Справа № 191/755/14-ц
Провадження № 2/191/694/14
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2014 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кухар Д.О.
за участю секретаря - Яніній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема про стягнення заборгованості по заробітній платі, про стягнення середнього заробітку на час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» про стягнення заборгованості по заробітній платі, про стягнення середнього заробітку на час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи вимоги тим, що він ОСОБА_1, перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» з 02.08.2005 року на підставі наказу № 682/к від 04.08.2005 року.
З 01.05.2013 р. переведений наладчиком станків з ПУ та маніпуляторів 6-го розряду у відділі головного механіка.
З 2011 року у відповідача почали виникати проблеми з своєчасною виплатою заробітної плати, що в подальшому призвело до того, що позивач змушений був написати заяву про звільнення з займаної посади 29.11.2013 р., наказом № 343/к від 29.11.2013 р., позивача було звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.
На день звільнення з роботи відповідач не сплатив позивачу заробітну платню за період з 01.09.2011 р. по 29.11.2013 р. у розмірі 27013 грн. 29 коп.
Також позивач зазначив, що відповідно до статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь період затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити відшкодування, втому разі, коли спір на користь працівника.
Порядок обчислення середньої заробітної плати обчислюється відповідно до Постанові Кабінету Міністрів № 100 від 08 лютого 1995 року в п.2 якої визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Не виплата відповідачем всіх належних сум завдало позивачу моральну шкоду, яку він оцінює у 5000 грн. і вона полягає в наступному, 18 місяців позивач повинен вишукувати всіма можливими шляхами засоби до існування, сплати за навчання в Дніпропетровському Національному Університеті (копія чеків додається), оплаті проїзду на роботу та з роботи, оплату комунальних послуг, медичних послуг та в наслідок чого позивач був змушений взяти кредит в ПАТ Комерційний Банк "Приватбанк" (копія виписки з кредитної карти додається), який не зміг виплатити і по сьогоднішній день, в наслідок чого його кредитною справою зайнялась служба фінансової безпеки банку, що принижує честь та гідність позивача.
На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 27013 грн. 29 коп., та середній заробіток за період затримки розрахунку по заробітній платі з 30.11.2013 року по день винесення рішення за позовом, а також завданому йому моральну шкоду в сумі 5000 грн..
Представник відповідача подав заперечення на позовну заяву, в якій вказав, що позовні вимоги позивача про заборгованість по заробітній платі завишені на 6837 грн. 34 коп., по таким підставам: позивач включив в основну суму заборгованості по заробітній платі суми за квітень 2013 року - 1382 грн. 99 коп., травень 2013 року - 141 грн. 50 коп., червень 2013 року - 2105 грн. 80 коп., липень 2013 року - 1215 грн. 30 грн., серпень 2013 року - 1991 грн. 75 коп.. Вказані суми не підлягають стягненню з відповідача, оскільки дані суми стягуються з відповідача рішеннями КТС ПАО «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема, посвідчення про примусові виконання рішення КТС за № 100 від 22.05.2013 року, №112 від 25.07.2013 року, № 123 від 29.07.2013 року, № 136 від 13.09.2013 року, № 146 від 22.10.2013 року. Дані посвідчення були направлені до Амур - Нижньодніпровського відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ для примусового стягнення.
В задоволенні позовних вимог, щодо стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку по заробітній платі представник відповідача просить відмовити, на підставі того, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 18.05.2010 року, на рахунки підприємства накладено арешт, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість по заробітній платі.
Також представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 5000 гривень відмовити у повному обсязі, на підставі того, що позивачем не надані докази завдання відповідачем моральної шкоди.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити. Вказав, що моральна шкода була завдана йому, тим, що в нього не було грошей і він повинен був взяти кредит, по якому у нього виникла заборгованість по виплаті.
У судовому засіданні відповідач просив позовні вимоги задовольнити частково. Та погодився з сумою моральної шкоди у розмірі 1500 гривень.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач з 04 серпня 2005 року по 29 листопада 2013 року перебував у трудових відносинах з відповідачем ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема», працюючи на посаді наладчиком станків з ПУ та маніпуляторів 6-го розряду у відділі головного механіка і був звільнений за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці копія якої наявна у матеріалах справи.
Заборгованість підприємства при звільнені позивача згідно довідки про заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1, видана ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» складає 20175 грн. 95 коп., що визнано сторонами у судовому засіданні, а відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково.
Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В судовому засіданні встановлено, що розрахункові суми позивачем в день звільнення не отримані, спору між сторонами про розмір заборгованості по заробітній платі не існує, а тому у відповідності до ч.1 ст.117 КЗпП України відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.
Крім того, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.20 своєї постанови № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звільнився 29 листопада 2013 року, заборгованість по заробітній платі відповідачем позивачу до цього часу так і не виплачено, що підтвердили сторони у судовому засіданні, тобто час затримки розрахунку за цей період потрібно відраховувати з ( понеділка ) 02 грудня 2013 року на день постановлення рішення (11.03.2014 року) складає 100 днів.
Виходячи з положень п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року (з послідуючими змінами), про те, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках чинних законодавством, календарних днів.
Відповідно до довідки відповідача заробітна плата за два місяці перед звільненням позивача складає 4099 грн. 94 коп.
Робочі дні за два останні місяці складають: 35 робочих днів.
Тобто, середньоденна заробітна плата позивача складає 117,14 грн. (4099,94:35=117 грн. 14 коп.).
Таким чином, середній заробіток за час затримки, який відповідач повинен сплатити позивачу складає 8082 грн. 66 коп., з розрахунку 117,14 грн. (середньоденний заробіток) х 100 (кількість днів затримки) = 8082 грн. 66 коп..
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, стосовно відсутності вини відповідача так як постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2010 року було накладено арешт на розрахункові рахунки підприємства ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема», оскільки суду не доведено, що арешт накладено саме на розрахункові рахунки з яких здійснюється виплата заробітної плати і що арешт саме цих рахунків існує по теперішній час.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди також підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати моральних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Оскільки відповідач не сплачував заробітну плату позивачу, чим порушив його законні права на своєчасну оплату праці і тим самим привів до моральних страждань позивача, які виразилися в порушенні його нормальних життєвих зв'язків. З врахуванням характеру і обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, розміру невиплаченої позивачу заробітної плати, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає моральна шкода в сумі 2000 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та вимог Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову щодо трудових правовідносин, а тому з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема підлягає стягненню судовий збір на користь держави відповідно до Закону України « Про судовий збір », за декілька заявлених позовних вимог у сумі 730 грн. 80 коп..
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212, 214, 215, 218, 222, 367 ЦПК України, ст. ст. 47. 116,117,232,233,237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 1168 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 20175 (двадцять тисяч сто сімдесят п'ять ) гривень 95 (дев'яносто п'ять) копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки, починаючи з 02 грудня 2013 року по день винесення рішення суду в розмірі 8082 (вісім тисяч вісімдесят дві) гривні 66 (шістдесят шість) копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди в сумі 2000 (дві тисячи) гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема на користь держави : отримувач : УДКСУ у м. Синельникове Дніпропетровської області, Код ЗКПО : 37916468, Банк : ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО: 805012, КБКД та найменування рахунку : 22030001 Судовий збір (Державна судова адміністрація України), р/рахунок : 31213206700034. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати: 1) Слова "судовий збір"; 2) код ЄДРПО суду, до якого він звертається- Код ЄДРПО: Синельниківського міськрайонного суду - 26509592, судовий збір в розмірі 730 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Д. О. Кухар
Судове рішення № 37645535, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 11.03.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 191/755/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: