Ухвала суду № 37653393, 05.03.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/7643/13-а

05.03.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2- ОСОБА_5 довіреність № 5259 від 04.11.11

представник відповідача, Кримської митниці Міндоходів- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 28.11.13 у справі № 801/7643/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95017)

до Кримської митниці Міндоходів (вул. Мальченка, 22,Аерофлотський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95491)

представник позивача ОСОБА_5 (АДРЕСА_2 )

про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.13 відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Кримської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.13 у справі № 801/7643/13-а.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що третя особа викликалась в судове засідання, але в суд не з'явилась, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності її представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Фірмою «ГУЛСЕР ТАРІМ НАКЛ.ГІДА САН.ТІК ЛТД.СТІ» (Туреччина) 09.07.2013р. укладено Контракт №09/07-2013, предметом якого є постачання на адресу позивача сільськогосподарської продукції в асортименті (далі товар). Сторони домовились, що умови постачання товару визначалась у додатках на поставку кожної партії (п. 3.6 ).

Позивачем та Фірмою «ГУЛСЕР ТАРІМ НАКЛ.ГІДА САН.ТІК ЛТД.СТІ» (Туреччина) 09.07.2013р. укладено додаткова угода №1 до контракту №09/07-2013, згідно з яким сторони домовились про постачання винограду у кількості 20425 кг на суму 19199,50 дол. США на умовах СРТ-Сімферополь. (а.с. 19).

На виконання умов зазначеного договору та відповідно до рахунку (інвойсу) №367507 від 11.07.2013р. на митну територію України ввезено товар - виноград, для митного оформлення якого позивачем 11.07.2013р. подана відповідачу ВМД №600020000/2013/002459. Митна вартість товару визначена на рівні 0,94 дол. США за один кілограм.

Відповідач за результатами розгляду ВМД №600020000/2013/002459 від 11.07.2013 р. прийняв 20.07.2013 р. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №600020000/2013/0023, згідно з яким коригована вартість товару визначена у розмірі 1,86 дол. США за один кілограм, на підставі чого видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 600020000/2013/00023.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Ст.51 цього Кодексу визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно зі ст.52 Митного кодексу України (далі МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є ) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно зі ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості .

Ст.55 МК України передбачає, що Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, яки ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ст.64 МК України передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до ст.264 МК України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій. Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта. Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявник апеляційної скарги посилається на встановлення самостійно судом першої інстанції факту розбіжності умов постачання у контракті №09/07-2013. Як вважає позивач, відповідачем встановлені інші підстави для складання картки відмови.

Між позивачем та Фірмою «ГУЛСЕР ТАРІМ НАКЛ.ГІДА САН.ТІК ЛТД.СТІ» (Туреччина) 09.07.2013р. укладено Контракт №09/07-2013 про постачання товару. Відповідно д п.1.2,1.3 контракту №09/07-2013 передбачено, що покупець приймає у власність і оплачує сільськогосподарську продукцію (товар) в асортименті згідно з умовами цього контракту. Сторони домовились, що вид та перелік товару вказуються у додатках до цього контракту.

Згідно додаткової угоди № 1 від 09.07.2013 р. Фірма «ГУЛСЕР ТАРІМ НАКЛ.ГІДА САН.ТІК ЛТД.СТІ» (Туреччина) постачає на адресу позивача виноград за ціною 0,94 дол.США за 1 кг. у кількості 20425 кг. Умови поставки в додаткової угоди № 1 від 09.07.2013 р. зазначено СРТ - Сімферополь.

Позивачем для митного оформлення вищевказаного товару надано відповідачу - Кримській Митниці декларацію митної вартості № 600020000/2013/002459, згідно якої заявлено митну вартість товару в загальному розмірі 185433,60 грн.., що складає: 19199,50 доларів США *7,993= 153461,60 грн. - сума за товар згідно контракту № 09/07-2013; 4000 доларів США * 7,993= 31972 грн. - витрати на транспортування згідно договору № 10/07-13.

Вартість одного кілограму ваги імпортованого товару, яка визначена контрактом з додатком та інвойсом до нього, становить 0,94 дол. США.

Тобто митна вартість товару, визначена позивачем згідно з методом № 1 ст. 266 Митного Кодексу України, а саме "за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)".

Позивачем подано декларацію митної вартості № 600020000/2013/002459 від 20.07.2013 р. (а.с. 10). Відповідачем запропоновано позивачу протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, а саме: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів (якщо рахунок сплачено, - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, - копію митної декларації країни відправлення, - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Відповідачем 20.07.2013 р. складено картку відмови в прийняті митної декларації № 600020000/2013/002459 від 20.07.2013 р., якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів. Підставою для відмови з'явилось рішення про визначення митної вартості товару № 600000002/2013/020002/1 від 20.07.2013 р.

Згідно рішення про корегування митної вартості товарів № 600000002/2013/020002/1 від 20.07.2013 р., встановлено, що товар виноград свіжий столовий, митна вартість якого визначена позивачем 0, 94 дол. США. Відповідач скорегував та визначив митну вартість 1, 86 дол. США за кілограм.

Обставинами для прийняття рішення про корегування митної вартості з'явилось те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що декларантом неподані до митного оформлення документи, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог п.2.8.9 ст.52 МКУ та п.2,3 ст. 53 МКУ. Документи, зазначені у п.2 ст.53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (витрати на транспортування за рахунком-фактурою та страхування), а також містять розбіжності (в МД, інвойсі, додатку до угоди зазначені різні умови поставки). На письмову вимогу (митного органу згідно з пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. Декларант відмовився від надання додаткових документів. Як вказує відповідач згідно зі статтею 57 Митного кодексу України між декларантом та митним органом проведено процедуру консультації. За результатами проведеної консультації встановлено що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) в зв'язку з тим, що декларантом не надані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.. Метод 2 а) не застосовано через відсутність інформації щодо вартості операції з ідентичними товарами. Метод 2 б) не застосовано через відсутність інформації щодо вартості операції з подібними (аналогічними) товарами. Методи 2 в) та 2 г) не можуть бути застосовані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості, а також відповідної бухгалтерської документації. За результатами проведеної консультації митну вартість визначено за методом визначення митної вартості 2 ґ) на підставі цінової інформації про товари що раніше оформлювались в митному відношенні за МД від"27ТО672013 № 110080000/3/116054.

Судом встановлено, що позивач та Фірма «ГУЛСЕР ТАРІМ НАКЛ.ГІДА САН.ТІК ЛТД.СТІ» (Туреччина) при укладені 09.07.2013р. Контракту №09/07-2013, домовились що умови постачання товару мали визначатись у додатках на поставку кожної партії .

Позивачем та Фірмою «ГУЛСЕР ТАРІМ НАКЛ.ГІДА САН.ТІК ЛТД.СТІ» (Туреччина) 09.07.2013 укладено додаткову угоду№ 1 до контракту №09/07-2013. Відповідно до додаткової угоди № 1 до контракту №09/07-2013 умова поставки зазначається СРТ- Сімферополь, але наданні позивачем документи свідчать про те, що при митному оформлені товару, ввезення якого здійснювалось відповідно до додаткової угоди № 1 до контракту №09/07-2013, разом з ВМД №600020000/2013/002459 надано рахунок (інвойс) №367507 від 11.07.2013р. Фірми «ГУЛСЕР ТАРІМ НАКЛ.ГІДА САН.ТІК ЛТД.СТІ» (Туреччина), згідно якого умови постачання товару визначені FOB, що є розбіжністю умов постачання, які зазначені у рішенні про коригування митної вартості товарів № 600000002/2013/020002/1 від 20.07.2013 р.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги, оскільки у Рішенні про коригування митної вартості товарів № 600000002/2013/020002/1 від 20.07.2013 р. прямо вказується на наявність розбіжності в частині умов поставки товару (зворотній бік а.с. 8).

Виходячи з наведеного, відповідач правомірно відмовив позивачу у митному оформленні товарів за заявленою у ВМД №600020000/2013/002459 від 11.07.2013 р. вартістю, оскільки позивачем не надано відповідних документів, які зазначені ст. 53 МК України.

Відповідачем надані докази дотримання вимог ст.57 МК України щодо послідового застосування методів визначення митної вартості товарів, обґрунтованості застосування методи ґ ( резервного).

Також, під час розгляду справи позивачем не надано відповідних доказів, щодо обґрунтованості тієї митної вартості, яка заявлена.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно прийнято Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №600020000/2013/0023 від 20.07.2013р. та правомірно винесено Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №600020000/2013/00023.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.13 у справі № 801/7643/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко