Рішення № 37638488, 12.03.2014, Центрально-Міський районний суд м. Горлівки

12.03.2014 Суддя: Федько С. П.

Справа № 253/8341/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2014 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:

головуючого судді Федько С.П.

при секретарі Бродніковій І.О.,

представника позивача Груцинової І.О.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горлівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4, про звернення стягнення та виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк про зобов'язання ініціювати державну реєстрацію припинення іпотеки квартири,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що відповідно до укладеного договору № E02-08 від 21.08.2009 року ОСОБА_4 (далі - Третя особа) 05.02.2008 року отримала кредит у розмірі 228000.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.02.2013 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. У порушення норм закону та умов договору Третя особа зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, що призвело до збитків Позивача, які мають вираз у залученні Позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Третя особа станом на 04.06.2013 року має заборгованість - 80438.20 грн., яка складається з наступного: - 55862.03 грн. - заборгованість за кредитом; - 19851.24 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 656.44 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору: - 250.00 грн. - штраф (фіксована частина); - 3818.49 грн. - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_2 (далі - Відповідач) 05.02.2008 року уклали договір іпотеки № E02-08 (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 83.20 м2, житловою площею 54.80 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 176750 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі-покупцеві у разі порушення основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним.

Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

В зв'язку із подачею позову про звернення стягнення на заставлене майно, а саме квартиру (житловий будинок), загальною площею 83.20 м2, житловою площею 54.80 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та виселення громадян з цієї квартири, та у зв'язку з тим що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не є власником заставленого майна, на підставі наведеного та керуючись ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог позивач вважає обґрунтованим з точки зору процесуальної економії, оскільки заявлені вимоги випливають з одних і тих же підстав; підтверджуються одними й тими ж доказами; їх спільний розгляд прискорить вирішення справи та забезпечить своєчасне поновлення порушених прав Позивача.

Відповідно до п. 37 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя. Також, згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. При цьому, відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про іпотеку», яка регулює порядок виселення при позасудовій процедурі звернення стягнення (згідно з ст. 33 це звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя), та порядок виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки з задоволеними вимогами про виселення, встановлено: перед примусовим виконанням рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки з виселенням (2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку») іпотекодержатель за 30 днів направляє вимогу про добровільне звільнення житла, і тільки якщо такого звільнення приміщення не відбулось, звертається до органів ДВС за примусовим виселенням.

Таким чином, законодавцем не встановлено для іпотекодержателя обов'язку направлення будь-яких претензій іпотекодавцю перед зверненням до суду з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Слід додатково зауважити, що Позивач, до звернення із позовом до суду, з метою надання можливості відновити платіжну дисципліну за кредитним зобов'язанням, надіслав повідомлення боржнику (іпотекодавцю, якщо він є відмінним від боржника) про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору з вимогою добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення у разі продовження порушення. Відповідні повідомлення та докази, що підтверджують їх направлення подані разом з даним позовом у якості відповідних додатків.

Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № E02-08 від 21.08.2009 року, в розмірі 80438.20 грн. - звернути стягнення на квартиру загальною площею 83.20 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № E02-08 від 05.02.2008 р.) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити Відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Відповідач звернувся із зустрічним позовом, в якому просив зобов'язати ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ініціювати державну реєстрацію припинення іпотеки квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, подавши державному реєстратору належним чином оформлену заяву, а також повернути ОСОБА_2 оригінали правовстановлюючих документів на к вказану квартиру.

Свій позов відповідач мотивувала наступним. Вона поручалася за виконання договору кредиту третьою особою на підставі договору поруки та договору іпотеки. Отже, являється солідарним поручителем. З огляду на умови кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки та вимог чинного законодавства, зокрема, ч. 4 ст. 559 ЦК України, в якій вказано, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання стоку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, - іпотека квартири та порука припинилася не пізніше 22 серпня 2013 року, оскільки кредитним договором визначено остаточний термін виконання основного зобов'язання з повернення кредиту ОСОБА_4 20 лютого 2013 року. За договором поруки банк мав право пред'явити вимогу до відповідача як до поручителя до 21 серпня 2013 року, чого банком не було зроблено до сьогоднішнього дня включно, внаслідок чого порука припинилася не пізніше 22 серпня 2013 року. Надане банком до матеріалів справи повідомлення від 09 березня 2013 року адресовано третій особі і не містить конкретних вимог до відповідача як до поручителя, тому не може вважатися вимогою в розмінні ст. 555 ЦК України та умов договору поруки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, в задоволенні зустрічного позову просила відмовити, посилаючись на те, що застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку, не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки. У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами закону не передбачена.

