Ухвала суду № 37637100, 11.03.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" березня 2014 р. Справа № 7/79-Б за заявою підприємства, що належить повністю іноземному інвестору "Гран-інвест", м.Луцьк

до закритого акціонерного товариства "Західпромбуд", м. Луцьк

про банкрутство

Суддя Шум М.С.

Представники:

від ініціюючого кредитора: ОСОБА_1

від боржника: ОСОБА_2

від заявників: ПП "Айслаг", ТзОВ "Волинська будівельна компанія", фізична особа ОСОБА_3, представник підприємця ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ПАТ "Луцькавтодор", ЗАТ "Західспецсталь", ПАТ "УГМК"

розпорядник майна: Темчишин В. П.

встановив: ухвалою господарського суду Волинської області від 03.07.2009 року за заявою підприємства, що належить повністю іноземному інвестору "Гран-інвест" порушено провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства "Західпромбуд". Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Темчишина В. П.

19.01.2013 року набрав чинності Закон України № 4212-VI від 22.12.2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.

Відповідно до абз. 3 п. 1.1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із змінами та доповненнями, положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відтак, при затвердженні у даній справі реєстру вимог кредиторів боржника застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013 року.

Ухвалою суду від 21.01.2014 року, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року надано дозвіл закритому акціонерному товариству "Західпромбуд" на передачу недобудованого дев'ятиповерхового (180-квартирного) житлового будинку по АДРЕСА_1 для подальшого завершення будівництва в комунальну власність Луцької міської ради з подальшою передачею створеному дольовиками обслуговуючого кооперативу "Липинського-4", знято арешти із дев'ятиповерхового (180-квартирного) житлового будинку по АДРЕСА_1, заборони на відчуження та інші обтяження, знято мораторій на задоволення вимог дольовиків дев'ятиповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 04.03.2014 року розгляд справи (реєстру вимог кредиторів) призначено на 11.03.2014 року.

Представник ПАТ "УГМК" через канцелярію суду подав додаткові пояснення в яких просить визнати заявлені товариством вимоги у повному обсязі та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника.

Розпорядник майна через канцелярію суду подав остаточний реєстр вимог кредиторів ЗАТ "Західпромбуд".

Представник боржника надав суду протокол №1 установчих зборів акціонерів ЗАТ "Західпромбуд" від 21 червня 1999 року, заяву про наявність заборгованості перед працівниками товариства-боржника по заробітній платі в розмірі 955 300 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Західпромбуд" опубліковано в газеті "голос України" №152 (4652) 15.08.2009 року (Т. 1, а. с. 30).

Вимоги ініціюючого кредитора - підприємства, що належить повністю іноземному інвестору "Гран-Інвест" в розмірі 433 167 грн. 11 коп. визнані ухвалою суду від 10.08.2009 року та правомірно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

433 167 грн. 11 коп. - 4 черга;

400 грн. судових витрат - 1 черга.

До суду та адресу розпорядника майна надійшли грошові вимоги до боржника, які розглянуті судом та розпорядником майна, а саме:

Заява приватного акціонерного товариства "Луцькавтодор" (Т. 1, а. с. 33-44), який є повним правонаступником закритого акціонерного товариства "Луцькавтодор", що підтверджується долученим до матеріалів справи витягом із статут товариства, затвердженого загальними зборами акціонерів ( протокол від 15.03.2011 року №15, Т. 20, а. с. 101-103) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 2 264 грн. 08 коп. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Грошові вимоги заявника випливають з невиконання боржником зобов'язань в частині оплати наданих послуг. ЗАТ "Луцькавтодор" надало боржнику послуги катка на заявлену суму, що підтверджується рахунком-фактури №СФ-000197 від 26.06.2008 року та актом здачі-приймання робіт №ОУ-0000117 від 26.06.2008 року (Т. 1, а. с. 38-39).

08.07.2009 року боржнику направлена вимога від 07.08.2009 року №143 про сплату коштів, що підтверджується поштовою квитанцією (Т. 1, а. с. 44), проте така залишена без задоволення.

Вимоги ЗАТ "Луцькавтодор" правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

2 264 грн. 08 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

Заява Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку (Т. 1, а. с. 98-119) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 373 682 грн. 87 коп. з яких 364 029 грн. 39 коп. заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 8 306 грн. 04 коп. штраф за несвоєчасну сплату внесків, 1 347 грн. 44 коп. - пені подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Заявлені вимоги підтверджені долученими до матеріалів справи актом планової перевірки ЗАТ "Західпромбуд", розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2008 року - липень 2009 року.

Вимоги УПФУ в м. Луцьку правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

364 029 грн. 39 коп. - 2 черга;

9 653 грн. 48 коп. - 6 черга

Заява Луцького міського центру зайнятості (Т. 1, а. с. 120-122) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 19 986 грн. 49 коп. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Відповідні вимоги є заборгованістю по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття станом на 01.07.2009 року та підтверджується поданими боржником звітами.

Вимоги Луцького міського центру зайнятості правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

19 986 грн. 49 коп. - 2 черга

Заява товариства з обмеженою відповідальністю "Амріта" (Т. 1, а. с. 124-128) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 108 516 грн. 13 коп. в т . ч. 95 498 грн. 93 коп. основного боргу, 10 591 грн. 49 коп. втрати від інфляції, 2 425 грн. 71 коп. річні подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Заявлений розмір вимог підтверджуються рішенням господарського суду Волинської області від 15.06.2009 року №9/70-38 (Т. 1, а. с. 128)

Вимоги ТзОВ "Амріта" правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

108 516 грн. 13 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

Заява публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (Т. 1, а. с. 129-171) з врахуванням заяви про уточнення кредиторських вимог (Т. 1, а. с. 169-171) до боржника в сумі 177 512 грн. 31 коп. в т. ч. 71 532 грн. 79 коп. основного боргу, 12 645 грн. 28 коп. проценти за користування кредитом, 81 090 грн. 19 коп. пеня за порушення строків погашення кредитної лінії, 120 грн. 05 коп. пеня за порушення строків оплати процентів, 8 803 грн. 00 коп. витрати пов'язані із вчиненням виконавчого напису на договорах застави, 321 грн. 00 коп. судові витрати по справі подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Грошові вимоги банку випливають з невиконання боржником зобов'язань за договором кредиту №Т/220806/к-25 від 29.09.2006 року.

Відповідно до зазначеного договору банк надає боржнику кошти у вигляді кредитної лінії, що встановлюється у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а боржник зобов'язується повернути кошти, отримані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією - 20% річних та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором (п. п. 1.1,1.4 договору). Сторонами також узгоджено графік погашення кредиту (Т. 1, а. с. 140) з кінцевим терміном такого погашення до 28 вересня 2007 року. Додатковою угодою №1 від 06.10.2006 року до кредитного договору сторони збільшили розмір кредитної лінії до 750 000 грн. 00 коп.

Банк свої зобов'язання в частині надання кредитних коштів виконав у повному обсязі, надав боржнику кредитні кошти в розмірі 750 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 29.09.2006 року по 06.10.2006 року (Т. 1, а. с. 158).

Боржник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, отримані кошти не повернув, внаслідок чого у останнього згідно долучених до матеріалів справи розрахунків виникла перед банком заборгованість в сумі 177 512 грн. 31 коп. в т. ч. 71 532 грн. 79 коп. основного боргу, 12 645 грн. 28 коп. проценти за користування кредитом, 81 090 грн. 19 коп. пеня за порушення строків погашення кредитної лінії, 3 120 грн. 05 коп. пеня за порушення строків оплати процентів.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту №Т/220806/к-25 від 29.09.2006 року між сторонами укладено договір застави №3008 від 29.09.2006 року, заставна вартість майна відповідно до якого становить 529 777 грн. 00 коп.(п. 5 договору); договір застави №3009 від 29.09.2006 року, заставна вартість майна відповідно до якого становить 581 102 грн. 00 коп. (п. 5 договору), договір застави №3007 від 29.09.2006 року, заставна вартість майна відповідно до якого становить 634 950 грн. 00 коп. (п. 5 договору).

ПАТ "Сведбанк" заявляє грошові вимоги до боржника також в частині заборгованості в сумі 8 803 грн. 00 коп., що є витратами, пов'язаними із вчиненням виконавчого напису на договорах застави.

Таким чином, вимоги ПАТ "Сведбанк" є таким, що покриваються заставою боржника.

На відміну від конкурсних кредиторів, грошові вимоги заставних кредиторів включаються в реєстр вимог кредиторів автоматично, не залежно від факту подання такими кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника. У зв'язку з цим на вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, не розповсюджуються передбачені ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство наслідки пропуску тридцятиденного строку для звернення з грошовими вимогами.

Відповідно до п. п. 47, 49 постанови Пленуму Верховного суду України " Про судову практику в справах про банкрутство " №15 від 18.12.2009 року за змістом абзацу другого частини шостої статті 14 Закону кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав. Окремо вносяться до реєстру також вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

Що стосується сум пені, то згідно з абз. 7 ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року недоїмка (штраф, пеня) не зараховується до складу грошових зобов'язань боржника. Тому згідно з ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року ці вимоги підлягають включенню окремо в шосту чергу. При цьому виокремлення сум пені з віднесенням їх до шостої черги стосується і грошових вимог, забезпечених заставою.

Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд в постанові від 09.10.2013 року №1/65-Б.

Враховуючи викладене, вимоги ПАТ "Сведбанк" правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

92 981 грн. 07 коп. - 1 черга;

321 грн. 00 коп. судові витрати - 1 черга;

84 210 грн. 24 коп. - 6 черга.

Заяви приватного підприємства "Айслаг" (Т. 2, а. с. 1-115) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 5 573 132 грн. 05 коп. в т. ч. 1 023 870 грн. 78 коп. основного боргу, 4 549 261 грн. 27 коп. товарного кредиту подані до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Грошові вимоги боржника випливають з невиконання договорів:

- поставки №319 від 08.12.2008 року;

- поставки будівельних матеріалів №17/02-09 від 17.04.2009 року;

- поставки №094 від 18.03.2008 року.

Відтак, відповідно до договорів поставки №319 від 08.12.2008 року та №094 від 18.03.2008 року заявник зобов'язався поставити та передати зі свого складу боржнику у власність нафтопродукти в асортименті, кількості та за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками сторін договору, а боржник зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (п. 1 договорів). Загальна кількість та ціна товару визначаються в накладних (п. 2.2 договорів).

Заявник на виконання умов договорів поставив боржнику нафтопродукти на загальну суму 854 171 коп. 47 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи накладними на відвантаження палива, боржником не оспорюється.

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2, 5.3 договорів боржник має право здійснити повну або часткову оплату отриманого товару на розрахунковий рахунок заявника протягом 5 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних. У випадку неоплати боржником відвантаженої партії товару в строки, вказані в п. 5.1 договорів, боржник дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня відвантаження товару з нарахуванням покупцю 2 відсотки за кожен день використання товарного кредиту. Боржник зобов'язаний оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни, вказані в п. 5.3 договорів. Боржник зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на 31 день від дати відвантаження вказаної в накладній.

Боржник зобов'язання в частині оплати поставленого товару виконав частково, оплатив поставлений згідно зазначених договорів товар в сумі 55 532 грн. 29 коп. (проплата здійснювалася за товар поставлений на підставі договору поставку №094 від 18.03.2008 року).

Таким чином, основна заборгованість боржника перед заявником за договорами поставки №319 від 08.12.2008 року та №094 від 18.03.2008 року становить 798 639 грн. 18 коп. підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.

Крім того, заявником підставно нараховано заборгованість за товарним кредитом на підставі зазначених договорів в сумі 4 426 539 грн. 52 коп., оскільки право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем, надано сторонам ч. 5 ст. 694 ЦК, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК, оскільки сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 30.05.2011 року.

Крім того, грошові зобов'язання боржника випливають з невиконання зобов'язань за договором поставки будівельних матеріалів №17/02-09 від 17.04.2009 року відповідно до умов якого заявник зобов'язався поставити боржнику будівельні матеріали в асортименті, кількості та за ціною, вказаною у накладних (п. 1 договору). Заявник свої зобов'язання виконав, поставив боржнику товар на загальну суму 225 231 грн. 60 коп., що підтверджується долученими до заяви накладними. Відповідно до п. 5.1, 5.2 зазначеного договору боржник має право здійснити оплату за поставлений товар повністю або частинами протягом 30 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладній. Боржник дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 60 днів, починаючи з дня відвантаження товару з нарахуванням покупцю 1 відсотки за кожен день використання товарного кредиту. Боржник зобов'язаний оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни, вказані в п. 5.2 договору. Боржник зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на 61 день від дати відвантаження вказаної в накладній.

Боржник свої зобов'язання в частині оплати поставленого товару не виконав внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 347 953 грн. 35 коп. в т. ч. 225 231 грн. 60 коп. основного боргу та 122 721 грн. 75 коп. товарного кредиту.

Відповідні суми боржником не оспорюються.

Враховуючи викладене, вимоги ПП "Айслаг" правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

5 573 132 грн. 05 коп. - 4 черга;

375 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

Заява ВАТ "Укртелеком" (Т. 2, а. с. 116-147) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 7 485 грн. 85 коп. в т. ч. 7 084 грн. 22 коп. основного боргу, 126 грн. 72 коп. втрат від інфляції, 54 грн. 91 коп. річних, 220 грн. 00 коп. судових витрат за подання позову до боржника подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Грошові вимоги заявника в сумі 5 803 грн. 00 коп. в т. ч. 5 621 грн. 54 коп. основного боргу, 126 грн. 72 коп. втрат від інфляції, 54 грн. 91 коп. річних, а також 220 грн. 00 коп. судових витрат підтверджені рішенням господарського суду Волинської області від 04.03.2009 року №05/173/38-38, наказом від 16.03.2009 року №05/173/38-1.

Крім того, заявлені ВАТ "Укртелеком" кошти в розмірі 1 462 грн. 68 коп. основного боргу випливають з невиконання боржником зобов'язань за договором про надання послуг електрозв'язку від 18.06.2001 року№489, підтверджені оборотною відомістю, рахунками за телекомунікаційні послуги (Т. 2, а. с. 127-141) боржником не оспорюють ся та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Західпромбуд".

Враховуючи викладене, вимоги ВАТ "Укртелеком" правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

7 485 грн. 85 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

Заява ЗАТ "Західспецсталь" (Т. 2, а. с. 148-154) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 800 319 грн. 12 коп. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

В підтвердження заявленої суми заявником долучено до матеріалів справи рішення господарського суду Волинської області від 30.06.2009 року №05/65-38 про стягнення з боржника коштів в сумі 800 319 грн. 12 коп. коп. в т. ч. 630 190 грн. 02 коп. основного боргу, 13 570 грн. 67 коп. річних, 73 102 грн. 04 коп. втрат від інфляції, 75 415 грн. 61 коп. пені, 7 992 грн. 78 коп. витрати по оплаті держмита, 118 грн. 00 коп. витрати на ІТЗ, постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2009 року на підставі наказу господарського суду Волинської області від 10.07.2009 року №05/65-1 (Т. 2, а. с. 153-154).

Враховуючи викладене, вимоги ЗАТ "Західспецсталь" правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

724 903 грн. 51 коп. - 4 черга;

75 415 грн. 61 коп. - 6 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

Заява підприємця ОСОБА_7 (Т. 3, а. с. 44-51) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 15 142 грн. 92 коп. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

В підтвердження заявленої суми заявником до матеріалів справи долучено рішення господарського суду Волинської області від 17.06.2009 року №9/83-38 про стягнення з боржника коштів в сумі 15 142 грн. 92 коп. в т. ч. 13 440 грн. 09 коп. основного боргу, 1 334 грн. 43 коп. пені, 166 грн. 80 коп. річних, 201 грн. 06 коп. втрат від інфляції, 152 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрати по сплаті послуг на ІТЗ, наказ на виконання зазначеного рішення суду від 30.06.2009 року №9/83-1 (Т. 3, а. с. 49-51).

Враховуючи викладене, вимоги підприємця ОСОБА_7 правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

13 808 грн. 49 коп. - 4 черга;

1 334 грн. 43 коп. - 6 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

Заява ВАТ ВТБ Банк від імені якого діє Луцька філія ВАТ ВТБ Банк (Т. 3, а. с. 52-65) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 50 407 грн. 81 коп. в т. ч. 12 582 грн. 65 коп. основного боргу, 21 362 грн. 56 коп. втрати від інфляції, 16 615 грн. 28 коп. сума боргу за несвоєчасне повернення кредиту, 10 199 грн. 20 коп. відсотки за період з 09.02.2006 року по 01.09.2009 року, 1 909 грн. 77 коп. пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Грошові вимоги банку ґрунтуються на тому, що 09.02.2006 року між банком та громадянином ОСОБА_9 укладено кредитний договір №1451. З метою виконання кредитного договору 09.02.2006 року між банком та боржником укладено договір поруки №1451 відповідно до якого боржник виступив поручителем за виконання зобов'язань громадянином ОСОБА_9 щодо повернення кредиту. Пунктом 4 договору поруки сторони узгодили, що боржник відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник.

Вимоги банку в сумі 17 675 грн. 45 коп. боргу згідно зазначеного кредитного договору та 294 грн. 75 коп. судових витрат по справі підтверджені рішенням господарського суду Волинської області від 28.02.2008 року №02/156-50, наказом про примусове виконання відповідного рішення від 01.08.2008 року №02/156-1, постановою про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2008 року.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.02.2008 року №02/156-50 встановлено, що 09.02.2006р. між ВАТ ВТБ Банк (правонаступником АКБ "Мрія") та громадянином ОСОБА_9 було укладено кредитний договір № 1451 про надання кредиту в сумі 12800 грн. з терміном погашення 08.05.2006 року та сплатою 26% річних, який було пролонговано до 07.10.2006 року.

З метою виконання кредитного договору 09.02.2006р. між АК банком "Мрія" в особі Луцької філії АКБ "Мрія" (Банк) та ВАТ "Західпромбуд" (Поручитель) укладено договір поруки за № 1451.

