Ухвала суду № 37636859, 06.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 р. Справа № 876/7288/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Каралюса В.М., Костіва М.В.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача Трофимова О.В., відповідача Чайнюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року у адміністративній справі №819/908/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БіттерНет» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «БіттерНет» звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення №0000682250 від 22 жовтня 2012.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що виникнення підозр щодо недобросовісності ТзОВ «БіттерНет» у питаннях відносин з податковими органами держави базується тільки на даних Акта перевірки ДПІ Святошинського району м. Києва TOB «Ем Сі. Ю Ей.».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0000682250 від 22 жовтня 2012 року.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції. відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема норм Податкового кодексу України. Крім цього, вважає, що у контрагента позивача відсутні виробничі потужності, трудові ресурси та майно, що свідчить про неможливість виконання договору та не доведено будь - яке підтвердження перебування працівників TOB «Ем Сі. Ю Ей.» у м. Тернополі. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні проведену заміну відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби на правонаступника Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, представник якої апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив скаргу задовольнити, постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного розгляду справи проти апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. У період з 02.10.2012р. по 08.10.2012р. співробітниками відповідача було проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Біттернет» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ем Сі. Ю Ей» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., за результатами якої складено Акт від 10.10.2012р. №4405/22-50/31276995 «Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Біттернет», код ЄДРПОУ 31276995, щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ем Сі. Ю Ей» (34405318) за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р.

Перевіркою встановлено, що позивачем було порушено вимоги п 198.1. п.198.3 та п.198 6 статті 198 Податкового Кодексу України, чим занижено суму ПДВ до сплати за серпень 2011 року на 18 000,00 грн.

На підставі Акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2012 року №0000682250, в якому позивачеві заявлена вимога до сплати суми у розмірі 18000,00 грн. - основного платежу та 9000,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ «БіттерНет» шляхом подання скарги до Державної податкової служби у Тернопільській області, рішенням Державної податкової служби у Тернопільській області про результати розгляду скарги від 16.11.2012 року №14857/10/10-207/299, залишено без змін податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області ДПС №0000682250 від 22 жовтня 2012 року, а скаргу без задоволення. Рішенням Державної податкової служби України від 28.01.2013 року №130316110-2115 про результати розгляду скарги ДПС України залишила без змін податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №0000682250 від 22 жовтня 2012 року та рішення, прийняте за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що у позивача є всі первинні документи по здійсненню господарської операції з TOB «Ем Сі. Ю Ей.», проведена оплата робіт, складено відповідні акти приймання робіт на підтвердження виконання робіт.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

01.02.2011 року між ТзОВ «Біттернет» та ТзОВ «Ем Сі. Ю Ей» був укладений договір надання послуг № 0102С1. На виконання договору TOB «БіттерНет» здійснило послуги згідно актів здачі - приймання виконаних робіт за серпень 2011 року. Найменування об'єктів: локальна комп'ютерна мережа TOB «Біттернет» в м. Тернополі (р-н «Східний», р-н «Дружба», р-н «Центр», р-н «Сонячний», р-н Теребовля, р-н вул. Живова, Микулинецької та смт. Березовиця, р-н Текстильної, Промислової, р-н «Новий Світ») виконувало роботи: сервісне обслуговування свіча (комутатора), сервісне обслуговування конвертора, сервісне обслуговування блоку живлення, перевірка елемента грозозахисту, вимірювання ОДФ, здавання робіт.

Факт виконання даного договору підтверджується належним чином складеними первинними документами ( господарським Договором № 0102СІ від 01.02.2011 року про надання послуг, Актами здачі-приймання виконаних робіт, податковою накладною). Договір, акти виконаних робіт та вказані первинні документи недійсними або нечинними судом не визнавались, податкові накладні були видані особою, що в установленому порядку зареєстрована як платник податку на додану вартість та містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України, здійснювана операція відбулась в межах господарської діяльності та відображена Підприємством в бухгалтерському та податковому обліку без будь-яких порушень. На Підприємстві були та є наявні всі необхідні документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту та валових витрат. Зауважень щодо їх відсутності або неналежного оформлення від будь-якого державного органу Підприємство не отримувало.

Таким чином, із врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що зібрані докази в повній мірі підтверджують факт здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а відповідні первинні документи містять всі обов'язкові реквізити та відображають в повній мірі зміст господарської операції та є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Доводи апелянта ґрунтуються на Акті перевірки ДПІ Святошинського району м. Києва TOB «Ем Сі. Ю Ей.» від 08.08.2012р. №250/22-50/34405318, яким встановлено завищення податкового зобов'язання даного товариства за період 01.08.2011р. по 31.08.2011р. на загальну суму 666857,00 грн. в тому числі TOB «БіттерНет» на 18000,00 грн. ПДВ, зокрема щодо відсутності у TOB «Ем Сі. Ю Ей.» необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, то суд зазначає наступне.

Відповідач посилається на відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських, торгівельних приміщень, транспорту, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ у контрагента позивача, однак чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності. Крім цього, суб'єкт господарювання, з метою здійснення своєї діяльності вправі укладати цивільно - правові договори та договори оренди приміщень та устаткування тощо.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому платник податків не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Що стосується посилань апелянта на ту обставину, що позивачем не доведено будь - яке підтвердження перебування працівників TOB «Ем Сі. Ю Ей.» у м. Тернополі, то таке не спростовує факту здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, підтвердженого відповідними первинними документами.

З урахуванням наведеного, висновки суду першої інстанції про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення №0000682250 від 22 жовтня 2012 року прийнятого Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією є вірними, тому таке підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року у адміністративній справі №819/908/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.М. Каралюс

М.В. Костів

Повний текст ухвали складено 11.03.2014 р.