Ухвала суду № 37655204, 13.03.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/103/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ч.1 ст.286 КК України Бащенко С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПоєдинка І.А. суддівГончарука І.М., Мунька Б.П.з участю прокурораСуботіної С.А. адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7

при секретарі Чорній Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 31.10.2013 року, яким

ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мліїв, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, гром. України, інваліда 1 групи, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

засуджено за ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400, 00 грн. з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Вирішена доля цивільного позову, судових витрат та речових доказів, відповідно до положень ст.129, 124, 100 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_8 засуджено за те, що він 24.04.2013, близько 11 год. 30 хв., виїжджаючи на проїзну частину вулиці Дахнівської в м. Черкаси з прилеглої території, порушуючи вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та вимоги пункту 10.2. Правил дорожнього руху України, не зупинився перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та не надав дорогу велосипедисту ОСОБА_9, яка рухалася по вулиці Дахнівській, зі сторони вулиці Можайського в напрямку вулиці Менделєєва.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_9, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №23-к від 19.07.2013 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому голівки променевої кістки без зміщення уламків лівого передпліччя, розтягнення зв'язок лівого променево-зап'ясного суглобу, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; крововиливу, садна тазу зліва, крововиливу лівого стегна, крововиливу лівої стопи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Москвич» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_8, а саме вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та вимог пункту 10.2. Правил дорожнього руху України знаходяться у причинному зв'язку з виникнення даної дорожньо - транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляцію на вищевказаний вирок, в якій вважаючи вирок районного суду таким, що прийнятий судом із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження просить скасувати вирок суду 1 інстанції та прийняти новий вирок, яким закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 Свої вимоги мотивує тим, що під час проведення розслідування було проведено кілька судмедекспертиз, які між собою суперечать в частині тілесних ушкоджень, що отримані потерпілою, а саме згідно експертизи від 26.04.2013 р. №443 та від 13.05.2013 р. №№500 у потерпілої ОСОБА_9 мали місце легкі тілесні ушкодження, згідно комісійної експертизи від 02.07.2013 р. №23-к у потерпілої ОСОБА_9 мали місце ушкодження середньої тяжкості, при цьому, дана експертиза проводилась судово-медичною експертною комісією під головуванням лікаря ОСОБА_10, яким раніше було проведено експертизу, згідно якої у потерпілої було виявлено тілесні ушкодження середньої тяжкості, при цьому, в рішенні суддя послався саме на експертизу від 30.05.2013 р. №188 м/д як на доказ вини. У вироку суду 1 інстанції відсутня будь-яка оцінка висновку експерта №443 від 26.04.2013 р. та повторного висновку експерта №500 від 13.05.2013 р. відповідно до яких у потерпілої виявлено легкі тілесні ушкодження.

Крім того, під час ознайомлення з матеріалами справи був відсутній цивільний позов ОСОБА_9, не мотивоване рішення суду 1 інстанції щодо задоволеного цивільного позову.

На апеляцію обвинуваченого представник потерпілої - адвокат ОСОБА_7 подав заперечення, в якому вважаючи вищевказану апеляцію безпідставною та необґрунтованою просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який просив відхилити апеляцію обвинуваченого ОСОБА_8, пояснення захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого про задоволення його апеляції, пояснення захисника ОСОБА_7 в інтересах потерпілої, який просив відхилити апеляцію, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція обвинувачено підлягає частковому задоволенню.

Так, висновок суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні ним злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам кримінального провадження і ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку, і які не оспорюються в апеляції в частині визнання вини ОСОБА_8 у порушені Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України вірно, а при призначенні йому покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, достатньо врахував ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, дані про особу засудженого, і з урахуванням обставин, які пом`якшують його покарання, а саме похилий вік, являється інвалідом 1 групи та відсутності обставин обтяжуючих покарання - призначив ОСОБА_8 обґрунтовано основне покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400, 00 грн. із застосуванням додаткового у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин справи, відсутність обставин обтяжуючих покарання, суд 1 інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.ч.2,3 ст.50 КК України може бути досягнута при призначені йому основного покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400, 00 грн., із застосуванням додаткового, що в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, крім того, основне покарання є мінімальним за скоєння даного злочину.

В ході апеляційного розгляду справи, колегією суддів було безпосередньо досліджені всі чотири висновки судово-медичних експертиз, які проводились під час розслідування даної справи.

Колегія суддів вважає, що в основу обвинувачення визнаного судом доведеним, суд 1 інстанції правильно поклав висновок експерта №188 м/д від 10.06.2013 р. та №23-к від 19.07.2013 р. про те, що потерпіла отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, оскільки дані висновки є об'єктивними та зроблені на підставі ретельного дослідження всіх медичних документів потерпілої, в їх сукупності з іншими матеріалами справи, крім того, висновок №23-к від 19.07.2013 р. зроблено комісією експертів.

Розглянувши всі обставини справи, в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання про те, що вищевказані висновки експертів є допустимими, належними та достовірними доказами по даній справі, а тому колегія суддів вважає, що висновки експертів №443 від 29.04.2013 р. та №500 від 14.05.2013 р. слід відхилити.

Колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції з порушенням закону вирішив питання в частині розв'язання цивільного позову.

Відповідно до роз'яснень п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами і доповненнями «Про виконання судами України законодавства і ППВСУ з питань судового розгляду справ і постановлення вироку», необхідно мотивувати у вироку вирішення цивільного позову в кримінальній справі, керуючись відповідними нормами ЦПК України, роз'ясненнями ПВСУ №3 від 31.03.1989 року.

Згідно роз'яснень п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року із змінами і доповненнями «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.

Колегія суддів вважає, що судом 1 інстанції вказані вимоги КПК України та Пленуму Верховного Суду України при постановлені вироку в частині розв'язання цивільного позову не виконані, оскільки у даному вироку взагалі не вказані мотиви задоволення цивільного позову потерпілої щодо матеріальної шкоди, не вказані докази якими підтверджується сума задоволеного позову щодо матеріальної шкоди, не наведені розрахунки матеріальної шкоди з приводу того чому саме в такому розмірі задоволено позов та не вказано з яких міркувань, при цьому, виходив суд, і взагалі не вказано які саме матеріальні вимоги задоволені.

Крім того суд 1 інстанції у мотивувальній частині вироку, вказуючи про задоволення позову потерпілої ОСОБА_9 щодо відшкодування моральної шкоди, не навів підстав прийняття такого рішення, взагалі не вказавши, в чому саме виразились моральні страждання потерпілої та з яких міркувань при цьому виходив суд.

Також суд 1 інстанції у мотивувальній частині вказував, що задоволенню підлягає позов частково, не зазначивши яке рішення він приймає щодо решти позовних вимог.

За таких обставин вирок суду в частині розв'язання цивільного позову ОСОБА_9 підлягає скасуванню з направленням справи у цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, тому апеляція обвинуваченого в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.404 КПК України, вирок суду 1 інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку Соснівського районного суду м.Черкаси від 31.10.2013 року, судом апеляційної інстанції, тому апеляцію обвинуваченого ОСОБА_8 слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 408, 409 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 31.10.2013 року, відносно ОСОБА_8 - змінити, даний вирок в частині розв'язання цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_8 - скасувати, та в цій частині призначити новий судовий розгляд у суді 1 інстанції в порядку цивільного судочинства в іншому складі суду.

В решті вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 31.10.2013 року, відносно ОСОБА_8 - залишити без змін

Головуючий :

Судді :