Відповідно до даного договору товариство-боржник виступило поручителем за виконання зобов'язань громадянина ОСОБА_9 щодо повернення кредиту, перерахування плати за його користування, пені. Сторони також вказали, що термін та умови повернення кредитних коштів встановлюється кредитними угодами до договору поруки.

Пунктом 4 договору передбачено, що поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник.

Відповідно до п.8 договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

До матеріалів справи долучено розрахунки заборгованості ЗАТ "Західпромбуд" як поручителя за кредитним договором від 09.02.2006 року №1451.

Перевіривши відповідні розрахунки суд дійшов висновку, що вимоги ВАТ ВТБ Банк правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

48 498 грн. 04 коп. - 4 черга;

1 909 грн. 77 коп. - 6 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

Заява ПАТ "ОТП Банк" (Т. 3, а. с. 70-125) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 3 357 461 грн. 84 коп. в т. ч. 2 700 000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 252 162 грн. 73 коп. заборгованість по процентах, 403 569 грн. 11 коп. пеня подана до господарського суду з попуском строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року, проте заборгованість повністю забезпечена заставою боржника, а тому вимоги банку підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Грошові вимоги банку випливають з невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором № CR-SME A00/001/2007 від 24.01.2007 року. Вимоги банку в заявленому розмірі підтверджуються рішенням Луцького міськрайонного суду від 29.10.2009 року у справі №2-8401/2009 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №CR-SME A00/001/2007 від 24.01.2007 року між банком та боржником укладено договір іпотеки №PE-SME A00/001/2007 від 24.01.2007 року. Відповідно до п. п. 3.2, 4.4 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, вартість предмета іпотеки визначається за згодою між банком та боржником та становить 5 571 953 грн. 00 коп.

Таким чином, вимоги ПАТ "ОТП Банк" є таким, що покриваються заставою боржника повністю.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року, в першу чергу задовольняються, зокрема, вимоги, забезпечені заставою.

На відміну від конкурсних кредиторів, грошові вимоги заставних кредиторів включаються в реєстр вимог кредиторів автоматично, не залежно від факту подання такими кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника. У зв'язку з цим на вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, не розповсюджуються передбачені ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство наслідки пропуску тридцятиденного строку для звернення з грошовими вимогами.

Відповідно до п. п. 47, 49 постанови Пленуму Верховного суду України " Про судову практику в справах про банкрутство " №15 від 18.12.2009 року за змістом абзацу другого частини шостої статті 14 Закону кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав. Окремо вносяться до реєстру також вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

Згідно з абз. 7 ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року недоїмка (штраф, пеня) не зараховується до складу грошових зобов'язань боржника. Тому згідно з ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року ці вимоги підлягають включенню окремо в шосту чергу. При цьому виокремлення сум пені з віднесенням їх до шостої черги стосується і грошових вимог, забезпечених заставою.

Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд в постанові від 09.10.2013 року №1/65-Б.

Враховуючи викладене, вимоги ПАТ "ОТП Банк" правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

2 953 892 грн. 73 коп. - 1 черга;

321 грн. 00 коп. судові витрати - 1 черга;

403 569 грн. 11 коп. - 6 черга.

Заява акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" (Т. 1, а. с. 45-97) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 1 808 327 грн. 10 коп. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

В заяві від 12.11.2009 року ПАТ "Індексбанк" (Т. 12, а. с. 81) у зв'язку з проведенням перерахунку грошових вимог просить внести до реєстру вимог кредиторів вимоги банку в меншому розмірі - 1 734 139 грн. 36 коп. До заяви долучено відповідні розрахунки. З врахуванням відповідної заяви вимоги банку розглядають в уточненому розмірі - 1 734 139 грн. 36 коп.

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Індустріально-експортний Банк" від 20.01.2011 року ПАТ "Індустріально-експортний Банк" змінив своє найменування з ПАТ "Індустріально-експортний Банк" на ПАТ "Креді Агріколь Банк", що підтверджується статутом ПАТ "Креді Агріколь Банк", затвердженого загальними зборами акціонерів 25.02.2013 року (протокол №1), а тому виступатиме правонаступником останнього.

Ухвалою суду від 21.01.2014 року замінено заявника у справі № 7/79-Б про банкрутство закритого акціонерного товариства "Західпромбуд": публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" на товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс".

Відтак, заявником по даній справі на суму 1 734 139 грн. 36 коп. є ТзОВ "Кредекс Фінанс".

Вимоги заявника обґрунтовані наступним:

21.06.2007 року між АТ "Індексбанк" та ЗАТ "Західпромбуд" укладено кредитний договір №105/07 відповідно до умов якого банк відкрив боржнику відзивну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 500 000 грн. 00 коп. Строк функціонування кредитної лінії з 21 червня 2007 року по 18 червня 2010 року. Відсоткова ставка річних - 17,5% річних (п. п. 1.1, 1.2 договору). Кредит надавався боржнику шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок боржника.

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.04.2009 року №2/48-38 з боржника на користь банку згідно зазначеного кредитного договору стягнуто 500 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 14839,44 грн. відсотків за користування кредитом, 124,50 грн. пені, 5149,64 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (Т. 1, а. с. 65). На виконання зазначеного рішення видано наказ від 23.04.2009 року №2/48-1.

Згідно уточнених розрахунків банку (Т. 12, а. с. 82-83) заборгованість боржника за кредитним договором від 21.06.2007 року №105/07 становить 558 576 грн. 36 коп. з яких 500 000 грн. 00 коп. - сума простроченого кредиту, 52 236 грн. 69 коп. - сума несплачених відсотків, 6 339 грн. 67 коп. - пеня.

В забезпечення виконання зобов'язань за відповідним кредитним договором між сторонами укладено:

- договір застави основних засобів №105/07-то від 21.06.2007 року, предметом застави відповідно до якого є товари в обороті: арматура заставною вартістю 784 000 грн. 00 коп.;

- договір застави основних засобів №105/07-оз від 21.06.2007 року, предметом застави відповідно до якого є основні засоби заставною вартістю 572 268 грн. 00 коп.

20.06.2007 року між АТ "Індексбанк" та ЗАТ "Західпромбуд" укладено кредитний договір №103/07 відповідно до умов якого банк надав боржнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 5 000 000 грн. 00 коп. зі сплатою 19% річних. (п. 1.1 договору). Строк функціонування кредитної лінії з 20 червня 2007 року по 18 червня 2010 року (п. 1.2 договору). Згідно графіку погашення кредиту останній платіж повинен був бути зроблений в грудні 2008 року. Пунктами 2.9, 4.1 договору боржник зобов'язався щомісячно погашати відсотки за користування кредитом та у випадку прострочення погашення заборгованості за кредитом та/або відсотками сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Рішенням господарського суду Волинської області від 31.03.2009 року №06/54-50 з боржника на користь банку за відповідним кредитним договором стягнуто 514 252,34 грн. з них 484000грн. несплаченого кредиту, 29 632,44 грн. відсотків за користування кредитом, 573,87 грн. пені по відсоткам, 46,03 грн. пені по кредиту, 5 142,52 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Згідно уточненого розрахунку (Т. 12, а. с. 82, 85-86) заборгованість боржника за кредитним договором від 20.06.2007 року №103/07 становить 561 876 грн. 09 коп. з яких 484 000 грн. 00 коп. - сума простроченого кредиту, 69 439 грн. 78 коп. - сума несплачених відсотків, 3 344 грн. 37 коп. - пеня по простроченому тілу кредиту, 5 091 грн. 94 коп. - пеня по прострочених відсотках.

В забезпечення виконання зобов'язань за відповідним кредитним договором між сторонами укладено договір застави основних засобів №103/07-оз від 20.06.2007 року, вартість предмету застави відповідно до якого становить 2 450 000 грн. 00 коп.

Крім того, боржник виступив майновим поручителем по кредитному договору №040/21/08 від 23.05.2008 року, укладеного між АТ "Індустріально-експортний банк" та ТзОВ "Західний регіональний торговий центр" (Т. 3, а. с. 78-80). Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.4 кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у розмірі 500 000 грн. 00 коп. Строк функціонування кредитної лінії: з 23 травня 2008 року до 21 травня 2011 року, відсоткова ставка: 18%.

Відповідно до умов договору застави основних засобів №040/21/08з від 23.05.2008 року, що укладений між банком та ЗАТ "Західпромбуд" відповідним договором застави забезпечується вимога банку, яка випливає з кредитного договору №040/21/08 від 23.05.2008 року за умовами якого ТзОВ "Західний регіональний торговий центр" щодо котрого ЗАТ "Західпромбуд" діє як майновий поручитель зобов'язаний повернути банку кредит в ромірі 500 000 грн. 00 коп., а також всі інші суми (відсотки, пені, штрафи), передбачені кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором боржник передає в заставу банку основні засоби заставною вартістю 724 850 грн. 00 коп. (п. п. 1.1, 1.2, 1.3 договору застави).

Згідно уточненого розрахунку (Т. 12, а. с. 82, 84) заборгованість боржника за кредитним договором від 23.05.2008 року №040/21/08 становить 613 686 грн. 91 коп. з яких 500 000 грн. 00 коп. - сума простроченого кредиту, 91 845 грн. 28 коп. - сума несплачених відсотків, 13 616 грн. 43 коп. - пеня по простроченому тілу кредиту, 8 225 грн. 20 коп. - пеня по прострочених відсотках.

Враховуючи викладене, з врахуванням ст. 31 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року, розпорядником майна правомірно внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТзОВ "Кредекс Фінанс" в наступному розмірі та черговості:

36 617 грн. 61 коп. - 6 черга;

1 697 521 грн. 75 коп. - 1 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

Заява ПП "Еліт-Офіс" (Т. 3, а. с. 126-138) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 3 448 грн. 25 коп. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Грошові вимоги заявника випливають з невиконання боржником зобов'язань в частині оплати отриманого згідно товарних накладних товару.

Відтак, ПП "Еліт-Офіс" передав боржнику товар на загальну суму 4 366 грн. 26 коп., що підтверджується видатковими накладними від 06.06.2008 року №ЕО-0000894 на суму 1 199 грн. 46 коп., від 01.08.2008 року №ЕО-0001161 на суму 1 984 грн. 92 коп., від 24.11.2008 року №ЕО-0001659 на суму 1 181 грн. 88 коп., довіреностями на отримання відповідного товару.

Боржник отриманий товар оплатив частково в сумі 918 грн. 01 коп.

В Інформаційному листі від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" Вищий господарський суд зазначив: якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011).

Враховуючи викладене, вимоги ПП "Еліт-Офіс" правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

321 грн. 00 коп. судові витрати - 1 черга;

3 448 грн. 25 коп. - 4 черга.

Заява Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (Т. 4, а. с. 1-51) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 106 861 грн. 33 коп. в т. ч. 16 930 грн. 68 коп. податок на прибуток іноземних підприємств, 2 696 грн. 03 коп. - податок на прибуток приватних підприємств, 62 грн. 70 коп. - збір за спеціальне водокористування державного значення, 1 395 грн. 23 коп. податок на додану вартість, 680 грн. 87 коп. адміністративного штрафу, 15 380 грн. 30 коп. податок з власників наземних транспортних засобів та самохідних машин, 67 931 грн. 93 коп. земельний податок з юридичних осіб, 1 658 грн. 84 коп. комунальний податок, 124 грн. 75 коп. інші збори за забруднення навколишнього середовища подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Заявлена сума боргу до боржника підтверджується довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету по боржнику, податковими деклараціями на додану вартість за лютий 2009 року, липень 2008 року, жовтень 2008 року, червень 2009 року, травень 2009 року, квітень, 2009 року, січень 2009 року, березень 2009 року, актом про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання підприємства №1471/15-115/21750337 від 13.04.2009 року, декларацією з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року, податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік, 2009 рік, податковим розрахунком комунального податку за 1 квартал 2009 року, податковими розрахунками збору за спеціальне водокористування за півріччя 2009 року, розрахунком збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 2008 рік, податковими розрахунками збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2009 рік, 2009 рік, розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, за 2008-2009 роки.

Крім того, боржнику були надіслані податкові повідомлення-рішення від 15.04.2009 року із зазначенням кінцевого строку сплати заборгованості - до 27.04.2009 року.

Перевіривши відповідні розрахунки, суд дійшов висновку, що вимоги Луцької ОДПІ правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

16 235 грн. 92 коп. - 6 черга;

90 625 грн. 41 коп. - 3 черга.

Заява Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Луцьку (Т. 4, а. с. 59-65) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 22 779 грн. 05 коп., що є заборгованістю по страхових внесках за 2 квартал 2009 року подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Заявлена сума вимог в розмірі 22 779 грн. 05 коп. підтверджується долученою до матеріалів справи розрахунковою відомістю про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів ФСНВ за другий квартал 2009 року боржником не оспорюється та правомірно включена розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів до другої черги задоволення.

Заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Альпі-Львів" (Т. 4, а. с. 67-110) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 7 076 грн. 64 коп. в т. ч. 6 433 грн. 31 коп. основного боргу, 643 грн. 33 коп. штрафу подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Грошові вимоги заявника виникають з невиконання боржником зобов'язань в частині оплати отриманого згідно договору купівлі-продажу №1/82/2008 від 29.01.2008 року товару.

Відповідно до п. п. 1.1, 3.4, 5.2 договору заявник поставляє та передає у власність боржника товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, а боржник приймає товар і оплачує його вартість за умовами даного договору. Боржник зобов'язується оплатити вартість товару не пізніше чотирнадцяти календарних днів з моменту передачі товару. У випадку несплати або несвоєчасної оплати товару згідно п. 3.4 цього договору боржник сплачує заявнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару.

На виконання умов договору заявник поставив боржнику товар на загальну суму 46 616 грн. 45 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи накладними та довіреностями на його отримання (Т. 4, а. с. 82-97).

Боржник отриманий товар оплатив частково в розмірі 40 182 грн. 73 коп.

Таким чином, заявлена основна сума боргу боржника перед ТзОВ "Фірма "Альпі-Львів" в сумі 6 433 грн. 31 коп. підставна, підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів та боржником не оспорюється.

Крім того, заявником правомірно нараховано боржнику штраф в розмірі 643 грн. 33 коп. на підставі ст. 231 ГК України, п. 5.2 договору (10% від вартості неоплаченого товару).

Враховуючи викладене, вимоги ТзОВ "Фірма" Альпі-Львів" правомірно та підставно внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

321 грн. 00 коп. судові витрати - 1 черга;

6 433 грн. 31 коп. - 4 черга:

643 грн. 33 коп. - 6 черга

Заява товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська будівельна компанія" (Т. 4, а. с. 114-175) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 688 152 грн. 82 коп. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

З врахуванням ухвали суду від 21.01.2014 року, що залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року, якою надано дозвіл закритому акціонерному товариству "Західпромбуд" на передачу недобудованого дев'ятиповерхового (180-квартирного) житлового будинку по АДРЕСА_1 для подальшого завершення будівництва в комунальну власність Луцької міської ради з подальшою передачею створеному дольовиками обслуговуючого кооперативу "Липинського-4", знято арешти із дев'ятиповерхового (180-квартирного) житлового будинку по АДРЕСА_1, заборони на відчуження та інші обтяження, знято мораторій на задоволення вимог дольовиків дев'ятиповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 представник ТзОВ "Волинська будівельна компанія" подав заяву від 04.03.2014 року про уточнення розміру вимог до боржника та просить включити товариство до реєстру вимог кредиторів із сумою грошових вимог, що становить 198 292 грн. 82 коп.

При цьому, слід зазначити, що в заяві від 11.09.2009 року №54 ТзОВ "Волинська будівельна компанія" звернулася до суду з грошовими вимогами до боржника в розмірі 688 152 грн. 82 коп. Відповідні вимоги ґрунтувалися частково на договорі від 29.11.2005 року дольової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку у АДРЕСА_1 та становили 671 902 грн. 28 коп. в т. ч. 496 220 грн. 00 коп. сплачена попередня вартість квартир, 22 350 грн. 30 коп. річних та 153 331 грн. 98 коп. втрат від інфляції, нараховані за порушення строків будівництва квартир та частково на інших договорах поставки, купівлі-продажу, надання транспортних послуг в сумі 16 250 грн. 54 коп.

Відтак, з врахуванням зазначеної вище ухвали суду від 21.01.2014 року в заяві про уточнення грошових вимог до боржника від 04.03.2014 року ТзОВ "Волинська будівельна компанія" відмовилося від вимог в розмірі 489 860 грн. 00 коп., що є сплаченою попередньою вартістю за квартири згідно договору дольової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку у АДРЕСА_1. Від нарахованих штрафних санкцій, а саме річні та втрати від інфляції згідно договору дольової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку заявник не відмовився.

Проте, суд вважає такі вимоги безпідставними та такими, що не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів. При цьому суд виходить з наступного:

Відповідно до договору від 29.11.2005 року дольової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку у АДРЕСА_1 боржник взяв на себе негрошове зобов'язання, а саме побудувати багатоквартирний житловий будинок з власного матеріалу, здати збудований багатоквартирний житловий будинок Державні комісії з подальшою передачею квартири ТзОВ "Волинська будівельна компанія".

При цьому , ТзОВ "Волинська будівельна компанія" при нарахуванні річних та втрат від інфляції за невиконання взятого на себе боржником не грошового зобов'язання посилається на ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до п. п.3.1, 4.1 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх оплаті, а проценти річних - способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним включення до реєстру вимог кредиторів нараховані заявником річні та інфляційні за невиконання не грошового зобов'язання.

Грошові вимоги ТзОВ "Волинська будівельна компанія" в частині грошових вимог в сумі 16 250 грн. 54 коп. випливають з невиконання боржником зобов'язань в частині оплати поставленого товару та отриманих послуг.

Зокрема, до матеріалів справи долучено договір про надання транспортних послуг від 22.04.2009 року відповідно до умов якого боржник замовляє, а заявник приймає до виконання транспортні послуги по перевезенню щеня. Боржник зобов'язався оплатити транспортні послуги протягом 45 календарних днів з дня підписання акту приймання-передачі послуг (п. п. 1.1, 3.1 договору). Заявник свої зобов'язання виконав, надав боржнику послуги згідно зазначеного договору на суму 69 054 грн. 00 коп., що підтверджується акти здачі-приймання робіт на транспортні послуги.

Крім того, згідно долучених до матеріалів справи видаткових накладних та довіреностей на отримання товару заявник поставив боржнику товар на загальну суму 18 483 грн. 00 коп.

Боржник свої зобов'язання по оплаті зазначених послуг та отриманого товару виконав частково, сплативши заявнику кошти в розмірі 71 286 грн. 46 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками та боржником не оспорюється.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розпорядником майна правомірно включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТзОВ "Волинська будівельна компанія" в сумі 16 250 грн. 54 коп. з віднесенням їх до четвертої черги задоволення, а також 321 грн. 00 коп. судових витрат - перша черга.

Заява ОСОБА_4 (Т. 5, а. с. 85-91) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 14 841 000 грн. 00 коп. пені подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Грошові вимоги заявника обґрунтовані невиконання боржником умов договору будівельного підряду від 07.07.2007 року. Відповідно до п. п. 1.1, 2.1, 3.1, 3.2 договору предметом договору є виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву спортивно-оздоровчого комплексу по АДРЕСА_2. Сторони домовились, що попередня ціна виконуваних робіт за цим договором становить 1 530 000 грн. 00 коп. Боржник починає виконувати будівельно-монтажні роботи, що передбачені проектною документацією на умовах та в строки, що визначаються п. 3.2 договору, а саме: початок - липень 2007 року, закінчення: 1 етап (підземна частина повністю) - листопад 2007 року, 2 етап - березень 2008 року.

Як зазначає ОСОБА_4 в заяві від 14.09.2009 року боржник не закінчив об'єкт будівництва у встановлені договором строки, тому на підставі п. 6.1.12 договору відповідно до якого у випадку якщо підрядник не закінчив об'єкт у вказаний термін боржник зобов'язаний сплатити заявнику пеню в розмірі 2 % від суми договору за кожен день прострочення, просить включити в реєстр вимог кредиторів вимоги до боржника в розмірі 14 841 000 грн. 00 коп., що є нарахованою пенею за період з квітня 2008 року по 28 липня 2009 року.

Боржник в запереченнях від 23.11.2009 року (Т. 15, а. с. 55-56), від 08.04.2010 року №120 (Т. 16, а. с. 64) просить відмовити ОСОБА_4 у визнанні кредитором ЗАТ "Західпромбуд", зокрема, з підстав пропуску строку позовної давності. Оскільки термін здачі об'єкта згідно договору - березень 2008 року, то, як зазначає боржник, пеня за прострочення здачі об'єкта може бути нарахована тільки з 01 квітня 2008 року по 31 вересня 2008 року, а не за 485 днів, як це зробила заявник. Крім того, відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Тому, в даному випадку позовна давність для стягнення пені закінчилася 31 березня 2009 року, а заявник звернулася до суду з грошовою вимогою 14.09.2009 року.

В свою чергу, ОСОБА_4 в заяві від 25.01.2010 року (Т. 15, а. с. 101) зменшила розмір заявлених вимог, а саме просить включити її до реєстру із грошовими вимогами в розмірі 8 520 876 грн. 00 коп., що є пенею, нарахованою за менший період - за шість місяців з 1 квітня 2008 року по 30 вересня 2008 року. При цьому, зазначає, що строк позовної давності не пропущено, оскільки відповідно до п. 6.1.2 договору боржник взяв на себе зобов'язання провести будівництво об'єкта з обов'язковим доведенням його до вводу в експлуатацію. Так як, договір не розривався, а боржник свої зобов'язання не виконав, то строк позовної давності на заявлення відповідних вимог заявником не пропущено.

В додаткових доводах від 17.02.2010 року (Т. 15, а. с. 145) ОСОБА_4 зазначає, що оскільки пеня може бути нарахована по 30 вересня 2008 року (шестимісячний термін), то строк позовної давності закінчується 30 вересня 2009 року.

З врахуванням викладено, доводів та пояснень сторін суд зазначає наступне:

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

П. 3.2 договору будівельного підряду від 07.07.2007 року сторони встановили строк закінчення будівництва об'єкта - березень 2008 року (Т. 5, а. с. 88).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження внесення змін до договору підряду в частині строків виконання боржником робіт.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Боржник в запереченнях від 23.11.2009 року зазначає, що в березня 2008 року об'єкт будівництва не здав, тобто відбулося прострочення виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п. п. 2.1, 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою. У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Таким чином, в даному випадку строк позовної давності за вимогами про стягнення пені починає свій перебіг з моменту пропуску, вказаного в договорі, строку закінчення підрядних робіт. Початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано за умовами договору - 1 квітня 2008 року, а перебіг строку позовної давності по нарахованій пені закінчився 31 березня 2009 року.

ОСОБА_4 з заявою про визнання грошових вимог до боржника звернулася 14.09.2008 року (Т. 5, а. с. 85), тобто з пропуском позовної давності, про що заявлено боржником в заперечення від 23.11.2009 року (Т. 15, а. с. 55).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.(ч. 4 ст.267 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_4 щодо включення її вимог в розмірі 8 520 876 грн. 00 коп. до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Західпромбуд".

Заява товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Луцьк", яке ухвалою суду від 20.08.2013 року замінено на правонаступника - приватне акціонерне товариство "Українська гірничо-металургійна компанія" (вул. Баренбойма, 1, Голосіївський район, м. Київ, код 25412086) (Т. 3, а. с. 13-43) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 690 741 грн. 05 коп. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Заявник обґрунтовує грошові вимоги невиконанням боржником зобов'язань в частині оплати поставленого товару згідно договору поставки №02/01 від 03.01.2008 року. Зокрема, заявник зазначає, що поставив боржнику товар на загальну суму 1 100 741 грн. 05 коп., боржник отриманий товар оплатив частково в розмірі 410 000 грн. 00 коп. На підтвердження викладеного ПАТ "УГМК" долучив до матеріалів справи договір поставки від 03.01.2008 року №02/01, видаткові накладні №МКК-000478 від 30.06.2008 року на суму 610 439 грн. 75 коп., №МКН-00506 від 30.06.2008 року на суму 490 301 грн. 30 коп., відповідні рахунки-фактури від 30.06.2008 року, лист ЗАТ "Західпромбуд" від 24.03.2009 року №67 з пропозицією щодо поетапного погашення боргу, податкові декларації за червень 2008 року, довідку Луцької ОДПІ від 31.08.2009 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки, де зазначено що в ході перевірки порушень податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість при реалізації товару в червні 2008 року згідно податкових накладних від 30.06.2008 року ТзОВ "УГМК-Луцьк" покупцю ЗАТ "Західпромбуд" не встановлено, копію поданої до суду позовної заяви про стягнення з боржника заявленого боргу та ухвалу про порушення провадження у справі за відповідною заявою.

Боржник в запереченнях від 20.11.2009 року №204 (Т. 15, а. с. 49-50) в задоволенні заяви про включення кредиторських вимог ПАТ "УГМК" в сумі 690 741 грн. 05 коп. просить відмовити повністю. При цьому, зазначає, що товар, зазначений у накладних, на які посилається заявник ЗАТ "Західпромбуд" не отримував, довіреності, на які є посилання у спірних накладних, а саме серії ЯОТ №326795 від 30.06.2008 року заявником не надавалися, податкова накладна, на яку посилається ПАТ "УГМК" не є первинним документом, тому не може бути застосована при обліку розрахунків між суб'єктами господарювання.

В додаткових запереченнях від 08.11.2010 року №122 (Т. 16, а. с. 69-71) боржник зазначає, що представлені заявником видаткові накладні підписані неповноважною особою, у накладних відсутня кругла печатка боржника. Крім того, згідно журналу обліку доручень боржника довіреність серії ЯОТ №326795 від 30.06.2008 року видавалася для отримання ОСОБА_10 піноблоків від ТзОВ "Західний регіональний торговий центр". Щодо перерахованих боржником коштів ЗАТ "Західпромбуд" зазначає, що дійсно здійснював авансову оплату заявнику за металопрокат: 31.07.2008 року в сумі 210 000 грн. 00 коп., 27.08.2008 року в сумі 100 000 грн. 00 коп., 17.09.2008 року в сумі 100 000 грн. 00 коп. Зазначені платежі здійснювалися не за договором №02/01 від 03.01.2008 року, а за усною домовленістю з ТзОВ "УГМК-Луцьк" у рахунок майбутніх поставок.

