Ухвала суду № 37640040, 04.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 761/496/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Маліновська В.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15.10.2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва (далі - Відповідач, Управління) про: визнання протиправними дій Відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2; визнання незаконним та скасування рішення та розпорядження Управління щодо утримання із пенсії Позивача встановлених переплат (пенсійного боргу); зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до чинного законодавства, компенсувати розмір фактично утриманих сум із пенсійних виплат.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.10.2013 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не було доведено факту отримання ОСОБА_2 пенсії внаслідок зловживання з боку останньої або подання страхувальником недостовірних даних.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, 11.08.2010 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком у зв'язку з досягненням пенсійного віку (а.с. 75-76). До заяви було додано: копію трудової книжки (79-86), довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 52 від 06.08.2010 року, видану ВАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» (а.с. 89), довідку про заробіток для обчислення пенсії № 09/45 від 26.08.2010 року, видану ВАТ «Макаронна фабрика» (а.с. 94), довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 16/05-3 від 05.08.2010 року, видану Кооперативом «Піонер» (а.с. 97).

Зі змісту копії протоколу № 98088 від 12.10.2010 року (а.с.71) вбачається, що Управлінням з 06.08.2010 року призначено ОСОБА_2 пенсію за віком.

Позивач, як працюючий пенсіонер, 10.10.2012 року звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії на підставі ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку з поданням відповідної заяви, 13.11.2012 року Комісія по вирішенню питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсії в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва прийняла рішення про можливість утримувати з ОСОБА_2 переплату у сумі 39 518,89 грн. по 20% належної до виплати пенсії щомісяця як надміру виплачені кошти (далі - Рішення), у зв'язку з подачею недостовірної довідки про заробітну плату, отриману за роботу за сумісництвом, що зафіксовано у протоколі від 13.11.2012 року № 206 (а.с. 50).

На підставі прийнятого та оформленого вищезазначеним протоколом рішення, 14.11.2012 року начальник Управління виніс розпорядження про утримання 20% пенсії Позивача до погашення переплати в сумі 39 518,89 грн. (далі - Розпорядження) (а.с.33).

Листом № 3260 від 14.11.2012 року Відповідач повідомив ОСОБА_2 про відповідне рішення.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. 42, 44, 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 101, 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у Відповідача правових підстав для стягнення з Позивача безпідставно отриманої суми пенсії, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, якими підтверджується факт наявності зловживань з боку Відповідача, а також подання страхувальником недостовірних даних.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно п. 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.

Приписами ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» закріплено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, з аналізу вищевказаних норм випливає, що підставою для повернення надміру виплаченої пенсії є або встановлення факту зловживання з боку пенсіонера, або подання страхувальником недостовірних даних.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, Відповідач при винесенні Рішення та Розпорядження керувався тим, що страхувальником (кооперативом «Піонер») видано недостовірну довідку про заробітну плату, отриману ОСОБА_2 у період її роботи на даному підприємстві з 01.1989 року по 12.1993 року (далі - Довідка про заробітну плату).

На підтвердження вищезазначеного Управлінням було складено довідку від 14.03.2013 року № 496/03, в якій вказано, що кооператив «Піонер» (код ЄДРПОУ 06651276) взято на облік в Управлінні 01.03.1997 року. За період з 01.03.1997 року по 31.12.1998 року дане підприємство заробітну плату не нараховувало та внески не сплачував. З 01.01.2001 року по 30.09.2001 року згідно звіту форми 4-ПФ, відбувалось нарахування збору з платників, які мають найманих працівників та не здійснюють витрат на оплату праці, перерахувань до фонду не здійснювалось. За період з 01.10.2001 року по 30.04.2003 року кооператив «Піонер» заробітну плату не нараховував, кошти до Пенсійного фонду не сплачував. З травня 2003 року Кооператив «Піонер» до управління не звітує (а.с. 32).

Крім того, обґрунтовуючи недостовірність Довідки про заробітну плату, Відповідач посилався на службову записку начальника відділу по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів, в якій зазначено аналогічні відомості (а.с. 124).

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, вищевказана довідка від 14.03.2013 року та службова записка не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки останні не містять жодної інформації про сплату кооперативом «Піонер» внесків до Пенсійного фонду України у період роботи Позивача, за який видано Довідку про заробітну плату, тобто, з 1989-1993 роки.

Поряд з цим, слід зазначити, що згідно звіту про нарахування страхових внесків за І півріччя 1992 року кооперативом «Піонер» було всього нараховано і заплачено внески в сумі 319 крб., згідно Звіту про нарахування страхових внесків за 9 місяців 1992 року - 319 крб., згідно Звіту про нарахування страхових внесків за І півріччя 1993 року - 319 крб.(а.с. 134, 136, 138), а тому твердження Апелянта про повну несплату страхувальником страхових внесків є необґрунтованим.

Крім іншого, Шевченківський районний суд м. Києва вірно зауважив, що акт № 31 від 14.05.2013 року про результати перевірки достовірності Довідки про заробітну плату було складено Управлінням після винесення Рішення та Розпорядження, що свідчить про передчасність винесення відповідних рішень.

Слід також зазначити, що за результатами даної перевірки встановлено, що кооператив «Піонер» за адресою: м. Київ, вул. Шамрила, 4-А, не знаходиться, а місцезнаходження підприємства встановити не вдалося. Проте, даний висновок спростовується наявними у матеріалах справи копіями Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 12-924/М-603 (а.с. 60) та Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 12/364 від 05.06.2013 року (а.с. 131).

Отже, в матеріалах справи відсутні докази, якими підтверджується недостовірність довідки про заробітну плату ОСОБА_2, отриманої нею за період з січня 1989 року по грудень 1993 року, проте наявні докази сплати страхових внесків страхувальником у 1992 році та І півріччі 1993 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про відсутність правових підстав, закріплених частиною першою статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для стягнення з Відповідача сум надміру виплаченої пенсії у розмірі 39 518,89 грн.

Крім того, оцінюючи доводи Апелянта про необґрунтованість висновку Шевченківського районного суду м. Києва про зобов'язання Управління здійснити перерахунок пенсії Позивачу по стажу та заробітній платі відповідно до заяви від 10.10.2010 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Приписами ч. 3 ст. 44 Закону закріплено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Положеннями п. 37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок), визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно п. 39 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з моменту призначення пенсії.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 подала відповідну заяву з необхідними документами 10.10.2012 року, а Рішення та Розпорядження Відповідача про визнання недостовірною Довідки про заробітну плату є неправомірними, Управління повинно виконати передбачений законом обов'язок щодо розгляду заяви Позивача та прийняття рішення про перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15.10.2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.