Ухвала суду № 37636667, 14.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 березня 2014 р. Справа №805/3198/14

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-Гвардійської Дивізії, буд.17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., ознайомившись з адміністративним позовом Виконавчого комітету Донецької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про заборону експлуатації підприємства ресторанного господарства та зобов'язання вчинити певні дії, а також з матеріалами, доданими до нього, перевіривши дотримання вимог ст.ст.105-106 Кодексу адміністративного судочинства України, -

встановив:

12 березня 2014 року Виконавчий комітет Донецької міської ради звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, в якому просив:

- заборонити відповідачу експлуатацію підприємства ресторанного господарства в приміщенні, вбудованому у житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2;

- зобов'язати третю особу здійснити дії щодо приведення нежитлового приміщення, вбудованого у житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, у попередній стан;

- визнати приміщення, вбудоване у житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, непридатним для його експлуатації як підприємства ресторанного господарства.

Правову підставу для звернення до суду із вказаним позовом Виконавчий комітет Донецької міської ради вбачає в положеннях ст.ст.30, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.1, 4 Закону України «Про будівельні норми», ст.376 Цивільного кодексу України, ДБН В.2.2-25:2009 «Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)», ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Відповідно до абз.1 ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Згідно з пп.3 п. «б» ч.1 ст.31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій, зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу.

З наведених норм законодавства вбачається, що спори, які виникають з приводу самочинного будівництва, є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних відносинах надані йому законодавством владні управлінські функції стосовно забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Справи за позовом такого суб'єкта належать до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідний висновок міститься в п.11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».

Отже, спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду, має публічно-правовий характер і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує обставини, визначені п.п.1-6 ч.1 ст.107 цього Кодексу, зокрема, щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.

Предметна підсудність адміністративних судів визначена ст.18 КАС України.

П.1 ч.1 ст.18 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, що передбачено п.1 ч.2 ст.18 КАС України.

Аналіз положень п.1 ч.1 та п.1 ч.2 ст.18 КАС України зумовлює висновок, що до предметної підсудності окружних адміністративних судів належать справи, однією зі сторін в яких є такі органи місцевого самоврядування як обласна рада, Київська чи Севастопольська міська рада. Справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності решти органів місцевого самоврядування за предметною підсудністю належать до компетенції місцевих загальних судів як адміністративних.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Позивачем у справі є Виконавчий комітет Донецької міської ради, який є органом місцевого самоврядування, про що, зокрема свідчать дані ресурсу «Пошук відомостей в ЄДР» державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр».

Наведене зумовлює висновок, що публічно-правовий спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду, належить до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного.

Відповідно до ч.4 ст.6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом, встановленим законом.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини фраза «встановленого законом», крім іншого, поширюється на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні п.1 ст.6 Конвенції (справа «Сокуренко і Стригун проти України»).

Відповідно до п.6 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

В даному випадку позовна заява подана з порушенням правил предметної підсудності і підлягає поверненню позивачу, оскільки вирішення зазначеного спору належить до компетенції місцевого загального суду як адміністративного і не належить до компетенції Донецького окружного адміністративного суду.

Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу наступне.

Публічно-правовий спір, що виник між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, за предметною підсудністю належить до компетенції місцевого загального суду як адміністративного суду.

Ч.1 ст.19 КАС України визначено, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з паспорту громадянина України та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3.

Отже, спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду, належить до територіальної підсудності Дзержинського міського суду Донецької області (м. Дзержинськ, вул.50 річчя Жовтня, буд.4).

Суд також вважає за потрібне звернути увагу позивача на те, що поданий ним адміністративний позов містить вимоги, адресовані третій особі, що не узгоджується з положеннями КАС України.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 КАС України особа, до якої звернена вимога позивача, є відповідачем у справі.

Отже, у разі наявності у Виконавчого комітету Донецької міської ради позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, вказана особа повинна мати процесуальний статус відповідача, а не третьої особи у справі.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.

З наведеного слідує, що у разі заявлення Виконавчим комітетом Донецької міської ради кількох вимог в одній позовній заяві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, які територіально підсудні різним місцевим адміністративним судам, така справа має розглядатися Дзержинським міським судом Донецької області як адміністративним судом (за місцезнаходженням ОСОБА_1) або Ворошиловським районним судом м. Донецька як адміністративним судом (за місцезнаходженням ОСОБА_2) за вибором позивача.

З урахуванням положень п.2 ч.1, ч.ч.2-3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі повернення заяви сплачена сума судового збору повертається в повному обсязі за ухвалою суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.55 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.7 Закону України «Про судовий збір», п.1 ч.1, п.1 ч.2 ст.18, п.6 ч.3 ст.108, ст.160, ст.165, ст.185, ст.186, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

1. Позовну заяву Виконавчого комітету Донецької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про заборону експлуатації підприємства ресторанного господарства та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

2. Повернути Виконавчому комітету Донецької міської ради (ідентифікаційний номер 04052844) з Державного бюджету України судові витрати по сплаті збору в сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

4. Роз'яснити особі, яка подала позовну заяву, що спір, за вирішенням якого вона звернулася, належить до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного.

5. Роз'яснити особі, яка подала позовну заяву, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

6. Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

7. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кравченко Т.О.