Ухвала суду № 37641709, 17.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/207/14 Головуючий 1 інстанції: Гусар П.І.

Справа №1-кп/626/174/13 Доповідач: Задніпровський О.О.

Категорія: ч.2 ст.309 КК України

УХВАЛА

іменем України

25 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді -Задніпровського О.О.,

суддів -Люшні А.І., Гук В.В.,

при секретарі -Євглевській В.В.,

за участю прокурора -Криворучко І.І.,

обвинуваченого -ОСОБА_1,

захисника -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Красноградського районного суду Харківської області від 11 грудня 2013 року у відношенні ОСОБА_1,

встановив:

Вироком Красноградського районного суду Харківської області від 11 грудня 2013,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища Ленінка

Красноградського району Харківської області,

з вищою освітою, не одружений, не працюючий,

проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням на 2 роки та покладенням обов'язків, передбачений ст.76 КК України.

Згідно з обвинувальним актом, на початку вересня 2012 року, знаходячись в межах селища Тишенківка Красноградського району Харківської області, ОСОБА_1 побачив в посадці біля поля дикорослі кущі коноплі, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання, виготовлення і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, зірвав їх і залишив на гілках дерев сушитися.

Потім приблизно через 3-4 доби, ОСОБА_1 приїхав на місце, де залишив сушитися кущі коноплі, обірвав з них листя і верхівки, привіз їх за місцем свого мешкання, де помістив їх до сумки і зберігав в своїй кімнаті без мети збуту. Надалі ОСОБА_1 курив коноплю в невеликих розмірах через сигарету.

01 жовтня 2012 року близько 9-10 години, ОСОБА_1 поїхав на роботу і узяв з собою невелику кількість коноплі, щоб її покурити, яку поклав в одяг.

В цей день, 01 жовтня 2012 року, о 17 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 був затриманий працівниками ПОП УБНОН ГУМВСУ в Харківській області в селищі Ленінка Красноградського району Харківської області, які в ході огляду його одягу виявили і вилучили ту саму речовину рослинного походження, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області від 22.10.2012 року за №2070, відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіса, вага канабіса в перерахунку на суху речовину складає - 6,3047 грама. Після цього в період часу з 18 години 40 хвилин до 19 години 16 хвилин, тими ж працівниками в ході огляду домоволодіння ОСОБА_1 була виявлена і вилучена та сама речовина рослинного походження, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області від 22.10.2012 року за №2080, відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіса, загальна вага канабіса в перерахунку на суху речовину та первинну вагу склала - 590, 2003 грама, яку він незаконно зберігав для особистого вживання без мети збуту.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Красноградського районного суду Харківської області скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі. В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що суд першої інстанції приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання, фактично перерахував обставини, які пом'якшують відповідальність і достатньо не вмотивував своє рішення про можливість виправлення засудженого при його звільненні від відбування покарання, як того вимагає п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також судом не було прийнято до уваги, що ОСОБА_1, будучи працездатною особою ніде тривалий час не працює. Крім того, прокурор зазначив, що судом не в повній мірі було враховано і обсяг вилученого небезпечного наркотичного засобу, який є небезпечним не тільки для підсудного, а й для оточуючих, виходячи із суспільної небезпечності злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, що заперечували проти задоволення апеляції прокурора і вважали вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дана справа була розглянута судом у порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, висновки суду про фактичні обставини справи та винність ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину ніким із учасників кримінального провадження не оскаржуються, тому апеляційним судом не перевіряються. Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.309 КК України кваліфіковані правильно, що також не оскаржується учасниками кримінального провадження.

Що стосується доводів прокурора про м'якість призначеного обвинуваченому покарання та незаконність звільнення від його відбування з випробовуванням, то, на думку колегії суддів, вони є безпідставними, оскільки призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, вчиненому та особі обвинуваченого, а рішення про звільнення від його відбування - вимогам ст.75 КК України.

Так, судом було враховано що ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, приймав участь у бойових діях в республіці Афганістан, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Також судом було враховано, що обвинувачений мешкає з матір'ю похилого віку, пенсіонеркою, дитиною війни.

Обставинами, що пом'якшують покарання, судом визнане щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Вирок Красноградського районного суду Харківської області від 11 грудня 2013 року у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: