Постанова № 37642191, 11.03.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Справа № 914/4280/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Мусаковському А.В.

розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без номера від 20.12.2013 року (вх. №01-05/89/14 від 09.01.2014 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2013 року

у справі №914/4280/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Вінниця

до відповідача-1 Сихівського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів

до відповідача-2 Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, м. Львів

за участю Прокуратури м. Львова

про стягнення 54521,17 грн. збитків

Представники сторін:

від прокуратури: Макогон Ю.І., старший прокурор відділу прокуратури Львівської області (посвідчення №020325);

від позивача: Дембовська О.В., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача-1: Дутка І.В., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача-2: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду від 28.01.2014 року, 19.02.2014 року та 04.03.2014 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2013 року у цій справі (суддя Крупник Р.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2) до Сихівського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, за участю Прокуратури м. Львова, про стягнення 54521,17 грн. шкоди. Стягнено з ФОП ОСОБА_2 1720,50 грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

Не погоджуючись з рішення місцевого господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт зазначає, що місцевий господарський суд не взяв до уваги, що бездіяльність органу державної виконавчої служби, яка встановлена судом першої та апеляційної інстанції, призвела до матеріальної шкоди в розмірі нестягнутої суми за наказам Господарського суду Львівської області від 25.08.2010 року у справі №6/83. ФОП ОСОБА_2 просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Сихівський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що позивачем не доведено причинний зв'язок між неправомірними діями державного виконавця і шкодою, яку зазнав позивач. Цей відповідач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

25 серпня 2010 року на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2010 року у справі №6/83 видано наказ на примусове виконання рішення про стягнення з Дочірнього підприємства «Львівміськбудіндустрія» на користь ФОП ОСОБА_2 54521,17 грн. заборгованості, 545,21 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.04.2013 року у справі №6/83, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року визнано протиправною бездіяльність Сихівського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 25.08.2010 року, яка полягала у порушенні порядку та строків виконання вказаного вище наказу.

Як вбачається з вимог позовної заяви, ФОП ОСОБА_2 просить стягнути з відповідачів 54521,17 грн. шкоди у вигляді сум вказаних у наказі Господарського суду Львівської області від 25.08.2010 року у справі №6/83, завданих внаслідок бездіяльності органу державної виконавчої служби при виконанні цього наказу.

Стаття 56 Конституції України гарантує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Положеннями ч.2 ст.87 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. Схожі за змістом положення містить ч.3 ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу».

Правове регулювання цивільної відповідальності за завдання позадоговірної шкоди, що має місце у даному спорі, здійснюється главою 82 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. При цьому неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

За приписами ст.1173 ЦК України відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. У разі наявності лише незаконної бездіяльності державного органу без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави для її відшкодування.

Як встановлено судом першої інстанції Сихівським відділом Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції проводяться виконавчі дій по виконанню зведеного виконавчого провадження щодо стягнення з Дочірнього підприємства «Львівміськбудіндустрія» заборгованості по зведеному виконавчому провадженні (до якого приєднано виконавче провадження позивача згідно наказу Господарського суду Львівської області від 25.08.2010 року у справі №6/83). Органом державної виконавчої служби здійснюється стягнення заборгованості на користь стягувачів згідно встановленої ст.44 Закону України «Про виконавче провадження» черговості. Вимога ФОП ОСОБА_2 відноситься до шостої черги.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не втратив можливості щодо отримання суми згідно відкритого виконавчого провадження, а покладення на Сихівський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відшкодувати спірну суму фактично зводиться до заміни боржника у виконавчому провадженні, що може призвести до одержання подвійної суми коштів (Аналогічну правову позицію займає Вищий господарський суд України у постановах від 16.09.2013 року №923/184/13-г та від 04.12.2012 року №5016/3343/2011 (17/191)).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення місцевого господарського суду від 09.12.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», зробив висновок про те, що з позивача слід стягнути 860,25 грн. судового збору, оскільки останній не сплачував його при зверненні до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2013 року у справі №914/4280/13 без змін.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006) 860,25 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.03.2014 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.