Заявник - ПАТ "УГМК" в додаткових поясненнях з врахуванням заперечень боржника (Т. 16, а. с. 82-83) зазначає, що згідно наказу Міністерства фінансів України від 05.05.2008 року №647 бланки довіреностей втратили статус документів суворої звітності, а тому запис в журналі обліку доручень боржника про те, що спірна довіреність видавалась ОСОБА_10 для отримання товару від ТзОВ "Західний регіональний торговий центр" свідчить лише про відсутність належного обліку господарських операцій у боржника. Твердження боржника про те, що часткові проплати на користь заявника були авансовими платежами за усною домовленістю спростовується самим боржником у відзиві на позовну заяву від 06.07.2009 року №95 (Т. 16, а. с. 86), де зазначено, що проплати грошових коштів здійснювалися за вже отриманий метал. ЗАТ "Західпромбуд" звертався до заявника з листом від 24.03.2009 року, в якому визнав борг в сумі 690 741 грн. 05 коп. та просив погодити погашення заборгованості рівними частинами до жовтня 2009 року (лист, Т. 16, а. с. 84). Крім того, з листа Луцької ОДПІ від 02.09.2009 року (Т. 16, а. с. 87-88) вбачається, що ПП ТД "Волиньметалторг" отримало від боржника металопродукцію згідно переліку аналогічного поставці на користь ЗАТ "Західпромбуд" від ТзОВ "УГМК-Луцьк". Враховуючи викладене, відсутність довіреності на одержання цінностей, за наявності зазначених доказів, не може бути підставою для відмови в задоволення кредиторських вимог заявника.

В клопотанні про залучення до справи додаткових документів від 11.02.2013 року (Т. 19, а. с. 73-76) ПАТ "УГМК" повторно наголошує на тому, що боржником реалізовано на користь ПП "Волиньметалторг" металопрокат згідно видаткових накладних №109 від 07.07.2008 року та №110 від 07.07.2008 року (Т. 19, а. с. 78-82) в асортименті, кількості та за ціною, яка відповідає придбаному у ПАТ "УГМК" товару згідно спірних накладних.

На виконання вимог ухвали суду від 11.07.2013 року ПП "Волиньметалторг" надало суду пояснення від 25.07.2013 року (Т. 19, а. с. 116-117) в яких зазначає, що боржник передав у власність ПП ТД "Волиньметалторг" товар на загальну суму 612 335 грн. 73 коп. та 491 837 грн. 28 коп., що підтверджується накладними №109 від 07.07.2008 року та №110 від 07.07.2008 року (Т. 19, а. с. 118-119). Додатково дана обставини підтверджується податковими накладним №194 та №196 від 07.07.2008 року (Т. 19, а. с. 120-121). Товар, перелічений у відповідних накладних, був отриманий на складах у м. Ковелі та у м. Нововолинську. Інформація щодо того, у яких господарюючих суб'єктів був придбаний товар закритим акціонерним товариством "Західпромбуд" у ПП "Волиньметалторг" відсутні.

ПАТ "УГМК" в додаткових поясненнях від 24.09.2013 року зазначає, що, склади на яких відбувалася передача металопрокату від ЗАТ "Західпромбуд" до ПП ТД "Волиньметалторг" до укладення договорів оренди з ПП ТД "Волиньметалторг" знаходились в оренді ПАТ "УГМК", що додатково підтверджує те, що відповідний товар отриманий боржником від ПАТ "УГМК".

В подальшому, сторонами неодноразово подавалися додаткові пояснення із зазначеними вище обставинами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи та докази, додаткові пояснення сторін, суд встановив:

03.01.2008 року між ТзОВ "УГМК-Луцьк" та ЗАТ "Західпромбуд" укладено договір поставки №02/01 відповідно до умов якого заявник зобов'язаний поставити, а боржник прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі металопродукцію (Т. 18, а. с. 24-26, п. 1.1 договору).

Проте, у спірних видаткових накладних №МКК-000478 від 30.06.2008 року на суму 610 439 грн. 75 коп. та №МКН-00506 від 30.06.2008 року на суму 490 301 грн. 30 коп. (Т. 18, а. с. 31-32) посилань на зазначений договір немає, а тому його умови не можуть застосовуватися до поставки товару за зазначеними накладними.

В Інформаційному листі від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" Вищий господарський суд зазначив: якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011).

Відтак, предметом доказування у даному випадку є доведення факту отримання боржником товару, зазначеного у накладних №МКК-000478 від 30.06.2008 року на суму 610 439 грн. 75 коп. та №МКН-00506 від 30.06.2008 року на суму 490 301 грн. 30 коп.

Боржник факт отримання товару за спірними накладними заперечує. При цьому, зазначає, що довіреність серії та номеру на яку є посилання в накладних видавалася ОСОБА_10 для отримання іншого товару від іншого підприємства. В матеріалах справи міститься витяг з журналу реєстрації довіреностей підприємства ЗАТ "Західпромбуд" за 2008 рік (Т. 12, а. с. 154-157), де зазначено, що довіреність №326795 від 30.06.2008 року видавалася ОСОБА_10 для отримання піноблоків від ТзОВ "Західний регіональний торговий центр".

Зазначені обставини ПАТ "УГМК" належними та допустимими доказами не спростовано.

Проте суд вважає, що боржником визнано факт отримання товару за спірними накладними, часткової оплати отриманого товару та розмір заборгованості перед ПАТ "УГМК" в заявленій сумі. Відповідне підтверджується листом від 24.03.2009 року №67 (Т. 18, а. с. 40), який підписано директором ЗАТ "Західпромбуд" ОСОБА_11 та скріплений печаткою підприємства. Відповідним листом ЗАТ "Західпромбут" звернувся до генерального директора ВАТ "УГМК" з проханням розглянути можливий варіант проведення розрахунків за отриманий товар. Зокрема, зазначено:

"згідно розхідних накладних було отримано металоконструкцію: №МКК-000478 від 30.06.2008 року на суму 610 439 грн. 75 коп. та №МКН-00506 від 30.06.2008 року на суму 490 301 грн. 30 коп. Нами було проведено часткову оплату за металопродукцію, а саме: 31.07.2008 року - 210 000 грн. 00 коп., 28.08.2008 року - 100 000 грн. 00 коп., 17.09.2008 року - 100 000 грн. 00 коп."

Враховуючи викладене, боржник просив розглянути та погодити пропозицію щодо погашення заборгованості поетапно згідно запропонованого в листі графіка.

Крім того, в матеріалах справи міститься ще один лист без номера та без дати (Т. 18, а. с. 38-39), підписаний директором ЗАТ "Західпромбуд" Павлівом В. Ю. в якому боржником визнано отримання товару згідно спірних накладних та зазначено про проведення часткової оплати за отриманий товар в розмірі 410 000 грн. 00 коп.

Боржником факт часткових проплат не спростовано, проте зазначено, що це оплата за поставку іншого товару, доказів на підтвердження оплати іншого товару отриманого від ПАТ "УГМК" суду не надано. Боржником також зазначалося, що часткові проплати були авансовими платежами за усною домовленістю між сторонами, проте доказів на підтвердження зазначеного суду не надано.

За результатами перевірок, які проведені Луцькою ОДПІ (довідка від 11.09.2009 року, довідка від 31.08.2009 року), висновком судово-економічної експертизи від 09.10.2012 року, проведеної Українським центром судових експертиз (Т. 18, а. с. 46-54, 81-90) суду не надано переконливих доказів, які спростовували факт отримання товару боржником за спірними накладними.

Враховуючи виклаладене, суд дійшов висновку про включення до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "УГМК" в розмірі 610 439 грн. 75 коп. (вартість поставленого товару 1 100 741 грн. 05 коп. - часткові оплати в розмірі 410 000 грн. 00 коп.):

690 741 грн. 05 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

Заява приватного підприємства "Грандекс" (Т. 3, а. с. 1-12) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 1 118 056 грн. 91 коп. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Грошові вимоги боржника випливають з невиконання зобов'язань за договором відповідального зберігання від 31.03.2008 року. Зокрема, заявник зазначає, що 31.08.2008 року на підставі зазначеного договору відповідального зберігання передав ЗАТ "Західпромбуд" на відповідальне зберігання будівельні матеріали, що підтверджується актом приймання-передачі від 31.08.2008 року (Т. 3, а. с. 9). Зазначена обставина боржником не оспорюється. Відповідно до п. 2.1.3 договору , ст. 953 ЦК України боржник зобов'язаний на першу вимоги заявника повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

ПП "Грандекс" 28.05.2009 року направив на адресу ЗАТ "Західпромбуд" лист-вимогу про повернення будівельних матеріалів (Т. 3, а. с. 10), що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення у цінний лист (Т. 3, а. с. 11). Боржник відповідний лист отримав 10.06.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, як зазначає заявник, станом на день подачі заяви з грошовими вимогами до боржника (11.09.2009 року) майно, передане на зберігання, не повернуто.

Відповідно до п. 4.3 договору відповідального зберігання від 31.03.2008 року у випадку неповернення майна заявнику за першою вимогою, боржник повинен виплатити заявнику неустойку у розмірі 0,5 % від вартості майна за кожний день затримки.

До матеріалів справи долучено довідку про вартість переданого на зберігання майна від 06.07.2009 року №7 вартість такого майна ставить 755 443 грн. 79 коп. Відповідна довідка підписана директором ПП "Грандекс".

