Постанова № 37644030, 17.03.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 березня 2014 р. № 820/1562/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до ТОВ фірма «Квітень ЛТД» про стягнення податкового боргу

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд стягнути з ТОВ фірма "Квітень ЛТД" заборгованість у сумі 23046,08 грн. за рахунок майна.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку як платник податків у Основ'янській ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області. Відповідно до облікових даних ОДПІ, відповідач на момент звернення до суду має податковий борг перед бюджетом України у сумі 23045,08 грн. з податку на додану вартість. Оскільки застосовані податковим органом позасудові заходи стягнення не призвели до погашення суми боргу в повному обсязі, спірна заборгованість підлягає погашенню в судовому порядку. Посилаючись на вказані вище обставини та приписи ст. 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник позивача - Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, прибув у судове засідання та склав на адресу суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без участі представника податкової інспекції.

Відповідач у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст. 33-35 КАС України. Конверт із судовою кореспонденцією повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання»Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства в силу імперативних приписів процесуального закону залишається незмінним при вирішенні будь-якого адміністративного спору, справа підлягає вирішенню на підставі наявних документів, відповідно до приписів ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів:

Статтею 67 Конституції України на кожного покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За визначенням п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації та набув статусу юридичної особи (а.с.43-45), перебуває на обліку як платник податків в Основ'янській МДПІ м.Харкова .

Відповідно облікових даних державної податкової служби, підприємство має податковий борг перед бюджетом у сумі 23045,08 грн.. з податку на додану вартість (а.с.37-40), який виник на підставі несплачених сум податкових зобов'язань нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 21.10.21011 року № 0004771520 та пені

У ході розгляду справи, доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Підпунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що податковим органом на адресу підприємства надіслано засобами поштового зв'язку податкову вимогу від 22.11.2011 року № 1421 (а.с. 36).

Відповідно до п.87.2. ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.88.1. ст.87 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Приписами пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень п.89.2 цієї статті, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п.89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, майно відповідача перебуває у податковій заставі, згідно акту опису майна № 39 від 19.12.2013 року, обтяжувая - Основ'янська МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС. (а.с. 42,46).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що з метою погашення податкового боргу, Основ'янською ОДПІ застосовувався ряд заходів по його стягненню, однак застосування зазначених заходів не призвело до погашення заборгованості, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, передбачено право органу державної податкової служби на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Однак, Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в позовній заяві поставлене питання про стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок його майна, що не передбачено Податковим кодексом України.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області шляхом надання дозволу Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на погашення суми податкового боргу у розмірі 571702, 57 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, як то передбачено підпунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 183-2, 186 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до ТОВ фірма «Квітень ЛТД» про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Надати дозвіл Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на погашення суми податкового боргу ТОВ фірма «Квітень ЛТД» (код ЄДРПОУ - 61009, м. Харків, вул..Деповскька,4а, код 19464536) у розмірі 23045 (двадцять три тисячі сорок п'ять) грн.. 08 коп., за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Зоркіна Ю.В.