Рішення № 37650303, 11.03.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 р. Справа № 923/67/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента", м. Одеса

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, селище Жовтневе, м. Херсон

про стягнення 5597 грн. 91 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Казарян А.К. представник, дов. серія ВРХ № 960900 від 28.09.2012р.;

від відповідача - ОСОБА_1 паспорт, серія НОМЕР_2 виданий Дніпровським РВХМУ УМВС України в Херсонській області.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, якою просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 12/09/2013 від 12.09.2013р. у загальній сумі - 5 597 грн. 91 коп., з якої: сума основного боргу - 4 693 грн. 33 коп., пеня - 144 грн. 38 коп., інфляція - 726 грн. 87 коп., 3% річних - 33 грн. 33 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 3, 14, 15, 16, 526, 549, 551, 610, 612, 625, 629, 631, 653 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1, 22, 54, 55, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив на позов, яким визнає позовні вимоги (а.с. 42).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні розгляд справи був відкладений з 13.02.2014 р. до 11.03.2014 р.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами 12.09.2013 р. укладений договір оренди нерухомого майна №12/09/2013, що належить позивачеві на праві приватної власності, загальною площею до 353,4 м2 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти у строкове платне користування частину нежилого приміщення, розташованого в АДРЕСА_1.

За актом приймання-передачі від 12.09.2013 р. позивач передав відповідачу вказане вище приміщення в користування.

У пунктах 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. Договору сторони встановили, що орендна плата за користування об'єктом оренди за повний календарний місяць складає 2200 грн. в тому числі ПДВ 20 % і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця шляхом готівкового розрахунку через касу щомісячно шляхом передплати у період з 01 до 03 числа місяця, за який здійснюється сплата, згідно з рахунком, який виставляється орендодавцем.

Пунктом 3.5 договору сторони встановили, що плата за користування об'єктом оренди за неповний перший місяць оренди (якщо такий буде) повинна бути перерахована орендарем, пропорційно кількості днів здійснення фактичної оренди в оплачуваному місяці (з дати підписання відповідного акту приймання-передачі об'єкту оренди) на підставі рахунку, що виставляється орендодавцем. Рахунок для оплати орендної плати за перший місяць оренди повинен бути наданий орендарю протягом 1(одного) робочого дня з дати підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди, а орендар повинен оплатити наданий орендодавцем рахунок протягом 2 (двох) банківських днів з моменту його отримання від Орендодавця. Рахунок вручається уповноваженому представнику орендаря під розпис або направляється останньому поштою з повідомленням про вручення.

Датою початку оплати вважається дата підписання акту приймання-передачі майна.

Акт приймання-передачі підписаний сторонами 12.09.2013 р.

На підставі п. 8.3 договору позивач з 16.11.2013 р. розірвав зазначений договір в односторонньому порядку та виставив вимогу щодо погашення повної суми заборгованості з несплаченої відповідачем орендної плати за період користування об'єктом оренди з 12.09.2013 р. по 15.11.2013 р., яка на той момент складала 4693 грн. 33 коп. До вимоги № 05/11 від 05.11.2013 р. були додані: рахунок № 249 від 05.11.2013 р. по сплаті заборгованості з орендної плати у розмірі 4693 грн. 33 коп. та рахунок № 252 від 05.11.2013 р. по сплаті пені за прострочення платежів у розмірі 52 грн.45коп.

Отже, заборгованість відповідача за користування приміщенням позивача становить 4693 грн. 33 коп., а саме: з 12.03.09.2013 р. по 30.09.2013 р. -1393 грн. 33 коп.; з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р. - 2200 грн. та з 01.11.2013 р. по 15.11.2013 р. - 1100 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення 4693 грн. 33 коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач нарахував відповідачу 726 грн. 87 коп. інфляційних втрат та 33 грн. 33 коп. 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати орендних платежів.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Згідно абзацу 2 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.

