Постанова № 37644002, 28.02.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2014 р. Справа № 809/414/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Кишинського М.І.

за участю секретаря судового засідання: Мельник О.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Зоренко О.В., Палько А.В.

від відповідача: Сухарський С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмежиною відповідальністю "ПЛП Партнерс"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання нечинними дій та скасування податкових повідомлень-рішень №0000082201 та №0000092201 від 29.01.2014 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "ПЛП Партнерс" (надалі-позивач) звернулося в суд з позовом до державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі-відповідач) про визнання нечинними дій та скасування податкових повідомлень-рішень №0000082201 та №0000092201 від 29.01.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, яким визначено суми податкових зобов'язань з урахуванням штрафних санкцій. Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що воно суперечить нормам чинного законодавства та фактичним даним отриманих в процесі податкової перевірки.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги з обставин викладених в адміністративному позові підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив, надавши суду письмове заперечення, просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву та заперечення, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області у період із 12.12.2013 року по 10.01.2014 року проводилась планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмежиною відповідальністю "ПЛП Партнерс" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №203/09-15-22-01/37793858 від 16.01.2014 року про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ "ПЛП Партнерс" та винесено податкові повідомлення рішення а саме: податкове повідомлення-рішення №000082201 від 29.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 581 689 грн. за основним платежем та 145 422 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення №000092201 від 29.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання по авансових внесках з податку на прибуток підприємств в розмірі 551 658 грн. за основним платежем 137 915 грн. за штрафними санкціями.

Як вбачається з акту перевірки №203/09-15-22-01/37793858 від 16.01.2014 року, підставою для прийняття такого рішення слугувало встановлення порушення ТОВ "ПЛП Партнерс" ст.ст. 3, 42, 207, 208 Господарського кодексу України, ст.ст.2, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відсутність поставок товарів (робіт, послуг), не встановлено товарність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих актів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Одночасно податковим органом виявлено порушення п.п.138.1. п. 138.1., п.138.4, п.138.6 ст.138,п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 581 689 грн., в тому числі за І квартал 2012 року в сумі 187 631 грн., за півріччя 2012 року в сумі 444 107 грн., три квартали 2012 року в сумі 519 266 грн., за 2012 рік в сумі 581 689 грн.

Підставами для прийняття вказаних висновків податкового органу є протоколи допитів фізичних осіб-підприємців в кримінальній справі, а саме ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які під час розслідування кримінальної справи дали неоднозначні свідчення щодо взаємовідносин із ТОВ "ПЛП Партнерс".

Зокрема, із протоколів допиту вказаних свідків в кримінальній справі, яка розслідувалась відділом кримінальних розслідувань державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, вбачається, що практично всі вони підтвердили дані здійснення підприємницької діяльності по випалюванню деревного вугілля в себе на приватних господарствах, а готову продукцію вони продавали ТОВ "ПЛП Партнерс" згідно товарно-транспортних накладних по безготівковому розрахунку з даним товариством.

Висновки перевіряючого податкового органу проте, що не всі зазначені фізичні особи-підприємця мають документальні підтвердження закупівлі дров у лісництвах, не мали у власності бочок для випалювання цих дров на деревне вугілля, не мали у власності чи оренді спеціальних земельних ділянок на яких проводили цю підприємницьку діяльність, жодного відношення для підтвердження достовірності та реальності закупівлі ТОВ "ПЛП Партнерс" деревного вугілля у цих підприємців фізичних-осіб не мають. Суд допускає, що закупівля дров у лісництвах цими підприємцями могла здійснюватись без достатнього документального підтвердження з порушенням бухгалтерського обліку, але за ці порушення відповідальність, в тому числі щодо податкових зобов'язань, можуть нести самі підприємці, а не контрагент, яки придбавав у них готову продукцію. Що стосується відсутності у підприємців бочок чи земельних ділянок на яких вони здійснювали випалювання деревного вугілля то ці посилання податкового органу на протоколи допиту свідків є абсолютно надуманими, так як в судовому засіданні з'ясовано, що бочки в яких проводиться випалювання дров, можна придбати на будь-якому ринку чи використати ті, які є у переважній більшості сільськогосподарських дворів, а тому договори оренди чи їх прокату між селянами не укладалась, а спеціально відведених земельних ділянок для цього виду робіт непотрібно, оскільки підприємці розташовували ці бочки на своїх городах та подвір'ях.

З протоколів допитів свідків, на які посилається податковий орган, вбачається що всі фізичні-особи підприємці сплачували податкові зобов'язання за здійснення підприємницької діяльності та мають підтверджуючі документи поставки готової продукції ТОВ "ПЛП Партнерс".

Згідно вимог кримінально-процесуального законодавства України оцінку доказів, зібраних під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження, вправі давати тільки суд, який розглядає кримінальну справу по суті.

Крім того, на даний час законодавством не передбачено можливість використання під час проведення перевірок платників податків матеріалів досудового розслідування кримінального провадження.

Згідно ч.4. ст.72 КАС України тільки вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності осіб, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Але як вбачається із матеріалів справи, та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, здобуті під час розслідування кримінальної справи покази свідків, які лягли в основу акту перевірки, його висновків та прийнятих повідомлень-рішень щодо збільшення податкових зобов'язань ТОВ "ПЛП Партнерс" не знайшли свого підтвердження при розгляді кримінальної справи судом в порядку кримінально-процесуального судочинства, так як кримінальну справу було закрито за смертю підозрюваного.

За таких обставин ці покази свідків не можуть вважатися в процесуальному порядку, без вироку суду, належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину форми, встановленої для нього законом, не тягне за собою недійсність правочину. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недісним (оспорюваний правочин).

Таким чином, твердження державних податкових ревізорів-інспекторів щодо недійсності укладених ТОВ "ПЛП Партнерс" договорів із окремими контрагентами, ґрунтуючись на приписах ч. ч. 1,5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки визнання правочинів недійсними може проводитися виключно в судовому порядку.

Крім того, постановою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № К/9991/50772/12 закріплено правову позицію щодо визнання податковими органами недійсності угод суб'єктів господарювання.

Зокрема, при постановленні вищевказаного рішення колегія суддів ВАС України прийшла до висновку, що головною підставою вважати правочин нікчемним є її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актом, які б факти в цьому акті не були відображені.

За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Вказана правова позиція закріплена також у постанові Пленому ВСУ від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", в якій, зокрема, зазначено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору.

Вказаним судовим рішенням визначено застосування "презумпції правомірності правочину" у господарських відносинах.

В постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № К/9991/50772/12 зазначено, що відбираючи у операції презумпцію її правомірності, ВАС України (лист ВАС України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11) тим самим визнає всі операції платника податків неправомірними діями. І презумпція правомірності рішень платника податків ця вада не компенсує, оскільки сфера її застосування обмежена сферою колізійних норм. Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані зобов'язати діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказані висновки підтверджуються і ст.20 Податкового кодексу України, відповідно до якої контролюючим органом не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Таким чином, державним податковим ревізором-інспектором, при встановленні факту безтоварності проведення господарських операцій та недійсності укладених договорів із фізичними особами-підприємцями, а саме ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, порушено вимоги чинного законодавства України, зокрема, ст.ст.203, 215, 216 ЦК України, ст. ст.3, 42, 207, 208, ГК України, ст.ст.20, 21 ПК України, ст.3 КАС України.

Що стосується висновку, зазначеного в акті перевірки №203/09-15-22-01/37793858, щодо встановлення порушення ТОВ "ПЛП Партнерс" п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п. 138.6 ст.138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 581 689 грн., в тому числі за І квартал 2012 року в сумі 187 631 грн., за півріччя 2012 року в сумі 444 107 грн., три квартали 2012 року в сумі 519 266 грн., за 2012 рік в сумі 581 689 грн., то слід зазначити наступне.

Підставою для вищезазначених висновків щодо заниження податку на прибуток, встановлення державними податковими ревізорами-інспекторами, безтоварності проведення господарських операцій та недійсності укладених договорів позивачем із фізичними особами-підприємцями, а саме ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Однак, враховуючи вищенаведені норми щодо неправомірності дій інспекторів по встановленню факту проведення безтоварних операцій із зазначеними фізичними особами-підприємцями, слід зазначити, що під час проведення перевірки працівниками інспекції надано первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій із зазначеними фізичними особами-підприємцями, а саме ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та бухгалтерських документів формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Зокрема, вказаними документами на підтверджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій та правосуб'єктність зазначених фізичних осіб-підприємців (на момент здійснення господарської операції).

Крім того, надано документи на підтвердження зв'язку між фактом придбання товарів та експортом товарів, а також понесенням інших витрат позивачем ТОВ "ПЛП Партнерс".

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 29.01.2014 року №000082201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 581 689 грн. за основним платежем та 145 422 грн. за штрафними санкціями внаслідок порушення пп.138.1.1 п. 138.1, п.138.4, п.138.6 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, податкове повідомлення-рішення від 29.01.2014 року №0000092201 про збільшення суми грошового зобов'язання по авансових внесках з податку на прибуток в розмірі 551 658 грн. за основним платежем та 137 915 грн. за штрафними санкціями внаслідок порушення п.57.1 ст.57, пп.138.1.1 п. 138.1, п.138.4, п.138.6 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України винесено незаконно, із порушенням норм чинного законодавства України, та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №000082201 та №0000092201 від 29.01.2014 року прийняте відповідачем неправомірно, а тому позов слід задовольнити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області форми "Р" №0000082201 від 29.01.2014 року та форми "Р" №000092201 від 29.01.2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подпється до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кишинський М.І.

Постанова буде складена в повному обсязі 05 березня 2014 року.