Як зазначає представник боржника, сторони при передачі будівельних матеріалів його вартість не узгоджували, будь-які документи, які б свідчили про оцінку переданого майна не підписували.

Боржник в запереченнях від 20.11.2009 року №201 (Т. 15, а. с. 45-46) вимоги ПП "Грандекс" не визнає, в задоволенні заяви про включення до реєстру вимог кредиторів просить відмовити. При цьому зазначає, що після отримання листа-вимоги про в повернення майна неодноразово ставило до відома ПП "Грандекс" про готовність повернути будівельні матеріали, які знаходяться на зберігання. Однак, ПП "Гроандекс" будівельні матеріали не забрали.

29 жовтня 2009 року ЗАТ "Західпромбуд" на адресу заявника направили лист від 29.10.2009 року №95 (Т. 15, а. с. 48) з проханням направити представника ПП "Грандекс" для отримання будівельних матеріалів, що підтверджується поштовою квитанцією (Т. 15, а. с. 47). Проте, заявник відповідні на лист не надав, представника для отримання майна не направив. Враховуючи викладене, боржник просить відмовити ПП "Грандекс" в задоволенні його заяви про включення до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Західпромбуд".

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено, що 31.03.2008 року між ПП "Грандекс" та ЗАТ "Західпромбуд" укладено договір відповідального зберігання відповідно до умов якого заявник передає, а боржник приймає на відповідальне безвідплатне зберігання будівельні матеріали (п. 1.1). На виконання умов договору заявник передав, а боржник прийняв на зберігання будівельні матеріали, що підтверджується актом приймання-передачі від 31.03.2008 року (Т. 3, а. с. 9). Відповідно до п. 3.2 договору заявник має право у будь-який час вимагати у боржника повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні.

28.05.2009 року ПП "Грандекс" надіслав на адресу ЗАТ "Західпромбуд" лист-вимогу про повернення майна, переданого на зберігання до 04.06.2009 року (Т. 3, а. с. 10). Отримання відповідного листа 10.06.2009 року підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (Т. 3, а. с. 11).

Згідно долученого до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків між сторонами від 30.12.2010 року, який підписано та скріплено печаткою приватного підприємства "Грандекс" боржник повернув заявнику більшу частину будівельних матеріалів 07.04.2009 року, 09.04.2009 року, 29.04.2009 року, 02.06.2009 року. У відповідному акті додатково зазначено, що залишок матеріалів, неотриманих ПП "Грандекс" знаходиться на території виробничої бази ЗАТ "Західпромбуд".

Відтак, ще до звернення ПП "Грандекс" із грошовою вимогою до суду підприємство-заявник отримало більшу частину будівельних матеріалів, переданих на зберігання.

Як зазначає боржник, в подальшому ПП "Грандекс" свого представника для отримання залишку будівельних матеріалів не направляв. До і після отримання листа-вимоги про повернення майна від 28.05.2009 року боржник не чинив будь-яких перешкод в отриманні приватним підприємством "Грандекс" будівельних матеріалів, ПП "Грандекс" був повідомлений про місце зберігання майна, проте як зазначалося вище свого представника не направляв, про будь-який інший спосіб отримання (перевезення) майна не домовлявся.

В свою чергу, 29.10.2009 року ЗАТ "Західпромбуд" надіслав на адресу ПП "Грандекс" лист з проханням направити представника для отримання будівельних матеріалів (Т. 15, а. с. 47-48). Проте, ПП "Грандекс" своїм правом на отримання майна, переданого на зберігання, не скористався.

Крім того, сторони не узгоджували вартість переданого на зберігання майна, частину майна ПП "Грандекс" забрав. При цьому, заявник вимагає відшкодувати повну вартість майна, посилаючись на довідку від 06.07.2009 року, підписану лише директором ПП "Грандекс", що не може бути належним доказом вартості, переданого на зберігання майна.

Таким чином, суд вважає, що ЗАТ "Західпромбуд" свої зобов'язання згідно спірного договору виконував, частину майна повернув, будь-яких перешкод в отриманні іншої частини майна не чинив, а ПП "Грандекс" в свою чергу не скористалося своїм правом на отримання залишку будівельних матеріалів, тому вимоги приватного підприємства "Грандекс" про включення до реєстру вимог кредиторів на суму 1 118 056 грн. 91 коп. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Заява приватного підприємства "Авірум" (Т. 3, а. с. 140-161) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 1 321 745 грн. 66 коп. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Грошові вимоги ПП "Авірум" обґрунтовує наступним:

ЗАТ "Західпромбуд" в рахунок оплати поставленого товару було видано ТзОВ "Укрєвроторгінсервіс" прості векселі:

- від 03.01.2003 року №6330344059321 на суму 150 000 грн. 00 коп.;

- від 09.01.2003 року №6330344059322 на суму 120 000 грн. 00 коп.;

- від 17.01.2003 року №6330344059323 на суму 190 000 грн. 00 коп.;

- від 23.01.2003 року №6330344059324 на суму 120 000 грн. 00 коп.;

- від 30.01.2003 року №6330344059325 на суму 140 000 грн. 00 коп.;

- від 04.02.2003 року №6330344059326 на суму 150 000 грн. 00 коп.;

- від 07.02.2003 року №6330344059327 на суму 150 000 грн. 00 коп.;

- від 11.02.2003 року №6330344059328 на суму 180 000 грн. 00 коп.;

- від 14.02.2003 року №6330344059329 на суму 188 188 грн. 00 коп.;

Всього на суму 1 388 188 грн. 00 коп. (Т. 3, а. с. 148-155).

В свою чергу, ТзОВ "Укрєвроторгінсервіс" в рахунок оплати отриманого товару передало спірні векселі виробничому торгово-закупочному колективному малому підприємству "Купава", що підтверджується передавальним написом на звороті векселів.

16.09.2008 року між виробничим торгово-закупочним колективним малим підприємством "Купава" та приватним підприємством "Авірум" укладено договір купівлі-продажу згідно якого продавець продав, а заявник у справі прийняв векселя на загальну суму 1 388 188 грн. 00 коп. Передача зазначених векселів підтверджується актами приймання-передачі від 16.09.2008 року (Т. 3, а. с. 156-158) та передавальним написом на звороті спірних векселів.

ПП "Авірум" зазначає, що 02.01.2009 року направив ЗАТ "Західпромбуд" копії зазначених векселів та оригінали актів пред'явлення векселів на загальну суму 1 200 000 грн. 00 коп. до оплати, проте станом на день звернення до суду відповіді не отримано.

Таким чином, ПП "Авірум" просить включити його до реєстру вимог кредиторів з грошовими вимогами в розмірі 1 321 745 грн. 66 коп. в т. ч. 1 200 000 грн. 00 коп. заборгованість за спірними векселями, 1 296 792 грн. 24 коп. втрати від інфляції та 24 953 грн. 42 коп. річних.

Боржник в запереченнях від 20.11.2009 року №203 (Т. 15, а. с. 31-32) в задоволенні заяви ПП "Авірум" просить відмовити. При цьому зазначає, що ЗАТ "Західпромбуд" ніколи не видавав спірні векселя, акти прядення векселів на суму 1 200 000 грн. 00 коп. та копії даних векселів, а тим більше оригінали на підприємство не надходили. Згідно з даними бухгалтерського обліку ЗАТ "Західпромбуд" інформація про видачу даних векселів відсутня, що підтверджується долученими до матеріалів справи річними балансами та звітами про фінансові результати, а також аудиторським висновком (Т. 15, а. с. 33-45).

На виконання вимог ухвали суду від 11.07.2013 року ПП ""Авірум" надано оригінали спірних векселів, які оглянуто судом (заява від 30.07.2013 року, Т. 19, а. с. 136).

В ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (в редакції, чинній на час видачі спірного векселя) від імені юридичних осіб вексель підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою. Судом встановлено, що зі сторони боржника спірні векселі підписані: директор - Парфенюк С. А., бухгалтер - Омельчук В. С.

Згідно приписів ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями статуту боржника, затвердженого установчими зборами акціонерів ЗАТ "Західпромбуд" 21.06.1999 року (Т. 21, а. с. 3) загальні збори акціонерів є вищим органом управління товариства. До компетенції зборів акціонерів належить, зокрема, обрання голови правління, затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує подвійний розмір статутного фонду товариства. Зазначене повноваження належить до виключної компетенції зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам управління. Статутний фонд товариства - 397 404 грн. 00 коп. (п. п. 5.4, 9.2, 9.2.1 статуту).

Сума спірних векселів становить 1 388 188 грн. 00 коп., тобто більша ніж подвійний статутний фонд товариства-боржника.

Відповідно до п. п. 9.3.1, 9.5.2 статуту в товаристві з числа акціонерів створюється спостережна рада, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням зборів акціонерів, діє в межах компетенції, визначеної статутом товариства. Крім того, спостережна рада, зокрема, встановлює вартісні межі договорів, які можуть заключатися головою правління або іншими членами правління товариства без попереднього погодження із спостережною радою, вирішує питання про надання дозволу на заключення договорів, сума яких перевищує встановлені спостережною радою вартісні межі. Голова правління є головною виконавчою посадовою особою товариства і без довіреності здійснює дії від імені товариства.

