Рішення № 37650322, 11.03.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

________________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. канцелярії 672-847, факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

від 11 березня 2014 року по справі № 927/235/14

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г.,

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/235/14

за позовом: Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави

в особі позивачів: 1. Фонду державного майна України, вул. Кутузова, 18/9, м. Київ,

01601

2. регіонального відділення Фонду державного майна України по

Чернігівській області, пр-т. Миру, 43, м. Чернігів, 14000

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 7122грн.50 коп.

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: Бутенко Н.В. - головний спеціаліст відділу правового забезпечення та персоналу, довіреність №10-6-05067 від 31.12.2013

від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець (особисто)

В судовому засіданні прийняла участь Коляда Ю.О. - прокурор відділу прокуратури м.Чернігова

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Прилуцьким міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі позивачів: 1. Фонду державного майна України та 2. регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області подано позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 7122грн.50коп. неустойки, нарахованої за період з 11.09.2013 по 27.11.2013, за прострочення повернення нежитлового приміщення, переданого в строкове платне користування на підставі договору №103-11 від 20.09.2011 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

В ході розгляду справи позивачем-1 власної позиції з приводу позовних вимог не висловлено; позивачем-2 підтримано позов прокурора в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами. В судовому засіданні відповідач пояснив про причини несвоєчасного повернення орендованого приміщення.

В судовому засіданні, яке відбулось 11.03.2014, про що складено протокол, прийняли участь прокурор, повноважний представник позивача-2 та відповідач.

Позивач-1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справ, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення адресату, проте уповноваженого представника для участі в засіданні господарського суду не направив. Про поважність причин неявки суд не повідомлено. Клопотань, заяв процесуального характеру на час слухання справи від позивача-1 не надходило.

Враховуючи, що явка представника позивача-1 не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яке вона реалізовує на власний розсуд та яким позивач-1 не скористався. Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що неявка представника позивача-1 не перешкоджає розгляду справи, з метою уникнення затягування вирішення спору, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представника позивача-1 в засіданні господарського суду за наявними у справі матеріалами.

Клопотання прокурора, позивача-2 та відповідача про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволені. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи прокурора, представника позивача-2 та відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.07.2013 по справі №927/767/13 за позовом Прилуцького міжрайонного прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області в особі Прилуцького агротехнічного коледжу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору, зобов'язання повернути нежитлове приміщення та стягнення 3128грн.28коп. встановлено факт укладення 20.09.2011 терміном дії з 20.09.2011 по 18.09.2014 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець за договором) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар за договором) договору оренди №103-11 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права приватизації, передачі в суборенду, переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення на 1-му поверсі чотирьохповерхової будівлі гуртожитку №1 площею 52,4 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2, яке перебуває на балансі Прилуцького агротехнічного коледжу (балансоутримувач).

Вищевказаним рішенням також встановлено, що 20.09.2011 між сторонами підписано акт приймання-передачі майна.

Також в рішенні від 16.07.2013 по справі №927/767/13 встановлено, що 17.01.2013 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підписано додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №103-11. Сторони уклали угоду про внесення наступних змін: «виключити зі складу об'єкта оренди приміщення площею 21,7 кв.м у зв'язку з чим п. 1.1. договору викласти в наступній редакції: « 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права приватизації, передачі в суборенду, переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення на 1-му поверсі чотирьохповерхової будівлі гуртожитку № 1 площею 30,7 кв.м, розміщене за адресою: м.Прилуки, вул. Київська, 180, що перебуває на балансі Прилуцького агротехнічного коледжу (балансоутримувач). Пункт 3.1. договору викласти наступним чином: «п.3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995р. №786 з урахуванням змін і доповнень до неї і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2012 р. - 1387,50грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за січень 2013 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень 2013 р.». Звільнене приміщення площею 21,7 кв.м орендар повертає балансоутримувачу у відповідно до п. 10.10 договору згідно з актом приймання-передачі.

Вищевказаним рішенням також встановлено, що 17.01.2013 між сторонами підписано акт приймання-передачі з оренди частини площі нерухомого майна на виконання додаткової угоди.

Відповідно до ч.5 ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно із ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Враховуючи, що сторонами не надано доказів оскарження рішення господарського суду Чернігівської області від 16.07.2013 по справі №927/767/13, суд приходить до висновку, що вищевказане рішення набрало законної сили 29 липня 2013 року.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави, за яких учасники судового процесу звільняються від обов'язку доказування. Зокрема, відповідно до частини 2 вищеназваної статті Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи, що у справі №927/767/13 та у даній справі беруть участь ті самі сторони, факти, які встановлені рішенням господарського суду у справі №927/767/13 та входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знов в межах даної справи.

Таким чином, факт укладення між сторонами договору №103-11 від 20.09.2011 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, та факт передачі орендодавцем та прийняття орендарем об'єкта оренди не підлягають доведенню в межах даної справи.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.07.2013 по справі №927/767/13 позовні вимоги задоволенні повністю та, зокрема, розірвано договір №103-11 від 20.09.2011 оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. Крім того, вказаним рішенням зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути балансоутримувачу - Прилуцькому агротехнічному коледжу на підставі акту приймання-передавання нежитлове приміщення площею 30,7 кв. м на 1-му поверсі чотирьохповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.5 ст.188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Аналогічні приписи містяться в ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Оскільки як встановлено судом вище, рішення господарського суду Чернігівської області від 16.07.2013 по справі №927/767/13 набрало законної сили 29 липня 2013 року, інший строк не встановлений за рішенням суду, а тому суд приходить до висновку, що договір №103-11 від 20.09.2011 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, є розірваним з 29.07.2013.

Частиною 2 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

За змістом ч.4 ст.291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, враховуючи, що передане в оренду за договором №103-11 від 20.09.2011 нерухоме майно є об'єктом державної власності, правовідносини, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, регулюються також нормами спеціального Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно із ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як вбачається із п.п.10.9., 10.10 договору оренди №103-11 від 20.09.2011 у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що об'єкт оренди мав бути повернутий орендарем орендодавцю до 31.07.2013 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції винесено постанову (а.с.41) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №927/767/13 від 17.10.2013, виданого господарським судом Чернігівської області, про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 повернути балансоутримувачу - Прилуцькому агротехнічному коледжу на підставі акту приймання-передавання нежитлове приміщення площею 30,7 кв. м на 1-му поверсі чотирьохповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

В ході проведення виконавчих дій 27 листопада 2013 року між Прилуцьким агротехнічним коледжем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі (а.с.43), проте, що орендар передав, а балансоутримувач прийняв згідно договору оренди №103-11 від 20 вересня 2011 року нерухоме майно - нежитлове приміщення на 1-му поверсі чотирьохповерхової будівлі гуртожитку №1 площею 30,7кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2.

У зв'язку з фактичним виконанням рішення 27.11.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.42).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення зобов'язання в частині своєчасного повернення майна з орендного користування.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні до нього встановлених законом та договором мір відповідальності.

Згідно із ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідна норма закону відображена і в п.10.11. договору оренди від 20.09.2011, відповідно до якого якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

З посиланням на вказані умову договору та норми чинного законодавства прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача-2 з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України 7122грн.50коп. неустойки, нарахованої за період з 11.09.2013 по 27.11.2013.

Стягнення неустойки саме за вказаний період прокурор обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.10.2013 по справі №927/1277/13 стягнуто з відповідача в доход бюджету м. Прилуки 3700грн. неустойки, нарахованої за період з 01.08.2013 по 10.09.2013, за прострочення повернення нежитлового приміщення, переданого в строкове платне користування на підставі договору №103-11 від 20.09.2011 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності. Враховуючи, що фактично нежитлове приміщення повернуто відповідачем з орендного користування 27.11.2013, прокурор обчислює неустойку з 11.09.2013 по 27.11.2013.

Здійснивши перевірку правильності обчислення неустойки, судом встановлено, що розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та арифметично здійснений вірно.

Факт прострочення повернення майна з орендного користування підтверджується матеріалами справи. На час винесення рішення відповідач доказів сплати неустойки в добровільному порядку суду не представив.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відповідно до п.10.11. договору оренди №103-11 від 20.09.2011 право вимагати від орендаря сплати неустойки за час користування майном понад установлений строк належить позивачу-2, та зважаючи, на те, що орендна плата за оренду державного майна має бути перерахована позивачем-2 до держбюджету, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо позваича-2 є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В позовній заяві прокурором в якості позивача-1 зазначено Фонд державного майна України, при цьому обсяг прав та інтересів Фонду, які порушені та можуть бути захищені в судовому порядку в межах даного позову, не зазначено та в ході розгляду справи суду не повідомлено. Орендодавцем за договором оренди, який є підставою позовних вимог, є регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, яке є юридичною особою та в силу ст.80 Цивільного кодексу України та ст.1 Господарського процесуального кодексу України вправі самостійно звернутись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З огляду на вищевикладене, в задоволенні позову щодо позивача-1 має бути відмовлено.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача судовий збір покладається на останнього в розмірі, встановленому приписами Закону України «Про судовий збір».

Керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.188, 193, 202, 291 Господарського кодексу України, ст.ст.80, 530, 610, 611, 612, 653, 785 Цивільного кодексу України, Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», ст.ст.1, 22, 33, 35, 49, 75, 82-85, 93 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, м. Чернігів, пр. Миру, 43 (ідентифікаційний код 14243893) з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України (отримувач - Прилуцьке УК Прилуцький р-н/220080200, код ЄДРПОУ 37984681, банк отримувача - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО - 853592, р/р 31114093700379) 7122грн.50коп. неустойки.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу: «судовий збір, код 03500068 (код ГСЧО) пункт 2») 1827грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову щодо Фонду державного майна України відмовити.

Повне рішення підписано 17 березня 2014 року

Суддя Т.Г.Оленич