Постанова № 37639638, 14.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2014 року 15:40 № 826/795/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доІрпінської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2013 року №0113622600, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Ірпінської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі - відповідач або Ірпінська об'єднана ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2013 року №0113622600, винесене Ірпінською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області, про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб код платежу (5013050302) в сумі 126 939,16 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 року №0113622600, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб, винесене з порушенням положень Податкового кодексу України, оскільки, за твердженнями позивача, відповідачем було необґрунтовано використано нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка видана відділом Держкомзему у м. Бучі листом від 26.10.2011 року №482, без врахування зміни цільового призначення вищезазначених земельних ділянок.

У судове засідання 11.03.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, зазначаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності з положеннями Податкового кодексу України.

Суд у судовому засіданні 11.03.2014 року на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, а саме:

1. площею 2,3815 га, розташованої у Київській області, м. Буча, з цільовим призначенням землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення з кадастровим номером 3210800000:01:139:0033 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №359103);

2. площею 4,2196 га, розташованої у Київській області, м. Буча, з цільовим призначенням землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення з кадастровим номером 3210800000:01:139:0011 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №359104).

На підставі викладеного вище, Ірпінською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 року №0113622600, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 126 939,16 грн.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 року №0113622600 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Приписами ст. 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, правовідносини щодо нарахування та сплати якої врегульовано розділом XIII Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку, зокрема, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

При цьому, п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України передбачено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Як вбачається з письмових заперечень проти позову та підтверджено представником відповідача під час судового розгляду справи, оскаржуване податкове повідомлення рішення від 20.05.2013 року №0113622600 винесено без врахування витягів з технічної документації №758 та №759 від 18.05.2012 року про нормативну грошову оцінку вищезазначених земельних ділянок, які дійсні до 31.12.2012 року із зазначенням, що оскільки ОСОБА_1 не надано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на 2013 рік Ірпінською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області відповідно до ст. 286 ПК України та листа відділу Держкомзему у м. Бучі Київської області №482 від 26.10.2011 року (про нормативно грошову оцінку земель промисловості, комерційного використання і громадського призначення) було нараховано земельний податок на 2013 рік в сумі 126,9 тис. грн., що у повній мірі відповідає оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню.

Водночас, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Пунктом 274.1 ст. 274 ПК України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Разом з тим, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу, це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

В свою чергу, нормативно-правовим актом, який визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель, є Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року №1378-IV (надалі - Закон №1378).

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону №1378, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч. 2 ст. 20 Закону №1378).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 20 Закону №1378).

Так, листом відділу Держкомзему у м. Бучі Київської області від 26.10.2011 року №482, копія якого наявна у матеріалах справи, на запит від 21.10.2011 року №1744/9/173 стосовно нормативно-грошових оцінок земельних ділянок окремо по цільовим призначенням, які знаходяться у власності гр. ОСОБА_1 згідно держаних актів серії ЯЛ №359103 та ЯЛ №359104, які розташовані на території м. Буча, у додатку до вищезазначеного листа надано наступні дані щодо нормативно грошової оцінки земельних ділянок, які належать позивачу:

1. державний акт серії ЯА №359103 - всього за 2010 рік 4 579 624,50 грн.; всього за 2011 рік 4 579 624,50 грн.;

2. державний акт серії ЯА №359104 - всього за 2010 рік 8 114 290,80 грн.; всього за 2011 рік 8 114 290,80 грн.

З огляду на викладене вище та з матеріалів справи вбачається, що Ірпінською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області при нарахуванні позивачу суми земельного податку було застосовано нормативно грошову оцінку земельних ділянок станом на 2010-2011 роки, вказану в додатку до листа відділу Держкомзему у м. Бучі Київської області від 26.10.2011 року №482, без врахування витягів з технічної документації №758 та №759 від 18.05.2012 року про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, наданих позивачем Ірпінській об'єднаній ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься копія листа відділу Держземагентства у м. Бучі Київської області від 31.07.2013 року №28 адресованого відповідачу, зі змісту якого вбачається, що на запит Ірпінської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 10.07.2013 року №37/9-10-31-15-03-10, проінформовано про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, які перебувають у власності ОСОБА_1 з цільовим призначенням землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення розташовані у м. Бучі, яка становить 7 807 471,50 грн. площею 2,3815 га та 13 833 469,00 грн. площею 4,2196 га.

При цьому, відповідно до п. 285.1 та п. 285.2 ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Приписами ст. 286 ПК України визначено порядок обчислення плати за землю.

Так, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 286.1 ст. 286 ПК України).

Вищезазначене також кореспондується з положеннями п. 4 Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року №1066, згідно якого для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів коштів від сплати земельного податку та орендної плати за землю подаються щокварталу до 30 числа місяця наступного періоду відомості Держземагентством, Рескомземом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими головними управліннями земельних ресурсів - органам державної податкової служби відповідного рівня щодо: проведення нормативної грошової оцінки земель у межах населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом на міста обласного і районного значення, селища, села та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом землекористувачів за категоріями земель.

Таким чином, на підставі вищевикладених правових норм вбачається, що розмір земельного податку встановлюється на підставі нормативно грошової оцінки земельних ділянок, дані про яку формує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та яка подається контролюючому органу не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки.

В свою чергу, згідно п. 286.5 ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представником відповідача під час судового розгляду справи, Ірпінською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення від 20.05.2013 року №0113622600 без врахування отриманої від відділу Держземагентства у м. Бучі Київської області інформації, оформленої листом від 31.07.2013 року №28, про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, які перебувають у власності ОСОБА_1, яка відрізняється від нормативно грошової оцінки земельних ділянок вказаної представником відповідача у запереченнях проти позову.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що Ірпінська об'єднана ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області передчасно встановила розмір земельного податку, вказаного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні без врахування розміру нормативно грошової оцінки земельних ділянок, належних ОСОБА_1, станом на 2013 рік, оскільки така оцінка надана відділом Держземагентства у м. Бучі Київської області листом від 31.07.2013 року №28 за запитом від 10.07.2013 року №37/9-10-31-15-03-10, тобто вже після винесення вказаного податкового повідомлення-рішення, а, відтак, податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 року №0113622600 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому, іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В свою чергу, Ірпінською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 року №0113622600, винесене Ірпінською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) судові витрати з видатків Державного бюджету України, спрямованих на асигнування діяльності Ірпінської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (ідентифікаційний код: 38733873, адреса: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2а) у розмірі 253,88 грн. (двохсот п'ятдесяти трьох грн. 88 копійок).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок