Ухвала суду № 37653642, 13.03.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"13" березня 2014 р. Справа № 817/4331/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Кузнецовської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" січня 2014 р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Кузнецовської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4.

Визнано протиправними дії Кузнецовської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 недоїмки по єдиному внеску в сумі 5351,24 грн.

Скасовано вимогу Кузнецовської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області Міндоходів у Рівненській області про сплату недоїмки №Ф-34 від 21 листопада 2013 року.

В апеляційній скарзі Кузнецовська об»єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа. Перебуває на спрощеній системі оподаткування, отримує пенсію за віком призначену відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на підставі ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

21.11.2013 року відповідачем для позивача було виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-34, якою встановлено наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5351,24 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи зазначену вимогу прийшов до висновку, що позивачка як пенсіонер за віком, звільнена від сплати за себе єдиного внеску, а тому вимога Кузнецовської ОДПІ є протиправним.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 даного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту вказаного закону - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч.4 ст.4 даного Закону, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказана норма набрала законної сили 06.08.2011 року.

Виходячи з приписів зазначених правових норм, суд прийшов до правильного висновку, що позивачка звільнена від сплати єдиного внеску, оскільки є пенсіонером за віком.

Доводи відповідача про те, що позивач не підпадає під дію ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому і не звільняється від сплати єдиного внеску на підставі ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки не досягла пенсійного віку, є безпідставними.

Стаття 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює наступні види пенсійних виплат 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені умови призначення пенсії за віком, а саме досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Виходячи зі змісту норм Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - особи, що стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Як зазначалось вище, позивач отримує пенсію за віком, призначену на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особа, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.

Призначення та виплата пенсій відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" названим категоріям, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону, а тому пенсія за віком може бути надана особі яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за умови, якщо остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в даному випадку положення ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно розуміти в контексті з положеннями ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З матеріалів справи не убачається та не зазначено відповідачем, що позивачка у добровільному порядку зареєструвалася у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має найманих працівників, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вимога № Ф-34 від 21.11.2013 про сплату боргу з єдиного внеску підлягає скасуванню.

Доводи апелянта зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а лише на свій розсуд тлумачать поняття "пенсія за віком", що не узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кузнецовської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" січня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Кузнецовська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області м-н Будівельників,1,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400

4 - представник позивача Адвокатське бюро "Слободін і партнери" Слободін Антон Сергійович вул. Промислова, 54, м. Кузнецовськ, Рівненська область, 34400