Вирок № 37643399, 05.03.2014, Київський районний суд м. Донецька

Справа № 1кп/257/19/14

257/401/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Чудопалової С.В.

при секретарі Кіптіла В.М.

за участю прокурора Чернищова Я.Ю.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Донецьку кримінальне провадження, зареєстрованого в єдиному державному реєстрі досудових розслідувань № 12012050110000370 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості, на території Київського району м. Донецька при наступних обставинах:

26.09.2012, приблизно о 17-40 годин, у сутінковий час доби, водій ОСОБА_3 керуючи, автомобілем «ВАЗ-2108» д/н НОМЕР_1, здійснював рух по проїзній частині вул. Артема з боку вул. Горної у напрямку площі Шахтарської у Київському районі м. Донецька. При під'їзді до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого поблизу будинку №152А по вул. Артема, позначеного дорожнім знаком та дорожньою розміткою, ОСОБА_3, діючи в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, проявляючи злочинну недбалість, неуважно стежачи за дорожньою обстановкою та відповідно не реагуючи на її зміни, при цьому маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та бачити пішохода ОСОБА_4, що перетинає проїзну частину вул. Артема по пішохідному переходу зліва направо по ходу його руху, не вжив заходів до зниження швидкості або зупинки керованого автомобілю «ВАЗ-2108», виїхав на пішохідний перехід, де у межах дорожньої розмітки «зебра» скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної події отримала закриту черепно-мозкову травму,забій головного мозку з наявністю осередків геморагічного просочування, субарахноїдальной крововилив, множинні забії, садна тулуба, кінцівок, гематова потиличної області, які утворилися від дії тупих предметів, або при ударі об такі, якими могли були виступаючи частини рухомого автотранспортного засобу та елементи дорожнього покриття, що спричинили потерпілій тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та викликали тривалий розгляд здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи та пояснив, що дійсно 26.09.2012 року приблизно о 18-00 год., керуючи автомобілем «ВАЗ-2108» д/н НОМЕР_1 вул. Артема у напрямку площі Шахтарської у Київському районі м. Донецька, на пішохідному переході, де у межах дорожньої розмітки «зебра» скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка переходила дорогу зліва-направо. Викликав швидку. На лікування потерпілої він сплатив в той же день 834,70 грн., а потім передав потерпілій в якості відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 4 000 грн. У скоєному розкаявся.

Представник потерпілого в судовому засіданні пояснив суду, що внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, їй встановлена третя група інвалідності, вона постійно звертається за медичною допомогою, неодноразово перебувала на амбулаторному та стаціонарному лікуванні.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності та істинності позицій обвинуваченого та інших сторін провадження, тому, враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, захисника, представника потерпілої, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України кваліфіковані вірно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, що він пенсіонер, має родину, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліках в диспансерах, раніше не судимий, згідно висновку щодо результатів медичної огляду № 1422 від 26.09.2012 року під час скоєння злочину ОСОБА_3 не перебував у стані алгокольного сп'яніння, добровільно надав потерпілій ОСОБА_4 матеріальну допомогу, а також пом'якшуючу його покарання обставину - визнання своєї провини, щиросердечне каяття.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, а також зазначених обставин справи, даних про особу обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити йому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу на користь держави без застосування до нього додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до п.3 ч .1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

В матеріалах кримінального провадження наявна позовна заява прокурора Донецької області в інтересах ККЛПЗОЗ «Обласна травматологічна лікарня» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 за період з 26.09.2012 року по 07.11.2012 року у розмірі 10759,56 грн. згідно довідки ККЛПЗОЗ «Обласна травматологічна лікарня» № 16 від 12.02.2013 року.

Згідно страхового полісу № АВ /6929993 від 06.04.2012 року цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 застрахована в ПрАТ СГ «ТАС», тому цивільний позов підлягає задоволенню з представника цивільного відповідача ПрАТ СГ «ТАС», відповідно до ст. 1187 ЦК України, та стягує шкоду у розмірі 10759,56 грн.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України

Питання про процесуальні витрати підлягають вирішенню відповідно до ст. 368 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314 , 373, 374, 475 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу у розмірі 5 100 (п'ять тисяч сто) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази - CD-R диск з відеозаписом ДТП, яка мала місце 26.09.2012 року в Київському районі м. Донецька за участі ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_4, який знаходиться в матеріалах справи, - залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення судової авто-технічної експертизи в розмірі 1 530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. на користь держави.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова група «ТАС» на користь комунального кліничного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я «Обласна травматологічна лікарня»на р/р 35429004002483 в УДКСУ в Донецькій області, код МФО - 834016, ОКПО 20366499 в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування поретпілої від злочину - 10759 (десять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 56 коп.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано через Київський районний суд міста Донецька протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встновленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя С.В. Чудопалова