Рішення № 37654068, 17.03.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2014 р. Справа № 918/158/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС"

до Приватного сільськогосподарського підприємство "Княгинин"

про стягнення заборгованості в сумі 110 716 грн. 25 коп.

Представники сторін:

від позивача – не з'явився;

від відповідачів - не з'явився.

В судовому засіданні 17 березня 2014 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (далі – Товариство, позивач) звернулося до суду із позовом до Приватного сільськогосподарського підприємство "Княгинин"(далі – Підприємство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 110 716 грн. 25 коп., з яких 100 910 грн. основний борг, 2 228 грн. 32 коп. пеня, 7 063 грн. 70 коп. штрафу, 514 грн. 23 коп. 3 % річних.

Позивач посилається на те, що між Товариством та Підприємством укладено Договори про надання послуг (по збиранню сільськогосподарських культур) №КО-РВ-09/13 від 29.09.2013 року (далі – Договір 1), №КО-РВ-12/13 від 15.10.2013 р. (далі – Договір 2). Відповідач взяте на себе за вказаними договорами зобов’язання по оплаті за надані послуги не виконав, у наслідок чого в останнього утворився перед позивачем борг.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07 лютого 2014 року порушено провадження у справі №918/158/14, розгляд якої було призначено на 03 березня 2014 року.

Ухвалою суду від 03 березня 2014 року розгляд справи відкладено на 17 березня 2014 року у зв'язку з неявкою відповідача.

17 березня 2014 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення діловодства суду надійшли клопотання про слухання справи у відсутності представника позивача, а також додаткові пояснення щодо конкретизування суми стягнення. Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України. (а.с.40-41).

Представник позивача в судовому засіданні 03 березня 2014 року позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

17 березня 2014 року в судове засідання представник позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, день та час слухання справи, про що свідчить особистий підпис представника позивача в протоколі судових засідань від 03 березня 2014 року (а.с.31), однак подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. (а.с.38).

У судові засідання 03 та 17 березня 2014 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи 17 березня 2014 року із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а саме: 35213, Рівненська область, Демидівський район, с.Княгинине. Факт отримання відповідачем вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с.27, 34).

17 березня 2014 року в судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, день та час слухання справи, про що свідчить повідомленнями про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с.34).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

При поданні до господарського суду Рівненської області даної позовної заяви Товариством було надано докази направлення цієї заяви та доданих до неї документів відповідачу. Так, з долученого опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку, який підтверджує надання позивачу послуг поштового зв’язку, вбачається, що матеріали позовної заяви з усіма доданими до неї документами були направлені відповідачу у справі 13 січня 2014 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля, проставлений працівником відділення поштового зв’язку на вказаному описі вкладення, та відповідні відомості про дату проведення операції, відображені у вищезазначеному розрахунковому документі. (а.с.6-7).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву позивача.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач не направив на адресу суду будь-яких заяв чи клопотань, зокрема, про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, а явка його уповноваженого представника у судове засідання обов’язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2013 року між Товариством (далі – Виконавець) та Підприємством (далі – Замовник) був укладений договір про надання послуг №КО-РВ-09/13 (Договір 1) (а.с.9-10).

15 жовтня 2013 року між Товариством (далі – Виконавець) та Підприємством (далі – Замовник) був укладений договір про надання послуг №КО-РВ-12/13 (Договір 2) (а.с.11-12).

Відповідно до п.1.1. Договору 1 та Договору 2 Виконавець зобов'язується, в порядку та на умовах договору, на території сільськогосподарських угідь Замовника надати останньому послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на пальному Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно п.п.1.2., 1.3. Договору 1 Сторони домовилися, що Виконавець надаватиме послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, а саме кукурудзи, вартість послуг за 1 зібраний гектар, в т.ч. ПДВ 300 грн.. Загальний обсяг послуг по збиранню врожаю складає 900 га, загальна вартість наданих послуг 270 000 грн..

Згідно п.п.1.2., 1.3. Договору 2 Сторони домовилися, що Виконавець надаватиме послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, а саме сої, вартість послуг за 1 зібраний гектар, в т.ч. ПДВ 340 грн.. Загальний обсяг послуг по збиранню врожаю складає 104 га, загальна вартість наданих послуг 35 360 грн..

Пунктом 3.3. Договору 1 та Договору 2 передбачено, що загальна вартість наданих послуг (сума до сплати Замовником) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання наданих послуг, що підписані Сторонами.

Відповідно до п.3.4. Договору 1 та Договору 2 оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі актів передачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше ніж через 5 (п'ять) робочих днів з дати підписання відповідного акту.

Пунктом 4.1.5. Договору 1 та Договору 2 передбачено, що Замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату наданих послуг Виконавцю відповідно до умов договору.

Згідно пункту 7.1. Договору 1 та Договору 2, останні набувають чинності з моменту підписання Сторонами та діють до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків – до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

На виконання умов Договору 1 та Договору 2 позивач надав послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №8370 від 05.11.2013 р. на загальну суму 65 50 грн. з ПДВ та Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №8366 від 05.11.2013 р. на загальну суму 35 360 грн. з ПДВ. (а.с.13-14)

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за цими договорами також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даних договорів.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язання, належним чином не виконав, а саме, не сплатив за надання послуг по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, а саме кукурудзи та сої 100 910 грн., чим порушив умови Договору 1 та Договору 2.

Таким чином, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 100 910 грн..

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Частинами 1, статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.2. Договору 1 та Договору 2 передбачено, що за прострочення оплати надання послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати, а у випадку непогашення заборгованості протягом більше як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, Замовник зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Виконавця штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі – 2 228 грн. 32 коп., що була розрахована позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, штрафу в розмірі 7% – 7 063 грн. 70 коп., 3% річних – 514 грн. 23 коп..

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Суб’єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Врахувавши наведені правові норми та перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення пені в розмірі – 2 228 грн. 32 коп., штрафу в розмірі 7 063 грн. 70 коп., 514 грн. 23 коп. трьох відсотків річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" до Приватного сільськогосподарського підприємство "Княгинин" про стягнення заборгованості в сумі 110 716 грн. 25 коп., з яких 100 910 грн. основний борг, 2 228 грн. 32 коп. пеня, 7 063 грн. 70 коп. штрафу, 514 грн. 23 коп. 3 % річних є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємство "Княгинин" (35213, Рівненська область, Демидівський район, с.Княгинине, код ЄДРПОУ 31259435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (01024, м.Київ, вул.Лютеранська, 15, літ.А, н/п 17, 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 143, код ЄДРПОУ 37702357) заборгованість в сум і110 716 грн. 25 коп., з яких 100 910 (сто тисяч дев'ятсот десять) грн. - основного боргу, 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 32 коп. - пені, 7 063 (сім тисяч шістдесят три) грн. 70 коп. - штрафу, 514 (п'ятсот чотирнадцять) грн. 23 коп. - 3 % річних, а також 2 214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 33 коп. витрат по оплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 17.03.2014 р.

Суддя Н.А. Політика

Віддруковано 4 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 15, літ.А, н/п 17; 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 143);

3-позивачу рекомендованим (35213, Рівненська обл., Демидівський р-н., с. Княгинине).