Аналогічна позиція викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2011 р. № 23/466 та листі Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 р. № 62-97р.

З здійсненого судом розрахунку вбачається, що прострочення оплати відповідачем орендної плати тривало менше місяця, у зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат відсутні.

Як зазначено вище, позивачем нараховано 33 грн. 33 коп. річних у розмірі 3% згідно наступного розрахунку :

- 12.09.2013 р. - 30.09.2013 р. - 1393 грн. 33 коп. - 10 днів - 2 грн. 18 коп.;

- 01.10.2013 р. - 31.10.2013 р. - 3593 грн. 33 коп. - 31 день - 9 грн. 16 коп.;

- 01.11.2013 р. - 27.12.2013 р. - 4693 грн. 33 коп. - 57 днів - 21 грн. 99 коп.

З урахуванням умов договору щодо перерахування орендних платежів не пізніше 3 числа поточного місяця оренди, а за неповний перший місяць оренди, а за неповний перший місяць не пізніше 2 днів після отримання рахунку, а також того, що позивачем не надано доказів вручення (надсилання) відповідачу цього рахунку, суд дійшов висновку, що розмір річних, що підлягає стягненню становить 20 грн. 11 коп. згідно наступного розрахунку:

- з 13.09.2013 р. по 30.09.2013 р. - не нараховується;

- з 04.10.2013 р. по 31.10.2013 р. - 2200 грн. - 28 днів - 5 грн. 10 коп.;

- з 01.11.2013 р. по 03.11.2013 р. - 2200 грн. - 3 дні - 0 грн. 36 коп.;

- з 04.11.2013 р. по 27.12.2013 р. -3300 грн. - 54 днів - 14 грн. 65 коп.

Отже, в задоволенні вимоги про стягнення інфляційних втрат має бути відмовлено.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку у пункті 6.3 Договору №12/09/2013 від 12.09.2013 р. сторонами погоджено, що у разі порушення орендарем строку сплати орендних та інших платежів за цим договором орендар сплачує орендодавцю пеню за кожний день прострочення від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору позивач нарахував відповідачу 144 грн. 38 коп. пені за наступним розрахунком:

- 12.09.2013 р. - 30.09.2013 р. - 1393 грн. 33 коп. - 19 днів - 09 грн. 43 коп.;

- 01.10.2013 р. - 31.10.2013 р. - 3593 грн. 33 коп. - 31 день - 39 грн. 67 коп.;

- 01.11.2013 р. - 27.12.2013 р. - 4693 грн. 33 коп. - 57 днів - 95 грн. 28 коп.

Однак, відповідно до підстав, що зазначені при розрахунку річних, за здійсненим судом розрахунком розмір пені, що підлягає до стягнення становить 87 грн. 76 коп., а саме:

- з 12.09.2013 р. по 30.09.2013 р. - не нараховується;

- з 04.10.2013 р. по 31.10.2013 р. - 2200 грн. - 28 днів - 13% - 21 грн. 94 коп.;

- з 01.11.2013 р. по 03.11.2013 р. - 2200 грн. - 3 дні - 13 % - 02 грн. 35 коп.;

- з 04.11.2013 р. по 27.12.2013 р. - 3300 грн. - 54 дні - 13 % - 63 грн. 47 коп.

Оскільки позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4693 грн. 33 коп. основного боргу, 20 грн. 11 коп. 3% річних, 87 грн. 76 коп. пені, тобто на 85,77 % (позов заявлений в сумі на 5597 грн. 91 коп., а підлягає задоволенню 4801 грн. 20 коп.), то відповідач повинний відшкодувати позивачеві 1567 грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору, так як відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В решті позову відмовляється.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" (код ЄДРПОУ 33085814) - 4693 грн. 33 коп. основного боргу, 87 грн. 76 коп. пені та 20 грн. 11 коп. 3% річних, 1567 грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.В задоволенні решти позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.03.2014 р.

Суддя Л.І. Александрова