Постанова № 37646376, 17.03.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2014 рокум. Ужгород№ 807/471/14

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Плеханової З.Б розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця займалась відповідною підприємницькою діяльністю. Також, перебувала на спрощеній системі оподаткування та звітності, сплачуючи єдиний податок.

Отже, згідно ст.ст. 14. 15 Закону 1058-ІУ. відповідачка є страхувальником та перебуває, як платник страхових внесків на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ужгороді.

За 2010 рік власноручно поданого відповідачкою, за вказаний період сума обчислених та нарахованих внесків до Пенсійного фонду склала - 2296.80 грн.

В рахунок сплати обов'язкових платежів до бюджету Пенсійного фонду відповідачу зараховано 1008.0 грн. відщеплень від єдиного податку.

Таким чином, на день звернення до суду з даним позовом різниця в сумі 1288,80 грн. складає заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків перед Пенсійним фондом за вказаний період.

Представник позивача 17.03.2014 року подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився з невідомих причин. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Кореспонденція направлена на адресу відповідача повернулася з відмітками " за закінченням терміну зберігання " .

З Спеціального витягу з Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.03.2014 року відповідачка знаходиться за адресою , яка зазначена в позові, та на яку судом направлялися судові повістки.

Згідно ч.11 ст.35 КАСУ у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суд у при чин, вважається , що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до статті 128 частини 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час, і місце судового розгляду, суд, має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до статті 3 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( а.с. 6).

У відповідності з пунктом п'ятим статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ. фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті. які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, являються страхувальниками в солідарній системі державного пенсійного страхування та згідно положені, цього ж Закон) повинні сплачувати до Пенсійного фонду за місцем своєї реєстрації страхові внески.

Розділом XV "Прикінцеві положення" зазначеного Закону (п.п. 2 пункту 8) ,до 01.01.2011 р. передбачалось, що такі страхувальники сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР), але не менше мінімального страхового внеску. Дата "01.01.2011" пов"язана з набранням чинності законодавством України про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким замінено сплату передбачених вище страхових внесків.

У відповідності з вимогами частини п'ятнадцятої ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Дана норма є чинною на день звернення до суду з даним позовом.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, у вказаний період займалась відповідною підприємницькою діяльністю. Також, перебувала на спрощеній системі оподаткування та звітності, сплачуючи єдиний податок.( а.с.7-8).

Отже, згідно ст.ст. 14. 15 Закону 1058-ІУ. відповідачка є страхувальником та перебуває, як платник страхових внесків на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ужгороді.

У 2-й половині 2010 року у зв'язку з введенням у дію положень Закону України № 2461 -VI "Про внесення змій до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 р. платники спрощеної системи оподаткування та звітності в обов'язковому порядку повинні були сплатити платежі до Пенсійного фонду, хоча б у мінімальному розмірі. Так. підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) було викладено в наступній редакції:

"4) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, і якої сплачуються страхові внески".

Отже, з даної норми слідує обов'язок страхувальників (і у тому числі відповідачки) сплатити до Пенсійного фонду за 2-ге півріччя 2010 року мінімальний страховий внесок, що обчислюється шляхом множення процентної ставки 33.2 % на встановлений у тому ж періоді розмір мінімальної заробітної плати:

за липень 2010 р. - 294.82 грн. ;

за серпень 2010 р. - 294,82 грн. ;

за вересень 2010 р. - 294.82 грн.;

за жовтень 2010 р. -301,12 грн. ;

за листопад 2010 р.-301,12 грн.;

за грудень 2010 р. - 306.10 грн. Всього- 1792,80 грн.

З метою уникнення переплат по сплаті даного загальнообов'язкового платежу, органом Пенсійного фонду в рахунок його сплати зараховувалась страхувальникам частина єдиного податку, що надходила за цей же період до бюджету Пенсійного фонду від органів держказначейства у розмірі 42 % від ставки єдиного податку, що фактично дорівнює 84.0 грн. щомісячно).

У відповідності з діючими на цей час вимогами Інструкції про порядок обчислення і стати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстрована в Мін'юсті за № 64/8663 від 16.01.04), страхові внески платниками - приватними підприємцями сплачуються до 1 квітня року наступного за звітним, па підставі даних річної податкової декларації (п.п. 5.3.3. Інструкції). За правилами пункту 11.12 Інструкції такі платники надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків па загальнообовязкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за встановленою формою.

Згідно Розрахунку суми страхових внесків за 2010 рік власноручно поданого відповідачкою (в додатку), за вказаний період сума обчислених та нарахованих внесків до Пенсійного фонду склала - 2296.80 грн.( а.с. 7-8).

В рахунок сплати обов'язкових платежів до бюджету Пенсійного фонду відповідачу зараховано 1008,00 грн. відщеплень від єдиного податку.

Таким чином, на день звернення до суду з даним позовом різниця в сумі 1288,80 грн. складає заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків перед Пенсійним фондом за вказаний період. Наявність недоїмки випливає з даних картки обліку особового рахунку страхувальника (а.с. 11).

У відповідності з частиною другою ст. 106 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою і стягуються з нарахуванням фінансових санкцій та пені.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді, керуючись пунктом 8,2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Мінюсті 16.01.04 р. за № 64/8663, надсилало на останню відому (офіційну) адресу страхувальника (відповідачки) вимогу про сплату вказаної недоїмки з метою її узгодження та подальшого направлення до підрозділів Державної виконавчої служби для примусового стягнення.

Натомість, вказана кореспонденція страхувальником не отримується з причин, що пов'язано в основному з відсутністю адресата за своїм місцезнаходженням, про що свідчать відповідні відмітки зроблені установою зв'язку на поштових конвертах переданих правлінням для відправки ( а.с. 9-10).

Ненадходження обов'язкових страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Матеріалами справи доведено наявність заборгованості відповідача тобто, правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, в зв'язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

2.Стягнути з відповідача - суб'єкта підприємницької діяльносп ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду в м. Ужгороді ( м. Ужгород, вул. Швабська,12Б , код ЄДРПОУ 20449653) заборгованість з погашення недоїмки, що виникла внаслідок неповної сплати страхових внесків за 2010 рік в сумі 1288,80 ( одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень вісімдесят копійок) грн.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.

СуддяЗ.Б. Плеханова