Ухвала суду № 37636778, 13.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Антонов Ю.А.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року справа №430/3049/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєвої І.А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області на постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 07 лютого 2014 року у справі № 430/3049/13-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, в якому просив визнати неправомірними та протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо застосування законодавства, а саме Закону України "Про державну службу" від 17 листопада 2011 року № 4050-17, який не є чинним на момент перерахунку позивачу пенсії державного службовця у зв'язку з виправленням помилки щодо невключення в заробітну плату інших виплат на виконання постанови Станично-Луганського районного суду від 19 серпня 2013 року по справі № 430/1490/13-а та обчислення її в розмірі 80 відсотків заробітної плати, а також щодо не керування в діяльності Конституцією України та діючим законодавством а саме, пунктом 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384 (застосування законодавства яке не є чинним) та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі здійснити позивачу перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з виправлення помилки у відповідності до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723 в розмірі 86 відсотків заробітної плати, яка фактично виплачувалась і на яку нараховувався та сплачувався збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування (єдиний соціальний внесок) з 17 червня 2013 року відповідно до рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 19 серпня 2013 року (а.с. 2-4).

07 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати неправомірними та протиправними дії відповідача на момент перерахунку позивачу пенсії державного службовця, у зв'язку з виправленням помилки щодо не включення в заробітну плату інших виплат та на виконання постанови Станично-Луганського районного суду Луганської області від 19 серпня 2013 року по справі № 430/1490/13-а та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 86% заробітної плати, яка позивачу фактично виплачувалась з 17 червня 2013 року, з урахуванням постанови Станично-Луганського районного суду від 19 серпня 2013 року по справі № 430/1490/13-а (а.с. 31).

Постановою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 07 лютого 2014 року позов ОСОБА_3 задоволений, визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області на момент перерахунку ОСОБА_3 пенсії державного службовця у зв'язку з виправленням помилки щодо «не включення в заробітну плату інших виплат», та на виконання постанови Станично-Луганського районного суду від 19 серпня 2013 року по справі № 430/1490/13-а неправомірними та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 86 відсотків заробітної плати, яка йому фактично виплачувалась з 17 червня 2013 року, з урахуванням постанови Станично-Луганського районного суду від 19 серпня 2013 року (Справа №430/1490/13-а) (а.с. 34-35).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 38-40).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, судом першої інстанції не взято до уваги і, як наслідок не застосовані вимоги статті 37 Закону України «Про державну службу», які на час звернення за перерахунком пенсії на підставі судового рішення від 19 серпня 2013 року Станично-Луганського районного суду Луганської області існують в іншій редакції. А саме, відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08 липня 2011 року текст статті 37 Закону України «Про державну службу» викладено в новій редакції, в якій не передбачено збільшення пенсії у разі наявності стажу понад 10 років на державній службі. Нова редакція діє з 01 жовтня 2011 року. Цією статтею зазначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% суми їх заробітної плати. Проте суд першої інстанції зобов'язує здійснити перерахунок пенсії у розмірі 86% заробітної плати з урахуваннями інших виплат, що привело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_3 з 17 травня 2011 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області як одержувач пенсії державного службовця.

Постановою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 19 серпня 2013 року у справі № 430/1490/13-а позовні вимоги ОСОБА_3 до УПФУ в Станично-Луганському району Луганської області задоволено, відповідача зобов'язано провести позивачу перерахунок та виплатити пенсію державного службовця з 17 червня 2013 року, з урахуванням фактично нарахованих та виплачених сум за довідками управління агропромислового розвитку Станично-Луганської райдержадміністрації від 12 червня 2013 року №173, з урахуванням складової заробітної плати в частині інших виплат (індексація доходів, матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань) (а.с. 6-7).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 19 серпня 2013 року у справі № 430/1490/13-а залишено без змін (а.с. 8-9).

Як вбачається з матеріалів справи, розмір пенсії позивача ОСОБА_3 з 17 травня 2011 року складав 1229,51 грн. (1429,66 грн.*86%), тобто від окладу, рангу, надбавки за вислугу років на момент звернення з урахуванням надбавок та премій за останні 24 місяці перед зверненням за пенсією, що підтверджується листом Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 14 листопада 2013 року №49/Р-5 (а.с. 10).

Листом Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 14 листопада 2013 року №50/Р-5 повідомлено позивача про те, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №40382660 від 16 жовтня 2013 року розпорядженням від 24 жовтня 2013 року №142722 було здійснено перерахунок пенсії відповідно до його заяви з урахуванням положень ст. 37 Закону України «Про державну службу» зі змінами, внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року щодо призначення пенсії державним службовцям у розмірі 80% суми їх заробітної плати та за включенням до складу заробітної плати суми інших виплат (а.с. 14).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Отже спірним у даній справі є питання зменшення відсотка (з 86% до 80%) під час перерахунку пенсії позивача на підставі судового рішення від 19 серпня 2013 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Посилання апелянта щодо застосування вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», яка на час звернення за перерахунком пенсії 17 червня 2013 року існує в іншій редакції, судова колегія не приймає до уваги з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", в редакції чинній на час звернення за призначенням пенсії (07 вересня 2011 року) за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Первинно пенсія позивачу була призначена з розрахунку 86%.

Тому, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач має право отримувати пенсію в розмірі 86 % від розрахованої заробітної плати, оскільки на час призначення йому пенсії, під час якого були порушені права позивача, пенсія була призначена у такому відсотковому відношення відповідно до діючої на той час редакції ст. 37 Закону України № 3723.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в 2013 році позивач звернувся до відповідача не за новим перерахунком розміру його пенсії в розумінні ст. 37-1 Закону України № 3723, а за відновленням своїх прав, порушених при призначені йому пенсії, під час якого при обрахунку його заробітної плати для призначення пенсії були враховані не всі складові заробітної плати.

Додатково судова колегія зазначає, про те, що у відповідності до п.2 перехідних положень Закону України № 3668, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Вказаний Закон набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, а пенсія ОСОБА_3 призначена з 17 травня 2011 року.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області на постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 07 лютого 2014 року у справі № 430/3049/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 07 лютого 2014 року у справі № 430/3049/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв