Ухвала суду № 37649186, 11.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

11 березня 2014 рокум. ПолтаваСправа № 816/21/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лі Н. А.,

представника позивача - Фелоненко С. М.,

представника відповідача - Панченко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною, -

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо перерахування коштів.

28 січня 2014 року позивачем уточнено позовні вимоги. Так, позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Державної казначейської служби України у Полтавській області щодо неналежного виконання (прострочення) та порушення строків по виконанню платіжного доручення № 14293 від 04 грудня 2013 року відділу державної виконавчої служби Київського МУЮ м. Полтави про перерахування на користь ПАТ "КБ "Надра" боргу у сумі 56 880 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі замінено неналежного відповідача - Головне Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області - на належного відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області

11 березня 2014 року представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача заперечував проти заявленого клопотання.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини та оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення клопотання відповідача про закриття провадження у справі, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції перебуває виконавчий лист № 2-5303/10 від 20 жовтня 2011 року, виданий Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованості в розмірі 239 706 грн. 58 коп. З пояснень третьої особи /а. с. 60/ вбачається, що у ході проведення виконавчих дій заставне майно реалізовано на прилюдних торгах. Кошти, що надійшли від реалізації заставного майна у сумі 63 048 грн. 09 коп., розподілено згідно статті 45 Закону України "Про виконавче провадження": на користь ПАТ КБ "Надра" як погашення боргу - 56 880 грн., на користь держави як погашення виконавчого збору - 5 688 грн., витрати на проведення виконавчих дій - 480 грн. У зв'язку з цим, Київським відділом державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції видано розпорядження № 35522708/6 від 04 грудня 2013 року про перерахування на користь ПАТ "КБ "Надра" кошти в сумі 56 880 грн. як погашення боргу. Київським відділом державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції до Управління державної казначейської служби в м. Полтаві Полтавської області направлено платіжне доручення № 14293 від 04 грудня 2013 року про перерахування на користь позивача коштів в сумі 56 880 грн., але, на думку позивача, у справі вказане платіжне доручення не виконане органом Державної казначейської служби у строк, встановлений п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

На думку позивача у справі, вказаними діями Головне Управління Державної казначейської служби України у Полтавській області грубо порушує вимоги п. 8.4. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", зокрема, у випадку невиконання платіжного доручення № 9720 від 28.08.13 р. порушуються права та законні інтереси ПАТ "КБ "НАДРА", банк не має можливості розпоряджатися належними йому коштами, що завдає йому значної шкоди.

В ході розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги у зв'язку з тим, що 16 січня 2014 року Управлінням Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області виконане платіжне доручення № 14293 від 04 грудня 2013 року та у зв'язку з цим просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Державної казначейської служби України у Полтавській області щодо невиконання платіжного доручення № 14293 від 04 грудня 2013 року відділу державної виконавчої служби Київського МУЮ м. Полтави про перерахування на користь ПАТ "КБ "Надра" боргу у сумі 56 880 грн.

Відповідно до пояснень відповідача /а. с. 87/ Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407, передбачено, що платіжні доручення подаються (клієнтом) до органів Казначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Форма, обов'язкові реквізити, строк дії платіжних доручень та вимоги до заповнення розрахункових документів на паперових носіях визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976.

На виконання пункту 3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті органи Казначейства також дотримуються вимог Національного банку України щодо форми, обов'язкових реквізитів, строку дії платіжного доручення та вимог до заповнення розрахункових документів, при цьому застосовується норма стосовно строку дії платіжних доручень протягом 30 календарних днів з дня їх оформлення.

Також відповідач зазначив, що управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області технічно не мало змоги виконати платіжне доручення № 14293 від 04 грудня 2013 року, тому воно було замінено Київським ВДВС Полтавського МУЮ на платіжне доручення № 14293 від 16 січня 2014 року, яке було виконано банком 16 січня 2014 року.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач не є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів та не перебуває на обслуговуванні в управлінні Казначейства у м. Полтаві Полтавської області. Відповідно до договору № 22ДБ від 04 січня 2012 року про здійснення розрахунково-касового обслуговування /а. с. 133-134/, укладеного між Управлінням Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області та Київським ВДВС Полтавського МУЮ (Клієнт), Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області відкриває клієнту бюджетні та не бюджетні рахунок (рахунки) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Державної казначейської служби України і Національного банку України, а між ПАТ КБ "Надра" та Управлінням Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування не укладався, тому у даному випадку в Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області відсутні зобов'язання перед ПАТ КБ "Надра". При цьому відповідач наполягав на тому, що Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві в даному випадку виступає обслуговуючим банком та нього поширюється дія Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні", разом з тим Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві не здійснювало владних управлінських функцій.

З письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що між Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області та Київським відділом державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції укладений договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування № 22ДБ від 04 січня 2012 року. Згідно п. 1 цього договору Казначейство відкриває клієнту бюджетні та небюджетні рахунок (рахунки) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України, в т.ч. нормативно-правових актів Державної казначейської служби України і НБУ. Крім того, відповідно п. 2.3.2 договору Казначейство зобов'язується своєчасно здійснювати розрахункові операції за дорученням клієнта.

Судом встановлено та підтверджено доказами, що містяться в матеріалах справи, що Київським ВДВС Полтавського МУЮ направлено до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві платіжне доручення № 14293 від 04 грудня 2013 року про перерахування на користь ПАТ "КБ "НАДРА" боргу в сумі 56 880 грн. Разом з тим, вказане платіжне доручення не виконано органом Державної казначейської служби у строки, визначені статтею 8 Закону України "Про платіжні системи а переказ коштів в Україні". В подальшому платіжне доручення № 14293 від 04 грудня 2013 року було замінено 16 січня 2014 року на платіжне доручення № 14293 та виконано банком того ж дня.

Суд зазначає, що відповідно до преамбули Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами. В п. 1.30 ст. 1 даного Закону визначено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. В ст. 8 цього Закону встановлені строки проведення переказу коштів, згідно з якими банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов до банку після операційного часу (п. 8.1 ст. 8 Закону). Крім того, банки та їх клієнти мають право передбачити в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. В свою чергу, п. 8.4 ст. 8 Закону визначає строки виконання банками міжбанківського переказу, які не повинні перевищувати трьох операційних днів (для внутрішньобанківського переказу - двох операційних днів).

Таким чином, суд зазначає, що платіжні доручення клієнтів виконуються банком протягом цього ж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня і не можуть перевищувати два операційні дні для внутрішньобанківського переказу коштів, а для міжбанківського переказу коштів не можуть перевищувати три операційні дні або в інші строки, якщо це передбачено в договорі.

Суд також зауважує, що розділом VII Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначена відповідальність при здійсненні переказу коштів. Так, відповідно п. 32.2 ст. 32 Закону у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу, цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем. Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених п. 30.2 ст. 30 цього Закону. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Таким чином, суд зазначає, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. При цьому поняття "банк, що обслуговує платника" визначене п. 1.4 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.04 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.04 р. за № 377/8976, де вказано, що обслуговуючий банк (банк, що обслуговує) - банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Обслуговування установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунку, виконує також орган Державної казначейської служби України.

З аналізу наведених вище норм права можна зробити висновок, що в даному випадку Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області виступає обслуговуючим банком та нього поширюється дія Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Вказана обставина не заперечувалась також і відповідачем /а. с. 122-123/.

Положеннями ст. 1092 ЦК України визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк. Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

Суд зазначає, що банки зобов'язані виконувати платіжні доручення клієнтів - фізичних та юридичних осіб - у встановленому законодавством України порядку та у встановлені строки. У разі невиконання або несвоєчасного виконання платіжних доручень клієнтів банки несуть відповідальність передбачену ЦК та законами України. При цьому, спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

Як уже зазначалося вище, отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. Разом з тим, звертаючись до суду першої інстанції із уточненими позовними вимогами з метою захисту порушених прав, позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність стосовно неналежного виконання (прострочення) та порушення строків управлінням Державної казначейської служби України у м. Полтаві платіжного доручення № 14293 від 04 грудня 2013 року про перерахування на користь ПАТ "КБ "Надра" боргу в сумі 56 880 грн. у зв'язку з порушенням положень п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, суд зазначає, що способами захисту у розумінні ст. 2 КАС України є звернення до суду з приводу оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, але із застереженням, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи положення ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", де вказано, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ, суд зазначає, що в даному випадку позивачем обраний неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки ухвалення рішення суду про визнання протиправною бездіяльності Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області щодо несвоєчасного виконання платіжного доручення № 14293 від 04 грудня 2013 року про перерахунок на користь ПАТ "КБ "Надра" коштів в сумі 56 880 грн. не призведе до захисту порушеного права позивача, який є основним завданням адміністративного судочинства. У свою чергу, позивач не звертався до суду в порядку ЦПК чи ГПК України із вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення обслуговуючим банком строків виконання документа на переказ, як це передбачено ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Крім того, суд зауважує, що особа може звернутися в порядку КАС України лише з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в даному випадку, підставою для звернення до суду слугувало неналежне виконання (прострочення) та порушення строків сплати відповідачем платіжного доручення № 14293 від 04 грудня 2013 року про перерахування на користь ПАТ "КБ "Надра" боргу в сумі 56 880 грн., суд не вбачає ознак публічно-правового спору, оскільки в даному випадку орган казначейської служби не здійснював владних управлінських функцій.

Відповідно п. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною закрити.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду з цією самою позовною заявою не допускається.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або складення ухвали у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 17 березня 2014 року.

Суддя Р.І. Молодецький