Таким чином, згідно статуту боржника голова правління має право підписувати договори (угоди) сума яких не перевищує подвійного розміру статутного фонду з дозволу спостережної ради. У випадку перевищення даної суми встановлена умова затвердження таких договорів загальними зборами акціонерів, делегування цього права іншим органам товариства не передбачено.

Відповідно до наданого в судовому засіданні протоколу установчих зборів акціонерів ЗАТ "Західпромбуд" від 21.06.1999 року головою правління ЗАТ "Західпромбуд" обрано Кротюка В. Є. (Т. 22, а. с. 40-43).

Як зазначено вище, спірні векселі зі сторони боржника підписані: директор - Парфенюк С. А., бухгалтер - Омельчук В. С.

Загальними зборами акціонерів імітування векселів та підписання угод на проведення вексельних розрахунків не погоджувалось. Доказів прийняття правлінням ЗАТ "Західпромбуд" відповідного рішення про випуск спірних векселів суду не надано.

Єдиною особою, уповноважувати представляти інтереси підприємства без довіреності згідно статуту боржника був голова правління Кротюк В. Є., будь-яких довіреностей Парфенюк С. А. на представлення інтересів товариства чи підписання документів не видавалося. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували викладені обставини.

Відповідно до ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі підписана 07.06.1930 року, дата приєднання Україною 06.07.1999 року,) до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів

За наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, то, згідно ст. ст. 7, 77 Уніфікованого закону, зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними. Отже, підписи індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів.

За вимогами ст. ст. 8, 77 Уніфікованого закону кожний, хто поставив свій підпис на простому або переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо заплатить, матиме ті самі права, що й особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження.

З огляду на це особа, яка отримала вексель від представника, що не мав достатніх повноважень на видачу (передачу) векселя, не може вимагати виконання зобов'язань за векселем від особи, котра видала (передала) вексель.

Водночас, варто враховувати, що у разі схвалення в подальшому особою видачі (передачі) векселя представником без повноважень або з їх перевищенням, відповідальність за векселем на підставі ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України несе ця особа, якщо інше не випливає із самого векселя.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 27.11.2013 року № 42/5005/10889/2012.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірні векселі підписано особою, яка не була належним чином уповноважена на такі дії юридичною особою боржника, а тому вимоги до ЗАТ "Західпромбуд" на підставі спірних векселів є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги ПП "Авірум", які ґрунтуються на спірних векселях включенню до реєстру вимог кредиторів боржника не підлягають.

Крім того, розпорядником майна окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Державний ощадний банк України" в сумі 55 002 грн. 40 коп. - перша черга та 532 грн. 94 коп. - шоста черга, ПАТ КБ "Надра" в сумі 404 874 грн. 59 коп. та 20 999 грн. 09 коп. як вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, проте до суду ПАТ "Ощадбанк" та ПАТ КБ "Надра" з грошовими вимогами не зверталися.

Відповідно до п. 9 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року, кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

За приписами п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року, в першу чергу задовольняються, зокрема, вимоги, забезпечені заставою.

Отже, вимоги, які повністю забезпечені заставою майна боржника, підлягають внесенню розпорядником майна окремо до реєстру вимог кредиторів для задоволення у першу чергу за рахунок майна боржника у разі його продажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВГСУ №№Б-6/177, 2-26/11384-2005(2-26/2866-2006) від 16.02.2005 року, 11.10.2006 року відповідно.

Крім того, відповідно до п. п. 47, 49 постанови Пленуму Верховного суду України " Про судову практику в справах про банкрутство " №15 від 18.12.2009 року за змістом абзацу другого частини шостої статті 14 Закону кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав.

Окремо вносяться до реєстру також вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

До матеріалів справи долучено Витяг з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. (Т. 20, а. с. 62-71).

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним внесення розпорядником майна вимог ПАТ "Ощадбанк" та ПАТ КБ "Надра", які повністю забезпечені заставою до реєстру вимог кредиторів боржника в розмірі та черговості зазначеній вище.

З грошовими вимогами до боржника звернулися також СУАП "Західна нафтова група" в сумі 1 635 540 грн. 00 коп. (Т. 13, а. с. 91-115) та МП "Полум'я" в сумі 11 280 грн. 84 коп. (Т. 13, а. с. 144-119). З відповідним вимогами заявники звернулися 02.11.2009 року та 05.11.2009 року відповідно.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає (ч. 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року).

Оскільки заявники - СУАП "Західна нафтова група" та МП "Полум'я" звернулися до суду із пропуском тридцятиденного строку, то такі вимоги не розглядаються, вважаються погашеними та відповідно задоволенню не підлягають.

З заявою про визнання кредитором боржника по невиплаченій заробітній платі звернулися також ОСОБА_15 на суму 2 864 грн. 63 коп. (Т. 3, а. с. 66-68) та ОСОБА_16 на суму 1 661 грн. 61 коп. (Т. 4, а. с. 52-57).

Представником боржника до матеріалів справи долучено лист про наявність заборгованості по виплаті заробітної плати перед працівниками підприємства в сумі 955 300 грн. 00 коп. Заявлені зазначеними фізичними особами суми включені до загальної суми заборгованості по виплаті заробітної плати перед працівниками підприємства.

Враховуючи викладене, розпорядником майна правомірно включено до реєстру вимог кредиторів заборгованості по виплаті заробітної плати перед працівниками підприємства в розмірі 955 300 грн. 00 коп.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає (ч. 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року).

Керуючись ст. ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Затвердити реєстр вимог кредиторів закритого акціонерного товариства "Західпромбуд" (м. Луцьк, вул. Мамсурова, 8А, код ЄДРПОУ 21750337), згідно якого вимоги кредиторів визнати в розмірі:

- підприємство, що належить повністю іноземному інвестору "Гран-Інвест":

433 167 грн. 11 коп. - 4 черга;

400 грн. судових витрат - 1 черга.

- приватне акціонерне товариство "Луцькавтодор":

2 264 грн. 08 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

- Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку:

364 029 грн. 39 коп. - 2 черга;

9 653 грн. 48 коп. - 6 черга

- Луцький міський центр зайнятості:

19 986 грн. 49 коп. - 2 черга

- товариство з обмеженою відповідальністю "Амріта":

108 516 грн. 13 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

- публічне акціонерне товариство "Сведбанк":

84 210 грн. 24 коп. - 6 черга.

92 981 грн. 07 коп. - 1 черга;

321 грн. 00 коп. судові витрати - 1 черга;

- приватне підприємство "Айслаг":

5 573 132 грн. 05 коп. - 4 черга;

375 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

- відкрите акціонерне товариство "Укртелеком":

7 485 грн. 85 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

- закрите акціонерне товариство "Західспецсталь":

75 415 грн. 61 коп. - 6 черга;

724 903 грн. 51 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

- підприємець ОСОБА_7:

1 334 грн. 43 коп. - 6 черга;

13 808 грн. 49 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

- відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк від імені якого діє Луцька філія ВАТ ВТБ Банк:

1 909 грн. 77 коп. - 6 черга;

48 498 грн. 04 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

- публічне акціонерне товариство "ОТП Банк":

403 569 грн. 11 коп. - 6 черга.

2 953 892 грн. 73 коп. - 1 черга;

321 грн. 00 коп. судові витрати - 1 черга;

- приватне підприємство "Еліт-Офіс":

3 448 грн. 25 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судові витрати - 1 черга.

- товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс":

36 617 грн. 61 коп. - 6 черга;

1 697 521 грн. 75 коп. - 1 черга;

321 грн. 00 коп. судові витрати - 1 черга.

- Луцька об'єднана державна податкова інспекція:

16 235 грн. 92 коп. - 6 черга;

90 625 грн. 41 коп. - 3 черга.

- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Луцьку:

22 779 грн. 05 коп. - 2 черга.

- товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Альпі-Львів" :

643 грн. 33 коп. - 6 черга;

6 433 грн. 31 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судові витрати - 1 черга.

- товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська будівельна компанія":

16 250 грн. 54 коп. - 4 черга;

321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

- приватне акціонерне товариство "Українська гірничо-металургійна компанія":

- 690 741 грн. 05 коп. - 4 черга;

- 321 грн. 00 коп. судових витрат - 1 черга.

- публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України":

532 грн. 94 коп. - 6 черга;

54 469 грн. 46 коп. - 1 черга.

- публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк" Надра":

20 999 грн. 09 коп. - 6 черга;

383 875 грн. 50 коп. - 1 черга.

1.2 Включити до реєстру вимог кредиторів закритого акціонерного товариства "Західпромбуд" вимоги по заборгованості перед працівниками товариства на суму 955 300 грн. 00 коп.

2. В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська будівельна компанія" про визнання грошових вимог та включення до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 182 042 грн. 28 коп. відмовити.

3. В задоволенні заяв про визнання грошових вимог та включення до реєстру вимог кредиторів підприємця ОСОБА_4, приватного підприємства "Авірум", приватного підприємства "Грандекс", спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група", малого підприємства "Полум'я" відмовити повністю.

Суддя М. С. Шум