Рішення № 37646979, 17.03.2014, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 0170/7801/12

Провадження по справі 8/122/2/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді – Гоцкалюка В.Д.

при секретарі – Курському І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС» про перегляд рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 листопада 2012 року, по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС» до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, Фірми «Николай», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Брама ВК» про визнання права власності на майно та звільнення майна з під арешту, у зв’язку з нововиявленими обставинами, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 листопада 2012 року, по цивільній справі за позовом ТОВ «ДАЕРС» до Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим, Фірми «Николай», третя особа ТОВ «Брама ВК» про визнання права власності на майно та звільнення майна з під арешту, позов задоволено визнано право власності на Холодильник Інтер 550Т № 036427, знято арешт з Холодильника Інтер 550Т № 036427 та виключено його з акту опису майна, Залізничний ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Кримзобов’язано повернути Холодильник Інтер 550Т № 036427 представнику ТОВ «ДАЕРС» за довіреністю.

14 січня 2014 року ТОВ «ДАЕРС» звернулось до суду із заявою про перегляд рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 листопада 2012 року, у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що на підставі рішення суду було отримано виконавчий лист про зобов’язання Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим повернути Холодильник Інтер 550Т № 036427 представнику ТОВ «ДАЕРС» за довіреністю.Проте, як стало відомо під час виконання вказаного рішення суду у Залізничного відділу ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК, Холодильник Інтер 550Т № 036427 відсутній, оскільки вже реалізований.

Оскільки, на момент вирішення спору ці обставини не були враховані судом, заявник просить задовольнити його вимоги.

Сторони в судове засідання не з’явились, про слухання справи повідомлені належним чином, від заявника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справив їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «ДАЕРС»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

За положенням п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» № 1 від 27.02.1981 року зі змінами, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Аналізуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Постановою Пленуму ВСС України від 30.03.2012 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», роз'яснено, що необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Як вбачається з матеріалів справи, на початку 2012 року державним виконавцем Залізничного відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції було складено акт опису та арешту майна, що належить Фірмі «Николай».

У межах виконавчого провадження було проведено арешт відповідного майна Фірми «Николай».

Проте, під час проведення арешту майна Фірми «Николай», державним виконавцем, всупереч норм діючого законодавства було накладено арешт та вилучене майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС», а саме Холодильник Інтер 550Т №036427.

Холодильник належить позивачу на праві власності, на підставі Договору №30-11/09 від 30.11.2009р., згідно умов якого ПрАТ «Інтертехніка» продало, а ТОВ «ДАЕРС» придбало у власність холодильники, що підтверджено копією Договору №30-11/09 від 30.11.2009р.

01.07.2010 року вищезгаданий холодильник було передано в оренду ТОВ «Брама ВК», що підтверджується Договором оренди холодильного обладнання №01-07/10 від 01.07.2010р. укладеним між Позивачем та ТОВ «Брама ВК».

Факт передачі холодильника засвідчено Актом прийому-передачі обладнання за Договором №01-07/09 від 01.07.2009р. Дані доводи підтверджуються наявними Договором №01-0-7/09 від 01.07.2009р. та Актом прийому-передачі.

Пізніше, а саме 20.08.2010р. ТОВ «Брама ВК» передало вищезгаданий холодильник у суборенду Фірмі «Николай», що підтверджується Договором №1-036427 від 20.08.2010р. та відповідно Актом прийому-передачі (встановлення) холодильних шаф за Договором № 1-036427 від 20.08.2010р.

Таким чином, фактично, відбулося вилучення майна, що не належить Фірмі «Николай». Відповідно до п. 5.1.4 Інструкції "Про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Мін'юсту N 74/5 від 15 грудня 1999 р., стягнення звертається тільки на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності. Оскільки вказаний Холодильник не належить Фірмі «Николай», він має бути звільнений з-під арешту.

17.05.2012р. ТОВ «Брама ВК» звернулося до Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ із заявою щодо повернення холодильника законному власнику, проте, зазначена заява так і залишилась без відповіді, про що свідчить копія заяви ТОВ «Брама ВК» №б/н від 17.05.2012р.

На початку липня, коли ТОВ «Брама ВК» повідомило позивача про арешт холодильника, позивач за вих.№5/Юр від 05.07.2012р. звернувся до Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ із заявою про скасування арешту Холодильника на підставі ч. З ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», додавши усі документи, що підтверджують право власності позивача на холодильник, проте станом на серпень 2012 року заяву позивача було залишено без уваги, що й змусило позивача звернутися за захистом порушених прав до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1,2 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Закон України «Про виконавче провадження» встановлює, що боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Як вбачається зі справи боржником є Фірма «Николай» код 24876990, отже ТОВ "ДАЕРС" код 33564369 у даному виконавчому провадженні боржником не є. Як вже зазначалось вище, вказаний у даній справі холодильник належить позивачу на підставі Договору №30-11/09 від 30.11.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Заявою від 06 листопада 2012 року ТОВ «ДАЕРС» уточнював свої позовні вимоги та просив також стягнути з відповідача матеріальну шкоду, а саме вартість холодильника.

Згідно договору від 14 червня 2012 року Філією 01 Приватного підприємства «НИВА-В.Ш.», проведено реалізацію Холодильника Інтер 550Т № 036427, за ціною 800 грн.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:повернення виконаного за недійсним правочином;витребування майна власником із чужого незаконного володіння;повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно положень ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Проте визначаючи розмір відшкодування, суд виходить з того, що вартість Холодильника Інтер 550Т № 036427за актом прийому –передачі обладнання від 01 липня 2010 року визначена 5234 грн., з матеріалів справи не вбачається що відносно вказаного холодильника проводились будь-які експертизи щодо визначення його вартості, а сума вказана в акті опису та арешту державним виконавцем не є належною оцінкою майна спеціалістом, у зв’язку із чим суд вважає, що до стягнення підлягає вартість холодильника в розмірі 5234 грн., про те зважаючи на те, що в своїй заяві про перегляд рішення суду ТОВ «ДАЕРС» вказує суму відшкодування 5000 грн. суд вважає, що саме цю суму слід стягнути з відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 365 ЦПК, за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд приймає нове судове рішення або ухвалою залишає її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 16, 387, 391, 392, 316-317 ЦК України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213, 215, 226, 294, 296, 361, 365, 366 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС» про перегляд рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 листопада 2012 року, у зв’язку з нововиявленими обставинами- задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 листопада 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким:

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС» право власності на Холодильник Інтер 550Т №036427.

Зняти арешт з Холодильника Інтер 550Т №036427 та виключити його з акту опису майна.

Стягнути з Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АРК на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС» (код за ЄДРПОУ 35052822) відшкодування вартості Холодильника Інтер 550Т №036427 в сумі 5000 грн.

В решті позову Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС» відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: