Постанова № 37637429, 13.03.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Справа № 918/259/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача - Воронюк К.Ю.;

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - Кітовський В.Л., Скоков Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача-2 приватного підприємства "СД" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.02.14 р. у справі № 918/259/13-г (суддя Політика Н.А.)

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів"

до Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод"

Приватне підприємство "СД"

про стягнення заборгованості в сумі 121 590 грн. 57 коп.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" та приватного підприємства "СД" про солідарне стягнення збитків у сумі 121 590,57 грн. /т.1, а.с.3-6/.

Рішенням господарського суду Рівненського області від 23.04.2013 року у справі № 918/259/13-г позов ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" до ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та ПП "СД" про стягнення в сумі 121 590,57 грн. задоволено частково. Стягнуто з ПП "СД" на користь ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" 121 590, 57 грн. - збитків та 1 215,91 грн. судового збору. В частині позовних вимог про стягнення з ЗАТ "Рівненський ливарний завод" 121 590,57 грн. збитків у позові відмовлено /т.1, а.с.178-185/.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.2013 року у справі № 918/259/13-г скасовано. Прийнято нове рішення, яким стягнуто з ЗАТ "Рівненський ливарний завод" 121 590,57 грн. збитків, в позові до ПП "СД" відмовлено /т.1, а.с.223-229/.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2013 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року скасовано, рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.2013 року у справі № 918/259/13-г залишено без змін /т.2, а.с.41-47/.

30.12.2013 року ПП "СД" звернулось до господарського суду Рівненської області із заявою № 67 про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.2013 року у справі № 918/259/13-г за нововиявленими обставинами /т.2, а.с.49-52/.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.02.2014 року у справі № 918/259/13-г (суддя Політика Н.А.) заяву № 67 від 30.12.2013 року ПП "СД" про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.2013р. у справі № 918/259/13-г залишено без задоволення /т.2, а.с.97-103/.

Відповідач-2 ПП "СД", не погоджуючись із зазначеною ухвалою, звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу скасувати, скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.2013 року у даній справі з прийняттям нового рішення, яким позов ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" до ЗАТ "Рівненський ливарний завод" задоволити, стягнувши 115 500,00 грн. збитків, в позові до ПП "СД" - відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- ПП «СД» у заяві вказав на факт вчинення у березні-червні 2012 року виконуючим обов'язки генерального директора ЗАТ "Рівненський ливарний завод" ОСОБА_4 злочинів за обставин, які описані у відповідних судових рішеннях як на нововиявлену обставину;

- ПП «СД» вказує на факт вчинення злочину, а не наявність кримінального провадження щодо ОСОБА_4;

- місцевим господарським судом залишено поза увагою той факт, що у вироку Рівненського районного суду від 30.07.2013 року та ухвалі Апеляційного суду Рівненської області від 28.10.2013 року вказано на відсутність вини ПП «СД» у заподіянні збитків.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з ПП «СД» 121 590,00 грн. збитків відсутні; просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.2013 року у даній справі з прийняттям нового рішення, яким позов ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" до ЗАТ "Рівненський ливарний завод" задоволити, стягнувши 115 500,00 грн. збитків /т.2, а.с.108-111/.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Рівненської області при винесенні ухвали правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законну та обгрунтовану ухвалу, а тому просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /т.2, а.с.121-124/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 13.03.2014 року /т.2, а.с.106-107/.

13 березня 2013 року в судовому засіданні позивач та відповідач-2 повністю підтримали вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї відповідно.

13 березня 2013 року відповідач-1 участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи /т.2, а.с.119/.

Поскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача-1.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін, з огляду на таке.

Рішенням господарського суду Рівненського області від 23.04.2013 року у справі № 918/259/13-г позов ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" до ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та ПП "СД" про солідарне стягнення збитків у сумі 121 590,57 грн. задоволено частково. Стягнуто з ПП "СД" на користь ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" 121590,57 грн. - збитків та 1215,91 грн. судового збору. В частині позовних вимог про стягнення з ЗАТ "Рівненський ливарний завод" 121 590,57 грн. збитків у позові відмовлено /т.1, а.с.178-185/.

Господарський суд Рівненського області вмотивував рішення тим, що:

- 30 вересня 2011 року між ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" (Орендодавець) та ЗАТ "Рівненський ливарний завод" (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення будівлі Градирня ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" Інв. № 20085 за № О-РЗТА-РЛЗ-7, за умовами якого орендодавець зобов'язується передати у строкове платне користування майно, а саме: нежитлове приміщення будівлі Градирня (інв.№ 1100088) та нежитлове приміщення будівлі Градирня (інв.№ 120085), що розміщені за адресою: Рівненська область, с.Городок, вул.Барона Штейнгеля, 4а, та є власністю ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів";

- орендоване майно - приміщення будівлі Градирня (інв. № 110088) передано по акту приймання-передачі від 22 лютого 2012 року, підписаному повноважними представниками сторін та скріпленому печатками сторін. Технічний стан майна, що передається в оренду - задовільний.

- 13.03.2012р. між ПП "СД" (підрядник) та ЗАТ "РЛЗ" (замовник) укладено договір будівельного підряду, яким визначено обов'язок Підрядника своїми силами провести демонтаж обладнання та металоконструкцій очисних споруд а саме: теплотраси інв. № 130049, теплових мереж інв. № 130043 та споруди градирні інв. № 120084. Даний договір виконувався відповідачами згідно актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) № 7 від 02.04.2012р., № 8 від 17.04.2012р., № 9 від 08.05.2012р. Виконані роботи відповідачем 2 частково оплачені відповідачем 1.

- орендодавцем ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" на підставі наказу № 2 від 22.01.2013 року проведено перевірку наявності, стану та ефективності використання орендованого майна, якою встановлено, що п'ятисекційна градирня (інв. № 110088) не експлуатується, термін використання градирні вичерпано, знаходиться в непридатному до подальшого використання технічному стані. Всі металоконструкції демонтовано;

- причинний зв'язок, як елемент цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

- протиправна поведінка відповідача 2 ПП "СД" полягала у пошкодженні (демонтажу) відповідачем 2 обладнання та металоконструкцій майна, яке було передане відповідачу 1 ЗАТ "РЛЗ" в оренду. Дозволу на проведення таких робіт позивач ВАТ "РЗТА" відповідачам не надавав.

- шкідливим результатом протиправної поведінки відповідача 2 при вчиненні дій з демонтажу, є пошкодження майна та неможливість його використання у майбутньому у зв'язку з його пошкодженням.

- протиправна поведінка відповідача 2 - демонтаж обладнання та металоконструкцій, передувала в часі тому шкідливому результату для позивача, який настав у зв'язку із неможливістю подальшого використання цього майна (градирні) за призначенням у зв'язку з його пошкодженням. При цьому, шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки відповідача 2, оскільки, як вбачається із матеріалів справи пошкодження майна відбулось внаслідок здійснення відповідачем 2 демонтажу обладнання та металоконструкцій п'ятисекційної градирні;

- відповідачем-2 не подано суду належних та допустимих доказів, що спростовували б їх вину у заподіянні збитків. Натомість, вина відповідача-2 доводиться порушенням ним установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності (ст.224 ГК України), тобто, вчинення дій - демонтаж обладнання та металоконструкцій п'ятисекційної градирні (інв. № 1100088), яка належить на праві власності ВАТ "РЗТА", без жодних правових підстав.

- позивачем не подано суду належних та допустимих доказів того, що відповідач-1 вчиняв дії, які призвели до пошкодження майна позивача - завдання шкоди (т.1, а.с.178-185).

ПП "СД" заяву про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.2013 року у справі № 918/259/13-г за нововиявленими обставинами обгрунтовує ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 28.10.2013 року у справі № 570/2884/13-к, якою ОСОБА_4, виконуючого обов'язки генерального директора ЗАТ "Рівненський ливарний завод" на час демонтажу обладнання, визнано винним за част.1 ст.365-1, част.1 ст.209 КК України. Апеляційним судом встановлено, що 12.03.2012 року ОСОБА_4, перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки генерального директора ЗАТ "Рівненський ливарний завод", будучи службовою особою, діючи в інтересах третіх осіб, а саме акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", знаходячись за місцем фактичного розташування даного товариства за адресою: вул.Привокзальна, 2, с.Городок Рівненського району Рівненської області, уклав від імені ЗАТ "Рівненський ливарний завод" договір № 5 будівельного підряду із ПП "СД" щодо проведення демонтажу 100 тон обладнання та металоконструкцій опорних споруд. Відповідно до Додатку № 1 до вказаного договору демонтаж проводиться на об'єктах: "Споруда градирні", інвентарний номер 120084; "Теплові мережі", інвентарний номер 130043 та "Теплотраса", інвентарний номер 130049, що належить ЗАТ "РЛ3". ОСОБА_4 під приводом виконання умов договору даного будівельного підряду, надав усне розпорядження керівнику ПП "СД" про проведення демонтажу обладнання і металоконструкції із об'єкту "П'ятисекційна градирня" з інвентарним номером 110088, який належить ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" та відповідно до акту приймання - передачі основних засобів від 01.10.1999 року знаходиться на відповідальному зберіганні у ЗАТ "Рівненський ливарний завод", який мав право зберігати вказане майно, але не мав правомочності ним розпоряджатись. Після повного виконання демонтажних робіт із об'єкту "П'ятисекційна градирня" інвентарний номер 110088, 02.04.2012 року ОСОБА_4 прийняв виконані роботи, чим завдав ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" матеріальних збитків на загальну суму 115 500,00 грн.

Таким чином, у кримінальній справі № 570/2884/13-к, вирок по якій набрав законної сили, винним у демонтажу обладнання визнано посадову особу ЗАТ "Рівненський ливарний завод" - ОСОБА_4, який надавав як замовник за договором № 5 будівельного підряду із ПП "СД", відповідні розпорядження підряднику - ПП "СД" про виконання робіт саме на градирні з інвентарним номером 110088, яка належала ВАТ "РЗТА". Тобто, на думку скаржника, обставини, встановлені ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 28.10.2013р. у справі № 570/2884/13-к мають ознаки нововиявлених обставин відповідно до ст.112 ГПК України.

Колегією судів встановлено, що про наявність вироку Рівненського районного суду від 30.07.2013 року у справі № 570/2884/13-к та ухвали Апеляційного суду Рівненської області у справі №570/2884/13-к від 28.10.2013 року відповідачу-2 стало відомо в листопаді 2013 року, тобто вирок суду не був винесений на час розгляду справи № 918/259/13-г господарським судом Рівненського області 23.04.2013 року у справі та не міг бути відомий заявникові ПП "СД" під час розгляду останньої.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що обставини, встановлені в ухвалі Апеляційного суду Рівненської області у справі № 570/2884/13-к від 28.10.2013 року, не спростовують вини ПП "СД"; повно та всебічно досліджені господарським судом Рівненської області у рішенні від 23.04.2013 року у справі № 918/259/13-г, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2013 року.

Згідно п.1 част.2 ст.112 ГПК України, підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, а тому є підставою для нового звернення до суду.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Згідно п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду україни від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК України.

Так, підставою для прийняття рішення господарським судом Рівненської області від 23 квітня 2013 року є наявність складу правопорушення у діях відповідача 2 ПП "СД" при демонтажу обладнання та металоконструкцій п'ятисекційної градирні (інв.№ 1100088), яка належить ВАТ "РЗТА" на праві власності. Майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо не доведе, що шкоду завдано не з її вини (ст.1166 ЦК України). Як зазначено в рішенні суду, ПП "СД" не доведеного того факту, що шкода, завдана позивачу, завдана не з його вини.

Проте, на думку відповідача-2, вина ПП "СД" виключається, оскільки вироком у кримінальній справі № 570/2884/13-к, який набрав законної сили, винним у демонтажу обладнання визнано посадову особу ЗАТ "Рівненський ливарний завод" - ОСОБА_4, який надавав, як замовник за договором № 5 будівельного підряду із ПП "СД", відповідні розпорядження підряднику - ПП "СД" про виконання робіт саме на градирні з інвентарним номером 110088, яка належала ВАТ "РЗТА". Зазначене ПП "СД" ввважає нововиявленою обставиною для перегляду рішення.

Натомість, суд не погоджується з даним твердженням заявника, оскільки вина ПП "СД" доведена у судовому порядку, що стверджується відповідними рішеннями, а наявність вироку по відношенню до службової особи відповідача-1 ЗАТ "Рівненський ливарний завод" не виключає вини відповідача-2 ПП "СД", яка не спростована останнім у судовому порядку.

Не заслуговує на увагу твердження заявника, що нововиявленою обставиною є притягнення посадової особи ЗАТ "Рівненський ливарний завод" до кримінальної відповідальності за дії щодо демонтажу, передбачені договором будівельного підряду, поскільки відсутні ознаки існування нововиявлених обставин, а саме:

- існування на час розгляду справи - згідно ст.35 ГПК України вироку суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішення спору з питань чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Вирок по обвинуваченню посадової особи набрав законної сили 28 жовтня 2013 року, тобто дана обставина не існувала на час розгляду справи 23.04.2013р.;

- ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи - в своїй заяві про перегляд відповідач-2 посилається на те, що обставини про притягнення до кримінальної відповідальності посадової особи відповідача-1 стали йому відомі в листопаді 2013 року. Однак, на ці обставини представники ПП «СД» посилалися при розгляді справи в апеляційному порядку, про що зазначено в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 р. (т.1 а.с.223-229), яким протокол допиту підозрюваного не прийняті судом до уваги, тобто з викладеного можна зробити висновок, що відповідачу-2 було відомо про притягнення вищевказаної особи до кримінальної відповідальності;

- істотність даних обставин для розгляду справи - наявність вироку суду не виключає презумпції вини відповідача-2, яка доведена в судовому порядку, та відсутність доказів її спростування.

Враховуючи викладене, заява ПП „СД" про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 28 жовтня 2013 року у справі № 918/259/13-г за позовом ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" до ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та ПП "СД" про стягнення збитків у сумі 121 590 грн. 57 коп. до задоволення не підлягає, дане рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Ухвала господарського суду Рівненської області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.02.2014 року у справі № 918/259/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємства "СД" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/259/13-г повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.