Ухвала суду № 37649520, 11.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19045/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

11 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фінанси-Бізнес-Інвестиції» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фінанси-Бізнес-Інвестиції» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м.Києві (далі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №000013150122 від 09.08.2013 року та №000017150122 від 10.09.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №000017150122 від 10.09.2013 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Києва ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Позивачем в податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої 19.07.2013 року складено акт №37/15-01-61.

В ході перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року в частині декларування бюджетного відшкодування р.23.2 «у зменшення податкових зобов»язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» в розмірі 8 970,00 грн за травень 2013 року контролюючим органом встановлено, що Позивачем в порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), пп.4.6.4, 4.6.5 розд.V, пп.14.2 розд.ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 (далі - Порядок), завищено суму бюджетного відшкодування в частині декларування бюджетного відшкодування р.23.2 «у зменшення податкових зобов»язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» на суму 8 970,00 грн за травень 2013 року.

Отже, в ході перевірки податковим органом виявлено, що від'ємне значення, яке виникло в грудні 2012 року, Позивачем використано за рахунок позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту р.18 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року та за рахунок декларування бюджетного відшкодування р.23.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року.

Крім того, Позивачем Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)» до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року подано з помилками: не перенесено показники рядків декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року.

09.08.2013 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №000013150122 про зменшення Позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 8 970,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 242,50 грн.

Уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року подано Позивачем 27.09.2013 року.

Згідно положень п.46.1 ст.46 Кодексу податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно пункту 9 розділу І Порядку до податкової звітності з податку на додану вартість належить податкова декларація з податку на додану вартість.

Пунктом 8 розділу III Порядку встановлено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно пп.4.6.4 розд.V Порядку якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (ДЗ) (додаток 3) (пп.4.6.5. п.4.6 розд.V Порядку).

Згідно п.200.1 ст.200 Розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно п.200.4 ст.200 Кодексу якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.14,2, 14,3 розд.III Порядку довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (додаток 3).

Положеннями п.58.1 ст.58 Кодексу встановлено, що у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого Відповідачем 09.08.2013 року податкового повідомлення-рішення №000013150122.

Крім того, Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої 20.08.2013 року складено акт №91/15-01-61.

В ході перевірки податкової декларації Позивача з податку на додану вартість за червень 2013 року в частині декларування бюджетного відшкодування р.23.2 «у зменшення податкових зобов»язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» в розмірі 8 856, 00 грн за червень 2013 року податковим органом встановлено, що Позивачем в порушення п.200.1, п.200.4 ст.200 Кодексу, пп.4.6.4, пп.4.6.5 п.4.6, розд.V пп.14.2 розд.III Порядку завищено суму бюджетного відшкодування в частині декларування бюджетного відшкодування р.23.2 «у зменшення податкових зобов»язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» на суму 8 856, 00 грн за червень 2013 року.

10.09.2013 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №000017150122 про зменшення Позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 8 856,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 428,00 грн.

Так, Позивачем невірно заповнено Додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» і Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)» до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року.

Відповідно Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року Позивачем в колонці 3 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яке підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.22 декларації звітного (податкового) періоду)» відображено суму залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що від'ємне значення, яке виникло в грудні 2012 року, використано Позивачем за рахунок позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту р.18 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року та за рахунок декларування бюджетного відшкодування.

Позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року відображено суму 8 856,00 грн у рядку 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» замість рядку №24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».

Згідно п.50.1 ст.50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Вказана помилка самостійно виправлена Позивачем у поданих Відповідачу в липні 2013 року уточнюючих додатках №№2, 3 до декларації та уточнюючому розрахунку до декларації від 27.09.2013 року.

Отже, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про відсутність у Відповідача законних підстав щодо коригування показників податкового кредиту Позивача, відображених останнім в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року та, відповідно, протиправність винесеного ним 10.09.2013 року податкового повідомлення-рішення №000017150122.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість та законність рішення суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №000017150122 від 10.09.2013 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 14 березня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.