Відповідач та її представник проти первісного позову заперечували, позовні вимоги зустрічного позову підтримали, мотивуючи аналогічно викладеним у позові.

Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору № E02-08 від 21.08.2009 року третя особа ОСОБА_4 05.02.2008 року отримала кредит у розмірі 228000.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.02.2013 року.

У порушення норм закону та умов договору Третя особа зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Третя особа станом на 04.06.2013 року має заборгованість - 80438.20 грн., яка складається з наступного: - 55862.03 грн. - заборгованість за кредитом; - 19851.24 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 656.44 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору: - 250.00 грн. - штраф (фіксована частина); - 3818.49 грн. - штраф (процентна складова).

Вказане підтверджено наданим позивачем розрахунком заборгованості, проти чого іншими учасниками заперечень не надано.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і відповідач ОСОБА_2 05.02.2008 року уклали договір іпотеки № E02-08. Згідно з договором іпотеки відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 83.20 кв.м, житловою площею 54.80 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 176750 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Стаття 38 ЗУ «Про іпотеку» встановлює наступну процедуру продажу предмету іпотеки: шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві.

Таким чином, ст.ст.33,38,39 ЗУ «Про іпотеку» надають право іпотекодержателю одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки на підставі рішення суду, в якому буде зазначено один із способів реалізації, а саме: продаж іпотекодержателем предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

В Договорі іпотеки зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом: продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом…на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку».

Таким чином, вимога позивача звернути стягнення на квартиру шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, основана на вимогах ст.ст.33,38,39,41 ЗУ «Про іпотеку» та підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про виселення з квартири, яка є предметом іпотеки, відповідача та інших осіб, які зареєстровані та або проживають у квартирі, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таке попередження має бути після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення. Тільки після цього всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Та, якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачені ч.3 ст.109 ЖК України. Оскільки такого рішення не приймалось, та вимога мешканцям не направлялась, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Таким чином, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - в частині звернення стягнення на предмет іпотеки. В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи зустрічний позов ОСОБА_2 про припинення договору іпотеки, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону країни «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки. У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.

Відповідно до п. 37 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя.

Отже, доводи відповідача стосовно не надіслання їй банком вимоги про усунення порушення зобов'язання, що, на її погляд, звільняє її від обов'язку по сплаті заявленої суми боргу перед банком - є хибними, оскільки не впливають на предмет позову банка про звернення стягнення.

З огляду на викладене, зустрічні позовні вимоги як безпідставні задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 218, 223 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № Е02-08 від 21 серпня 2009 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_4, розмір заборгованості станом на 04 червня 2013 року дорівнює 80438 (вісімдесят тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 20 коп. і складається з наступного: 55862(п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 03 коп . - заборгованість за кредитом; 19851(дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 24 коп . - заборгованість по процентах за користування кредитом; 656(шістсот п'ятдесят шість) грн. 44 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору : 250.00 (двісті п'ятдесят) грн. - штраф (фіксована частина); 3818 (три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 49 коп. - штраф (процентна складова) - звернути стягнення на квартиру загальною площею 83.20 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № Е02 від 05 лютого 2008 року Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно, з проведенням дій щодо технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування,з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для здійснення продажу предмету іпотеки.

В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_4, про зобов'язання Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ініціювати державну реєстрацію припинення іпотеки квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, подавши державному реєстратору належним чином оформлену заяву, а також повернути ОСОБА_2 оригінали правовстановлюючих документів на вказану квартиру - відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 804 (вісімсот чотири) грн. 38 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області протягом десяти днів, з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. П. Федько