) було укладено договір № 01/30 з ТОВ "ПБК Вертикаль" (у якості виконавця), відповідно до якого ТОВ "ПБК Вертикаль" зобов'язується виконати роботи по розробці ґрунту, прокладання кабелю та інші земляні роботи та ін. (а.с.36 т.1)

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору №01/30 від 30.01.2007 року договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2008 р. (а.с.37 т.1).

Як пояснив позивач, під час розгляду справи, зазначений договір з ТОВ "ПБК Вертикаль" було укладено для проведення будівельних робіт, на виконання вищевказаних договорів підряду, оскільки ТОВ "ПБК Вертикаль" мало ліцензію на право здійснення будівельної діяльності № 357583 серії АВ від 20.08.2007 року (т. 1 а.с. 38-39), які дозволяють провадити вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних та транспортних мереж.

За умовами укладеного правочину підрядник виконує роботи, вартість яких визначається виходячи з об'єму виконаних робіт (послуг) та є договірною, оплата провадиться на підставі рахунків, виставлених виконавцем, або актів здачі - приймання виконаних робіт, форма оплати визначається сторонами за домовленістю, по завершенню виконаних робіт (послуг) виконавець та замовник підписують акти здачі - прийому робіт.

Встановлено, що на підставі зазначеного договору за перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 було отримано від ТОВ "ПБК Вертикаль" послуг на загальну суму 252 520, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 42 086, 67 грн., проведено розрахунків на загальну суму 252 520, 00 грн. Станом на 31.12.2008 року заборгованість між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ПБК Вертикаль" відсутня.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, позивачем надано до матеріалів справи копії податкових накладних, виданих ТОВ ПБК "Вертикаль", суми по яким позивачем включено до складу податкового кредиту за період з червні-липні, вересні, жовтні грудні 2007 року та у березні, квітні, червні, вересні, листопаді, 2008 року та акти здачі-приймання робіт складені між позивачем та ТОВ ПБК "Вертикаль" (т. 1 а.с. 111-122).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, п. 1.1. вищезазначених договорів підряду передбачено обов'язок Підрядника - ФОП ОСОБА_1 власними силами виконати певний комплекс робіт за конкретними адресами ( т. 1 а.с. 173, 183, 198-199, 200-201, 239, т. 2 а.с. 1, 15, 23, 32).

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України та п. 61 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови), підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання будівельних робіт інших осіб (субпідрядників).

При цьому, договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених Загальними умовами.

Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

При укладанні договору підряду замовник з підрядником обумовлюють умови та порядок виконання робіт і проведення розрахунків за обсяги виконаних робіт, у тому числі умови залучення субпідрядників.

Оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться відповідно до договору підряду на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, який зазначається у договорі підряду та договорі субпідряду. (п. 101 Загальних умов).

Таким чином, порядок оформлення форм первинних облікових документів у будівництві генпідрядними організаціями у разі залучення субпідрядних організацій регулюється договором підряду та залежить від установлених взаємовідносин між замовником, генпідрядною та субпідрядною організаціями.

Проте, як свідчать матеріали справи, в жодному із договорів підряду, укладеному між позивачем - ФОП ОСОБА_1 та його контрагентами - ТОВ "Зодчий", ТОВ "Ватерпас Принт", ГКП КХ "Харківкомуночиствод", ТОВ "Техногрес", ТОВ "Лосево", ТОВ компанія "Техногрес", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Тітан", не передбачено можливості залучення до виконання робіт інших осіб (субпідрядника), а передбачено виконання робіт власними силами підрядника - ФОП ОСОБА_1

Доказів укладення додаткових угод про залучення третіх осіб у якості субпідрядника до суду не надано.

Слід зазначити, що під час укладання договору з ТОВ ПБК "Вертикаль", сторонами не було обумовлено всіх істотних умов договору, а саме: обсяг та зміст робіт за конкретними адресами їх проведення, строки початку та закінчення робіт, договірної ціни виконуваних робіт, прав та обов'язків сторін, порядку забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами, вимог до організації робіт, джерел та порядку фінансування робіт, гарантійні строки якості закінчених робіт, порядок усунення недоліків, порядок розрахунків за виконані роботи.

