Постанова № 37654339, 13.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2014 року № 826/4973/13-а

Окружний адміністративний суд у складі судді Гарника К. Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А. О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

до

Приватного підприємства "Сігма"

про

стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 643 993,76грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Сігма» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 643993,76 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2013 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі та надано строк відповідачу для надання заперечень, а від позивача витребувані додаткові матеріали по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суд міста Києва від 20.05.2013 року зупинено провадження у справі 826/4973/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби до Приватного підприємства «Сігма» про стягнення заборгованості у розмірі 643993,76 грн. до набрання законної сили рішенням у справі № 2а-16349/12/2670 за позовом Приватного підприємства «Сігма» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2010 року № 0001162306/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суд міста Києва від 13.02.2014 року поновлено провадження у адміністративній справі № 826/4973/13-а та призначено до розгляду у судовому засіданні 27.02.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має заборгованість перед бюджетом в розмірі 643993,76 грн., яка виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань, що виникли за податковими деклараціями з ПДВ та податку на прибуток, поданими відповідачем, а також на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.11.2010 року № 0001162306/0.

Шляхом процесуального правонаступництва судом в установленому порядку замінено первісного позивача на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

27 лютого 2014 року від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи вважається повідомленим у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Приватне підприємство «Сігма» перебуває на податковому обліку в ДПІ в Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про грошові зобов’язання та податковий борг від 19.03.2013 року № 763/19-018 та від 18.04.2013 року № 1198/19-018 заборгованість відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток складає 643993,76 грн.

Крім того, 28.02.2014 року представником позивача через канцелярію суду подано повідомлення про грошові зобов’язання та податковий борг від 27.02.2014 року № 250/26-50-11-01-15, відповідно до якої податковий борг відповідача становить 691647,84 грн.

Проте, незважаючи на збільшення суми податкового боргу згідно повідомлення, позивач не скористався наданим йому правом зміни позовних вимог шляхом їх зменшення/збільшення, у зв’язку з чим суд розглядає справу за наявними матеріалами згідно первинних позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 633065,39 грн.

Таким чином, податкова заборгованість відповідача та виникла у зв’язку із наступним.

19 жовтня 2010 року посадовими особами позивача проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Сігма» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ТК Таурус» за травень, червень 2010 року, за результатами якої складено акт від 19.10.2010 року № 880/1-23-60-30179160.

Як висновок акту перевірки, встановлено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року № 233/2037, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 319188,00 грн., у тому числі: квітень 2010 року – 32000,00 грн., травень 2010 року – 145948,00 грн., червень 2010 року – 141240,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 04.11.2010 року № 0001162306/0 Приватному підприємству «Сігма» визначено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 478782,00 грн., у тому числі за основним платежем на 319188,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 159594,00 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 року № 0001162306/0 оскаржено платником податків до суду.

Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-16349/12/2670 від 04.04.2012 року позов ПП «Сігма» задоволено частково, скасовано податкове повідомлення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 04.11.2010 року № 0001162306/0. Відмовлено Приватному підприємству «Сігма» в задоволенні адміністративного позову в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 04.11.2010 року № 0001162306/0.

Частиною 1 статті 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

14 лютого 2014 року судом направлено запит стосовно набрання законної сили рішенням у справі № 2а-16349/12/2670 за позовом Приватного підприємства «Сігма» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення – рішення № 0001162306/0 від 04.11.2010 року.

28 лютого 2014 року через канцелярію суду надійшла відповідь, відповідно до якої судове рішення набрало законної сили 10.09.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій зворотного боку облікової картки з ПДВ, на неузгоджену суму податкового зобов’язання (податкове повідомлення-рішення від № 0001162306/0 від 04.11.2010 року) під час процедури оскарження позивачем нараховувалась пеня наступним чином: 15.11.2010 року донараховано основного платежу та штрафних санкцій за актом перевірки, податкове повідомлення-рішення від № 0001162306/0 від 04.11.2010 року – 319188,00 грн. та 159594,00 грн. відповідно; станом на 31.12.2010 року – в розмірі 50.74 грн. (нараховано30.11.2010 року); станом на 31.12.2011 року – в розмірі 7237,23 грн. (нараховано 10.01.2011 року – 152,75 грн., 28.01.2011 року – 213,90 грн., 28.02.2011 року – 341,83 грн., 30.03.2011 року – 413,67 грн., 29.04.2011 року - 497,93 грн., 30.03.2011 року – 646,35 грн., 04.07.2011 року – 762,19 грн., 29.07.2011 року – 845,03 грн., 30.08.2011 року – 951,30 грн., 29.09.2011 року – 1130,13 грн., 11.11.2011 року – 1282,15 грн.); станом на 31.12.2012 року – в розмірі 10300,43 грн. (нараховано 27.06.2012 року – 1511,70 грн., 27.07.2012 року – 1823,53 грн., 29.08.2012 року – 1496,63 грн., 19.09.2012 року – 1577,76 грн., 29.10.2012 року – 1707,68 грн., 26.11.2012 року – 2183,13 грн., 20.12.2012 року – 1846,07 грн.); згідно картки облікового рахунку за 2013 рік нараховано 23.01.2013 року 1322 грн.

З огляду на встановлені у справі обставини, які свідчать про те, що податкове повідомлення-рішення від № 0001162306/0 від 04.11.2010 року на день постановлення рішення у даній справі в силу положень ч. 1 ст. 254 КАС України є скасованим, рішення у справі 2а-16349/12/2670 набрало законної сили, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про стягнення зобов’язання на загальну суму 497692,10 грн.., яка включає суму за податковим повідомленням-рішенням в розмірі 478782,00 грн. та нараховану пеню у розмірі 18910,40 грн.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення податкового боргу згідно поданих відповідачем декларацій з ПДВ та податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідачем подано до ДПІ в Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкові декларації з ПДВ за липень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень – листопад 2011 року, травень – серпень 2012 року та з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартал 2011 року (копії декларацій наявні в матеріалах справи), проте не сплачено суми узгоджених податкових зобов’язань у встановлені строки.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема п. 14.1.175 ст. 14 визначає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов’язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно матеріалів справи, податкові вимоги від 26.02.2009 року № 1/972 та від 02.07.2010 року № 2/1990 не отримані відповідачем, у зв’язку з чим складено відповідні акти про неможливість вручення податкових вимог.

Відповідно до п. 4.6 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року № 1840/24372 податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п. 4.8).

Таким чином, податкова вимога вважається врученою відповідачу.

Станом на момент розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження сплати узгодженої податкової заборгованості за вказаними податковими деклараціями.

У зв’язку з несплатою самостійно визначених у податкових деклараціях з ПДВ за липень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень – листопад 2011 року, травень – серпень 2012 року та з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартал 2011 року податкових зобов’язань суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, виходячи з положень законодавства в редакції на момент виникнення спірних правовідносин та встановлених у справі обставин, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими в частині 146301,66 грн., а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Приватного підприємства «Сігма» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сігма» (код 30179160) заборгованість у розмірі 146301 (сто сорок шість тисяч триста одну) гривню 66 копійок, а саме: 10928,37 грн. – з податку на прибуток, яка підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок № 31115009700002, код бюджетної класифікації 11021000, Банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, 135373,29 грн. – з податку на додану вартість, яка підлягає зарахуванню на рахунок № 31117029700002, код бюджетної класифікації – 14010100, Банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник