Постанова № 37655673, 09.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2013 року

справа № 2а/0470/12840/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області

на постанову : Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 р. у справі № 2а/0470/12840/12

за позовом: Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайдосфан"

про: застосування арешту рахунків платника податку ,

Встановив:

У жовтні 2012 року Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайдофсан», в якому просила застосувати арешт коштів названого платника податків на розрахунковому рахунку 26001220438900, відкритому у АТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 р. у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська не дотримано порядку накладення арешту на кошти, а саме не надано доказів наявності обставин, передбачених п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України. Суд також зазначив, що позивачем при поданні позову не обґрунтовано наявність обставини для застосування арешту коштів платника податків та не надано рішення керівника органу державної податкової служби про застосування такого арешту, що є порушенням пункту 7.3 розділу VII «Особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків» Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 7 листопада 2011 року №1398, яіким визначено, що для застосування арешту коштів на рахунках платника податків, орган державної податкової служби звертається до суду з позовною заявою у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 р., та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач вказує, що ст. 94 Податкового кодексу України передбачено вичерпний перелік обставин, за яких податковий орган має право винести рішення про адміністративний арешт майна платника податків, серед яких не значиться така обставина як відсутність майна платника податків. Таким чином, неможливим є застосування адміністративного арешту майна платника податків при відсутності такого майна, що підтверджується належними доказами.

У судовому засіданні представник позивача, вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав. Крім того просив суд здійснити заміну позивача на Лівобережну об’єднану державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська на підставі постанови КМУ « Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» від 20.03.2013 р. №229.

Клопотання задоволено судом в порядку ст. 55 КАС України.

Представник відповідача , належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, до суду не прибув.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайдофсан»(код ЄДРПОУ 35681110) перебуває на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків з 17.01.2008р.

Відповідно до витягу з облікової картки цього платника податків, станом на теперішній час ТОВ «Сайдофсан» має заборгованість перед бюджетом у сумі 1162,39грн.

На підставі статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ та з метою погашення податкового боргу Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська сформовано та направлено на адресу відповідача податкові вимоги:

- від 14 червня 2010 року №1/545 та від 04.08.2010 року № 2/785.Вимоги про сплату боргу відповідачем не виконані.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд керується положеннями Податкового кодексу України та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 7 листопада 2011 №1398.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Дані положення визначають як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Отже, відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у випадках, передбачених пп. 20.1.17 п. 20.1 ст.20 ПК.

Умовою застосування норми пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, з метою встановлення активів Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська надіслано запити:

- від 02.08.12 №17500/10/192 до Дніпропетровського МБТІ. Відповідно до наданої відповіді (лист від 09.08.12 №10671) право власності на нерухоме майно за ТОВ "Сайдосфан" не зареєстровано;

- від 10.08.12 № 18434/10/19-2 до Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області. Відповідно до наданої відповіді (лист від 13.09.12 № 6313/12-11) відомості щодо реєстрації права власності або права користування земельною ділянкою на території Дніпропетровської області за ТОВ "Сайдосфан" відсутні;

- від 07.08.12 № 18062/10/192 до Державної інспекції сільського господарства Дніпропетровської області. Відповідно до наданої відповіді (лист від 13.09.12 № 1392/05/1) інформація щодо реєстрації сільськогосподарської техніки за ТОВ "Сайдосфан" відсутня.

Доказів щодо наявності у відповідача іншого майна матеріали справи не містять.

Згідно абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду, у цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та в зв’язку з відсутністю у відповідача майна, на яке може бути звернене стягнення, Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська обґрунтовано подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку, в порядку пп. 20.1 . 17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, яка є нормою прямої дії.

Посилання суду першої інстанції на норми Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 7 листопада 2011 №1398 не приймається судом до уваги, виходячи з норм ч.ч.1,4 ст.9 КАС, у яких йдеться про верховенства права та закону, а також виходячи з того, що норми названого Положення регулюють порядок адміністративного, а не судового арешту активів, та визначають порядок дій у ситуації, коли платник податків крім коштів на рахунках має інше майно. Отже рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, що є підставою для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 203, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області

задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 р. скасувати.

Позов задовольнити.

Застосувати арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайдосфан" на розрахунковому рахунку 26001220438900, відкритому у АТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: А.В. Шлай