Крім того, надані позивачем до матеріалів справи копії актів здачі-приймання робіт також не містять обсягу та змісту виконаних ТОВ "ПБК Вертикаль" робіт, з розрахунку яких позивачем сплачено відповідні кошти та сформовано податковий кредит, що відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

При цьому, колегія суддів зауважує, що умовами договору від 30.01.2007 року передбачено, що вартість визначається виходячи з обсягу виконаних ТОВ ПБК "Вертикаль" робіт (послуг) та є договірною.

Матеріали справи не містять також проектно-кошторисної документації, що визначають місце проведення ТОВ "ПБК Вертикаль" робіт, потребу в кадрах, будівельних матеріалах, машинах і обладнанні, коштах тощо.

Також, колегія суддів зауважує, що дозволами, виданими АК "Харківобленерго" на виконання земляних робіт в охоронній зоні кабельних ліній відповідальним за виконання земляних робіт, згідно з розпорядженням призначено ФОП ОСОБА_1 (т. 2 а.с.53-56)

В актах приймання траншей для прокладки кабелю, ФОП ОСОБА_1 вказано, що представники Сєвєрного РЕМ ХМЕМ, представники ел.монтажної організації ФОП ОСОБА_1, з одного боку і від будівельної організації ФОП ОСОБА_1 з іншого боку провели приймання-здавання траншеї, виконаної ФОП ОСОБА_1 для прокладення кабелю (а.с.47 т.2). Крім того, в акті здачі-приймання поновленого дорожнього покриття проїжджої частини та тротуарів по вул. Новгородський, в якості особи, що виконувала розкриття зазначено саме ФОП ОСОБА_1 (а.с.49 т.2)

З огляду на вищевикладені обставини, неможливо встановити або перевірити факт того, що договір № 01/30 від 30.01.2007 року укладено ФОП ОСОБА_1 з ТОВ ПБК "Вертикаль" саме на виконання договорів підряду укладеними між позивачем та ТОВ "Зодчий", ТОВ "Ватерпас Принт", ГКП КХ "Харківкомуночиствод", ТОВ "Техногрес", ТОВ "Лосево", ТОВ компанія "Техногрес", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Тітан".

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно з п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Колегія суддів зауважує, що первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, а саме відсутності документів щодо реальності проведених операцій, позивач не підтвердив реальність господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є поставою недійсності правочину. Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відсутність відповідних документів, які підтверджують факт виконання договору вказує на відсутність реального характеру здійснених господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "ПБК Вертикаль".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сторони договору від 30.01.2007 року № 01/30 ставили за мету не виконання цих договорів, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду та ухилитися від сплати податку до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільною виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.

Між тим, сторони, укладаючи вищевказаний договір субпідряду не ставили за мету здійснення господарської діяльності, виконання та надання будівельних робіт (послуг) та отримання доходу від цих операцій, а мали намір спрямований на отримання податкової вигоди та безпідставне ухилення від сплати податку до державного бюджет.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивач не мав законних підстав для формування податкового кредиту, оскільки не довів перед судом ні документально ні нормативно реальності укладеного правочину між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ПБК "Вертикаль".

З приводу наданих позивачем до апеляційної скарги копій договірної ціни між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ПБК "Вертикаль" та локальних кошторисів, колегія суддів зазначає наступне.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч.1 ст.69 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що вказані докази не було надано позивачем до суду першої інстанції і вони не були предметом дослідження і оцінки судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Разом з тим, позивачем не наведено обґрунтованих підстав ненадання зазначених документів при проведенні перевірки, під час первинного розгляду даної адміністративної справи, а також при повторному розгляді справи судом першої інстанції.

З урахуванням встановлених меж перегляду судом апеляційної інстанції судових рішень, колегія суддів не приймає до уваги нові докази, які подано позивачем до Харківського апеляційного адміністративного суду разом з апеляційною скаргою, не обґрунтовуючи підстав ненадання їх до перевірки та до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень перевіряється на їх відповідність ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України на час їх прийняття (винесення) або вчинення.

ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення мала інформацію щодо порушення ТОВ "ПБК "Вертикаль" - контрагентом позивача, чинного законодавства та не мала документальних підтверджень взаємовідносин позивача з ТОВ "ПБК "Вертикаль", через не виконання позивачем без поважних причин свого обов'язку щодо надання контролюючому органу таких підтверджень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про скасування такого рішення є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. по справі № 820/11342/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.