Постанова № 37639983, 12.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/91/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві - Крещик Н.В.,

представника відповідача - Державної податкової інспекції в м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області - Тімощука А.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, Державної податкової інспекції в м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про стягнення безпідставно стягнених коштів зі сплати єдиного внеску, -

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2014 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про стягнення безпідставно стягнених коштів зі сплати єдиного внеску в розмірі 5394,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вона не повинна сплачувати єдиний внесок за 2012 рік та І квартал 2013 року, оскільки їй призначено довічну пенсію за віком, а добровільної згоди на сплату єдиного внеску вона не давала. Відтак, оскільки будучи фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування в зв'язку з оформленою пенсією за віком позивач вказує, що мала право на звільнення від сплати єдиного внеску відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". В зв'язку з тим, що відповідач не повернув їй сплачену за 2012 та І квартал 2013 року суму єдиного внеску в загальному розмірі 5394,03 грн, позивач просить суд стягнути з УПФУ Октябрського району в м. Полтаві безпідставно стягнені кошти по сплаті єдиного внеску в розмірі 5394,03 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну податкову інспекцію в м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень вказував на те, що ОСОБА_1 протягом 2012 року - І кварталу 2013 року допущено порушення норм діючого законодавства в частині нарахування та своєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що потягло за собою винесення вимоги про сплату недоїмки від 01.03.2013 №Ф537 на суму 4200,00 грн. Зазначав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Твердження позивача про звільнення її від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як пенсіонера за віком, на думку представника відповідача є безпідставним, оскільки відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Однак ОСОБА_1 не досягла 60-ти річного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому не є пенсіонером за віком, не отримує пенсію по інвалідності.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що кошти, сплачені ОСОБА_1, в сумі 5394,03 грн. зараховані в сплату єдиного внеску за 2012 рік та І квартал 2013 року, а тому поверненню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку в УПФУ Октябрського району в м. Полтаві як платник єдиного внеску.

Окрім цього, матеріали справи свідчать також про те, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Волочинському районі Хмельницької області як пенсіонер та отримує пенсію за віком на загальних умовах (довідка та розпорядження про призначення пенсії /а.с. 9-10/).

З огляду на наявність у ОСОБА_1 недоїмки по сплаті єдиного внеску за 2012 рік, управлінням Октябрського району в м. Полтаві винесено вимогу про сплату недоїмки від 01.03.2013 №Ф537 (а.с. 35), а також враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України "Про державний бюджет на 2013 рік", розмір єдиного внеску за 2013 рік становить з 01.01.2013 - 398,01 грн., сума єдиного внеску за І квартал 2013 року складає 1194,03 грн.

ОСОБА_1 стверджує, що будучи фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування в зв'язку з оформленою пенсією за віком мала право на звільнення від сплати єдиного внеску відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Як свідчать матеріали справи, з приводу вищевказаного ОСОБА_1 зверталась до УПФУ Октябрського району в м. Полтаві з відповідними заявами. У відповідь на звернення позивача управлінням повідомлено, що відповідно до настання пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ОСОБА_1 повинна сплачувати єдиний соціальний внесок на загальних підставах. Кошти, сплачені ОСОБА_1, в сумі 5394,03 грн. зараховані в сплату єдиного внеску за 2012 рік та І квартал 2013 року.

Разом з тим, позивач вважає, що відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вона не повинна була сплачувати єдиний внесок у 2012 році, І кв. 2013 року, оскільки їй призначено довічну пенсію за віком, а добровільної згоди на сплату єдиного внеску вона не давала у зв'язку з чим звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI визначено порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску є завданням органів Пенсійного фонду України.

Підпунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак, повинні своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як свідчать матеріали справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у 2012 році та І кварталі 2013 року перебувала на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 вказаного Закону, для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу. Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Аналогічне визначене також у Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 (надалі - Інструкція).

Так, згідно з пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, у таких розмірах - 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Разом з тим, пунктом 7 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 №3609-VI (набрав чинності з 06.08.2011) внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" згідно з якими статтю 4 цього Закону доповнено частиною 4 такого змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

У відповідності до розпорядження управління Пенсійного фонду України у Волочинському районі Хмельницької області №194844 від 8.11.2013 (а.с. 10) та згідно з пенсійним посвідченням №НОМЕР_1, виданого Пенсійним фондом України (а.с. 11), ОСОБА_1 з 17.08.2011 призначено пенсію за віком на загальних умовах.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, в даному випадку не мають правового значення підстави призначення пенсії за віком.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що позивач є пенсіонером за віком та отримує пенсію відповідно до закону, а тому звільняється від сплати за себе єдиного внеску як фізична особа - підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 уклала з УПФУ Октябрського району в м. Полтаві договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому, безпідставними є посилання відповідача на те, що до ОСОБА_1 не може бути застосовано положення частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки вона не досягла 60-річного віку, тому що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачем у повному обсязі сплачено суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 2012 року по І квартал 2013 року.

Аналізуючи наведені положення Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд приходить до висновку, що у період з серпня 2011 року по І квартал 2013 року, з огляду на набрання 06.08.2011 чинності змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", внесених пунктом 7 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", ОСОБА_1, як пенсіонер за віком, який обрав спрощену систему оподаткування, не повинна була сплачувати суми єдиного внеску. Відтак, сплачені нею за період з 2012 року по І квартал 2013 року суми єдиного внеску у загальному розмірі 5 394,03 грн підлягають поверненню позивачу як помилково сплачені.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення ОСОБА_1 безпідставно сплачених нею до УПФУ Октябрського району в м. Полтаві сум єдиного внеску за період з 2012 року по І квартал 2013 року в загальному розмірі 5394,03 грн.

Згідно з частиною 13 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про повернення безпідставно сплачених нею до УПФУ Октябрського району в м. Полтаві сум єдиного внеску за період з 2012 року по І квартал 2013 року в загальному розмірі 5394,03 грн., підлягають задоволенню.

Законами України від 04.07.2013 №404-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" та від 04.07.2013 №406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", які набрали чинності 11.08.2013, урегульовано питання щодо передачі функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від Пенсійного фонду України Міністерству доходів і зборів України.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 №406-VII визначено, що процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи".

Суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах (пункт 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи").

Згідно спільного листа Міністерства доходів і зборів України та Пенсійного фонду України від 30.08.2013 №11149/5/99-99-17-03-01-16, №22777/03-01, з урахуванням положень пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" розпочату органами Пенсійного фонду України процедуру адміністрування стосовно прийняття та оброблення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та обліку сплати страхових коштів у картках особових рахунків платників продовжено до 30.09.2013.

З аналізу вказаних норм вбачається, шо суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Повернення зайво сплачених коштів здійснюється відповідно до положень Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №450, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2013 №1601/24133, згідно яких повернення коштів здійснюється у випадках:

- надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску, безпідставно стягнених сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів, відкритий в органі Казначейства за балансовим рахунком 3719;

- помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на неналежний рахунок органу доходів і зборів.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму єдиного внеску в розмірі 5 394,03 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову майнового характеру ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, Державної податкової інспекції в м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про стягнення безпідставно стягнених коштів зі сплати єдиного внеску задовольнити.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму єдиного внеску в розмірі 5 394,03 грн (п'ять тисяч триста дев'яносто чотири гривні три копійки).

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції в м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Стягнути з Державної податкової інспекції в м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір, за позовом ОСОБА_1, Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 березня 2014 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва