Постанова № 37646530, 27.02.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/463/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівПетричковича А.І. Михайлова О.О. Шевчука О.П. при секретарі за участі:Страхарській М. В. представника позивача Літвінової А.М., представника відповідача Способ І.О., представника третьої особи ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Агросервіс", третя особа на стороні позивача ОСОБА_8 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України , Державної виконавчої служби України , Старшого державного виконавця Унгуряну Сергія Івановича відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 11.02.2014 року, відмовлено у відкритті провадження щодо частини позовних вимог, викладених у позовній заяві від 10.02.2014 року (стор. 53 - 55 справи).

Відповідно до ухвали суду від 11.02.2014 року, відкрито провадження за адміністративним позовом в якому позивач просить: 1) визнати протиправними дії Старшого державного виконавця Унгуряну Сергія Івановича відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.04.2012 року по виконавчому провадженню ВП №21301827 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1896864 гривень; 2) скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.04.2012 року ВП №21301827.

У суді представник позивача позовні вимоги підтримала, покликаючись на ті ж докази, що у позові.

Представник відповідача позов не визнав, але письмового заперечення суду не надав і пояснив, що інших доказів вручення постанови про відкриття виконавчого провадження і постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, крім витягів з журналів реєстрації вихідної кореспонденції копії яких надано суду, не має, як і не має доказів погашення боргу у повному обсязі. Виконавче провадження на даний час не закрито.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, погодився з доводами представника позивача і також просить задовольнити позов.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (ст. 181 КАС України), тому належним відповідачем у цій справі є Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень, рішення якої оскаржується.

Згідно п.2 постанови ВП №31301827 від 07.09.2010 року, про відкриття виконавчого провадження, боржнику добровільно виконати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у 7 - денний строк з дня отримання цієї постанови (стор. 46 справи).

Відповідно до постанови ВП №31301827 від 11.04.2012 року, про стягнення з боржника виконавчого збору, боржник у наданий йому 7-денний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, самостійно не виконав виконавчий лист №2-4253/10, виданий 16.06.2010 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська ( стор. 49 справи).

Відповідач наданими суду копіями витягів із журналів реєстрації вихідної документації відділу примусового виконання рішень ДВС України і копією розпорядження про розподіл стягнутих в ході виконання коштів ( стор. 79 -89 справи) не спростовує доводи позивача про відсутність факту добровільного виконання рішення суду, адже суду не надано належного доказу про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. Отже, не має можливості встановити початок і закінчення 7 денного строку, наданого органом ДВС строку для добровільного виконання рішення суду.

Крім цього, потрібно враховувати, що позивач про порушення свого права дізнався після отримання відповіді на запит адвоката ОСОБА_7 за №14-0-34-10/5.-357/2 від 24.01.2014 року і відповідно отримання Інформацій про виконавче провадження від 04.02.2014 року, що свідчить про не порушення строку звернення до суду, адже відповідач жодного доказу протилежно не надав суду, а також, відповіді ПАТ КБ "ПриватБанк" №Є.НМ.0.0.0/1-3075 від 26.11.2013 року і №326 від 24.02.2014 року у яких банк стверджує про повне добровільне виконання боржником - ПП "Агросервіс" рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.05.2010 року по справі №2-4253/2010 ( стор. 29, 77 справи).

Згідно ст.24 Закону України № 606-XIV від 21.04.1999 року "Про виконавче провадження" у редакції на момент спірних правовідносин (далі - Закон № 606-XIV), державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.

Статтею 30 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Відповідно до ст. 46 Закону № 606-XIV, у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 1 ст.31 Закону № 606-XIV в редакції, яка діє з 02.02.2014 року, визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі докази, які свідчать про його правомірні дії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність дій та оскаржуваного рішення, адже він не пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.09.2010 року і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою 7 денний строк з дня її отримання та не надав суду жодного доказу щодо цього, однак виніс постанову ВП №31301827 від 11.04.2012 року, про стягнення з боржника виконавчого збору, тому позов підлягає задоволенню, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про виконавче провадження" і ст.ст. 4-15, 70-71, 99, 99, 122, 158-167, 181, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №21301827 від 11.04.2012 року, визнавши її протиправною.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 28.02.2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/А.І. Петричкович О.О. Михайлов О.П. Шевчук "Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович