Постанова № 37654301, 11.03.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року справа № 813/216/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представника позивача Богдан З.С.,

представника відповідача Чубак Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест»

до ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 11.12.2013 р. № 00030722240.

Позов мотивується тим, що ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» представлено органам ДПІ належним чином оформлені договори, акти виконаних робіт/наданих послуг, платіжні доручення, податкові накладні, які є достатньою підставою для формування платником податку податкового кредиту та валових витрат; жодних зауважень щодо оформлення вказаних податкових накладних з боку ДПІ в акті перевірки не викладено, що свідчить про їх правильне та належне оформлення; взаємовідносини між ТзОВ Компанія «Галнафтоінвест» та ПП «МТІ» реально відбувались, про що вказують належним чином оформлені первинні документи; чинне законодавство не ставить у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету; питання податкового кредиту чи бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач у запереченні на позов зазначає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної господарської операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції; в ході проведення перевірки, результати якої оскаржуються платником податків встановлено, що ПП «МТІ» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору, укладеного з ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест»; документи, якими позивач обґрунтовує факт здійснення господарських операції між ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» та ПП «МТІ» не можуть підтверджувати його право на формування податкового кредиту за наслідками їх відображення в податковому обліку; позивачем укладено договір поруки з ПП «МТІ» без наміру фактичного одержання доходу та виключно для мінімізації податкових платежів і отримання податкової вигоди.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у запереченні на позов, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «МТІ» за березень 2013 р. складено акт від 19.11.2013 р. № 494/22-40/23884237.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2013 року в сумі 393862,11 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013 р. № 0003072240, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» з податку на додану вартість на 590793,16 грн., з яких 393862,11 грн. зобов'язання за основним платежем, 196931,05 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За доводами податкового органу ТзОВ «Галнафтоінвест» не надано документів, які б підтвердили фактичність отримання поруки від ПП «МТІ», зв'язок таких послуг з господарською діяльністю підприємства, а також реальність таких послуг. Крім того перевіряючі в ході перевірки використали акт ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 01.08.2013 р. № 331/26-56-22-01-03/36798441 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «МТІ» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2013 р.».

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається даті тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що 24.12.2012 року ПАТ «Волинь-Цемент» (постачальник) та ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» (покупець) укладено договір поставки № 250, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупцю цемент у кількості та асортименті, в строки та на умовах, визначених договором, в покупець зобов'язується прийняти цемент і сплатити за нього визначену цим договором ціну.

04.02.2013 р. Приватне підприємство «МТІ» (поручитель) та ПАТ Волинь-Цемент» (кредитор) уклали договір № 1/02-П поруки, згідно якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором - ПАТ «Волинь-Цемент» за виконання зобов'язання ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» (боржника) щодо оплати за договором доставки № 250 від 24.12.2012 р.

За договором поруки № 1/02-ВП від 04.02.2013 р., укладеним ПП «МТІ» (поручитель) та ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» (боржник) боржник зобов'язався сплатити поручителеві плату за надану поруку відповідно до договору поруки № 1/02-П від 04.02.2013 р. в розмірі 25% від вартості всіх марок отриманого цементу (ураховуючи ПДВ) згідно договору поставки № 250 від 24.12.2012 р.

31.03.2013 року ПП «МТІ» (поручитель) та ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» (боржник) уклали додаткову угоду № 1 до договору поруки № 1/02-ФП від 04.02.2013 р., якою змінено плату за надану поруку відповідно до договору поруки № 1/02-П від 04.02.2013 р. - 35% від вартості всіх марок отриманого цементу (ураховуючи ПДВ) згідно договору поставки № 250 від 24.12.2012 року на основі звіту боржника про фактично отриману кількість цементу.

До матеріалів справи та до перевірки долучено копію звіту боржника № 2 від 31.03.2013 року про хід виконання договору № 1/02-ФП від 04.02.2013 року. Відповідно до даного звіту ТзОВ Компанія «Галнафтоінвест» отримано в березні 2013 року цемент від ПАТ «Волинь-Цемент» на загальну суму 6751921,90 грн., заборгованість за поставлений цемент ТзОВ Компанія «Галнафтоінвест» перед ПАТ «Волинь-Цемент» становить на 01.03.2013 р. - 4264506,65 грн., на 31.03.2013 р. - 5086717,75 грн.

У матеріалах справи міститься копія акту від 31.03.2013 р. № 44 прийому-передачі виконаних робіт (послуг) до договору № 1/02-ФП від 04.02.2013 р., де зазначено вартість послуг платної поруки - 2363172,66 грн., з яких ПДВ 393862,11 грн. та копія податкової накладної № 44 від 31.03.2013 р., копії платіжних доручень.

До справи долучено також докази на підтвердження виконання основного договору поставки № 250 від 24.12.2012 року. та докази реалізації ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» товару, переданого йому ПАТ «Волинь-Цемент».

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши представлені на огляд суду докази суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2013 року суму 393862,11 грн., оскільки наявними первинними документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» та ПП «МТІ».

Що стосується посилання відповідача на акт ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 01.08.2013 р. № 331/26-56-22-01-03/3679441 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «МТІ» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2013 р.», то зазначений акт може лише підтверджувати неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ПП «МТІ», а не відсутність виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо.

В акті перевірки податковий орган покликається також на відомості, які містяться у ІС «Податковий блок», підсистемі «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» про наявність розбіжностей за березень 2013 року у сумі 393862,11 грн. по взаєморозрахунках із ПП «МТІ». Суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України та практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справах Інтерсплав проти України та "БУЛВЕС" АД проти Болгарії"

З огляду на вищевказане, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивачем представлено належним чином оформлені первинні документи на підтвердження дотримання ним норм Податкового кодексу України.

Тому позов слід задоволити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 11.12.2013 р. № 00030722240. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» 458,80 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 11.12.2013 р. № 00030722240.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» 458,80 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17.03.2014 року.