Постанова № 37646650, 04.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 березня 2014 року 15 год. 30 хв. № 826/20172/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВНТ-1" до управління Укртрансінспекції в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача в частині.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 19 грудня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВНТ-1" (далі - позивач) до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (територіального управління Головавтотранс-інспекції в місті Києві) (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 19 листопада 2013 року № 913 в частині анулювання ліцензії АГ № 593868, виданої позивачу на внутрішні перевезення пасажирів автобусами (далі - оскаржуваний наказ).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню в частині анулювання ліцензії позивача, оскільки оформлений безпідставно та необґрунтовано.

Ухвалою суду від 20 січня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 03 лютого 2014 року, згідно зі ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), допущено заміну первинного відповідача на належного - управління Укртрансінспекції в місті Києві (далі - відповідач).

У судовому засіданні 10 лютого 2014 року представником позивача надано суду письмові уточнення позову, які судом долучено до матеріалів справи для розгляду та врахування при постановленні судового рішення по суті.

У ході судового розгляду справи представники позивача позов, з урахуванням уточнень до нього, підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшло. При цьому, 10 лютого 2014 року до суду через канцелярію надійшло письмове клопотання представника відповідача про перенесення судового засідання, призначеного на 10 лютого 2014 року, на іншу дату у зв’язку з прийняттям участі у іншому судовому засіданні. Вказане клопотання судом залишено без задоволення у зв’язку з неповажністю зазначених у ньому причин неприбуття у судове засідання.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 10 лютого 2014 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

До суду 19 лютого 2014 року через канцелярію від представника позивача надійшли відповідні письмові докази, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при постановленні судового рішення по суті.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено планову перевірку позивача, за результатами якої 13 листопада 2013 року складено акт № 418 проведення планової перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі - Ліцензійні умови) відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", відповідно до якого, позивачем:

- порушено підпункт 2.3.4 Ліцензійних умов та Порядок перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 05 серпня 2008 року № 974 (далі - Порядок № 974), у зв’язку з відсутністю документів, що засвідчують виконання організаційних, технічних та кваліфікаційних вимог, встановлених Ліцензійними умовами, та обов’язкових для виконання ліцензіатами. Не представлено документів, підтверджуючих проведення технічного обслуговування та ремонту. Відсутній журнал реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ контроль-пропускним пунктом, журнал перевірки укомплектованості і контролю за самовільним внесенням змін у конструкцію і комплектність КТЗ;

- порушено підпункт 2.3.11 Ліцензійних умов, а саме позивачем не забезпечено організацію підвищення кваліфікації спеціалістів автомобільного транспорту, відповідальних за технічний стан автотранспортних засобів, не організовано підвищення кваліфікації керівника;

- порушено підпункт 2.3.13 Ліцензійних умов, а саме позивачем не забезпечено оформлення трудових відносин з персоналом автомобільного транспорту - позивачем до перевезення пасажирів залучаються водії, трудові відносини з якими не оформлено.

Крім того, 13 листопада 2013 року відповідачем складено акт № 418/1 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", згідно з яким, позивачем не забезпечено:

- проходження підвищення кваліфікації спеціалістів автомобільного транспорту, відповідальних за технічний стан автотранспортних засобів;

- оформлення трудових відносин із персоналом автомобільного транспорту;

- контроль технічного та санітарного стану, технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів.

У зв’язку з викладеним, 19 листопада 2013 року оформлено оскаржуваний наказ, яким анульовано ліцензію позивача АГ № 593868 на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, відповідно до п.п. 2.1-2.3 розділу ІІ Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02 липня 2010 року № 429, Контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов за місцезнаходженням ліцензіата та в автотранспортних засобах, що він використовує під час надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом (далі - надання послуг з перевезення).

Планова перевірка дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов (далі - планова перевірка) здійснюється з метою встановлення стану додержання ліцензіатами Ліцензійних умов.

Предметом планової перевірки є відповідність діяльності ліцензіатів вимогам Ліцензійних умов під час здійснення ними господарської діяльності з надання послуг з перевезення.

Згідно з підпунктами 2.3.4, 2.3.11, 2.3.13 п. 2.3 розділу ІІ Ліцензійних умов, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02 липня 2010 року № 427, ліцензіати, які виконують роботи з надання послуг з перевезення, зобов'язані: забезпечувати проведення перевірки технічного та санітарного стану, технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05 серпня 2008 року № 974, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 вересня 2008 року за № 794/15485, Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30 березня 1998 року № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1998 року за № 268/2708, інструкцій заводів - виробників автотранспортних засобів за допомогою осіб, відповідальних за технічний стан автотранспортних засобів (штатних працівників або відповідно до договору з суб'єктами господарювання), які мають відповідну кваліфікацію, вимоги до якої визначені у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, і у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск № 69 "Автомобільний транспорт", затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 лютого 2006 року № 136; організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов'язана з наданням послуг з перевезення, забезпечувати проходження особами, відповідальними за технічний стан автотранспортних засобів, охорону праці та пожежну безпеку, а також особами, відповідальними за проведення медичних оглядів водіїв, навчання та (або) підвищення кваліфікації відповідно до вимог Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05 серпня 2008 року № 974, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 вересня 2008 року за № 794/15485; Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року відповідно за № 231/10511 та № 232/10512; Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469, Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України від 31 січня 2013 року № 65/80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2013 року за № 308/22840 (крім автомобільних самозайнятих перевізників); забезпечувати оформлення трудових відносин з персоналом автомобільного транспорту відповідно до положень трудового законодавства (крім автомобільних самозайнятих перевізників).

У ході судового розгляду справи представниками позивача не надано суду доказів, які б спростували інформацію та висновки, які містяться в актах перевірок позивача. Наявні у матеріалах справи копії журналів, за переконанням суду, не спростовують факт допущення позивачем порушень Ліцензійних умов.

Таким чином, проаналізувавши викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу в частині анулювання ліцензії позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВНТ-1" до управління Укртрансінспекції в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача в частині є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ВНТ-1".

Копії постанови направити (вручити) уповноваженим представникам сторін у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин